УДК 811.161.2:8’243:37:008

Вікторія Пабат

УКРАЇНСЬКА МОВА ЯК ІНОЗЕМНА – ШЛЯХ ДО ПОЛІКУЛЬТУРНОГО ОСВІТНЬОГО ПРОСТОРУ



 

У статті проаналізовано методичні вимоги щодо вивчення української мови як іноземної. Закцентовано на актуальності нормативних документів, їх­нього корегування відповідно до європейських вимог. Описано структуру мов­ної підготовки з урахуванням двох складників: мовної та мовленнєвої компе­тентності. Схарактеризовано важливість новітніх інтерактивних методів навча­ння на прикладі створення освітянського порталу для вивчення української мови як іноземної «Крок до України».

Ключові слова: українська мова як іноземна, володіння мовою, рівневий підхід, сфери спілкування, мовна компетентність, мовленнєва компетентність, інокомунікант, інтерактивне навчання.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Активний розвиток міжнародного освітнього простору позитивно сприяє ство­ренню глобальної стратегії освіти людини незалежно від місця її про­живання й освітнього рівня. Сучасна освіта повинна стати міжнарод­ною; університетська освіта набуває рис полікультурної освіти, що розвиває здатність оцінювати явища з позицій іншої людини, різних культур, різних соціально-економічних формацій, створює ефективне полікультурне середовище.

Актуальність питання щодо місця української мови як іноземної в освітньому українському просторі зокрема чи світовому загалом ви­значена насамперед певними соціокультурними чинниками, серед яких важливими є такі: імідж української мови в світі, зміна статусу Украї­ни на міжнародній арені, довіра іноземців українській державі, пре­стиж української вищої школи і якість отриманих знань, прагнення іноземців здобути вищу освіту в Україні.

Мета й завдання статті полягають в аналізі методичних вимог щодо оволодіння українською мовою як іноземною для іноземних студентів, характеристиці структурних складників мовної підготовки та інтерактивних методів навчання.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Світовий освітній простір об’єднує націо­нальні освітні системи різного типу і рівня, що значно різняться філо­софськими й культурними традиціями, рівнем цілей і завдань, якісни­ми станами. Дослідники розглядають сучасний світовий освітній про­стір як єдиний організм, при цьому в окремо взятій освітній системі збережено свою специфіку та розмаїтість.

З огляду на значущість гуманітарного складника у світовій освіті важлива роль відводиться українській мові як іноземній.

На сьогодні мовна підготовка іноземних студентів у вищих навчаль­них закладах України враховує нові тенденції і вимоги в системі ви­щої освіти. Будь-який студент для опанування професії має змогу ви­бирати не тільки освітній заклад, але й країну навчання, опираючись на певні чинники, серед яких – імідж держави у світовому середовищі і світовий престиж мови.

У процесі мовної підготовки іноземців однією з методичних ви­мог сьогодення залишається стандартизація програм мовної підготов­ки відповідно до європейських вимог [1, с. 3]. Рада Європи запропо­нувала ідею уніфікації опису цілей і змісту навчання іноземних мов, підґрунтям якої є створення універсальної моделі. Така уніфікація пе­редбачає дотримання однакових параметрів, що використовуються під час формування цілей і змісту навчання, форм і методів контролю та оцінки досягнутих результатів [6, с. 1]. Отже, головною методич­ною проблемою вдосконалення процесу підготовки іноземних сту­дентів є корекція процесу навчання української мови відповідно до су­часних вимог.

В Україні підготовлено кілька важливих державних документів, покликаних позитивно зреалізувати методичну проблему вивчення української мови як іноземної: «Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років», «Концепція мовної освіти іноземців у ви­щих навчальних закладах України». «Концепцію розвитку освіти Украї­ни на період 2015–2025 років» розробила Стратегічна дорадча група «Освіта» (СДГ «Освіта»), створена в рамках спільного проекту Між­народного фонду «Відродження» та БФ «Інститут розвитку освіти» в липні 2014 року з метою консультативної й експертної підтримки Міністерству освіти і науки України щодо розробки Дорожньої карти освітньої реформи. Автори Концепції підкреслюють, що упродовж 2015–2017 років буде розроблена та втілена в життя нова система стан­дартів вищої освіти на компетентнісній основі з урахуванням модель­них стандартів євробакалаврів та євромагістрів. Неодмінним компо­нентом таких стандартів є мовні та мовленнєві компетентності [5].

