УДК 811.111.003.12

Катерина Лут

ЗАСОБИ ВИРАЖЕННЯ НЕГАТИВНОЇ ОЦІНКИ В АНГЛОМОВНОМУ ЕКОНОМІЧНОМУ ДИСКУРСІ

 

Стаття присвячена виявленню засобів вираження негативної оцінки в су­часному англомовному економічному дискурсі. Досліджено різнорівневі мовні одиниці, спрямовані на реалізацію цього універсального та багатогранного фе­номена в текстах, присвячених висвітленню актуальної проблеми – кризової си­туації, що останнім часом склалася навколо банку Deutsche Bank. У результаті аналізу статей із газет, журналів й Інтернет-видань, що висвітлюють новини у сфері економіки й надають аналітичну оцінку подіям, були виділені типи нега­тивної оцінки, репрезентованої в економічних текстах (раціональна / емоційна; експліцитна / імпліцитна). Аксіологічно-марковані одиниці на позначення ра­ціональної оцінки були згруповані з огляду на їхні структурно-семантичні параметри й прагматичні цілі, репрезентанти емоційної оцінки розподілені відповідно до основних загальноприйнятих типів емоцій. Було визначено, що негативну оцінку часто пом’якшують автори економічних повідомлень за допо­могою різноманітних засобів: цитат, що апелюють до авторитета, засобів хе­джування та модальних дієслів, покликаних зменшити категоричність вислов­лення.

Ключові слова: раціональна та емоційна оцінка, експліцитна та імпліцитна оцінка, аксіологічно-марковані лексеми.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Оцінка є невід’ємним складником людського спілкування, бо кожне вислов­лення, створюване мовцем, проходить крізь призму особистісного сприйняття та систему цінностей. Категорія оцінки певною мірою властива майже всім типам дискурсу й актуалізується за допомогою фонетичних, морфологічних та лексичних засобів на різних рівнях організації тексту.

Останнім часом спостерігається зростання прагмалінгвістичних досліджень, спрямованих на виявлення особливостей живого спілку­вання в різних комунікативних ситуаціях. Це робить актуальним ви­вчення принципів функціонування та реалізації категорії оцінки в різ­них комунікативних ситуаціях, дослідження її прагматичного потен­ціалу й ролі в підсиленні іллокутивної сили повідомлення.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Вивченням категорії оцінки займалися багато науковців протягом тривалої історії розвитку лінгвістичної науки. Існують дослідження семантики та прагматики оцінки (О. Л. Безсонова [2] О. М. Вольф [3], Г. І. Приходько [9]), ко­мунікативно-прагматичного та когнітивного аспекту негативно-оцінних висловлень (Т. А. Крисанова [6]), оцінної модальності (Н. Д. Арутю­нова [1]), вираження негативної оцінки у політичних (Г. В. Завражи­на [5]), художніх (Г. М. Кузенко [7]), публіцистичних та інформатив­них (І. В. Онищенко [8]) текстах та ін. Існують також міждисциплі­нарні дослідження, що виникли на межі психології та лінгвістики. Зокрема, вченим-психологам вдається класифікувати базові емоції, ана­лізуючи їх мовну репрезентацію, реалізацію в семантичних кластерах (E. Y. Bann [11]], R.Plutchik [12]). На нашу думку, на більш докладне ви­вчення заслуговує вербалізація оцінки в окремих комунікативних ситуаціях.

Метою нашої роботи було дослідити способи реалізації негатив­ної оцінки в англомовному економічному дискурсі. Об’єктом вивчення є категорія оцінки в сучасній англійській мові. Предмет дослідження становлять засоби вираження негативної оцінки в англомовному еко­номічному дискурсі. Джерелом ілюстративного матеріалу слугували тексти із журналів, газет та Інтернет-видань (The Economist, The Guardian, BBC news, Deutsche Welle) за липень-листопад 2016 р., при­свячених економічним проблемам, а саме кризовій ситуації, що скла­лася навколо Deutsche Bank влітку 2016 р.

