УДК 811.161.2’373.47

Ірина Процик

СУЧАСНІ НАЗВИ УКРАЇНСЬКИХ ФУТБОЛЬНИХ КОМАНД, МОТИВОВАНІ ОНІМАМИ

 

У статті описано назви українських професійних футбольних команд трьох ліг українського чемпіонату за останню чверть століття, які мотивовані онім­ною лексикою. Серед назв українських футбольних команд 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст. переважають номінації, мотивовані різними власними назвами, які відображають асоціації з історичними, географічними та культурними реа­ліями України. Чимало клубів у назві використали топоніми – назви міст (СК Ми­колаїв, ФК Одеса, ПФК Олександрія, СК Херсон, ФК Вінниця, ФК Дніпро, ФК Львів, ФК Полтава, ФК Суми, ФК Харків, Рава-Руська) чи етнографічних регіонів (Буковина Чернівці, Волинь Луцьк, Галичина Дрогобич, Закарпаття Ужгород, Поділля Хмельницький, Покуття Коломия, Полісся Житомир, Таврія Сімферополь). Окрему групу номінацій охоплюють найменування, мотивовані гідронімами (Ворскла Полтава, Десна Чернігів, Дніпро Черкаси, Дністер Заліщики, Дністер Овідіополь, Іква Млинів, Інгулець Петрове, Рось Біла Церква, Сула Лубни)та омонімами (Гарай Жовква, Говерла Ужгород, Карпати Львів, Карпати Мукачеве, Лисоня Бережани, Чорногора Івано-Франківськ). У корпусі сучасних назв українських футбольних команд збереглася й частина номінацій совєтської епохи: здебільшого найменування, мотиваційною базою для яких були назви спортивних товариств (Авангард Жидачів, Гарт Бородянка, Динамо Київ, Динамо Луганськ, Динамо Слов’янськ, Локомотив Сміла, СКА Ки­їв, Спартак Суми, Торпедо Запоріжжя, Торпедо Мелітополь). Найбільшою еклек­тичністю вирізняються складні назви футбольних команд, які в найменуванні зберегли давню номінацію та, керуючись комерційними чинниками, додали до неї назву спонсора (Ворскла-Нафтогаз Полтава, Зірка-Нібас Кіровоград, Зоря МАЛС Луганськ, Нафтовик-Укрнафта Охтирка, Оболонь-Бровар Київ, Темп-Адвіс Шепетівка, Трансімекс-Рось Біла Церква, ФК Скіфи-ЛАЗ Львів, Цементник-Хорда Миколаїв). Аналіз мотивованості назв українських футбольних команд на зламі ХХ – ХХІ ст. показав, що на вибір онімів мали вплив національні, посттоталітарні та комерційні чинники.

Ключові слова: назва футбольної команди, онім, мотивованість.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. В україн­ській мові, як і в кожній іншій, домінують власні назви. Лінгвістичні дослідження, проте, переважно охоплюють апелятивну лексики, що дало підстави українському мовознавцеві Юліянові Редькові сказати, що власні назви – це «поле неоране, яке лежить облогом у нашій культурі та науці, і по ньому треба йти з великим плугом» [8, т. 1, с. IV]. Слушна заувага авторитетного одномаста, безсумнівно, стосується й номінації футбольних команд, які потребують ґрунтовних і комплекс­них мовознавчих студій, адже позначають вагому ділянку сучасного світу, який без футболу уявити практично неможливо. Корпус онімної лексики на позначення футбольних команд є чималим, що дало під­стави хмельницькій ономастці Наталії Григорук навіть запропонувати для номінування такого зразка власних найменувань спеціальний тер­мін – футболокомандоніми [2, с. 28].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Назви футбольних ко­манд ще не були предметом комплексного опису в українській оно­мастиці, їм присвячено декілька розвідок, які з’явилися в останні ро­ки, зокрема статті Наталії Григорук про номінації українських, біло­руських та російських футбольних команд [3] і найменування поль­ських футбольних клубів [2], стаття Марека Олейніка про назви поль­ських та українських футбольних команд [5], а також статті автора цієї розвідки про назви українських футбольних команд Галичини в першій половині ХХ ст. [7] та про назви українських футбольних клубів у cовєт­ський період [6].

