УДК 811.161.2’367.333

Олександр Межов

ПРИЙМЕННИКИ ЯК ПОКАЗНИКИ СИНТАКСИЧНОЇ

КОНДЕНСАЦІЇ В ДЕРИВАЦІЙНИХ ПРОЦЕСАХ

 

У статті системно досліджено семантичні та морфологічні варіанти адвер­біальних синтаксем, співвідношення їх із підрядними частинами на матеріалі різностильових текстів сучасної української літературної мови. Описано прийменни­кові відмінки як морфологічні засоби вираження адвербіальних син­таксем у неелементарних простих реченнях. Теоретичну проблематику розгля­нуто на тлі морфологічної і синтаксичної структури сучасної української літера­турної мови. Визначено синтаксичний адвербіальний потенціал прийменниково-відмінкових форм, його поповнення за рахунок іменників і їхніх функційних еквівалентів. Проаналізовано співвідношення синтетизму й аналітизму в гра­матичній системі мови, зовнішньої (адвербіальної) спрямованості  вихідних іменникових слів. З’ясовано характер симетрії / асиметрії семантико-синтак­сичної та формально-синтаксичної структури аналізованих речень.

Ключові слова: синтаксична конденсація, деривація, транспозиція, вто­ринний предикат, адвербіальна синтаксема, прийменник, відмінок.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Будь-яка си­туація позамовної дійсності може бути відображена в системі мови сукупністю однорівневих або різнорівневих синтаксичних одиниць, які мають спільну власне-семантичну структуру і перебувають між собою у відношеннях синтаксичної похідності. Ще донедавна відно­шення вихідних і похідних одиниць розглядали переважно у слово­творі. Проблема похідності на синтаксичному рівні набула особливої актуальності в українському мовознавстві наприкінці минулого сто­річчя і до сьогодні перебуває в центрі уваги багатьох граматистів.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Нерідко похідність вба­чають у більшому обсязі синтаксичної одиниці, у складнішій її фор­мально-граматичній організації. Наприклад, складне речення вража­ють похідною одиницею, утвореною внаслідок поєднання простих речень, а словосполучення – результатом сполучення словоформ [13, с. 23–28]. Проте переконливіші погляди тих дослідників, які конста­тують, що формально-граматична структура в похідних синтаксичних одиницях завжди простіша, ніж у базових [1; 3; 5; 6; 7; 8; 9; 10]. Звідси випливає, що основним показником похідності синтаксичної одиниці є її згортання, тобто конденсація на формально-синтаксичному рівні. Іншою важливою умовою похідності синтаксичної одиниці є її семантичне ускладнення.

Найпоказовішими в синтаксичній системі мови є дериваційні про­цеси згортання складнопідрядних речень із приреченнєвими підрядни­ми частинами у прості семантично ускладнені конструкції з прире­ченнєвими другорядними членами речення (приреченнєвиками) [4, с. 22–25]. Репрезентантами синтаксичної конденсації у таких прос­тих ускладнених реченнях є прийменники, які в поєднанні з відпреди­катними іменниками можуть виражати семантико-синтаксичні відно­шення часу, причини, мети, умови, допустовості тощо. В українській лінгвістиці прийменники на тлі явищ синтаксичної деривації були об’єктом вивчення І. Р. Вихованця [2; 3], К. Г. Городенської [5], З. І. Іва­ненко [7], М. В. Мірченка [12], Н. М. Костусяк [8], Т. Є. Масицької [9], О. Г. Межова [10], І. А. Мельник [11] та ін. Проте ґрунтовнішого вивчення потребує роль прийменників у процесах синтаксичної кон­денсації, тобто згортанні структури похідної синтаксичної одиниці.

Мета статті – здійснити комплексний функційно-семантичний ана­ліз прийменників як показників синтаксичної конденсації за дерива­ційних перетворень складнопідрядних речень у прості ускладнені. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких основних завдань: 1) установити роль прийменника у структурі адвербіальної синтаксеми простого семантично ускладненого речення; 2) з’ясувати сутність транспозиційних видозмін у процесі згортання підрядної час­тини складного речення; 3) виділити основні семантичні і морфоло­гічні варіанти адвербіальних синтаксем; 4) дослідити компонентну власне-семантичну, семантико-синтаксичну, формально-граматичну та комунікативну структуру базових і похідних речень.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. У процесі згортання часових, причинових, цільових, умовних і допустових частин вихідних складнопідрядних речень формуються відповідні вторинні предикатні синтаксеми, до складу яких входять прийменники, що стають показниками семантико-синтаксичних відношень замість сполучників, пор.: Гострим полис­ком хвилі спалахують, коли закінчилася буря ® Гострим полиском хвилі спалахують після бурі (Леся Українка); Твердо стоїть на землі Лук’ян, тому що вміє працювати (А. Шиян) ® Твердо стоїть на землі Лук’ян через уміння працювати; О, якби мені крила орлині, щоб до хмари я полетів (В. Сосюра) ® О, якби мені крила орлині для по­льоту до хмари; Якщо він помре, вона не повинна виходити заміж, а то позбавляється спадщини ® На випадок його смерті вона не по­винна виходити заміж, а то позбавляється спадщини (В. Винниченко); У великій світлиці, незважаючи на те що день був сонячний, стояли сутінки (В. Малик) ® У великій світлиці, незважаючи на сонячний день, стояли сутінки.

