УДК 811.161.2’367.5’367.624

Ірина Мельник

ОБ’ЄКТНІ СИНТАКСЕМИ НА ТЛІ ПРАВОБІЧНОЇ ВАЛЕНТНОСТІ ПРИСЛІВНИКОВИХ ПРЕДИКАТІВ

 

У статті здійснено цілісний аналіз чотирьох семантичних різновидів право­бічних субстанційних компонентів у семантико-синтаксичних позиціях при­слівникового об’єкта якісної ознаки, прислівникового об’єкта стану, прислів­никового об’єкта якості-відношення, об’єкта стану-відношення відповідно до чотирьох значеннєвих типів прислівникових предикатів. Схарактеризовано лек­сичну специфіку аналізованих семантичних різновидів прислівникових об’єкт­них синтаксем. Проаналізовано особливості диференціації об’єктних семантико-синтаксичних позицій на тлі відмінкової системи сучасної української мови. Вивчено знахідний відмінок як центральний відмінок об’єкта, а також дослі­джено родовий, давальний, орудний, місцевий і називний відмінки в об’єктній функції, установлено ієрархічні відношення між ними. Виявлено транспозицій­ні відношення між морфологічними формами в об’єктному значенні. Проана­лізовано специфіку інфінітивів в семантико-синтаксичних позиціях об’єктів, зумовлених валентним потенціалом прислівникових предикатів якості та при­слівникових предикатів стану. Репрезентовано підрядні частини складного ре­чення як периферію засобів морфологічної експлікації правобічної об’єктної валентності.

Ключові слова: валентність, предикат, синтаксема, відмінок, підмет, присудок.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Бага­тоаспектний, синтезований аналіз синтаксичних компонентів відпо­відно до специфіки їхньої семантики, формальних і функційних ознак позначений прагненням учених якнайповніше репрезентувати синтак­сичні одиниці, адекватніше визначити їхню семантику та структуру. Потребує докладнішого аналізу й усебічного висвітлення комплекс проблем функційно-категорійного синтаксису української мови, з-поміж яких великої ваги набуває вивчення системи мінімальних семантико-синтаксичних і формально-синтаксичних одиниць.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній україн­ській граматиці об’єктну синтаксему на тлі семантичних типів преди­катних компонентів вивчає І. Р. Вихованець [3]. Проблеми граматич­ної категорії об’єктності (об’єктної синтаксеми) також перебувають у центрі зацікавлень К. Г. Городенської [6], А. П. Загнітка [7],  М. Я. Плющ [13],  М. В. Мірченка [11], Т. Є. Масицької [9], О. Г. Ме­жова [10], І. А. Пасічник [12] та інших вітчизняних дослідників. Проте системного опису об’єктних синтаксем з опорою на семантич­ну диференціацію прислівникових предикатів у лінгвоукраїністиці поки що немає. Тому потребує цілісного осмислення та ретельнішого аналізу специфічна семантика та засоби морфологічної експлікації об’єктних компонентів, зумовлених валентним потенціалом прислів­никових предикатів.

Метою праці є дослідження специфіки прислівникових об’єктних синтаксем у семантичному аспекті на тлі відмінкової системи сучас­ної української літературної мови. Досягнення задекларованої мети передбачає розв’язання таких завдань: провести диференціацію пра­вобічних субстанційних компонентів у семантико-синтаксичних по­зиціях об’єкта відповідно до семантичних типів прислівникових пре­дикатів; визначити семантичне наповнення об’єктних елементів; вияви­ти закономірності використання системи відмінків в об’єктних зна­ченнях, вказати на транспозиційні відношення між об’єктними фор­мами; окреслити симетрію / асиметрію компонентів  семантико-син­таксичної та формально-синтаксичної структур.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Чотири різновиди правобічних залежних компонентів: прислівниковий об’єкт якісної ознаки, прислівниковий об’єкт стану, прислівниковий об’єкт якості-відношення, об’єкт стану-відношення – виокремлюємо відповідно до чотирьох узагальнених се­мантичних типів прислівникових предикатів (прислівникових преди­катів якості, прислівникових предикатів якості-відношення, прислів­никових предикатів стану, предикатів стану-відношення), валентним потенціалом яких прогнозовано в семантично елементарній структурі простого речення певну кількість залежних  лівобічних і правобічних синтаксем із відповідним набором засобів лексичної та морфологіч­ної експлікації. Прислівниковий об’єкт якісної ознаки та прислівни­ковий об’єкт стану позначають істот або предмети, на які спрямовано стан: …це необхідно <···> для нього (О. Іваненко); …це нічого не варто (Ю. Мушкетик);  …те <···> їй потрібно… (В. Малик); Що йо­му потрібно? (В. Малик); Ярославові стало шкода дівчини… (П. За­гребельний); Лаврінові аж шкода стало Марка… (Ю. Мушкетик);  Мені за неї лячно (В. Слапчук);  Перед березовим запустом видно ба­гаття (У. Самчук); …зір ще видно не було (В. Шевчук); Страшно було Дорошеві тої палі (Ю. Мушкетик);  …і чого тобі від мене треба? (Н. Гуменюк). На противагу їм, прислівникові об’єкти якості-відно­шення та об’єкти стану-відношення вказують на істот або неістот як об’єкти порівняння, наприклад: …щось краще за це? (О. Гончар); Нерівня душ – це гірше, ніж майна! (Л. Костенко); …йому куди веселіше [від інших] (У. Самчук); Карпові було краще [за інших] (О. Іваненко); Йому легше <···>, ніж будь-кому… (В. Малик); …ко­мусь на світі гірше, як тобі (Л. Костенко); Сон – це все, що зараз для них було наймиліше [з усього] (В. Малик).