Метою статті є представлення назв українських футбольних ко­манд упродовж 1991–2016 рр. та простеження впливу різних чинників на вибір найменувань футбольних клубів на зламі ХХ – ХХІ ст. Дже­рела фактичного матеріалу – періодичні видання спортивної й, зокрема, футбольної тематики окресленого хронологічного періоду, футбольні календарі-довідники та інші інформаційні видання, при­свячені футболові [4]. Для аналізу відібрано назви професійних фут­больних команд трьох ліг українського чемпіонату – вищої (в останні роки вона має назву прем’єр-ліги), першої та другої. Завданнями до­слідження є: 1) представити корпус назв українських футбольних клубів у період незалежності України (90-ті рр. ХХ ст. – 2000-ні рр.), які мотивовані онімною лексикою; 2) проаналізувати, від яких влас­них назв утворено ці найменування; 3) описати сучасні номінації фут­больних команд, з’ясувавши, в яких онімах відображено впливи ідей національного відродження, у яких – наслідки совєтського тоталіта­ризму, а в яких – чинники комерціалізації спорту, та виявити поза­мовні фактори вибору тих чи тих назв.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Назви українських футбольних команд 90-х рр. ХХ – початку ХХІ ст., мотивовані онімною лексикою, можна поділити на три групи, відповідно до специфіки мотивованості цих номінацій:

І. Назви, мотивовані онімами, що відображають національно-культурну специфіку України. Серед сучасних назв українських фут­больних команд зафіксовано багато номінацій, мотивованих назвами українських населених пунктів, етнографічних регіонів України, вод­них та гірських масивів.

Чимало клубів у назві використали топоніми – номінації міста, містечка, села, з якого походить футбольний клуб. Найменування та­кого штибу подібно, як це було століття тому, мають складну струк­туру, в якій поєднано абревіатуру (СК – спортивний клуб, МФК – міський футбольний клуб, ПФК – професійний футбольний клуб, ФК – футбольний клуб) та власне онімний компонент, наприклад: МФК Житомир (від назви обласного центру Житомир), МФК Миколаїв і СК Миколаїв (від назви обласного центру Миколаїв на півдні України), СК Одеса і ФК Одеса (від назви обласного центру міста Одеси), МФК Олександрія, ПФК Олександрія і ФК Олександрія (від назви міста Олександрія Кіровоградської області), СК Херсон і ФК Херсон (від назви обласного центру Херсон), ПФК Севастополь і ФК Севастополь (від назви міста Севастополь), ФК Бершадь (від назви містечка Бершадь у Вінницькій області [10]), ФК Бориспіль (від назви міста Бориспіль у Київській області [10]), ФК Вінниця (від назви міста Вінниця), ФК Дніпро (від назви міста Дніпро), ФК Калуш (від назви міста Калуш в Івано-Франківській області [10]), ФК Кахов­ка (від назви міста Каховка в Херсонській області [10]), ФК Ковель-Волинь (від назви міста Ковель Волинської області), ФК Коростень (від назви міста Коростень Житомирської області), ФК Красилів (від назви міста Красилів у Хмельницькій області [10]), ФК Львів (від назви обласного центру Львів), ФК Миргород (від назви міста Мирго­род у Полтавській області [10]), ФК Петрівці (від назви села Петрів­ці Миргородського району Полтавської області [10]), ФК Полтава (від назви обласного центру Полтава), ФК Суми (від назви обласного центру Суми), ФК Тернопіль (від назви обласного центру Тернопіль), ФК Тисмениця (від назви міста Тисмениця в Івано-Франківській області [10]), ФК Харків (від назви обласного центру Харків), ФК Черкаси (від назви обласного центру Черкаси). Один із клубів у назві використав лише топонім, без абревіатурного складника – Рава Рава-Руська, узявши перший компонент складного найменування міста Рава-Руська у Львівській області.

У назвах багатьох українських футбольних клубів відображено назви етнографічних й адміністративних регіонів України, які вони репрезентують: Буковина Чернівці (місто Чернівці – столиця Букови­ни), Волинь Луцьк (Луцьк – обласне місто Волині), Галичина Дрого­бич (місто Дрогобич належить до Галичини), Закарпаття Ужгород (місто Ужгород – столиця Закарпаття), Поділля Красилів (місто Красилів Хмельницької області належить до Поділля), Поділля Хмельницький (Хмельницький – обласний центр на Поділлі), Покуття Коломия (місто Коломия – столиця Покуття), Полісся Житомир (Житомир – обласний центр на Поліссі), Прикарпаття Івано-Франківськ (місто Івано-Франківськ розташоване у Прикарпатті), Таврія Новотроїцьк (Новотроїцьк – містечко в Херсонській області, що територіально належить до Таврії (Таврія – давня назва степової части­ни Криму, Запорізької та Херсонської областей [11])), Таврія Сімферополь (Сімферополь – столиця Автономної республіки Крим), Таврія Херсон (Херсон – обласний центр Таврії).

