УДК 811.111’367.7’37

Марія Стасів 

СЕМАНТИЧНА ОРГАНІЗАЦІЯ З’ЯСУВАЛЬНИХ ВИСЛОВЛЕНЬ З ОПОРОВИМИ СЕМАНТИЧНО-СИНТАКСИЧНИМИ ОДИНИЦЯМИ ІНТЕЛЕКТУАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ В АНГЛІЙСЬКІЙ МОВІ

У статті запропоновано новий підхід до аналізу семантичної організації з’ясувальних висловлень в англійській мові. Аналіз проведено з урахуванням семної структури з’ясовуваного опорового сигніфіката головної частини цього типу висловлення. Дається визначення англійського з’ясувального висловлення на підставі його розгляду у другому модусі вияву мови − мовленні. Об’єкт дослідження структуровано на семантичному рівні його реалізації. З’ясовано значущість головної і підрядної частин цього типу висловлень. Досліджено роль підрядного сполучникового засобу як посередньої ланки семантико-син­таксичних відношень підрядності між сигніфікатом та сигніфікативною рамкою складного з’ясувального висловлення. Визначається ключовий компонент в його семантичній структурі. Виявлено особливості семної структури опорового семантично‑структурного складника цього висловлення. Чітко простежується вплив значення опорового сигніфіката на семантику цілого з’ясувального висловлення. Розглядається семантична єдність складових об’єкта дослідження. На основі його аналізу описано специфіку формування з’ясувальних вислов­лень і виділено їхні семантичні типи.

Ключові слова: з’ясувальне висловлення, семантична структура, з’ясову­вана головна частина, з’ясувальна підрядна частина, з’ясовуваний опоровий сигніфікат, семна структура.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Складна кате­горійна природа з’ясувального висловлення, розгалужена система та різнорівневе моделювання його структурних та семантичних компо­нентів викликають неабиякий інтерес у мовознавстві.

Аналіз досліджень цієї проблеми. З’ясувальне речення як об’єкт дослідження традиційно вважають різновидом пояснювальних ре­чень, який характеризується тим, що головна його частина без підрядної була б незакінченою як у смисловому відношенні, так і за формальним складом [1, c. 165]. У російському мовознавстві підрядні з’ясувальні речення поділяють на прототипічні, оцінно-модальні, за­йменникові та катафоричні з урахуванням специфіки конструктивно-синтаксичного, пропозиційно-семантичного, актуально-інформатив­ного і комунікативно-прагматичного рівнів складнопідрядного ре­чення [5, c. 262]. В англійській граматичній традиції з’ясувальне речення не було виділено в окремий граматичний тип, а розглядалося лише з урахуванням синтаксичної ролі підрядних речень: у розділах граматики про підметові, присудкові та додаткові підрядні речення. Оскільки англійське з’ясувальне висловлення не виокремлено в кла­сифікаційний тип та не було об’єктом поділу на семантичні типи, то актуальним є аналіз цього висловлення на семантичному рівні його вираження.

Мета статті – виділити семантичні типи з’ясувальних вислов­лень в англійській мові. Досягнення мети вимагає виконання таких завдань: визначення та структурування з’ясувального висловлення у другому модусі вияву мови − мовленні (за Ф. С. Бацевичем [2, c. 10]); розроблення методики аналізу об’єкта дослідження на семантичному рівні його реалізації; виокремлення та опису семантичних типів цього висловлення. Матеріалом дослідження є сукупність англійських з’я­сувальних висловлень, виявлених у текстах Британського національ­ного корпусу (загальна кількість становить 7282 висловлення) [7].

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Семантичну структуру речення розглядають як інформативний зміст, абстрагований від конкретного лексичного наповнення синтаксичних позицій (Н. Д. Арутюнова, В. А. Белошап­кова, І. Р. Вихованець та ін.). Ми поділяємо думку, що семантична структура складного речення є поєднанням двох і більше предика­тивно-аргументних структур, між якими встановлюються семантичні відношення [3, c. 68].