У ролі морфологічних варіантів при таких об’єктах зафіксовані знахідний, родовий, давальний, орудний, місцевий та називний від­мінки, що перебувають між собою в певних ієрархічних відношеннях. Характерно, що знахідний  відмінок у своїй первинній семантико-синтаксичній об’єктній позиції найбільш диференційований від ін­ших відмінків. У відмінковій системі сучасної української мови йому надано статусу спеціалізованого відмінка об’єкта дії або  стану [1, с. 84]. В об’єктній функції знахідний корелює з типовими відмінко­вими семантико-синтаксичними ознаками субстанційності, валентно­го зв’язку з предикатом, пасивності, фінальної спрямованості та фор­мально-синтаксичною ознакою центральності. Своєрідність знахідно­го безприйменникового сучасні граматисти вбачають у його здатності до поєднання не лише з власне-дієсловами, а й із перехідними аналі­тичними дієсловами на зразок (було, буде) видно, (було, буде) помітно, (було, буде) жаль [1, с. 87; 10, с. 154]. Такий знахідний від­мінок об’єкта може бути передбачений правобічною облігаторною валентністю прислівникових  предикатів, що виражають стани, пов’я­зані із зоровим чи слуховим сприйняттям або передають емоції, зумовлені ставленням суб’єкта стану до когось або чогось тощо, наприклад: Сивоокові згори видно було їхні голови… (П. Загребель­ний); …хлопцям чутно було тільки голос третього (П. Загребель­ний); І довго буде чутно чвал, і видно заграву криваву… (Є. Мала­нюк); На кожному проекті видно було велику, натхненну руку твор­ця... (У. Самчук); Мені шкода батька (Л. Костенко); Руту їй жаль… (В. Малик); І тепер йому було шкода вороного огира? (Ю. Мушке­тик); [Мальві] жаль стало Ахмета і пастушої волі (Р. Іваничук); Левкові шкода було старого священика (Н. Гуменюк); …мені теж іноді шкода того собачати (Н. Гуменюк).  Компонент у семантико-синтаксичній позиції суб’єкта в аналізованих структурах досить часто імпліцитно виражений, а експліцитно представлений лише елемент в об’єктній функції: З вікон видно було пам’ятник Слави… (І. Пільгук); …видно хліб і жайворонкам, і сонцю, і всьому білому світу (Є. Гу­цало); [Cтіни] видно було аж із берега Індолу (Р. Іваничук); Ворога вже було видно… (Ю. Мушкетик); …було видно тільки підборіддя та губи… (Ю. Мушкетик); Обличчя не видно (Н. Гуменюк). Іноді зону правобічної об’єктної факультативної валентності заповнює знахід­ний прийменниковий відмінок: Мені буває лячно за людину… (І. Драч); За будь-яку владу час від часу буває соромно (Л. Костенко); Йому було трохи соромно за ці думки… (Ю. Мушкетик); Стало йому соромно й за драбинчатого старого воза з неошинованими колесами, й за без­клубу Калитку, яка махала обтьопаним, <···>  і за те, що віз немило­серд­но скрипів (Ю. Мушкетик); Хіба тобі не страшно за своє? (Н. Гуменюк).