Із-поміж гідронімів для номінування українських футбольних ко­манд використано насамперед назви рік, які протікають у тій місце­вості, з якої походить спортивний клуб, наприклад: Борисфен Борис­піль (Борисфен – давньогрецька назва ріки Дніпро, Бориспіль – місто в Київській обл., через яку тече Дніпро), Ворскла Полтава (Ворскла – ліва притока Дніпра, річка протікає Сумською та Полтавською обл., Полтава – місто на берегах ріки Ворскла), Десна Чернігів (Десна – ліва притока Дніпра, тече Чернігівською, Сумською та Київською обл., Чернігів – місто на правому березі річки Десна), Дніпро Дніпропет­ровськ і Дніпро Черкаси (Дніпро – третя за довжиною і площею ба­сейну ріка Європи з найдовшою течією в Україні [9, с. 173], Дніпро­петровськ – назва міста Дніпро в 1926–2016 рр., обласний центр, роз­ташований на обидвох берегах ріки Дніпро; Черкаси – обласний центр, розташований на правому березі Кременчуцького водосхови­ща, створеного в середній течії Дніпра [11]), Дністер Заліщики і Дністер Овідіополь (Дністер – ріка на південному заході України [9, с. 173–174], Заліщики – місто Тернопільської обл., розташоване на бе­резі Дністра; Овідіополь – містечко в Одеській обл. на берегах Дніст­ровського лиману [11]), Іква Млинів (Іква – права притока Стиру, тече в межах Львівської, Тернопільської та Рівненської обл., Млинів – місто в Рівненській обл. на річці Іква [11]), Інгулець Петрове (від Інгулець (Малий Інгул) – річка на півдні України, права притока Дніпра, тече че­рез Кіровоградську, Дніпропетровську, Миколаївську, Херсонську обл., Петрове – селище міського типу в Кіровоградській обл. на березі ріки Інгулець[11]), Оскіл Куп’янськ (Оскіл – ліва притока Сівер­ського Дінця, тече в межах Харківської обл., Куп’янськ – місто в Хар­ківській обл., розташоване на річці Осколі [11]), Рось Біла Церква (Рось – річка в межах Вінницької, Київської та Черкаської обл., права притока Дніпра, Біла Церква – місто в Київській обл., розташоване на річці Рось [11]), Сула Лубни (Сула – ліва притока Дніпра, тече в ме­жах Сумської та Полтавської обл., Лубни – місто на Полтавщині, на пра­вому березі ріки Сули [11]). До цієї ж групи назв варто зарахувати й складену номінацію команди з Черкас – Черкаський Дніпро.

Серед оронімів, що знайшли відображення в номінаціях україн­ських футбольних команд, слід згадати такі: Гарай Жовква (Гарай – гора недалеко від міста Жовква Львівської обл.), Говерла Ужгород (Говерла – найвища гірська вершина українських Карпат і найвища гора в Україні [11], розміщена в гірському масиві Чорногора, на межі Закарпатської та Івано-Франківської обл., Ужгород – обласний центр Закарпаття), Карпати Львів і Карпати Мукачеве (Карпати – гірська система на сході Центральної Європи, в Україні розташовані в межах Закарпатської, Львівської, Івано-Франківської та Чернівецької обл., Львів – адміністративний центр Львівської обл., Мукачеве – місто в Закарпатській обл.), ЛисоняБережани (гора Лисоня [11] знаходиться неподалік від міста Бережани Тернопільської обл.; таку саму назву мала футбольна команда з Бережан у 20–30-х рр. ХХ ст.); ЧорногораІвано-Франківськ (Чорногора [11] – найвищий гірський хребет Українських Карпат, Івано-Франківськ – адміністративний центр Прикарпаття, найближче до Чорногори велике місто карпатського регіону; у першій половині ХХ ст. команда зі Станиславова (тодішня назва Івано-Фран­ківська) мала таку саму назву).

Як видно з наведених вище прикладів, топоніми, гідроніми та ороніми в назвах українських футбольних команд зламу ХХ – ХХІ ст. репрезентовані доволі численно, чого не можна сказати про антропо­німи, як це було століття тому, коли серед галицьких футбольних ко­манд були такі, що для називання своїх клубів використали імена важливих в історії України особистостей, зокрема, Івана Богуна, Олекси Довбуша, Устима Кармелюка, Федора Черника та ін. [7, с. 125–126]. Зафіксовано лише один антропонім, який став мотивацій­ною базою для найменування футбольного клубу в незалежній Україні – Віктор Запоріжжя, до того ж це ім’я не історичної по­статі, а власника команди – запорізького бізнесмена, а тепер ректора Класичного приватного університету Віктора Огаренка [11]. Для на­зивання сучасних українських футбольних команд також використано лише один астронім – Сіріус – найяскравіша зоря в сузір’ї Великого Пса – Сіріус Жовті Води, Сіріус Кривий Ріг.