У змістовій організації з’ясувального висловлення розрізняємо його семантичну структуру (вміст) та лексико-граматичну структуру (форма). При аналізі з’ясувального висловлення важливо враховувати і структурні, і семантичні параметри їхньої організації. Перші окрес­люють зміст з’ясувального речення загалом. У семантичній побудові висловлення бере участь лексичне наповнення з’ясовуваного опоро­вого дієслова головної частини з’ясувального висловлення та з’ясу­вальної підрядної частини, напр.: Yes, I [think] [that I can persuade him to do what you require] (тут і далі приклади з BNC [British National Corpus ‑ XML Edition 2007]). У прикладі з’ясовуване опорове дієслово [think] зі значенням мислення впливає на формування з’ясувального висловлення. Підрядна частина висловлення [that I can persuade him to do what you require] виражає розгорнуте змістове значення опоро­вого дієслова [think].

Підрядний сполучниковий засіб є формально-семантичним пара­метром, який переносить зміст з головної до підрядної частини ви­словлення, напр.: [[I [feel]] [[that] you find this explanation helpful]].                У прикладі сполучник [that] поєднує головну та підрядну частини висловлення та вказує на змістові відношення між ними. Головна частина запропонованого з’ясувального висловлення [I [feel]] з огля­ду на її значення не є самодостатньою. Інтонація незакінченості го­ловної частини висловлення [I [feel]] вимагає на мовленнєвому рівні з’ясувальної підрядної частини [[that] you find this explanation helpful]. Крім того, оскільки «валентність є терміном семантики й синтакси­су», слід враховувати валентні властивості опорового дієсло­ва [feel] головної частини висловлення, що потребує з’ясовування [6, c. 55].

До дослідження семної структури опорового дієслова головної частини з’ясувального висловлення застосовуємо компонентний і валентний (колокації) аналізи.

Перший етап. Гіпотетично стверджуємо, що у семній структурі значення опорового предиката головної частини цього типу вислов­лень є з’ясовувана архісема. Досліджуємо семну структуру значення та структурну організацію сем опорового предиката головної частини з’ясувального висловлення. Для цього застосуємо компонентний ана­ліз для дослідження лексичного наповнення з’ясовуваного опоро­вого дієслова головної частини цього висловлення, напр.: believe verb ((1) feeling / certainty / truth; (2) opinion / rightness / truth; (3) thought / truth / possibility / uncertainty (Oxford advanced learner’s dictionary of current English) [8, c. 1404–1405]).

Другий етап. На семантичному рівні аналізу з’ясувального ви­словлення валентність (колокацію) розглядаємо як «семантично пе­редбачувану сполучуваність слів» [4, c. 269]. За концепцією Г. Пор­ціга дієслово є центром гравітаційного поля, який «притягає» інші слова, які доповнюють його зміст [9, c. 70−97]. У досліджуваному ви­словленні лексична семантика опорового дієслова визначає найістот­ніші умови його сполучуваності з компонентами сигніфікативної рамки. Узгодження значень семантично опорового дієслова та компо­нентів семантично залежної з’ясувальної сигніфікативної рамки від­бувається на основі їхньої семантичної сумісності, напр.: We believe that Christ has made possible the redemption of all humanity − of men and women equally.

Дослідження аналізованого висловлення на двох етапах засвід­чило, що підрядна частина в них визначається семантичною та грама­тичною природою з’ясовуваного дієслова головної частини. Розташу­вання, лексичний зміст та засоби поєднання частин у таких вислов­леннях залежать від валентності опорового дієслова головної части­ни. У з’ясувальних висловленнях вона є інформаційно неповною і потребує конкретизатора − з’ясувальної підрядної частини. Тому доречно розмежовувати типи з’ясувальних висловлень за лексичною семантикою опорового дієслова головної частини.

Для виділення семантичних типів з’ясувальних висловлень досліджуємо семемну структуру 8 предикатів головної частини цього висловлення: say, tell, remark, comment, observe, repeat, explain, argue.

Семемна структура опорового предиката say головної частини з’ясувального висловлення має складну структурну організацію і ва­гоме семантичне наповнення його ядерних семем. На основі компо­нентного аналізу дефініції to speak or tell somebody something, using words (словесно говорити чи розповідати комусь про щось) виділяємо семеми SPEAKING, TELLING, USING і WORD. З’ясовуємо, що всі се­меми є ядерними при формуванні значення аналізованого предиката. Вони як опорові семантичні одиниці реалізуються також через преди­кат у загальній семантиці з’ясовального висловлення і відіграють ви­значальну роль при її наповненні значеннями говоріння; розпові­дання: He said that all the important things in life are said in Latin.