Нерідко в орбіту семантичної категорії об’єктності потрапляє ро­довий відмінок. Підпорядковуючись знахідному, родовий, крім об’єктного значення, позначає невластиву категорійній відмінковій природі супровідну предикатну кількісну семантику, у якій поєднано семантику категорій кількості і неозначеності [1, с. 96], а отже вико­нує функцію партитивності. Такий родовий спеціалізований на вира­женні квантитативної партитивності, що передбачає часткове охоп­лення об’єкта дією або неповний перехід стану на об’єкт. Родовий аналізованої семантики зрідка трапляється в реченнєвих конструкціях із прислівниковими предикатами стану, наприклад: До всього худобини потрібно… (У. Самчук); …на всяку всячину того гроша потрібно (Ю. Муш­кетик); [Вероніці] все одно шкода грошей (Н. Гуменюк). У структурах, що містять заперечення, родовий об’єктний звичайно домінує: Мені не страшно смерті (В. Підмогильний); …йому нічого не страшно… (Л. Костенко); …душі нічого більше не потрібно (Л. Костенко); Вже не чутно тут було величальних погуків… (П. За­гребельний); …кволого плямкання чоловічкового й не чутно було… (П. Загребельний); [Ворона] було не видно за туманом… (Ю. Муш­кетик); Тюльпанів зовсім не було видно (Ю. Мушкетик); …обличчя його й далі не було видно… (Ю. Мушкетик); І нічого йому не було потрібно… (Ю. Мушкетик); …павутини не було видно… (В. Шев­чук); А може, народові й не треба цього? (П. Загребельний). За таких умов відбулася трансформація стверджувальних реченнєвих структур у заперечні, що зумовила перехід вихідного знахідного відмінка в ро­довий. Зону факультативної об’єктної валентності  репрезентує також прийменниковий родовий відмінок у деяких стверджувальних ре­ченнєвих побудовах: …їй тяжко без нього… (Н. Гуменюк); Байдуже йому [Сивоокові] було до всіх… (П. Загребельний); Без вас було б тут погано (У. Самчук); Мені без тебе сумно… (Л. Костенко); Без них було погано (Н. Гуменюк). Односкладні речення із двова­лентними прислівниковими предикатами, очевидно, потрібно  витлу­мачувати як трансформи двоскладних реченнєвих структур із прикмет­никовими предикатами: Тільки Сивооку <...> було байдуже до всього (П. Загребельний) ←  SHAPE  \* MERGEFORMAT Тільки Сивоок був байдужий до всього.  Характерно, що суб’єктний давальний відмінок перебуває у відно­шеннях похідності із  називним відмінком суб’єкта.

До спеціалізованих засобів морфологічної експлікації прислівни­кових об’єктів якості-відношення та об’єктів стану-відношення,  передбачених правобічною облігаторною валентністю компаративних прислівникових предикатів якості та предикатів стану, належать ро­довий відмінок із прийменником від (зрідка од) та знахідний відмінок із прийменником за: …невольник для них нижче від худобини (О. Бердник); Добрий собака краще за злу людину (Усна народна творчість); …щось краще за це? (О. Гончар); Кожен старий гондо­льєр не гірше за спеціаліста (О. Іваненко);  Ще важче [від інших] було Киліяні… (Ю. Мушкетик). Родовий відмінок із прийменниками з (із), серед та місцевий відмінок із прийменниками у (в), на, прогно­зовані правобічною об’єктною факультативною валентністю прислів­никових предикатів якості та предикатів стану суперлативної семан­тики, перебувають на периферії морфологічних варіантів об’єктних компонентів, наприклад: …це найкраще від усяких ліків (О. Іва­ненко);  Бо ж найгірше з усього, що може бути в людині, душа заяча, душа раба! (О. Гончар); А найгірше [з усього] той садок, ті рядочки щеп (У. Самчук); …се буде найліпше [з усього] для тебе… (Р. Горак); …йому було найгірше [у світі]… (Г. Хоткевич); …їй було чи не найми­ліше (Д. Міщенко).