Мета роботи визначила необхідність розв’язання таких завдань: визначити функційну типологію негативної оцінки, яка характеризує кризові стани економіки; виявити засоби реалізації негативної оцінки в економічному дискурсі; дослідити способи пом’якшення негативної оцінки.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Deutsche Bank – один із найстаріших банків Європи, глобальна фінансова компанія та найбільший банківський концерн Німеччини. Зараз ця компанія переживає найсильнішу кризу за останні три роки, спричинену звинуваченнями міністерства юсти­ції США у можливих махінаціях при торгівлі цінними паперами, які призвели до кризи 2008 року. Необхідність сплатити значну компен­сацію зумовила те, що європейські компанії відмовляються укладати угоди з німецькими кредиторами, акції яких впали на 40% з початку цього року. Крім того, банк вимушений звільняти своїх робітників та закривати деякі філіали по всьому світу.

Останнім часом цю проблему активно висвітлюють та обговорю­ють на сторінках газет та журналів. На думку К. С. Серажим: «Повно­цінне функціонування сучасних засобів масової комунікації в Украї­ні, як і в усьому світі, сьогодні уже неможливе без оцінювання подій політичного, економічного, культурного життя суспільства та належ­ного аргументування цих оцінок» [10]. Економісти та журналісти подають своє бачення кризи та прогнозують подальший розвиток по­дій, оцінюючи дії керівництва банку. Мотивом оцінки є характерис­тики поточного стану німецького банку (об’єкта оцінки), що наразі хвилюють багатьох інвесторів, а також пов’язані з цим факти й про­гнози. Засоби вираження оцінки в текстах економічної тематики представлені по-різному: одні використовуються регулярно, інші займають другорядну позицію, лише уточнюючи оцінку.

Зазвичай учені виділяють два різновиди оцінок: раціональну (ло­гічну, поняттєву, орієнтовану на референт) та емоційну (ірраціональ­ну), що відображає ставлення мовця до предмета оцінки (Н. Д. Ару­тюнова, М. П. Брандес, О. М. Вольф, В. М. Телія). Як зазначає О. М. Вольф [3, c. 40–41], такий розподіл є достатньо умовним, але відображає розбіжності в способах реалізації оцінки, які залежать від початку закладеного в основу суджень про цінність об’єкта, раціо­нального чи емоційного.

Раціональну оцінку виділяють на основі критерію відповідності/ невідповідності об’єкта оцінки певним нормам і ознакам [6, c. 76]. Реципієнт – людська особистість, яка має своє власне бачення світу, певний індивідуальний та соціальний досвід і систему переконань, реагує на такий тип оцінки згодою (або незгодою), порівнюючи ви­словлення із власним усвідомленням концептуальної картини дійсно­сті та із встановленими правилами й нормами.

Емоційна оцінка пов’язана з проявом емоційного ставлення ав­тора повідомлення до повідомлюваної інформації, вона експресивна та спрямована на зміну емоційного стану співрозмовника [3, c. 40–41]. Автор передбачає, що його повідомлення здатне викликати відповід­ну реакцію реципієнта і, можливо, змінити його ставлення до певного об’єкта або явища. Отже, емоційна оцінка пов’язана з реалізацією перлокутивного ефекту повідомлення.

В економічному дискурсі спостерігається використання комплексної оцінки, тобто поєднання раціональної та емоційної оцінок. Сучасні економічні видання описують актуальний стан економіки, події в еко­номічному житті країн, які хвилюють читачів, впливають на їхні емоції. Розуміючи це, засоби масової інформації прагнуть спрямувати думки реципієнтів у необхідному напрямку, створити стимул до певних дій, застосовуючи найрізноманітніші засоби емоційного впливу.

Очевидна характеристика об’єкта (позитивна чи негативна) може викликати обурення, тому автори економічних повідомлень намага­ються висловлювати думки завуальовано. Отже, для економічних текс­тів характерні як експліцитні, так й імпліцитні способи вираження оцінки. Експліцитну оцінку реалізують слова, що мають оцінний ком­понент у своїй семантиці або набувають його в контексті та безпосе­редньо характеризують об’єкт. Імпліцитна оцінка зазвичай не лежить на поверхні, а створює тональність тексту, передаючи ставлення мов­ця до об’єкта оцінки. Реалізація такої оцінки відбувається за допомо­гою різноманітних стилістичних засобів, що експлікують оцінне зна­чення на рівні контексту.