Аналіз визначення to express an opinion on something (виражати свою думку, погляд чи висловлюватися щодо чогось) опорового пре­диката say засвідчив, що виділені семантичні компоненти EXPRES­SING і OPINION є ключовими при внесенні значення сказання (висловлювання своєї думки щодо чогось) в семантику з’ясувальних висловлень: They say that the increase in confidence has been the highest for some years.

Шляхом аналізу визначення to suggest or give something as an example or a possibility (казати чи наводити щось як приклад або мож­ливість) з’ясовуємо, що в його компонентній структурі є таке семемне навантаження: SUGGESTING, GIVING, EXAMPLE і POSSIBILITY. Воно сприяє реалізації значення підказування; натякання; наведення на думку у з’ясувальних висловленнях: They said that, by changing the present statutory pensions age − 65 for men, 60 for women − both would have the prospect of a ‘flexible decade of retirement’.

В межах визначення (of something that is written or can be seen) to give particular information or instructions ((про щось написане чи по­бачене) давати спеціальні дані або вказівки) семантично реалізова­ного предиката say виокремлюємо семеми GIVING, PARTICULARITY, INFORMATION та INSTRUCTIONS. Їхня сукупність описує значення стверджування; вказування в межах з’ясувальних висловлень: They said that almost four million workers stayed at home to protest against the tax.

Опоровим для підрядної частини з’ясувального висловлення є предикат tell. Компонентний аналіз його дефініції (of a person) to give information to somebody by speaking or writing ((про особу) надавати комусь інформацію словесно або писемно) довів, що у його семемній структурі наявні ядерні GIVING, INFORMATION та периферійні семе­ми PERSON, SPEAKING і WRITING. Ретельне вивчення семантики цього висловлення засвідчило, що опоровий предикат з притаманною йому семемною організацією та відповідно сформованим значенням говоріння, сказання; повідомлення відіграє важливу роль при загаль­ній семантизації з’ясувального висловлення: I told him that I wanted to go walking in the mountains alone.

Дослідження семемного складу опорового сигніфіката tell пока­зує, що в межах з’ясувального висловлення реалізується його зна­чення (of some writing, an instrument, a sign, etc.) to give information about something ((про який-небудь твір, знаряддя, знак, тощо) нада­вати інформацію про щось). При розкладанні цього значення на еле­ментарні семантичні компоненти розрізняємо такі першорядні GIVING, INFORMATION та другорядні семеми WRITING, INSTRUMENT, SIGN. Вони описують значення аналізованого дієслова, які втілюються у висловленнях з семантикою вказування; свідчення; пояснювання: The survey told us that we had very few 11‑19 year old visitors − an age group now catered for increasingly by our educational activities.

Значення семантично опорового сигніфіката tell зі своєю будь-якою семантично залежною сигніфікативною рамкою утворюють се­мантичну сумісність в межах з’ясувального висловлення. При аналізі опорового сигніфіката встановлюємо, що в з’ясувальному висловлен­ні реалізується його значення to order or advise somebody to do some­thing (наказувати чи радити комусь зробити щось). На підставі виді­лення найменших семантичних рис ORDERING, ADVISING, DOING стверджуємо, що вони істотно впливають на формування семантики з’ясувального висловлення і, що семемний склад цього висловлення реалізує у ньому значення наказу; поради: Vlado told me that I must do as he asked − but I could simply make myself appear a fool by reporting news of no consequence.

На семантичному рівні аналізу з’ясувального висловлення вста­новлюємо, що в його семантичній структурі опоровим є сигніфікат tell зі своєрідним семемним навантаженням. Це підтверджує аналіз його дефініції to  know, see or judge something correctly (знати, бачити чи складати тактовно думку про щось), який дозволяє виділити се­меми KNOWING, SEEING, JUDGING та CORRECTNESS. В семантич­ній структурі з’ясувального висловлення реалізуються через взаємо­дію семем аналізованого опорового сигніфіката оригінальні значення знання (поінформованості, обізнаності; розуміння; усвідомлення); бачення; складання думки: She could tell that he was puzzled, and not a little put out.