ІІ. Назви, мотивовані онімами, що відображають совєтську традицію назовництва. У корпусі сучасних назв українських фут­больних команд збереглася й частина номінацій совєтської епохи. Пе­реважно це найменування, мотиваційною базою для яких були номі­нації фізкультурно-спортивних товариств, до структури яких належа­ли футбольні команди. З-поміж наймасовіших в совєтський період спортивних товариств, від назв яких утворено номінації футбольних команд, варто назвати такі: Динамо (пролетарсько-спортивне това­риство чекістів, створене в Україні 1924 р., у подальшому – фізкуль­турно-спортивне товариство правоохоронних органів – міністерства внутрішніх справ та комітету держбезпеки [11], назва товариства утворена від лексеми динамо-машина (або просто динамо (грец. Δύναμις – сила) – «застаріла назва машини, яка, перетворюючи механічну енергію в електричну, виробляє постійний електричний струм; елек­тричний генератор» [1, с. 222]) – Динамо Київ, Динамо Луганськ, Динамо Львів, Динамо Одеса, Динамо Саки, Динамо Сімферополь, Динамо Слов’янськ, Динамо Хмельницький); Спартак (спортивне товариство працівників кооперації, промисловості, комунального гос­подарства, зв’язку, автомобільного транспорту, а також культури, освіти, медицини і торгівлі; існує з 1935 р. [11], назва походить від імені фракійського воїна Спартака, який очолив повстання рабів проти римлян) – Спартак Івано-Франківськ, Спартак Калуш, Спар­так Суми; Торпедо (спортивне товариство працівників автомобіль­ної, тракторної та авіаційної промисловості, проіснувало до 1957 р., коли спорттовариство автомобілістів разом з іншими відомчими това­риствами було об’єднане в республіканське спортивне товариство працівників усіх галузей промисловості Авангард [11], від лексеми торпедо (лат. torpedo – заціпеніння) – автомобільна панель із прила­дами [1, с. 1258], похідна назва від назви компанії-продуцента Торпе­до; тип автомобільного кузова, поширеного з початку і до 30-х рр. ХХ ст. [11]) – Торпедо Запоріжжя, Торпедо Мелітополь; Локомо­тив (всесоюзне добровільне спортивне товариство профспілки пра­цівників залізничного транспорту та метрополітену, створене 1936 р. [11], від лексеми локомотив – «самохідна машина (тепловоз, електро­воз і т. ін.) для пересування вагонів по залізничних рейках» [1, с. 495]) – Локомотив Сміла, Локомотив Дворічна; Авангард (республікан­ське добровільне спортивне товариство профспілок працівників про­мисловості та будівництва, створене 1957 р. [11], від переносного значення лексеми авангард – найсвідоміша, найпередовіша частина певної суспільної групи, що веде за собою інші суспільні групи [1, с. 3]) – Авангард Жидачів, Авангард Краматорськ, Авангард Мерефа, Авангард Ровеньки; Колос (кооперативно-профспілкове фізкультурно-спортивне товариство агропромислового комплексу «Колос»; респуб­ліканське спортивне товариство працівників сільського господарства, від апелятива колос – суцвіття більшості злаків і деяких інших рос­лин, у якому квітки розміщені вздовж стрижня [1, с. 442]) – Колос Ковалівка; Гарт (спортивне товариство студентів «Гарт», колектив­ний член спортивної студентської спілки України, що охоплює спор­тивні осередки всіх вищих навчальних закладів III – IV рівня акриди­тації [11]) – Гарт Бородянка; а також військові спортивні товариства – ЦСКА (Центральний спортивний клуб армії) – ЦСКА Київ; СКА (Спортивний клуб армії) – СКА Київ. Здебільшого ці команди у своєму назовництві продовжують постколоніальні традиції; новими є ці но­мінації для футбольних клубів із Ковалівки, Бородянки, Мелітополя, Калуша, Сак, Сімферополя, Слов’янська.

