УДК 81’373.613

Світлана Амеліна 

АБРЕВІАЦІЯ В НІМЕЦЬКІЙ АГРАРНІЙ ТЕРМІНОЛОГІЇ: ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕКЛАДУ

У статті розглянуто особливості перекладу абревіатурної лексики в аграр­ній підмові сучасної німецької мови. Уточнено, що найбільш поширеними типами абревіатур у сучасній німецькій мові є ініціальні та змішані абревіатури. Зазначено, що переклад певних категорій абревіатур належить до перекладаць­ких труднощів. Акцентовано актуальність потреби в пошуках стратегій і прийо­мів їх перекладу. Встановлено, що вибір відповідника може бути зумов­лений співвідношенням абревіатури з повною лексемою й залежністю абревіатури як похідної одиниці від твірної лексеми. Констатовано мотивованість значення абревіатур та їхню номінативну функцію. Запропоновано алгоритм розшифрову­вання й повного перекладу абревіатур. Визначено, що в аграрному дискурсі ні­мецької мови функціонують і такі абревіатури, які не мають відповідників в українській мові, тому вони завжди перекладаються повною формою слова. Указано на тенденцію не перекладати галузеві абревіатури, які є власними назвами, а залишати їх мовою оригіналу. Встановлено, що найбільш вживаними способами перекладу абревіатур з аграрної підмови сучасної німецької мови є переклад повною формою слова, еквівалентною українською абревіатурою й транскодування.

Ключові слова: абревіація, абревіатурна лексика, аграрна підмова, пере­клад, алгоритм, лексема.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Розвиток науки і техніки супроводжують відповідні зміни в терміносистемах конкретних підмов, до яких належить поява нових термінів, розширення значень уже наявних, термінологічні запозичення з інших мов, сино­німія термінів тощо. Паралельно з цими напрямами розвитку терміно­логії сучасні лінгвісти констатують тенденцію до зростання кількості абревіатур та частішого їх використання в науково-техніч­ній літературі, яка може бути зумовлена економією мовних засобів. Оскільки абревіатурна лексика широко представлена в сучасній тер­мінології різних галузей, а переклад абревіатур належить до перекла­дацьких труднощів, що можуть стати проблемою навіть для досвід­чених перекладачів, то набуває актуальності потреба в пошуках стратегій і прийомів їхнього перекладу.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Абревіація й абревіатури, зо­крема, й у німецькій мові, були предметом вивчення як вітчизняних, так і зарубіжних дослідників: О. Ахманової (мовні характеристики абревіатур), В. Борисова (семантичні особливості абревіатур), В. Кюрш­нера, М. Ярмашевич (структурні, семантичні й функціональні аспекти абревіації), М. Степанової, Л. Шевельової, Т. Шиппан (класифікація абревіатур). Однак  питання перекладу абревіатур, які функціонують у сфері аграрної термінології, потребує більш детального дослі­дження.

Мета статті – розглянути особливості перекладу абревіатур, що належать до німецької аграрної термінології.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Під абревіацією розуміють «утворення нових слів шляхом поєднання початкових складів кількох слів або перших літер слів словосполучення» [8, с. 663]. Абревіатура (від латин. abbre­vio – скорочую) – складноскорочене (похідне) слово, що утворюється внаслідок абревіації. Це може бути утворення з перших літер або з інших частин слів, що входять до складу назви чи поняття. Абревіа­ція характерна для більшості європейських мов [1]. Оскільки абре­віатура є редукованою формою базової лексеми, то для перекладу важливим є розуміння залежності абревіатури як похідної лексеми від вихідної лексеми. Таким чином, значення абревіатури завжди є мотивованим. Це зумовлює, на нашу думку, необхідність врахування при здійсненні перекладу абревіатур того факту, що вони є суто носіями інформації, а тому виконують тільки номінативну й інфор­мативну функції. Про експресивну й оцінну функції не йдеться.

Дослідження термінології аграрної сфери виявило, що до термі­нологічної системи аграрної підмови належать не тільки іменники і сполучення іменників з іншими частинами мови (як і в інших мовах), а й досить значна кількість абревіатур. Вживання абревіатур у галузі сільського господарства можна пояснити, з одного боку, законом мовної економії, а з іншого, прагненням фахівців до точності вира­ження при викладі фактів. Крім того, діє й ціла низка зовнішніх чин­ників, зокрема, соціально-культурний і науково-технічний розвиток суспільства. Отже, шляхом абревіації відбувається реалізація тенден­ції до посилення інформаційної насиченості фахових текстів. При цьому слід зазначити, що внаслідок появи нових предметів, тобто денотатів, відбувається взаємопроникнення термінології, зокрема, абревіатурної, між різними мовами.