Семемна структура опорового сигніфіката remark характеризу­ється розрізнювальними рисами SAYING, WRITING і COMMENT, виділеними при компонентному аналізі його визначення to say or write a comment about something/somebody (усно або писемно давати коментарі про щось або когось). Аналіз застосовувався для семантич­ної інтерпретації формування семантики з’ясувального висловлення. Проведене дослідження довело, що детальний розгляд аналізованого сигніфіката забезпечує ґрунтовний опис цього висловлення. Поєднан­ня встановлених семантичних рис в структурі опорового сигніфіката remark сприяє внесенню значень (усне або писемне) зауважування; коментування; тлумачення; до з’ясувального висловлення. Оскільки сигніфікат головної частини цього висловлення семантично скеровує його сигніфікативну рамку, то граничность і взаємодія його семем­ного складу поширюється на його підрядну частину. Цей факт засвід­чує, що ретельне вивчення значення семантично опорового сигніфі­ката надає інформацію про узагальнену семантичну організацію з’ясувального висловлення: The then headmaster, Duncan Anderson, remarked that James Paul was ‘one of the brightest of a clever band of scholars’.

Опоровий сигніфікат comment містить у компонентній структурі його значення to express an opinion about something (виражати свою думку, погляд чи висловлюватися про щось) такі семантичні складни­ки: EXPRESSING і OPINION. На підставі їхнього встановлення опису підлягає семантика цілого з’ясувального висловлення. Сукупність складників відповідного сигніфіката є вихідною базою для його си­гніфікативної рамки. Вони наповнюють семантичну структуру цього висловлення значеннями коментування, тлумачення, роз’яснювання (вичерпне пояснення своєї думки про щось), одне з яких приймається за основу при загальній семантизації з’ясувального висловлення: The IMF commented that progress had been made by the CAR in the imple­mentation of structural reforms.

На значення, якого набуває опорова лексема observe в з’ясу­вальному висловленні, впливає її мікроконтекст. В межах найближ­чого (словесного) і узагальненого оточення аналізована лексема перетворюється на одиницю з двома актуалізованими значеннями to see or notice somebody/something (сприймати зором чи помічати когось / щось) і to make a remark (робити зауваження). У першому випадку у з’ясувальному висловленні з опоровою лексичною одини­цею observe реалізується значення помічання, примічання: He justly observes that the great tenor sang best of all in his homeland.

У другому випадку з’ясувальне висловлення набуває значення зауваження, зазначення: Mick Channon observed that ‘most famous people are ‘characters’.

Семемній структурі значення to say or write something again or more than once (говорити чи писати щось знову або більше ніж один раз) опорового з’ясовуваного сигніфіката repeat притаманні такі елементарні компоненти: SAYING чи WRITING і AGAIN. Їхня взаємо­дія один з одним відображає нашарування значення повторювання аналізованого сигніфіката на загальну семантику з’ясувального ви­словлення: The women repeated that she was sorry.

У головній частині висловлень, які належать до з’ясувального типу, у ролі опорового складника вживається сигніфікат explain. Під­ґрунтям з’ясування семантики, яка поширюється на ціле аналізоване висловлення, вважають компонентний аналіз значення to tell some­body about something in a way that makes it easy to understand (доступ­но (дохідливо) розповідати комусь про щось) вихідного сигніфіката з’ясувального висловлення. На підставі аналізу визначено його набір семем TELLING, WAY, EASINESS та UNDERSTANDING. Активізація взаємно пов’язаних семем опорового сигніфіката explain сприяє реалізації його значення пояснювання (тлумачення) у з’ясувальному висловленні: Barry Stow of the Practice explained that environmental impact was the primary concern in the present case.

При ґрунтовному вивченні з’ясувального висловлення встановле­но, що у ньому через опоровий сигніфікат explain реалізується його друге значення to give a reason, or be a reason, for something (наво­дити чи бути причиною для чогось). Невеликий компонентний склад GIVING і REASON формує через аналізований сигніфікат оригінальне значення виправдання (пояснювання) для з’ясувального висловлення: She explained that a client of hers had recommended the stock.