Другим важливим документом є «Концепція мовної освіти іно­земців у вищих навчальних закладах України», в якій зазначено: «мовна підготовка іноземних студентів, магістрантів, аспірантів, ста­жистів повинна ураховувати їхні потреби в отриманні якісної освіти, що сприятиме подальшому особистісному зростанню, а також підви­щенню престижу українських вищих навчальних закладів, україн­ської системи освіти». У Концепції підкреслюється важливість мов­ного компонента, оскільки це підґрунтя для «...формування в інозем­ців умінь і навичок самостійної навчальної діяльності, вмінь навча­тися вчитися, вдосконалювати когнітивно-операційний компонент».

Загальноосвітній стандарт з української мови як іноземної реко­мендовано Міністерством освіти і науки України за наказом Мініс­терства освіти і науки України від 24. 06. 2014 № 750. Запропоно­ваний загальноосвітній стандарт задовольняє потреби інокомунікан­тів у певних комунікативних ситуаціях. Окреслено набір мовних засо­бів, що можна використовувати у процесі комунікації.

За загальноосвітнім стандартом передбачено виділення шести рівнів володіння українською мовою як іноземною: початковий, базо­вий, І середній, ІІ середній, професійний і рівень вільного володіння. Уніфікована система визначення рівнів володіння українською мовою як іноземною побудована з урахуванням мети їхнього використання, навичок і вмінь щодо правильного вибору мовних засобів із метою реалізації певних тактик мовленнєвої поведінки в основних видах мовленнєвої діяльності – читанні, письмі, говорінні й аудіюванні. Рівнева система володіння українською мовою як іноземною відпові­дає системі рівнів володіння іншими європейськими мовами.



 



 

Порівняльний аспект рівнів володіння мовою



 

Загальноєвропейська шкала

Українська шкала

Level 1

Break-through

A1

Початковий рівень

Level 2

Way-stage

A2

Базовий рівень

Level 3

Threshold

B1

І середній рівень

Level 4

Vantage

B2

ІІ середній рівень

Level 5

Effective Operational Proficiency

C1

Професійний рівень

Level 6

Mastery

C2

Вільне володіння

Рівневий підхід до вивчення української мови як іноземної потре­бує розроблення методологічних і науково-методичних засад мовної підготовки іноземців.

Якщо мова загалом є засобом отримання професійної освіти й роз­витку особистості, що бере участь у діалозі культур, то українська мова для іноземців є мовою їхнього інтелектуального розвитку впро­довж життя, підґрунтям професійного становлення й зростання. Для іноземців як окремої категорії громадян в Україні українська мова як іноземна є мовою соціокультурного оточення й викладається з метою формування вмінь міжкультурної комунікації.

Мовна й мовленнєва компетентність іноземців повинна забезпечити ефективне спілкування у різних сферах, як-от: науковій – для отримання конкурентоспроможної підготовки за обраним фахом; основними профілями є: технічний, природничий, економічний, гуманітарний, медико-біологічний, філологічний; суспільно-політичній і соціально-культурній – для належної адаптації в новому соціально-культурному середовищі, особистісного культурного розвитку; соціально-побу­товій – для задоволення потреб повсякденного життя, а також для ви­ховання гармонійної особистості.

В основу мовної підготовки іноземців покладено дидактичні прин­ципи, як-от: гуманізму; єдності навчання, особистісного розвитку й виховання; системності та послідовності; наступності й перспектив­ності, диференціації й індивідуалізації; застосування різних форм на­вчальної діяльності тощо.