ІІІ. Назви, мотивовані онімами, що є назвами підприємств, фірм, які стали спонсорами футбольних команд. Цю групу назв українських футбольних команд об’єднують номінації, появу яких зумовила комерціалізація спорту, коли клуби виступали в чемпіонаті під назвою спонсора або до давнього найменування додавали номіна­цію комерційної структури, яка їх фінансувала. Хоча створення та утримування футбольних команд при великих підприємствах не було чимось новим для спортивної сфери і команди нерідко виступали під іменем спонсора ще в совєтський період, проте зафіксовані номінації – це утворення, що виникли вже в часи незалежної України: Агротехсервіс Суми (від назви сумського підприємства «Агротехсервіс» [11]), Адвіс Хмельницький (від назви хмельницького заводу сільськогосподарської техніки), Адомс Кременчук (від назви торгового дому Адомс [11]), Бажановець Макіївка (від назви шахти «Макіїввугілля» імені Бажанова [11]), Гарант Донецьк (від назви донецького підприємства «Гарант» [11]), Евіс Миколаїв (від назви миколаївської виробничо-торгової фірми «Евіс» [11]), Княжа Ща­сливе (від назви української страхової компанії «Княжа», яка була спонсором футбольної команди села Щасливого Бориспільського р-ну Київської обл.), Кримтеплиця Молодіжне (від назви підприємства «Кримтеплиця», що було спонсором футбольної команди зі селища Молодіжного Сімферопольського р-ну Кримської АР[11]), Лада Чернівці (від назви чернівецького підприємства «Лада Автосервіс» [11]), Медіта Шахтарськ (від назви медичної клініки «Медіта», власник якої Олександр Оприщенко був спонсором команди [11]), Нафком Бровари (від назви підприємства нафтової промисловості «Нафком» [11] із містечка Броварів під Києвом), Оболонь Київ (від назви київ­ського концерну «Оболонь»), Олімпік Донецьк (від назви благо­дійного фонду «Олімпік», президент якого заснував клуб у 2001 р. [11]), Олком Мелітополь (від назви Мелітопольського ПП Молокозавод-Олком, який з 2000 р. фінансує місцеву команду [11]), Південьсталь Єнакієве (від назви металургійного концерну «Південьсталь» [11]), Поліграфтехніка Олександрія (від назви Олександрійського заводу поліграфічної техніки, на якому створено футбольну команду [11]), Рігонда Біла Церква (від назви підприємства аудіоапаратури «Рігонда» з Білої Церкви, що в 1997–2002 рр. було спонсором місце­вої футбольної команди [11]), Сілур Харцизьк (від назви заводу «Сілур» із Харцизька Донецької обл. [11]), Слов’янець Конотоп (від назви українсько-болгарського підприємства «Слов’янець» із Коно­топа Сумської обл. [11]), Темп Шепетівка (від назви шепетівського кооперативу «Темп» під керівництвом Джумбера Нишнианидзе, який фінансував футбольний клуб [11]), Техно-Центр Рогатин (від назви Рогатинського ЗАТ Техно-Центр [11]), УкрАгроКом Головківка (від назви аграрного холдингу УкрАгроКом, який утримував клуб у 2008–2014 рр. [11]).

IV. Складні назви футбольних команд, мотивовані двома оні­мами, вибір яких зумовлений впливом різних тенденцій у назов­ництві: національних, постколоніальних чи комерційних. Такі но­мінації вирізняються найбільшою еклектичністю, адже в назві зазви­чай поєднано давню номінацію та найменування спонсора, долучене зкомерційних мотивів: Ворскла-Нафтогаз Полтава (у 2003–2005 рр. полтавська Ворскла модифікувала назву, додавши ім’я незмінного спонсора клубу «Полтавгазпром»), Газовик-ХГВ Харків (найменування команди Газовик із Харкова доповнено абревіатурою підприємства Харківгазвидобування– ХГВ [11]), Динамо-ІгроСервіс Сімферополь (до давньої назви сімферопольського клубу Динамо, який функціював тут з перервами впродовж 1936–2004 рр. у 2004–2006 рр. додано назву корпорації-спонсора «ІгроСервіс» [11]), Електрометалург-НЗФ Ніко­поль (назва нікопольського Металурга від 2001 р., від назви спон­сора команди – НЗФ – Нікопольського заводу феросплавів [11]), Зірка-Нібас Кіровоград (одна з назв команди Зірка з Кропив­ниць­кого, яку вона мала впродовж 1993–1997 рр., коли спонсором коман­ди була компанія Агро-Нібас [11]), Зоря МАЛС Луганськ (одна з назв луганської Зорі, яку вона мала в 1992–1996 рр. завдяки спонсорові – науково-виробничому комерційному об’єднанню МАЛС [11]), Нафком-Академія Ірпінь (від назви нафтової компанії «Нафком»[11], яка спонсорувала футбольну команду Національної академії держав­ної податкової служби України в Ірпені), Нафтовик-Укрнафта Охтирка (із липня 2004 р. команда Нафтовик з Охтирки Сумської обл., створена при нафтогазовидобувному управлінні [11], отримала другу частину назви), Норд-АМ-Поділля Хмельницький (у сезоні 1992–1993 рр. хмельницьке Поділля отримало назву від найменування головного спонсора футбольного клубу – однойменної канадсько-української компанії [11]), Оболонь-Бровар Київ (до назви київського концерну «Оболонь» додано апелятив бровар, аби увиразнити, що спонсори клубу – пивовари), Славутич ЧАЕС Славутич (футбольна команда зі Славутича в найменуванні додала абревіатурне ім’я спон­сора – Чорнобильську атомну електростанцію), Фенікс-Іллічовець Калініне (до колишньої назви Фенікс футбольного клубу із села Ка­лініне Красногвардійського р-ну Автономної республіки Крим у 2004 р. додано другу частину найменування, що є відображенням імені спонсора – Маріупольського металургійного комбінату ім. Ілліча [11]), ФК Скіфи-ЛАЗ Львів (студентська футбольна команда Львівського інституту фізкультури Скіф у назві відобразила й ім’я спонсора – Львівський автобусний завод – ЛАЗ), Цементник-Хорда Миколаїв (футбольна команда Цементник із Миколаєва Львівської області в 1997–2002 рр. додала до назви найменування спонсора – фірму «Хорда» – головного акціонера Миколаївського цементно-гірничого комбінату, шо фінансував клуб упродовж десятиліть [11]), ЦСК ЗСУ Київ (у 1993–1994 рр. футбольний клуб ЦСКА мав назву Центральний спортивний клуб Збройних Сил України, підкреслюючи належність до українського військового відомства [11]), Чайка-ВМС Севасто­поль (у сезоні 2001–2002 рр. севастопольський футбольний клуб до­дав до назви абревіатуру ВМС – Військово-морські Збройні Сили [11]).