Однак утворення більшості абревіатур відбувається все-таки в межах однієї мови, а тому потребує адекватного відтворення іншою мовою, чого не завжди можна досягти тільки найпростішим шляхом передавання її абревіатурою. Тому вітчизняні й зарубіжні дослідники ак­центують увагу на різних способах перекладу абревіатур.

Зокрема В. Карабан вказує, що під час перекладу абревіатур та акро­німів фахових мов часто використовують такі способи перекладу:

− транскодування (транскрибування або транслітерування) ско­рочення;

− переклад відповідною повною формою слова або словосполу­ченням;

− передавання англійського скорочення еквівалентним україн­ським скороченням;

− транскодування повної (вихідної) форми відповідного скоро­чення [4, c. 448].

Основні способи перекладу абревіатур із російської мови на ні­мецьку мову розглядала А. Куткіна [5; 10], пропонуючи такі варіан­ти: переклад німецькою абревіатурою, переклад англійською абревіа­турою (і абревіатурами інших мов), переклад поєднанням абревіатур із повними словами, переклад із використанням прийому трансліте­рації. Алгоритм перекладу абревіатур вона вбачає в здійсненні таких шести основних етапів: сприйняття тексту й виділення абревіатур; визначення ступеня складності абревіатури; розшифрування; переклад розшифрованого; переклад абревіатури; перевірка частотності перекла­дацького рішення [5, c. 18].

На нашу думку, вибір способу перекладу абревіатур зі сфери німецької аграрної термінології залежить не тільки від структурного співвідношення абревіатури з повною лексемою, а й від відповідної залежності абревіатури як похідної одиниці від вихідної лексеми.

Аналізуючи абревіатури, які використовують в аграрному дис­курсі німецької мови, дійшли висновку, що їх можна згрупувати таким чином:

− абревіатури, які відображають власні імена – назви підприємств, фірм, об’єднань тощо, наприклад: DBV [der Deutsche Bauern­verband] – Німецька асоціація фермерів, VTL [Verband Thur­gauer Landwirtschaft] – об’єднання виробників сільськогоспо­дарської продукції Тургау, ÖKL [Österreichisches Kuratorium für Landtechnik und Landentwicklung] – Австрійське агентство з сільськогосподарської техніки та сільського розвитку;

− абревіатури, які передають назви стандартів і норм, що діють у сільськогосподарському виробництві, наприклад: SAN-Standard [Sustainable Agriculture Network];

− абревіатури, що означають процеси природного походження, наприклад: AE [aktuelle Evaporation] – фактичне випаровуван­ня, PE [potentielle Evaporation] – потенційне випаровування, B [Wärmeumsatz mit dem Boden] – теплообмін атмосфери з ґрунтом;

− абревіатури від назв сільськогосподарських тварин, наприклад: Pfd [Pferd] – кінь, Schw [Schwein] – свиня;

− абревіатури від назв порід сільськогосподарських тварин, на­приклад: BW [Blumberger Weiße] – блюмбергська біла порода курей, MW [Meißneres Widderkaninchen] – мейсенський баран (порода кроликів);

− абревіатури від назв хвороби тварин, наприклад: AE [aviäre Enzephalomyelitis] – енцефаломієліт птахів, BSS [Beinschwäche­syndrom] – синдром слабкості ніг, ML [mareksche Lähme] – хвороба Марека, MKS [Maul- und Klauenseuche] – ящур;

− абревіатури від назв захворювань рослинних культур, напри­клад: Schv [Scharkavirus] – вірус віспи сливи, вірус Шарка;

− абревіатури від інженерних сільськогосподарських споруд, на­приклад: D [Dränschacht] – дренажний колодязь;

− абревіатури від позначень природних ландшафтів, наприклад: N [Niedermoor] – низинне болото;