Відомо, що будь-яке нейтральне слово може набувати додатково­го аксіологічного значення в контексті, саме тому оцінні наймену­вання класифікують також з огляду на контекст, визначаючи власне оцінні (із первинним оцінним значенням, закріпленим у словниках) і контекстуально-оцінні (із первинним нейтральним значенням, що на­бувають оцінних конотацій у контексті) [4, с. 148–149].

Аналізуючи тексти, в яких йдеться про плачевне становище Deutsche Bank, ми дійшли висновку, що автори повідомлень вдаються як до раціональної, так і до емоційної оцінки ситуації, що склалася. Раціональна оцінка найчастіше реалізується за допомогою:

1) дерогативних суфіксів, які передають зневагу до новопризна­ченого керівника банку: its newish boss; newish chief executive (The Economist, Jul 16th);

2) прикметників із негативною оцінною семою, що характеризують поточний стан справ всередині банку: Employees are demoralized; its inadequate level of capital; in insufficient amounts; a threadbare 2.4%,  Deutsche’s rickety computer systems (The Economist, Jul 16th, 2016); taking a stab at the rest is downright foolhardy (The Economist, Sept 24th, 2016);

3) аксіологічно-маркованих іменників: a perennial underperformer; past misdeeds; threat of dilution; assets in case of disaster in other parts of the business (The Economist, Jan 30th, 2016);

4) оцінних прикметників з інтенсифікатором (прислівником), що привертають увагу читача до найбільш значущої інформації: But the task of turning Deutsche around is made nearly impossible by two problems; something very nasty is developing (The Telegraph, Sept 26th, 2016); a severely negative market reaction (The Guardian, Jul 27th, 2016);

5) оцінювальних конструкцій із безособовим it, що сприяють від­сто­роненню автора: It is doubtful that they would stump up one euro more in any case (The Economist, Jul 16th, 2016); It is not unreasonable for investors to be nervous (The Economist, Feb 13th, 2016); It is hard to be sure the massive bank bail-outs of 2008 were such a great idea (The Telegraph, Sept 26th, 2016).

Варто зауважити, що саме прикметники найчастіше стають основ­ною аксіологічною одиницею в економічному дискурсі, в їхньому се­мантичному значенні закладені потенційні характеристики, власти­вості об’єктів оцінки, а також емоції та ставлення суб’єктів оцінки. Часто автори вдаються до гіперболізованої характеристики явищ та об’єктів, використовуючи гіперболічні епітети: a mammoth $14bn; a staggering €6.8 billion; the huge US fine; a huge loss; a huge blow to Europe’s largest economy (The Telegraph, Sept 26th, 2016); Europe’s banks have not been through that to such a severe extent; A whopping $14bn fine (BBC news, Sept 30th, 2016); Banks now face severe restrictions; a moment of extreme weakness (NY Times, Sept 26th, 2016); The bank’s shares fell sharply (The Guardian, Sept 16th, 2016); Investors’ frustration at dismal returns (The Economist, Jan 30th, 2016) та ін.  У проаналізованих текстах гіпербола вживається для характеристики значної суми штрафу, який має сплатити Deutshce Bank, а також для опису масштабу можливих наслідків його банкрутства для економіки Євросоюзу та всього світу.

Усі репрезентанти негативної емоційної оцінки можна поділити на декілька груп, відповідно до типу емоції, яку вони репрезентують. За осно­ву ми взяли класифікацію базових емоцій Р. Плутчика (рис. 1) [12, с. 349], створену ним у результаті аналізу лексико-семантичних груп на позначення емоцій в англійській мові.

Рис. 1. 8 базових емоцій за Р. Плутчиком

Було виявлено, що для описання кризового стану німецького бан­ку автори економічних повідомлень використовують репрезентанти нега­тивної емоційної оцінки з таких, інколи полярних, семантичних груп: CONTEMPT, DISGUST, LOATHING, APPREHENSION, FEAR. У межах кожної пари спостерігається використання різнорів­невих мовних за­собів. Розглянемо кожну групу, що репрезентує нега­тивні емоції, більш докладно.

Емоція CONTEMPT (зневага) реалізується лексико-семантич­ними одиницями, що набувають іронічного забарвлення в контексті: its newish boss, a floundering titan; The returns now on offer are paltry. Deutsche lacks a jewel in the crown (The Economist, Jul 16th, 2016); Deutsche has been accused of becoming more arrogant after surviving the downturn (BBC news, Sept 30th, 2016).