Ще одну групу еклектичних складних номінацій об’єднують наз­ви футбольних команд, у яких поєднано різні номінації, найчастіше найменування двох футбольних клубів, які через важкі фінансові об­ставини злилися в один: Авангард-Інтер Ровеньки (Аванагард Ро­веньки та Інтер Луганськ [11]), Авангард-Металіст Харків (Аван­гард Мерефа і Металіст-2 Харків [11]), Газовик-Скала Стрий (Га­зовик Комарно і Скала Стрий), Галичина-Карпати Львів (Гали­чина Дрогобич і Карпати-3 Львів [11]), Динамо-СКА Одеса (Дина­мо Одеса і СКА Одеса [11]), Нива-Борисфен Миронівка (Нива Ми­ронівка і Борисфен Бориспіль [11]), СКА-Лотто Одеса (СКА Одеса і Лотто Одеса [11]), Темп-Адвіс Шепетівка (Темп Шепетівка і Адвіс Хмельницький [11]), ЦСКА Борисфен Бориспіль (ЦСКА Київ і Борисфен Бориспіль [11]).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У назвах українських футбольних команд упродовж двох останніх десятиріч функціює великий відсоток номінації, мотивованих онімною лекси­кою. Власні назви футбольних команд періоду української незалеж­ності мотивовані онімами з мовної картини світи українця, насам­перед топонімами, гідронімами, оронімами, рідше антропонімами й астронімами, що відображають національно-культурну специфіку України. Другу групу власних назв українських футбольних клубів зламу ХХ – ХХІ ст. охоплюють найменування, що є спадщиною со­вєтської епохи та відображають посттоталітарно-постколоніальний вплив на українське назовництво. Наслідком впливу комерційних чинників на український онімний простір упродовж 1991–2016 рр. є поява цілком еклектичних номінацій, у яких до давньої назви додано найменування спонсора або ж замінено стару назву новою. У пер­спективі варто було б простежити динаміку змін назв окремих україн­ських футбольних команд упродовж усієї історії їхнього існування та виявити фактори, які впливали на вибір назв чи їхню трансформацію.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ; Ірпінь : Перун, 2001. – 1440 с.
2. Григорук Н. Власні назви польських футбольних команд: семантика, словотвір і функціонування / Наталія Григорук // Польська мова в україн­ській освіті – перспективи в аспекті європейської інтеграції : зб. наук. праць [ред. : Н. Торчинська та І. Сашко]. – Кельце – Хмельницький : ХмЦНІІ, 2014. – Вип. 1. – С. 28–40.
3. Григорук Н. В. Власні назви футбольних команд Білорусі, Росії, України / Н. В. Григорук // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – Харків : Харківський нац. пед. ун-т імені Г. С. Сково­роди, 2013. – Вип. 36. – С. 8–12.
4. Михалюк Ю. З історії становлення українського футболу / Юрій Михалюк // Михалюк Ю., Гусак М., Дикий І. Футбольний атлас України. Довідково-статистичне видання за підсумками десяти чемпіонатів України з футболу (1992–2001) / [за ред. Ю. Михалюка]. – Львів : [б. в.], 2001. – С. 3–11.
5. Олейнік М. Із досліджень над хрематонімією. Зауваження щодо назв польських та українських футбольних команд / Марек Олейнік // Типологія та функції мовних одиниць : науковий журнал [редкол. : Н. М. Костусяк (гол. ред. та ін.)]. – Луцьк : Східноєвропейський нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. – № 2. – С. 198–207.
6. Процик І. Р.«Авангард», «Локомотив», «Колгоспник»: вплив тоталітаризму на вибір назв українських футбольних команд у 20–80-х рр. ХХ ст. / І. Р. Процик // Східнослов’янська філологія : зб. наук. праць / Горлівський інститут іноземних мов. Донецький національний університет. [Редкол. : А. Р. Габі­дулліна та ін.]. – Горлівка – Артемівськ – Бахмут : ГІІМ ДВНЗ «ДДПУ», 2016. – Вип. 29. Мовознавство. – С. 62–68.
7. Процик І. Р.С.Т. «Україна», У.С.К. «Тризуб», У.С.К. «Сокіл», або які назви мали українські футбольні команди Галичини в першій половині ХХ сто­ліття / І. Р. Процик // Лінгвістичні дослідження : зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди. – Харків : Харківський нац. пед. ун-т імені Г. С. Ско­во­роди, 2016. – Вип. 43. – С. 122–129.
8. Редько Ю. Словник сучасних українських прізвищ : У 2-х томах / Юліян Редько. – Львів : Наукове товариство ім. Шевченка, 2007. – Т. 1. – С. IV.
9. Словник гідронімів України / Ред. кол.: А. П. Непокупний, О. С. Стрижак, К. К. Цілуйко. – К. : Наукова думка, 1979. – 782 с.
10. Янко М. П. Топонімічний словник України: Словник-довідник / М. П. Янко. – К. : Знання, 1998. – 432 с.
11. Вікіпедія [Електронний ресурс]. – Режим доступу: https://uk.wikipedia.org.