Володіння мовою, зокрема українською, опирається на комуніка­тивний метод, оскільки для інокомунікантів важливим залишається саме практичний аспект у вивченні української як іноземної. В іно­земних студентів когнітивні процеси пригнічують мисленнєву діяль­ність, уповільнюють їхню активність як учасника процесу комуніка­ції, оскільки їм інколи важко «переключитися» з рідної мови на україн­ську. Підготовка до спілкування для іноземців передбачає певне налаш­тування на ту чи ту комунікативну ситуацію, вибір певної моделі кому­нікативної поведінки, досягнення реалізації комунікативних інтенцій. Важливим є використання лінгводидактичних методів, серед яких – від­бір необхідних мовних засобів, опанування різних видів мовних норм, вміння послуговуватися лексичним апаратом, зокрема термінологією.

Мовна підготовка іноземців в українських вищих навчальних за­кладах є поетапною. Такими етапами є: початковий, поглиблений (основний) (I – III курси навчання у ВНЗ), завершальний етап (IV курс ВНЗ – останній рік навчання на рівень бакалавра і V курс навчання – магістратура) [4, с. 139]. Мовна підготовка іноземних студентів чи іноземних магістрантів, стажистів, аспірантів є єдністю трьох склад­ників: загальнонаукового (мета – загальнонаукова / професійна ком­петентність), мовного (мета – комунікативна компетентність) й адаптаційного (мета – адаптація до реалій і завдань життєдіяльності в іншомовному середовищі).

Загальноосвітній стандарт з української мови як іноземної, робо­ча навчальна програма з дисципліни та засоби навчання визначають мовну підготовку іноземних студентів. Робоча програма враховує обсяг навчальних годин для вивчення української мови іноземними студентами, магістрантами й аспірантами, який затверджено МОН України за наказом № 260 від 04.04.2006 року.

Робоча програма з навчальної дисципліни «Українська мова як іноземна» повинна бути укладена так, щоб уможливлювати вико­нання головної мети: сформувати систему знань про українську мову, розширити словниковий запас іноземних студентів, розвивати і по­стійно підвищувати культуру усного й писемного, монологічного й діалогічного мовлення, розвивати систему вмінь та навичок з усіх ви­дів мовленнєвої діяльності – читання, письмо, аудіювання та гово­ріння) в основних комунікативних сферах [2, с. 4].

За нормативними документами початковий етап навчання / вивче­ння української мови як іноземної охоплює три рівні володіння мовою А1, А2, В1; в обсязі від 720 до 838 годин залежно від профілю навчання. Поглиблений (основний) та завершальний етапи навчання охоплює рівень володіння мовою В2 – для нефілологів, С1 – для філологів.

Володіння українською мовою як іноземною визначається відпо­відно до комунікативних потреб іноземців, тому варіюється залежно від етапу, рівня і профілю навчання.

Поняття мовної підготовки іноземців структуроване мовним і мовленнєвим складниками. Мовний складник включає мовні поняття, закономірності розвитку мови, мовні одиниці різних рівнів; основні знання лексикології, морфології, синтаксису тощо української мови; знання мовних норм; вироблення навичок та умінь щодо правильного використання набутих мовних знань. Перед іноземними студентами стоїть завдання оволодіння українською літературною мовою. Варто зазначити, що при цьому важлива роль відводиться роботі над форму­ванням інформаційної культури студентів засобами мови, що вивча­ється, і є мовою отримання вищої освіти.

Мовленнєвий складник визначає зміст роботи, яка скерована на формування комунікативної компетентності іноземців, реалізацію вторинної мовної особистості, що так само передбачає гармонійний розвиток умінь в основних видах мовленнєвої діяльності – аудію­ванні, читанні, говорінні, письмі. Це вміння сприймати та розуміти усне й писемне мовлення, самостійно створювати усні й письмові, діало­гічні та монологічні висловлення різних типів, стилів, жанрів мов­лення в різних сферах спілкування, вести діалог у ситуаціях спілку­вання з додержанням вимог мовленнєвого етикету, правильно й кому­нікативно доцільно висловлювати свої думки, аналізувати тексти, вдосконалювати й аналізувати власну мовленнєву діяльність.

У процесі викладання української мови як іноземної застосову­ють системний підхід, що передбачає оновлення стандартів мовної освіти, підготовку й видання навчально-методичної літератури, упро­вадження новітніх інформаційних технологій і підвищення професій­ної майстерності викладачів.