− абревіатури, які вживаються в класифікації ґрунтів, наприклад: ctT [Kalkton-Schwarzerde] – карбонатний глинистий чорнозем­ний ґрунт, SL [sandiger Lehm] – легкий суглинок, tS [tjniger Sand] – супісок, TT – глинистий чорноземний ґрунт;

− абревіатури від латинських термінів, наприклад: ad lib. [ad libitum, nach Belieben] – досхочу (у годівлі тварин), Rb [Ricket­tsis burneti] – збудник ку-гарячки;

− абревіатури від назв речовин, засобів захисту рослин, добрив тощо, наприклад: MgP [Magnesiumphosphat] – фосфат магнію, SA [schwefelsaures Ammoniak] – сірчанокислий амоній, S [Su­perphosphat] – суперфосфат, Sup-Ka – суміш суперфосфату з калійним добривом;

− абревіатури, які виражають одиниці вимірювання, наприклад: km [Kilometer] – кілометр, MotPS [Motorpferdestärke] – (меха­нічна) кінська сила. Серед них не тільки вживані в різних галу­зях науки й виробництва, а й специфічні, які є характерними тільки для аграрної підмови, зокрема: PT [Pferdetag] – коне­день, vha [Viertelhektar] – чверть гектара, Mw(E) [Milchyeugungswert-Eiweiß] – кількість сирого протеїну, необхідна для утворення 1 кг молока.

З іншого боку, в аграрній підмові трапляються абревіатури та­ких лексем, які є термінами тільки в цій підмові, а взагалі належать до загальновживаної лексики, яка є дуже поширеною. Це, зокрема, по­значення відношення тварин при селекції, наприклад: v [Vater] – батько, m [Mutter] – мати, матка, MM [Mutersmutter] – бабця, мати матері; VM [Vatersmutter] – мати батька тощо.

Розвиток науки та запровадження в сільськогосподарське вироб­ництво результатів наукових досліджень для розв’язання проблем за­безпечення населення продовольством зумовив появу нових абревіа­тур, які відображають нові денотати, швидко проникли в різні мови, а тому їхній переклад здійснюється шляхом використання відповідної абревіатури, наприклад, GVO [gentechnisch veränderte Organismen] – ГМО [генетично модифіковані організми]. Саме це й дозволяє пере­кладати абревіатури шляхом їх транскодування.

Зауважимо, що в аграрному дискурсі німецької мови вживають і такі абревіатури, які не мають відповідників в українській мові, тому їх завжди перекладають повною формою слова, наприклад: A [Ackerland] – орна земля, B [Baumschule] – розсадник для дерев, B [Wärmeumsatz mit dem Boden] – теплообмін атмосфери з ґрунтом, o [organische Auflage] – гумусний шар, Ö [Ödland] – пустище, непри­датна земля.

При здійсненні перекладу аграрної літератури з німецької на українську мову слід враховувати, що в німецькій мові вживаються деякі абревіатури англійського походження, наприклад, A. I. [artificial insemination] – штучне запліднення, NR [non-return] – безповоротне запліднення, BSE [Bovine spongiform encephalopathy] – губчаста енце­фалопатія, NDV [Newcastle disease virus] – вірус ньюкаслської хворо­би псевдочуми птахів, PBSV [plum bark split virus] – вірус розтріску­вання кори сливи. Цілком логічним є переклад таких абревіатур пов­ною формою слова чи словосполучення.

Як науковці, так і перекладачі-практики [2−4; 12] рекомендують, як правило, розшифровувати й повністю перекладати абревіатури, використовуючи такий алгоритм:

− розшифрувати абревіатуру мовою оригіналу;

− надати повний переклад розшифрованої абревіатури;

− надалі використовувати абревіатуру мовою перекладу.

Зазначимо, що останнім часом усе більше поширюється тенден­ція не перекладати галузеві абревіатури, які є власними назвами, а лишати їх мовою оригіналу, що полегшує спілкування фахівців із від­повідної галузі. Якщо ж вони перекладаються, то повною формою, наприклад: BDM [Bundesverbandes Deutscher Milchviehhalter] – Феде­ральне об’єднання німецьких власників молочної худоби.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, для тер­мінології аграрної підмови характерна наявність до­сить великої кількості термінів-абревіатур. Найбільш поширеними їх типами в сучасній німецькій мові виступають ініціальні та змішані абревіатури. Найбільш вживаними способами перекладу абревіатур з аграрної підмови сучасної німецької мови є переклад повною формою слова, еквівалентною українською абревіатурою й транскодування.