References

1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / Uklad. і holov. red. V. Т. Busel. – Kyiv; Irpin: Perun, 2001. – 1440 s.
2. Hryhoruk N. Vlasni nazvy polskykh futbolnykh komand: semantyka, slovotvir i funktsionuvannia / Natalia Hryhoruk // Polska mova v ukrainskii osviti – perspek­tyvy v aspekti yevropeiskoi intehratsii : zb. nauk. prats [red. : N. Torchynska ta I. Sashko]. – Keltse – Khmelnytskyi : KHmTSNII, 2014. – Vyp. 1. – S. 28–40.
3. Hryhoruk N. V. Vlasni nazvy futbolnykh komand Bilorusi, Rosii, Ukraiiny / N. V. Hryhoruk // Linhvistychni doslidzhennia : zb. nauk. prats KHNPU im. H. S. Skovorody. – Kharkiv : Kharkivskyi nats. ped.  un-t imeni H. S. Sko­vorody, 2013. – Vyp. 36. – S. 8–12.
4. MykhaliukYu. Z istorii stanovlennia ukrainskoho futbolu / Yurii Mykhaliuk // Mykhaliuk Yu., Husak M., Dykyi I. Futbolnyi atlas Ukrainy. Dovidkovo-statys­tychne vydannia za pidsumkamy desiaty chempionativ Ukrainy z futbolu (1992–2001) / [za red. Yu. Mykhailiuka]. – Lviv : [b. v.], 2001. – S. 3–11.
5. Oleinik M. Iz doslidzen nad hrematonimiieiu. Zauvazhennia shchodo nazv polskykh ta ukrainskykh futbolnykh komand / Marek Oleinik // Typolohiia ta funktsii movnykh odynyts : naykovyi zhurnal [redkol. : N. M. Kostusiak (hol. red. ta in.)]. – Lutsk : Skhidnoievropeiskyi nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2014. – № 2. – S. 198–207.
6. Protsyk I. R. «Avanhard», «Lokomotyv», «Kolhospnyk»: vplyv totalitaryzmu na vybir nazv ukrainskykh futbolnykh komand y 20–80-kh rr. ХХ st.  / I. R. Protsyk // Skhidnoslo­vyanska filolohiia : zb. nauk. prats / Horlivskyi instytut inozemnykh mov. Donetskyi natsionalnyi universytet. [Redkol. : A. R. Habidullina ta in.]. – Hor­livka – Artemivsk – Bakhmut : HIIMDVNZ «DDPU», 2016. – Vyp. 29. Movo­znavstvo. – S. 62–68.
7. Protsyk I. R. S.T. «Ukraina», U.S.K. «Tryzub», U.S.K. «Sokil», abo yaki nazvy maly ukrainski futbolni komandy Halychyny v pershii polovyni ХХ stolitia / I. R. Protsyk // Linhvistychni doslidzhenia : zb. nauk. prats KhNPU im. H. S. Skovorody. – Kharkiv : Kharkivskyi nats. ped. un-t imeni H. S. Sko­vo­rody, 2016. – Vyp. 43. – S. 122-129.
8. RedkoYu. Slovnyk suchasnykh ukrainskykh prizvyshch : U 2-kh tomakh / Yuliian Redko. – Lviv : Naukove tovarystvo im. Shevchenka, 2007. – T. 1. – S. IV.
9. Slovnyk hidronimiv Ukrainy / Red. kol. : A. P. Nepokupnyi, O. S. Stryzhak, K. K. Tsiluiko. – Kyiv : Naukova dumka, 1979. – 782 s.
10. Yanko M. P. Toponimichnyi slovnyk Ukrainy : Slovnyk-dovidnyk / М. P. Yanko. – К. : Znania, 1998. – 432 s.
11.  Vikipedia [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupy : https://uk.wikipedia.org.