На сьогодні викладання української мови як іноземної активно супроводжується використанням новітніх ефективних технологій опанування для іноземців мови навчання та соціокультурного спілку­вання. У цьому зв’язку варто виділити інтерактивне навчання. Особ­ливість інтерактивного навчання в тому, що «навчальний процес від­бувається за умов постійної, активної взаємодії всіх учасників. Це співнавчання, взаємонавчання (колективне, групове навчання в спів­праці)…» [7, с. 7–8]. Позитивною ознакою в інтерактивних технологі­ях навчання є ступінь інформативності. Виділяють пасивні, активні й інтерактивні методи навчання. Якщо аналізувати пасивні методи на­вчання через призму комунікаційного процесу, як-от: монолог, то ступінь інформативності змінюється від 5% до 20%. В активних та інтерактивних методах навчання, відповідно – діалог і полілог, сту­пінь інформативності відповідно теж зростає від 50% до 90% і має найяскравіше вираження під час навчання інших або безпосереднього застосування отриманих знань. У процесі інтерактивного навчання іноземний студент стає суб’єктом навчання, відчуває себе активним учасником подій і власної освіти та розвитку. Це так само підвищує його зацікавлення навчанням, забезпечує внутрішню мотивацію навча­ння, і, як наслідок – зростає ефективність оволодіння українською мо­вою як іноземною.

Інтерактивні методи навчання як частина особистісно-зорієнтова­ного навчання сприяють соціалізації особистості, розумінню своєї ро­лі в колективі й суспільстві загалом.

Зразком використання новітніх інформаційних технологій є ство­рення в кінці березня 2016 р. освітянського порталу для вивчення української мови як іноземної «Крок до України». Освітянський пор­тал створений за участю організації VIDIA і прес-служби Міжнарод­ного інституту освіти, культури та зв’язків з діаспорою НУ «Львів­ська політехніка». Вивченню української мови як іноземної сприяє також діяльність організованої Міжнародної літньої школи украї­ністики. Матеріал освітянського порталу чітко структурований, що уможливлює його використання з метою самостійного опанування української мови іноземцями, тобто розроблений матеріал може реко­мендувати іноземним студентам викладач або готувати нові рубрики, по-своєму наповнювати інтерактивний курс. Цікавими методичними розробками є такі: граматика, етномайстерня, екскурсії, кіно тощо. Інтерактивні методи і засоби навчання уможливлюють не тільки отри­мання теоретично-практичних знань із різних розділів мовознавства, але й вивчення української історії, культури, мистецтва тощо.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Вивчення української мови як іноземної уможливлює формування гуманістич­ного світогляду, виховання толерантного ставлення до представників інших культур та релігійних переконань; виховання поваги до україн­ської нації, її історії і культури; засвоєння життєвих і морально-етичних цінностей українського народу тощо. Підґрунтям швидкого та якісного вивчення української мови як іноземної для іноземних студентів є оновлена методична база, важлива роль у якій відводиться нормативним документам на державному рівні, методичній літера­турі та новітнім інформаційним технологіям, що повинні відповідати європейським освітнім вимогам ХХ ст.

Література

  1. Державна національна програма «Освіта: Україна XXI століття». – К. : Рай­дуга, 1994. – 62 с.
  2. Єдина типова навчальна програма з української мови для студентів-інозем­ців основних факультетів нефілологічного профілю вищих навчальних за­кладів України III–IV рівнів акредитації / уклад. : Л. І. Дзюбенко, В. В. Дубі­чинський, С. А. Чезганов [та ін.] / за ред. О. Н. Тростинської, Н. І. Ушакової. – К. : НТУУ «КПІ», 2009. – Ч. 3. – 52 с.
  3. Загальноєвропейські рекомендації з мовної освіти: вивчення, викладання, оцінювання / наук. ред. укр. видання докт. пед наук, проф. С. Ю. Ніколаєва. – К. : Ленвіт, 2003. – 273 с.
  4. Концепція мовної підготовки іноземців у ВНЗ України / Н. І Ушакова, В. В. Ду­бічинський, О. М. Тростинська // Викладання мови у вищих навчальних закладах освіти. – Вип. 19. – 2011. – С. 136–146.
  5. Концепція розвитку освіти України на період 2015–2025 років [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_ koncepc.pdf .
  6. Навчальні плани та програми: (довузівська підготовка іноземних громадян): Ч. 1. Українська мова. Основи економіки. Біологія. Основи економічної та соціальної географії світу / уклад. : Л. Г. Новицька, О. Ф. Гудзенко, М. І. Дудка [та ін.]. – К. : ІВЦ Вид-во «Політехніка», 2003. – Ч. 1. – 56 с.
  7. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: наук.-метод. посібник / О. І. Пометун, Л. В. Пироженко [за ред. О. І. Пометун]. – К. : Вид-во А. С. К., 2004. – 192 с.