Група DISGUST (незадоволення) представлена імпліцитно, лексико-семантичні одиниці отримують негативно-оцінного забарвлення лише в синтагматичному оточенні: Deutsche seems unable to generate decent profits (The Economist, Jul 16th, 2016); The Federal Reserve also gave a failing grade (NY Times, Sept 26, 2016).

Група LOATHING (відраза) імпліцитно представлена лише однією лек­семою, яка набуває додаткового конотативного значення у складі по­рів­няння у специфічному контексті: So on it must plod, more zombie than champion, an emblem of an enfeebled industry (The Economist, Jul 16th, 2016).

Група FEAR (страх) експліцитно представлена аксіологічно-мар­кованими лексемами, які недвозначно описують емоційний стан:  It's not hard to get scared when you look at a few numbers (BBC news, Jul 6th, 2016); Shareholders are alarmed; the International Monetary Fund had been sounding the alarm (The Guardian, Sept 27th, 2016); It is hardly surprising that the markets are watching the relentless decline in its share price with mounting horror (The Telegraph, Sept 26th).

Найчисленнішу групу APPREHENSION (занепокоєння) станов­лять лексико-семантичні одиниці, що утворюють концептуальну ме­дичну метафору й описують хворобливий стан банку: an enfeebled industry; Germany's ailing Deutsche Bank. Already weak, the bank was in no shape to withstand the shock last week (BBC news, Sept 26th, 2016); risking contagion among bondholders elsewhere (The Economist Feb 13th, 2016). Крім того, до цієї групи належать і лексеми, що безпосередньо називають емоцію занепокоєння: Regulators used not to make much fuss. It is not unreasonable for investors to be nervous about Deutsche (The Economist Feb 13th, 2016). The bank has legal worries too (The Economist, Jul 14th, 2016). Риторичне запитання з модальним дієсловом should по­си­лює стривоженість: Should the world worry? (BBC news, Sept 30th, 2016).

Як бачимо, в економічних текстах, присвяченим опису кризового стану, найчастіше використовують лексеми на позначення емоцій за­непокоєння та страху. І це не дивно, оскільки від долі Deutsche Bank, глобального фінансового інституту, і подальшого розвитку подій за­лежить майже вся світова економіка. Його банкрутство може спричи­нити кризу, більшу за ту, що сколихнула весь світ у 2008р.

У сучасних ЗМІ спостерігається тенденція до приховування оцінних характеристик. Як зазначає К. С. Серажим, «суб’єкт газетного мов­лення не може не брати до уваги фактор адресата, він орієнтується на чи­тача, а отже, не має права нав’язувати йому свою оцінку» [10]. Тому інколи в економічних текстах автори вдаються до пом’якшення оцінних висловлень, зменшення категоричності й зняття відповідаль­ності за повідомлювану інформацію та надану оцінку. Це відбу­вається за допомогою певних тактик: 1) апеляція до авторитета, використання цитат: [Prof. Mayer] «They were in the business of making money, and they did not proceed cautiously» (BBC news, Sept 30th, 2016); So is it now the most dangerous bank in the world? According to the International Monetary Fund – yes (BBC news, Jul 6th, 2016); «The absence of a solution for Monte dei Paschi would likely incur a severely negative market reaction», Barclays said (The Guardian, Jul 27th, 2016); 2) вживання засобів хеджування: It worked hand in glove with the seemingly infallible Bundesbank (BBC news, Jul 6th, 2016); 3) викорис­тання модальних дієслів, які зменшують вірогідність: That could raise market alarm given that the International Monetary Fund has reckoned Deutsche Bank is the world’s most systemically risky bank (NY Times, Sept 16th, 2016); The euro might start to unravel (The Telegraph, Sept 26th, 2016); Bonds might not be enough (The Guardian, Sept 16th, 2016).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Оцінка – універсальний, складний та багатогранний феномен, вона є обов’язковим елементом економічного дискурсу, оскільки сприяє до­сягненню однієї з його основних цілей – сформувати суспільну думку стосовно економічного явища або події. Проведене дослідження по­казало, що економічні тексти, в яких описують проблеми Deutsche bank, насичені власним набором різнорівневих мовних засобів реалі­зації негативної оцінки, як раціональної, так і емоційної. Серед оцін­них структур виділяються аксіологічно-марковані елементи: дерога­тивні суфікси, прикметники, іменники, прислівники, дієслова нега­тивної семантики. Усі репрезентанти негативної оцінки можуть бути як такі, що не залежать від контексту, так і контекстуально-зумовлені. Щоб надати економічному тексту більше об’єктивності, автори еко­номічних повідомлень використовують різноманітні засоби пом’як­шення оцінки (засоби хеджування, модальні дієслова та цитати).