В українській мові орудний відмінок також поповнює засоби морфологічного вираження компонента в семантико-синтаксичній функції об’єкта. За певних контекстних умов він реалізує правобічну об’єктну факультативну валентність двовалентних прислівникових предикатів на позначення емоційно-психічного стану людини,  на­приклад:  …і перед людьми не совісно, і самій не клопітно… (Н. Гу­менюк); …їм було соромно <···> перед цими тисячами <···> людей… (У. Самчук); Улянці було <···> солодко з ним (В. Яворівський); Важ­ко було <···> вам зі мною… (Л. Костенко).

На периферії морфологічних варіантів категорії об’єктності  пе­ребуває називний відмінок. Називний об’єкта переважно зафіксова­ний у двоскладних конструкціях із прислівниковими предикатами якості, напр.: …це необхідно <···> для нього (О. Іваненко); Михайлу відомо те (Ю. Мушкетик); …не потрібно це їй (В. Шевчук); …це важливо [Янові]… (Ю. Мушкетик); Це всім відомо... (В. Малик); Це мені не зрозуміло (В. Малик); [Ігореві] <···> це вже було не так важ­ливо (В. Малик). У  реченнєвих структурах такого зразка двовалентні прислівникові предикати якості звичайно співвідносні з двовалент­ними власне-дієслівними предикатами. За цих умов називний об’єкта також трансформаційно пов’язаний зі спеціалізованим засобом вира­ження об’єктності – знахідним відмінком: Це всім відомо... (В. Ма­лик) ← SHAPE  \* MERGEFORMAT  Всі знають це. Важливо також наголосити на невідповідності (асиметрії) компонентів семантико-синтаксичної та формально-син­таксичної структур: називний об’єктний виконує типову підметову позицію.

При прислівникових предикатах якості та прислівникових преди­катах стану функцію об’єкта також заступають інфінітиви – складни­ки лише семантично неелементарних реченнєвих побудов, наприклад: [Левкові] вправити його [хребет] не складно (Н. Гуменюк); А жити [людям] варто (Н. Гуменюк); [Русичам] [залишатися] <···> тут небезпечно… (В. Малик); [Вам] говорити з ним про свою житлову проблему не варто (Н. Гуменюк);  [Хлопцеві] <···> повз тітку йти страшно… (Є. Гуцало); …тікати [хлопцеві] страшно (Є. Гуцало); Їй <···> не страшно вмерти… (В. Симоненко);  – Мені треба кінчити ці чоботи (В. Шевчук); …не страшно йому жити в оцій глушині (Ю. Мушкетик); [Ярославові] <···> треба було вичікувати відповід­ної хвилі… (П. Загребельний). Семантико-синтаксичні та формально-синтаксичні позиції аналізованих компонентів за цих умов не виявля­ють  співвідносності. Інфінітив у двоскладних реченнєвих побудовах із формально-синтаксичного погляду виконує роль підмета, синтак­сично набуваючи ознак відмінка – найважливішої граматичної кате­горії іменника. Цей підметовий інфінітив найчастіше витлумачено як корелят називного відмінка в семантично елементарному простому реченні [2, с. 82; 8, с. 253]. Інфінітиви повнозначних дієслів і преди­кативні прислівники на зразок варто, потрібно, треба та ін. зі зв’яз­кою бути в певній формі в односкладних конструкціях формують складені інфінітивні головні члени речення.

Іноді в рамку правобічної об’єктної валентності потрапляють пре­дикатні компоненти, утворені внаслідок згортання частини складного речення, пор.: [Нам] чутно <···> співи… («Муза любові й боротьби…») SHAPE  \* MERGEFORMAT  ← Ми чули, що хтось співає. Як бачимо, називний об’єктний  – наслідок трансформації базового елементарного речення Хтось співає з формально вираженим суб’єктом і предикатом дії.