References

  1. Derzhavna Natsionalna prohrama «Osvita: Ukraina XXI stolittia». – K. : Rai­duha, 1994. – 62 s.
  2. Yedyna typova navchalna prohrama z ukrainskoi movy dlia studentiv-inozemtsiv osnovnykh fakultetiv filoloihichnoho profiliu vyshchykh navchalnukh zakladiv Ukrainy III–IV rivniv akredytatsii / uklad. : L. I. Dziubenko, V. V. Dubi­chynskyi, S. A. Chezhanov [ta in.] / za red. O. N. Trostynskoi, N. I. Ushakovoi. – K. : NTUU «KPI», 2009. – Ch. 3. – 52 c.
  3. Zahalnoievropeiski rekomendatsii z movnoi osvity: vyvchennia, vykladannia, otsiniuvannia / nauk. red. ukr. vyd. prof. S. Yu. Nikolaieva. – K. : Lenvit, 2003. – 273 s.
  4. Kontseptsiia movnoi pidhotovky inozemtsiv u VNZ Ukrainy / N. I. Ushakova, V. V. Du­bichynskyi, O. M. Trostynska // Vykladannia movy u vyshchykh na­vchalnukh zakladakh osvity. – Vol. 19. – 2011. – S. 136–146.
  5. Kontseptsiia rozvytku osvity Ukrainy na period 2015–2025 rokiv [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://www.tnpu.edu.ua/EKTS/proekt_ koncepc.pdf.
  6. Navchalni plany ta prohramy: (dovuzivska pidhotovka inozemnykh hromadian): Ch. 1. Ukrainska mova. Osnovy ekonomiky. Biolohiia. Osnovy ekonomichnoi ta sotsialnoi heohrafii svitu / uklad.: L. H. Novytska, O. F. Hudzenko, M. I. Dudka [ta in.]. – K : IVTS Vyd-vo «Politekhnika», 2003. – Vyp. 1. – 56 s.
  7. Suchasnyi urok. Interaktyvni metody navchannia: nauk.-metod. posibnyk / O. I. Pometun, L. V. Pyrozhenko [za red. O. I. Pometun]. – K. : Vyd-vo A. S. K., 2004. –192 s.

Пабат Виктория. Украинский язык как иностранный – путь к поли­культурному образовательному пространству. Статья посвящена анализу новейших методических требований, предъявляемых к изучению украинского языка как иностранного на современном этапе, и актуальности их соответствия европейским стандартам. Акцентируется внимание на двухкомпонентности структуры языковой подготовки учащихся. На примере создания образова­тельного портала для изучения украинского языка как иностранного «Шаг к Украине» дается характеристика новейших интерактивных методов обучения.

Ключевые слова: украинский язык как иностранный, владение языком, уровневый подход, сферы общения, языковая компетентность, речевая компе­тентность, инокоммуникант, интерактивное обучение.

Pabat Victoriya. Ukrainian as a foreign language: a path to policultural educational area. The article is focused on analysis of the methodological requirements for learning Ukrainian as a foreign language; accordance of these requirements to the European requirements is emphasized. Language training includes two parts: language and speaking competence. Modern interactive teaching methods are described using an example of creation of educational platform for learning Ukrainian as a foreign language «Step to Ukraine».

Key words: Ukrainian as a foreign language, language competence, multi tier approach, communication areas, language competence, speaking competence, inocommunicant, interactive study.



 



 



 


 


© Пабат В., 2016