Перспективним вважаємо контрастивні дослідження способів та засобів реалізації категорії оцінки в економічному дискурсі з ураху­ванням національної специфіки.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Типы языковых значений / Н. Д. Арутюнова. – М. : Наука, 1988. – 430 с.
2. Бессонова О. Л. Оценка как семантический компонент лексического значения слова (на материале существительных – наименований лица в английском, французском и украинском языках) : дисc. ... канд. филол. Наук : 10.02.19 / Бессонова Ольга Леонидовна. – Донецк, 1995. – 184 с.
3. Вольф Е. М. Функциональная семантика оценки / Е. М. Вольф. – М. : Наука, 2002. – 280 с.
4. Дудик П. С. Стилістика української мови / П. С . Дудик. – К. : Академія, 2005. – 368 с.
5. Завражина Г. В. Мовленнєва агресія та засоби її вираження в масмедійному політичному дискурсі України (на матеріалі російськомовної газетної комунікації) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.02 / Г. В. Завражина. – К., 2008. –20с.
6. Крысанова Т. А. Высказывания, содержащие отрицательную оценку адресата, в современном английском языке : дисс. ... канд. филол. наук : 10.02.04 / Крысанова Татьяна Анатольевна. – Луцк, 1999. – 182 с.
7. Кузенко Г. М. Структурно-семантичні та комунікативно-прагматичні особ­ливості емотивних висловлювань негативної оцінки (на матеріалі англо­мовного художнього дискурсу) : дис. ... канд. філол. наук : 10.02.04 / Кузенко Галина Миколаївна. – Миколаїв, 2006. – 211 c.
8. Онищенко І. В. Лексичні одиниці у структурі функціонально-семантичного поля оцінки сучасної української мови [Електроний ресурс] / І. В. Онищенко. –  Режим доступу: http://litmisto.org.ua/?p=9048.
9. Приходько А. И. Семантика и прагматика оценки в современном английском языке / А. И. Приходько. – Запорожье : ЗГУ, 2004. – 321 c.
10. Серажим К. С. Категорії оцінки й аргументації публіцистичній мові газети  [Електронний ресурс] / К. С. Серажим. – Режим доступу :   http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1240.
11. Bann E. Y. Discovering Basic Emotion Sets via Semantic Clustering on a Twitter Corpus / E.Y. Bann. – The University of Bath, 2012 – 105 p.
12. Plutchik R. The Nature of Emotions [Electronic resource] / R. Plutchik. – Access mode: http://www.emotionalcompetency.com/papers/plutchiknatureofemotions%202001.pdf.

References

1. Arutiunova N. D. Tipy yazykovykh znachшenii / N. D. Arutiunova. – M. : Nauka, 1988. – 430 s.
2. Biessonova О. L. Оtsienka kak semantichieskii componient leiksichieskogo znachie­niia slova (na matierialie sushiestvitielnykh – naimienovanii litsa v angliiskom, frantsuzskom i ukrainskom yazykakh) : diss. ... kand. filol. nauk: 10.02.19 / Biessonova Оlga Lieonidovna. – Donietsk, 1995. – 184 s.
3. Volf Ye. М. Funktsionalnaia siemantika otsienki / Ye. М. Volf. – М. : Nauka, 2002. – 280 s.