Література

1. Блох М. Я. Аббревиация как продуктивный способ словообразования вистории европейских языков / М. Я. Блох, Т. С. Сергеева // Известия высших учебных заведений. Поволжский регион. Гуманитарные науки. – 2014. – № 1 (29). – С. 186–199.
2. Галкина Е. Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык / Е. Н. Гал­кина // Россия и Запад: диалог культур. – М. : [б. и.], 2005. – С. 17–28.
3. Гончаров Б. А. К вопросу о типологии и переводе сокращений в англоязыч­ной научно-технической литературе / Б. А. Гончаров // Теория и практика перевода. – Киев : [б. и.], 1991. – Вып. 17. – С. 143–151.
4. Карабан В. І. Переклад англійської наукової і технічної літератури / В. І. Ка­рабан. – Вінниця : Нова кн., 2004. – 576 с.
5. Куткина А. Ю. Аббревиация в русской и немецкой политической термино­логии как проблема перевода : автореф. дис. ... канд. филол. наук : 10.02.20 / А. Ю. Куткина. – М., 2011. – 19 с.
6. Международный словарь конника. – М. : ООО «Золотой мустанг», 2004. – 230 с.
7. Немецко-русский сельскохозяйственный словарь / Е. Ф. Линник и др. – 3‑е изд., исправ. – М. : РУССО, 1998. – 744 с.
8. Словник української мови. В 11 т. Т. 11 / АН УРСР. Ін-т мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. – К. : Наук. думка, 1970. – 663 c.
9.  Duden. Wörterbuch der Abkürzungen / von Josef Werlin. – 4., neu bearb. und erw. Aufl. – Mannheim ; Leipzig ; Wien ; Zürich : Dudenverl., 1999. – 336 s.
10.  Кutkina A. Abkürzungen im russisch-deutschen politischen Diskurs (aus der Übersetzerpraxis)) / A. Кutkina // 39. Jahrestagung der Gesellschaft für ange­wandte Linguistik Sprachliche Förderung und Weiterbildung – transdisziplinär / [hg. B. Raith, C. Spiegel]. – Pädagogische Hochschule Karlsruhe, 2009. – 107 s.
11.  Kürschner W. Zur syntaktischen Beschreibung deutscher Nominalkomposita. Auf der Grundlage der generativen Transformationsgrammatiken / W. Kürschner. – Tübingen, 1974. – 116 s.
12.  Opalková J. Перевод медицинских текстов. Фармакология / J. Opalková, M. Ugrocziová // Jazyk a kultúra. – 2010. – № 4. – 53 s.
13.  Veterinärmedizin Englisch-Deutsch-Französisch-Russisch / G. Ilchmann. – М. : ООО «Изд-во “Астрель”» ; «Изд-во “АСТ”», 2003. – 414 с.