Процик Ирина. Современные названия украинских футбольных ко­манд, мотивированные онимами. В статье описаны названия украинских про­фессиональных футбольных команд трех лиг украинского чемпионата за по­следнюю четверть века, которые мотивированы онимной лексикой. Среди на­званий украинских футбольных команд 90-х гг. ХХ – начала XXI века преоб­ладают номинации, мотивированные разными собственными названиями, кото­рые отражают ассоциации с историческими, географическими и культурными реалиями Украины. Многие клубы в названиях использовали топонимы – названия городов (СК Николаев, ФК Одесса, ПФК Александрия, СК Херсон, ФК Винница, ФК Днепр, ФК Львов, ФК Полтава, ФК Сумы, ФК Харьков, Рава-Русская) или этнографических регионов (Буковина Черновцы, Волынь Луцк, Галичина Дрогобыч, Закарпатье Ужгород, Подолье Хмельницкий, Покутье Коломыя, Полесье Житомир, Таврия Симферополь). Отдельную группу номи­наций охватывают наименование, мотивированные гидронимами (Ворскла Полтава, Десна Чернигов, Днепр Черкассы, Днестр Залещики, Днестр Овидиополь, ИкваМлынов, Ингулец Петрово, Рось Белая Церковь, Сула Лубны) и оронимами (ГарайЖовква, Говерла Ужгород, Карпаты Львов, Кар­паты Мукачево, Лысоня Бережаны, Чорногора Ивано-Франковск). В корпусе современных названий украинских футбольных команд сохранилась и часть номинаций советской эпохи: в основном наименование, мотивационной базой для которых были названия спортивных обществ (Авангард Жидачев, Гарт Бо­родянка, Динамо Киев, Динамо Луганск, Динамо Славянск, Локомотив Смела, СКА Киев, Спартак Сумы, Торпедо Запорожье, Торпедо Мелитополь). Наибольшей эклектичностью отличаются сложные названия футбольных ко­манд, которые в наименованиях сохранили прежнюю номинацию и, руко­водствуясь коммерческими факторами, добавили к ней название спонсора (Ворскла-Нефтегаз Полтава, Звезда-Нибас Кировоград, Заря-МАЛС Луганск, Нефтяник-Укрнафта Охтырка, Оболонь-Бровар Киев, Темп-Адвис Шепетовка, Трансимекс-Рось Белая Церковь, ФК Скифы-ЛАЗ Львов, Цементник-Хорда Николаев). Анализ мотивированности названий украинских футбольных команд на рубеже ХХ – ХХI вв. показал, что на выбор онимов повлияли национальные, посттоталитарные и коммерческие факторы.

Ключевые слова: название футбольной команды, оним, мотивированность.

Protsyk Iryna. Modern names of Ukrainian football teams motivated by onyms. In this article names of Ukrainian professional football teams of three leagues of Ukrainian Championship during the last quarter of the century motivated by onym vocabulary have been described. Among names of Ukrainian football teams in the 90-s of the ХХ th – beginning of the ХХІ th centuries the most numerous nominations were motivated by various onym vocabulary, which reflects associations with historic, geographic and cultural reality in Ukraine. A lot of clubs in their name used place names – names of cities (SK Mykolaiv, FK Odesa, PFK Oleksandriia, SK Kherson, FK Vinnytsia, FK Dnipro, FK Lviv, FK Poltava, FK Sumy, FK Kharkiv,  Rava-Ruska) or ethnographicre gions (Bukovyna Chernivtsi, Volyn Lutsk, Halychyna Drohobych, Zakarpatia Uzhhorod, Podillia Khmelnytskyi, Pokuttia Kolomyia, Polissia Zhytomyr, Tavriia Simferopol). A separate groups of nominations of Ukrainian football clubs covers names motivated by hydronyms (Vorskla Poltava, Desna Chernihiv, Dnipro Cherkasy, Dnister Zalishchyky, Dnister Ovidiopol, Ikva Mlyniv, Inhulets Petrove, Ros Bila Tserkva, Sula Lubny) and oronyms (HarayZhovkva, Hoverla Uzhhorod, Karpaty Lviv, Karpaty Mukacheve, Lysonia Berezhany, Chornohora Ivano-Frankivsk). Among modern names of Ukrainian football teams there are still some nominations of soviet period. Mostly these are the names motivational basis for which were names of sports clubs (Avanhard Zhydachiv, Hart Borodianka, Dynamo Kyiv, Dynamo Luhansk, Dynamo Slovyansk, Lokomotyv Smila, SKA Kyiv, Spartak Sumy, Torpedo Zaporizhia, Torpedo Melitopol). But the most eclectic is misfo und in complex names of football teams, which in their names have saved the old nomination and, guided by commercial factors, added the name of the sponsor to them (Vorskla-Naftohaz Poltava, Zirka-Nibas Kirovohrad, Zoria-MALS Luhansk, Naftovyk-Ukrnafta Okhtyrka, Obolon-Brovar Kyiv, Temp-Advis Shepetivka, Transimeks-Ros Bila Tserkva, FK Skify-LAZ Lviv, Tsementnyk-Khorda Mykolaiv). Analysis of motivation of names of Ukrainian football teams at the turn of ХХ–ХХІ centuries has shown that choice of onyms was affected by national, post-totalitarian and commercials factors.

Key words: names of a football teams, onyms, motivations.