На периферії засобів морфологічної експлікації об’єктної се­мантико-синтаксичної позиції перебувають підрядні частини склад­ного речення, приєднані до головної частини  за допомогою сполуч­ників, наприклад: [Нам] чутно, як шепотить трава… (Є. Маланюк); Як жили мешканці ставу під крижаною стелею, мені невідомо (О. Ольжич); [Нам] чутно <···>, як в деревах кружляють соки (Є. Маланюк); …по його очах було видно, що він також задоволений і перемогою, і здобиччю (В. Малик); …і мені так стало жаль, що я вже не їхній… (О. Довженко); …всім було видно, як за верхівцем під­стрибувала на вибоях темна згорблена постать юнака (В. Малик); …тим більше було для мене цікаво, що я добре розумію… (Р. Горак); …їй [Марії] легше буде, ніж будь-кому… (О. Іваненко); …тут, мовляв, не гірше, ніж у заводськім профілакторії (О. Гончар); …комусь на світі гірше, як тобі (Л. Костенко); …може, й гірше, ніж на панщи­ні… (О. Іваненко); Людині теж іноді не краще, як собаці (Н. Гуме­нюк). Аналізовані складнопідрядні речення утворені за зразком простого речення і відбивають явища транспозиції другого ступеня [4, с. 27–28; 14, с. 400–401, 533–534],  за якої реченнєві структури, а не окремі слова заступають відкриті правобічною валентністю несту­пеньованих і ступеньованих прислівникових предикатів об’єктні семантико-синтаксичні позиції. Підрядна частина за цих умов – пере­важно корелят субстантива в знахідному відмінку.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже,  зону правобічної облігаторної або факультативної об’єктної валент­ності прислівникових предикатів репрезентують чотири семантичні різновиди залежних компонентів в семантико-синтаксичних функціях прислівникового об’єкта якісної ознаки, прислівникового об’єкта стану, прислівникового об’єкта якості-відношення та об’єкта стану-відно­шення з виразною семантичною специфікою та спеціальними засоба­ми морфологічної експлікації. Системний аналіз різновидів суб’єкт­них синтаксем у перспективі дасть змогу цілісно дослідити лівобіч­ний та правобічний  валентний  ресурс прислівникових предикатів.

Література

1. Вихованець І. Р. Система відмінків української мови : [монографія] / І. Р. Ви­хованець. – К. : Наук. думка, 1987. – 231 с.
2. Вихованець І. Р. Частини мови в семантико-граматичному аспекті : [моно­графія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1988. – 256 с.
3. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 222 с.
4. Вихованець І. Р. Складнопідрядні речення на тлі семантико-синтаксичної валентності / І. Р. Вихованець // Лінгвістичні студії : [зб. наук. пр. / укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін.]. – Донецьк : ДонДУ, 1996. – Вип. 2. – С. 27–31.
5. Городенська К. Реченнєвотвірний потенціал предикатів якості / Катерина Городенська // Лінгвістичні студії : [зб. наук. пр. / укл. : Анатолій Загнітко (наук. ред.) та ін.]. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – Вип. 7. – С. 27–31.
6. Загнітко А. П. Теоретична граматика сучасної української мови. Морфологія. Синтаксис / А. П. Загнітко. – Донецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. – 992 с.
7. Костусяк Н. М. Структура міжрівневих категорій сучасної української мови : [монографія] / Н. М. Костусяк. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 452 с.
8. Масицька Т. Є. Типологія семантико-синтаксичних реченнєвих залежностей : [монографія] / Т. Є. Масицька. –  Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 416 с.
9. Межов О. Г. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць : [мо­нографія] / О. Г. Межов. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 464 с.
10.  Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мірченко. – [2-е вид., переробл.]. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
11.  Пасічник І. А. Категорія валентності предикативних прикметників : [моно­графія] / І. А. Пасічник. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2006. – 183 с.
12.  Плющ М. Я. Категорія суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [навч. посіб.] / М. Я. Плющ. – К. : Вища шк., 1986. – 175 с.
13.  Теньер Л. Основы структурного синтаксиса / Люсьен Теньер ; [пер. с фр. И. М. Богуславского и др.]. – М. : Прогресс, 1988. – 654 с.