Неординарно вписується в структуру з’ясувального висловлення його опоровий сигніфікат argue. Неординарність аналізованого сигні­фіката проявляється у його оригінальному значенні to give reasons why you think that something is right/wrong, true/not true, etc., especially to persuade people that you are right (наводити причини вважання чогось правильним/хибним, дійсний/недійсним та ін., особливо пере­конувати у своїй правоті), яке привертає до себе увагу своєю своє­рідністю в межах цього висловлення. Це засвідчує великий набір семем GIVING, REASON, THOUGHT, RIGHTNESS, WRONGNESS, TRUTH, UNTRUTH, ESPECIALLY, PERSUADING і PEOPLE, який вбу­дований в структурі значення опорового сигніфіката argue. Синтез виділених семем в межах аналізованого сигніфіката відіграє важливу роль, оскільки сприяє формуванню семантики переконування, відгово­рювання (відмовляння) у цих висловленнях: He argued that two bodies of the same material but different weights would fall at different speeds.

У результаті аналізу 44 208 висловлень підраховано, що з’ясу­вальні висловлення групи «Communicating, mainly by speaking and talking» вживаються в них 7282 рази, встановлено кількісне співвід­ношення, відповідно до якого з’ясувальні висловлення з опоровими дієсловами say (4568 - 62,73 %), argue (1969 - 27,04 %) та tell (424 - 5,82 %) більш частотні порівняно з висловленнями з’ясуваль­ного типу з опоровими дієсловами explain (154 - 2,12 %), observe (112 - 1,54 %), repeat (28 - 0,38 %), comment (16 -0,22 %) і remark (11 - 0,15 %) (рис. 1).

Рис. 1. Діаграма співвідношення з’ясувальних висловлень з опоровими дієсловами інтелектуальної діяльності

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Дослі­дження з’ясувального висловлення в англійській мові засвідчило, що в його семантичній структурі домінувальним компонентом є з’ясову­ване опорове дієслово головної частини цього висловлення, оскільки: 1) його семна структура надає інформацію про семантичну скерова­ність розгорнутої частини з’ясувального висловлення; 2) в його лек­сичному значенні закладена здатність відкривати позицію, яку повин­но заповнювати підрядне з’ясувальне висловлення відповідної семан­тичної природи; 3) його семантика є визначальною при визначенні семантичних типів з’ясувальних висловлень. Оскільки запропоно­ваний підхід до розгляду з’ясувального висловлення відповідає сучас­ному етапу розвитку наукової думки, перспективним вважаємо його застосування для дослідження цього об’єкта на матеріалі різних мов.

Література

1. Ахманова О. С. Словарь лингвистических терминов / О. С. Ахманова. - М. : Сов. энцикл., 1966. - 608 с.
2. Бацевич Ф. С. Нариси з лінгвістичної прагматики : монографія / Ф. С. Баце­вич. - Львів : ПАІС, 2010. - 336 с.
3. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення / І. Р. Вихова­нець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. - К. : Наук. думка, 1982. - 219 с.
4. Вихованець І. Р. Теоретична морфологія української мови / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська. - К. : Пульсари, 2004. - 398 с.
5. Гладров В. Функциональный анализ сложноподчиненного предложения / В. Гладров // Коммуникативно-смысловые параметры грамматики и текста. - М. : Эдиторал УРСС, 2002. - С. 254-267.
6. Селіванова О. О. Сучасна лінгвістика: термінологічна енциклопедія / О. О. Се­ліванова. - Полтава : Довкілля-К, 2006. - 716 с.
7. British National Corpus ‑ XML Edition: XAIRA version 1.23 [Electronic re­source]. − Published by OUCS on behalf of the BNC Consortium. - (14 GB). - Oxford, 2007. - 2 DVD. - Requirements: Windows 2000/XP/Vista: DVD-ROM.
8. Hornby A. Oxford advanced learner’s dictionary of current English / A. Hornby. - Oxford : Oxford University Press, 2000. – 1600 p.
9. Porzig W. Wesenhafte Bedeutungsbeziehungen / W. Porzig // Beiträge zur Ge­schichte der Deutschen Sprache und Literatur. - H., 1934. - Bd. 58. - S. 70-97.