4. Dudyk P. S. Stylistyka ukrainskoi movy / P.S. Dudyk. – К. : Аkademiia, 2005. – 368 s.
5. Zavrazhyna G. V. Movlennieva ahresiia ta zasoby yii vyrazhennia v masmediinomu politychnomu dyskursi Ukrainy (na materiali rosiiskomovnoi hazetnoi komuni­katsii) : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets.: 10.02.02 / G. V. Zavrazhyna. –К., 2008. – 20 s.
6.   Krysanova Т. А. Vyskazyvaniia, sodierzhaschie otritsatielnuiu otsienku adriesata, v sovriemiennom angliiskom yazykie: diss. ... kand. filol. Nauk : 10.02.04 / Kry­sanova Тatiana Аnatoliievna. – Lutsk, 1999. – 182 s.
7. Kuzenko H. M. Strukturno-semantychni ta komunikatyvno-prahmatychni osobly­vosti emotyvnykh vyslovliuvan nehatyvnoi otsinky (na materiali anhlomovnoho khudozhnoho dyskursu) : dys. … kand. filol. Nauk : 10.02.04 / Kuzenko Halyna Mykolaivna. –Mykolaiv, 2006. – 211s.
8. Onyshchenko І. V. Leksychni odynytsi u strukturi funktsionalno-semantychnogo polia otsinky suchasnoi ukrainskoi movy [Elektronyi resurs] / І.V. Onyshchenko. – Rezhym dostupu : http://litmisto.org.ua/?p=9048.
9. Prikhodko А. I. Semantika i pragmatika otsienki v sovriemiennom angliiskom yazyke / А. I. Prikhodko. – Zaporozhie : ZGU, 2004. – 321 s.
10. Serazhym К. S. Katehorii otsinky y arhumentatsii publitsystychnoi movy hazety [Elektronyi resurs] / К. S. Serazhym. – Rezhym dostupu : http://journlib.univ.kiev.ua/index. php?act=article&article=1240
11. Bann E. Y. Discovering Basic Emotion Sets via Semantic Clustering on a Twitter Corpus / E.Y. Bann. – The University of Bath, 2012 – 105 p.
12. Plutchik R. The Nature of Emotions [Electronic resource] / R. Plutchik. – Access mode: http://www.emotionalcompetency.com/papers/plutchiknatureofemotions%202001.pdf.

Лут Екатерина. Средства выражения негативной оценки в англоязыч­ном экономическом дискурсе. Статья посвящается определению средств вы­ражения негативной оценки в современном экономическом дискурсе. Иссле­довались разноуровневые языковые единицы, направленные на реализацию этого универсального и многогранного феномена в текстах, посвященных осве­щению актуальной проблемы – кризисной ситуации, в которой в последнее время находится банк Deutsche Bank. В результате анализа статей из газет, журналов и Интернет-издательств, которые освещают новости в сфере эконо­мики и предлагают аналитическую оценку событий, были выделены типы негативной оценки, которая репрезентируется в экономических текстах (рациональная / эмоциональная; эксплицитная / имплицитная). Аксиологически-маркированные единицы для обозначения рациональной оценки были сгруппи­рованы с учетом структурно-семантических параметров и прагматических це­лей, репрезентанты эмоциональной оценки поделены согласно основным обще­принятым типам эмоций. Было определено, что негативная оценка часто смяг­чается авторами экономических сообщений с помощью различных средств: ци­тат, которые апеллируют к авторитету, средств хеджирования и модальных гла­голов, предназначенных для снижения категоричности высказывания.

Ключевые слова: рациональная и эмоциональная оценка, эксплицитная и имплицитная оценка, аксиологически-маркированные лексемы.

Lut Kateryna. Means of Negative Evaluation in English Economic Discourse. The aim of the article is to distinguish the means of negative evaluation in the English economic discourse. The means of negative evaluation, a universal and multifaceted phenomenon, belonging to various language levels have been studied. As the source of illustrative material we used the texts describing the urgent issue – the crisis in which Deutsche Bank has recently found itself. Having analyzed the articles from newspapers, magazines, and Internet publications covering latest economic news and analytical evaluations of economic phenomena and events we have distinguished different types of negative evaluation represented in economic texts (rational / emotional; explicit / implicit). Axiologically marked units actualizing rational evaluation have been grouped according to their structural and semantic parameters and pragmatic goals and objectives. Markers of emotional evaluation have been divided into groups basing on the classification of common basic types of emotions offered be R. Plutchik. It was determined that negative evaluation is often mitigated by the authors of economic texts with the help of various means: quotes that appeal to the authority, means of hedging and modal verbs that mitigate criticism.

Key words: rational and emotional evaluation, explicit and implicit evaluation, axiologically marked lexemes.