References

1. Vykhovanets I. R. Systema vidminkiv ukrainskoi movy : [monohrafiia] / I. R. Vykhovanets. – K. : Nauk. dumka, 1987. – 231 s.
2. Vykhovanets I. R. Chastyny movy v semantyko-hramatychnomu aspekti : [mono­hrafiia] / I. R. Vykhovanets. – K. : Nauk. dumka, 1988. – 256 s.
3. Vykhovanets I. R. Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrainskoi movy : [mo­nohrafiia] / I. R. Vykhovanets. – K. : Nauk. dumka, 1992. – 222 s.
4. Vykhovanets I. R. Skladnopidriadni rechennia na tli semantyko-syntaksychnoi valentnosti / I. R. Vykhovanets // Linhvistychni studii : [zb. nauk. pr. / ukl. : Ana­tolii Zahnitko (nauk. red.) ta in.]. – Donetsk : DonDU, 1996. – Vyp. 2. – S. 27–31.
5. Horodenska K. Rechennievotvirnyi potentsial predykativ yakosti / Kateryna Ho­rodenska // Linhvistychni studii : [zb. nauk. pr. / ukl. : Anatolii Zahnitko (nauk. red.) ta in.]. – Donetsk : DonNU, 2001. – Vyp. 7. – S. 27–31.
6. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka suchasnoi ukrainskoi movy. Morfolohiia. Syntaksys / A. P. Zahnitko. – Donetsk : TOV «VKF «BAO», 2011. – 992 s.
7. Kostusiak N. M. Struktura mizhrivnevykh katehorii suchasnoi ukrainskoi movy : [monohrafiia] / N. M. Kostusiak. – Lutsk : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2012. – 452 s.
8. Masytska T. Ie. Typolohiia semantyko-syntaksychnykh rechennievykh zalezhnostei : [monohrafiia] / T. Ie. Masytska. –  Lutsk : PVD «Tverdynia», 2016. – 416 s.
9. Mezhov O. H. Typolohiia minimalnykh semantyko-syntaksychnykh odynyts : [monohrafiia] / O. H. Mezhov. – Lutsk : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2012. – 464 s.
10. Mirchenko M. V. Struktura syntaksychnykh katehorii : [monohrafiia] / M. V. Mir­chenko. – [2-e vyd., pererobl.]. – Lutsk : RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2004. – 393 s.
11. Pasichnyk I. A. Katehoriia valentnosti predykatyvnykh prykmetnykiv : [monohra­fiia] / I. A. Pasichnyk. – Lutsk : RVV «Vezha» Volyn. derzh. un-tu im. Lesi Ukrainky, 2006. – 183 s.
12. Pliushch M. Ia. Katehoriia subiekta i obiekta v strukturi prostoho rechennia : [navch. posib.] / M. Ia. Pliushch. – K. : Vyshcha shk., 1986. – 175 s.
13.  Tenier L.  Osnovy strukturnogo sintaksisa / Liusien Tenier ; [per. s fr. Y. M. Bo­guslavskogo i dr.]. – M. : Progress, 1988. – 654 s.

Мельник Ирина. Объектная синтаксема на фоне правосторонней валентности наречных предикатов. В статье осуществлен целостный анализ четырех семантических разновидностей правосторонних субстанциональных компонентов в семантико-синтаксических позициях наречного объекта качест­венного признака,  наречного объекта состояния, наречного объекта качества-отношения, объекта состояния-отношения в соответствии с четырьмя семанти­ческими типами наречных предикатов. Охарактеризована лексическая  специ­фика анализируемых семантических разновидностей наречных объектных син­таксем. Проанализированы особенности дифференциации объектных семантико-синтаксических позиций на фоне падежной системы современного украинского языка. Изучен винительный падеж как центральный падеж объекта, а также ро­дительный, дательный, творительный, предложный, именительный падежи в объектной функции, установлены иерархические отношения между ними. Выявлены транспозиционные отношения между морфологическими формами в объектном значении. Проанализирована специфика инфинитивов в семантико-синтаксических позициях объектов, предопределенных валентным потенциалом наречных предикатов качества и состояния. Представлены подчинительные части сложного предложения как периферия средств морфологической экспли­кации правосторонней объектной валентности.

Ключевые слова: валентность, предикат, синтаксема, падеж, подлежащее, сказуемое.

Melnyk Iryna. Object Syntaxemes on the Basis of the Right-Hand Valency of Adverb Predicates. In the article the complex analysis of the four semantic types of the right-hand substantive components in semantic-syntactical positions of the adverb object of quality, adverb object of state, adverb object of quality-relation, adverb object of state-relation according to four meaning types of adverb predicates has been carried out. The lexical specificity of the analysed semantic types of adverb object syntaxemes has been characterized. The peculiarities of the differentiation of object semantic-syntactical positions on the basis of the case system of the modern Ukrainian language has been analysed. The accusative case as the main case for the object has been studied, as well as the genitive, dative, ablative, locative and nominative cases in the function of object and the hierarchical relations among them have been defined. The transpositional relations between morphological forms with the object meaning have been identified. The specificity of infinitives in the semantic-syntactical positions of objects, caused by the valency potential of adverb predicates of quality and adverb predicates of state, has been analysed. The secondary members of the complex sentence as the peripheral means of the morphological explication of the right-hand object valency have been represented.

Key words: valency, predicate, syntaxeme, case, subject, predicate.