References

1. Akhmanova О. S. Slovar lingvisticheskikh terminov / О. S. Akhmanova. – M. : Sov. entsykl., 1966. – 608 с.
2. Batsevych F. S. Narysy z linhvistychnoi prahmatyky : monohrafia / F. S. Batse­vych. – Lviv : PAIS, 2010. – 336 с.
3. Vykhovanets І. R. Semantyko-syntaksychna struktura rechennia / І. R. Vykhova­nets, К. H. Horodenska, V. М. Rusanivskyi. – K. : Nauk. dumka, 1982. – 219 с.
4. Vykhovanets І. R. Teoretychna morfolohia ukrainskoi movy / І. R. Vykhovanets, К. H. Horodenska. – K. : Pulsary, 1982. – 219 с.
5. Hladrov V. Funktsionalnyi analiz slozhnopodchinennoho predlozheniia / V. Hlad­rov // Kommunikativno-smyslovyie parametry hrammatiki i teksta. – M. : Editoral URSS, 2002. – С. 254–267.
6. Selivanova О. О. Suchasna linhvistyka: terminolohichna entsyklopediia / О. О. Se­livanova. - Poltava : Dovkillia-К, 2006. – 716 с.
7. British National Corpus ‑ XML Edition: XAIRA version 1.23 [Electronic resource]. − Published by OUCS on behalf of the BNC Consortium. - (14 GB). - Oxford, 2007. - 2 DVD. - Requirements: Windows 2000/XP/Vista: DVD-ROM.
8. Hornby A. Oxford advanced learner’s dictionary of current English / A. Hornby. - Oxford : Oxford University Press, 2000. – 1600 p.
9. Porzig W. Wesenhafte Bedeutungsbeziehungen / W. Porzig // Beiträge zur Ge­schichte der Deutschen Sprache und Literatur. - H., 1934. - Bd. 58. - S. 70-97.

Стасив Мария. Семантическая организация изъяснительных выска­зываний с опорными семантически-синтаксическими единицами интел­лектуальной деятельности в английском языке. В статье предложено новый подход к анализу семантической организации изъяснительных высказываний в английском языке. Анализ проведено с учетом семной структуры изъясненного опорного сигнификата главной части этого типа высказывания. Предостав­ляется определение английского изъяснительного высказывания на основании его рассмотрения во втором модусе проявления языка − речи. Объект иссле­дования структурировано на семантическом уровне его реализации. Выяснено значимость главной и придаточной частей этого типа высказываний. Исследо­вано роль подчиненного союзного средства как посредствующего звена семан­тико-синтаксических отношений подчиненности между сигнификатом и сигни­фикативной рамкой сложного изъяснительного высказывания. Определяется ключевой компонент в его семантической структуре. Выявлено особенности семной структуры опорного семантически структурного компонента этого высказывания. Четко прослеживается влияние значение опорного сигнификата на семантику целого изъяснительного высказывания. Рассматривается семанти­ческое единство составляющих обьекта исследования. На основе его анализа описано специфику формирования изъяснительных высказываний и выделено их семантические типы.

Ключевые слова: изъяснительное высказывание, семантическая структу­ра, изъясненная главная часть, изъяснительная придаточная часть, изъясненный опорный сигнификат, семная структура.

Stasiv Maria. Semantic Organization of Elucidative Utterances with Keystone Semantic-Syntactic Units of Intellectual Activity in English. The article brings out a new approach to the analysis of semantic organization of elucidative utterances in English. The analysis has been conducted with regard to the seme structure of the elucidated key-significate of the principal clause of the utterance. The definition of the English elucidative utterance is given on the basis of its conside­ration in the second modus of language expression − speech. The object of the research is structurized on the semantic level of its realization. The significance of principal and subordinate clauses of this type of utterances is clarified. The role of subordinate conjunctive means as mediators of semantic-syntactic relationships of subordination between significate and significative frames of complex elucidative utterances is researched. Key components are determined in their semantic structures. Peculiarities of the seme structure of keystone semantic-syntactic component of the utterance are revealed. The influence of the key-significate meaning on semantics of the entire elucidative utterance is distinctly traced. The semantic unity of the research object components has been considered. On the basis of its analysis the specificity of formation of elucidative utterances is described and their semantic types are selected.

Key words: elucidative utterance, semantic structure, elucidated principal clause, elucidative subordinate clause, elucidated key-significate, seme structure.