References

1. Blokh M. Ya. Abbreviatsiia kak produktyvnyi sposob slovoobrazovaniia v istorii yevropeiskykh yazykov / M. Ya. Blokh, T. S. Sergeieva // Izvestiia vysshykh uchebnykh zavedenii. Povolzhskii region. Gumanitarnye nauki. – 2014. – № 1 (29). – S. 186–199.
2. Galkina E. N. Perevod abbreviatur i akronimov na russkii yazyk / E. N. Gal­kina // Rossiia i Zapad: dialog kultur. – M., 2005. – S. 17–28.
3. Goncharov B. A. K voprosu o tipolohii i perevode sokrashchenii v anglo­yazychnoi nauchno-tekhnicheskoi literature / B. A. Goncharov // Teoriia i praktika perevoda. – Kiiev, 1991. – Vыp. 17. – S. 143–151.
4. Karaban V. I. Pereklad anhliiskoi naukovoi i tekhnichnoi literatury / V. I. Ka­raban. – Vinnytsia : Nova knyha, 2004. – 576 s.
5. Kutkina A. Yu. Abbrevyatsiia v russkoi i nemetskoi politicheskoi termino­lohii kak problema perevoda : avtoref. dis. ... kand. filol. nauk: 10.02.20 / A. Yu. Kutkina. – Moskva, 2011. – 19 s.
6. Mezhdunarodnyi slovar konnika. – M. : OOO «Zolotoi mustanh», 2004. – 230 s.
7. Nemetsko-russkii selskokhoziaistvennyi slovar / E. F. Linnik y dr. – 3-e izd., isprav. – M. : RUSSO, 1998. – 744 s.
8. Slovnyk ukrainskoi movy. V 11 t. T. 11 / AN URSR. Instytut movoznavstva ; za red. I. K. Bilodida. – K. : Naukova dumka, 1970. – 663 s.
9. Duden. Wörterbuch der Abkürzungen / von Josef Werlin. – 4., neu bearb. und erw. Aufl. – Mannheim ; Leipzig ; Wien ; Zürich : Dudenverl., 1999. – 336 s.
10. Кutkina A. Abkürzungen im russisch-deutschen politischen Diskurs (aus der Übersetzerpraxis)) / A. Кutkina // 39. Jahrestagung der Gesellschaft für angewandte Linguistik Sprachliche Förderung und Weiterbildung – transdisziplinär / [hg. B. Raith, C. Spiegel]. – Pädagogische Hochschule Karlsruhe, 2009. – 107 s.
11. Kürschner W. Zur syntaktischen Beschreibung deutscher Nominalkomposita. Auf der Grundlage der generativen Transformationsgrammatiken / W. Kürschner. – Tübingen, 1974. – 116 S.
12. Opalková J. Perevod meditsinskikh tekstov. Farmakologiia / J. Opalková, M. Ugrocziová // Jazyk a kultúra. – 2010. – № 4. – 53 S.
13. Veterinärmedizin Englisch-Deutsch-Französisch-Russisch / G. Ilchmann. – М. : ООО «Изд-во “Астрель”»: «Изд-во “АСТ”», 2003. – 414 с.

Амелина Светлана. Аббревиация в немецкой аграрной терминологии: особенности перевода. В статье рассматриваются особенности перевода аббревиатурной лексики в аграрном подъязыке современного немецкого языка. Уточнено, что наиболее распространенными типами аббревиатур в современ­ном немецком языке есть инициальные и смешанные аббревиатуры. Отмечено, что перевод определенных категорий аббревиатур относится к переводческим трудностям. Акцентирована актуальность потребности в поисках стратегий и приемов их перевода. Установлено, что выбор соответствия может быть обусловлен соотношением аббревиатуры с полной лексемой и зависимостью аббревиатуры как производной единицы от исходной лексемы. Констатировано мотивированность значения аббревиатур и их номинативную функцию. Пред­ложен алгоритм расшифровки и полного перевода аббревиатур. Определено, что в аграрном дискурсе немецкого языка употребляются и такие аббревиа­туры, которые не имеют соответствий в украинском языке, поэтому они всегда переводятся полной формой слова. Указано на тенденцию не переводить отрас­левые аббревиатуры, которые являются собственными названиями, а оставлять их на языке оригинала. Установлено, что наиболее применяемыми способами перевода аббревиатур в аграрном подъязыке современного немецкого языка является перевод полной формой слова, эквивалентной украинской аббревиа­турой и транскодирование.

Ключевые слова: аббревиация, аббревиатурная лексика, аграрный подъ­язык, перевод, алгоритм, лексема.

Amelina Svitlana. Abbreviation in the German Agricultural Terminology: Features of Translation. The article discusses the features of translation of  abbreviated vocabulary in the agricultural sub-language of the modern German language. It is clarified that the most common types of abbreviations in modern German language are initial and mixed abbreviations. It is noted that the translation of certain categories of abbreviations belongs to translation difficulties. The need to find strategies and techniques of translation of abbreviations is accentuated. It was found that the choice of compliance may be due to the relationship between the abbreviation and the full lexeme and acronyms abbreviations dependence as a derived unit on the original lexeme. The motivation of abbreviations and their nominative function is stated. An algorithm for decoding and complete translation of abbrevia­tions is proposed. It is determined that in the discourse of the agricultural sub-language of the modern German language are used such abbreviations that do not have matches in the Ukrainian language, so they are always translated by the full form of the word. The tendency not to translate branch acronyms that are proper names is defined. It is found that the most commonly used methods by translation of abbreviations in the agricultural sublanguage of modern German language are translation by the full form of words, by the equivalent Ukrainian acronym and through transcoding.

Key words: abbreviation, abbreviated vocabulary, agricultural sub-language, translation, algorithm, lexeme.