Прийменники порівняно зі сполучниками більш семантично на­вантажені, що засвідчує їхня здатність до розгалуженої значеннєвої диференціації. Поєднуючись із віддієслівними та відприкметниковими іменниками, прийменники сприяють формуванню близько 20 типів адвербіальних синтаксем у структурі простого семантично ускладне­ного речення: одночасності, часової попередності й часової наступності; власне-причини, причини-походження, причини-відплати, причини-перешкоди, причини-сприяння, результативної причини, причини-взає­мозв’язку, причини-приводу, причини-обґрунтування, причини-ґрун­тування (на чомусь); власне-мети і присвяти; нейтральної й акценто­ваної допустовості; відповідності та невідповідності; власне-порів­няльних та порівняльно-протиставних.

Найбільша кількість прийменників (понад 30 одиниць) бере участь у деривації часових синтаксем, які утворюються внаслідок конденсації підрядних частин часу. У сполученні з повнозначними словами, прийменники конденсовано «доповнюють основний зміст ре­чення новою інформацією та виступають носіями додаткової преди­кативності» [7, с. 27]. Синтаксема одночасності в її різновиді неозна­ченої тривалості, тобто проміжку часу, частково заповненого повідом­люваним явищем, репрезентована такими прийменниково-відмінко­вими формами: в (у), на  + знахідний відмінок;  під час,  за + родовий відмінок; в(у), на  + місцевий відмінок;  за + орудний відмінок,  пор.: У жнива [Мартин] наймав окрему силу (У. Самчук) ¬ Коли почина­лися жнива, Мартин наймав окрему силу; …ті дві копійки ... йому на Великдень дали тітка Зінька... (У. Самчук) ¬ Ті дві копійки йому, коли був Великдень, дали тітка Зінька; ...під час нападу німецької авіації на госпіталь, Шуру поранило (О. Гончар) ¬ Коли напала ні­мецька авіація на госпіталь, Шуру поранило; ...але по-справжньому піднявся город лиш за часів імператора Костянтина (П. Загребель­ний) ¬ Але по-справжньому піднявся город, коли настали часи імператора Костянтина; Одначе тоді в юності треба, видно, було дуже-таки любити море (О. Гончар) ¬ Одначе тоді, коли був юна­ком, треба, видно, було дуже-таки любити море; 60 відсотків гро­мадських організацій в Україні вмирають на етапі створення («Голос України») ¬ 60 відсотків громадських організацій в Україні вмира­ють ще тоді, коли починають створюватися; В глибині дому співав за роботою батько…(В. Шевчук) ¬ В глибині дому співав, коли працював,  батько.      

Прийменниково-відмінкові форми із значенням означеної трива­лості протягом, упродовж + родовий відмінок; за, на + знахідний відмінок позначають відрізок часу, повністю охоплений одночасним із ним явищем, пор.: Найлютішим ворогом імперії протягом останніх століть була нова Священна Римська імперія (С. Скляренко) ¬ Найлютішим ворогом імперії, поки тривали останні століття, була нова Священна Римська імперія; Простодушний ігумен … оддавав йому належну шану впродовж цілого місяця (П.Загребельний) ¬ Простодушний ігумен оддавав йому належну шану, поки  тривав місяць; Я … хліб з’їдаю за три секунди (О. Коломієць) ¬ Я хліб з’їдаю, як минає три секунди.

Основними засобами вираження синтаксеми часової попередності неозначеного різновиду є прийменники до, задовго до, незадовго до, раніше, напередодні, проти + родовий відмінок;перед + орудний від­мінок; над, під + знахідний відмінок, пор.: Самієв ще задовго до війни знав Чернишевого батька по спільній роботі (О. Гончар) ¬ Самієв ще задовго до того, як почалася війна, знав Чернишевого батька по спільній роботі; Перед сном мені так палко захотілось розвести левів і слонів... (О. Довженко) ¬ Перш ніж заснути,  я палко захотів розвести левів і слонів; …Микола … найраніше всіх у Комишанці встає (О. Гончар) ¬ Микола у Комишанці встає до того, як усі прокидаються; Напередодні великих змін … людина завжди немов оновлюється і розквітає буйно усім найкращим і найвеличнішим (Василь Шевчук) ¬ Перед тим як настають великі зміни, людина завжди немов оновлюється і розквітає буйно усім найкращим і най­величнішим; А під ранок … злегка зашумить над тобою грушеве па­русся... (О. Гончар) ¬ А перед тим як настане ранок, злегка зашу­мить над тобою грушеве парусся. Значення означеної тривалості часу (кінцевої часової межі) виражають форми до + родовий відмінок і по + знахідний відмінок, напр.: Он і хлопці... по цей час в польоті (О. Гон­чар); Таке дурне наснилося, що до цього часу не можу прийти до пам’яті (О. Довженко).

Деривація синтаксеми часової наступності з відтінком неозначеної тривалості відбувається за участю прийменників після, опісля, пізні­ше (пізніш) + родовий відмінок; по + місцевий  відмінок; за, вслід за, слідом за + орудний  відмінок; через, за + знахідний відмінок. Пор.: Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем уже після потопу (Л. Костенко) ¬ Давно нема маркізи Помпадур, і ми живем відтоді, як закінчився потоп; Навіть уявити не можна, як це жінка встає пізніше сонця! (М. Стельмах) ¬ Навіть уявити не можна, як це жінка встає після того, як сходить сонце!; За весною весна минає Під запашне зітхання лип (Є. Маланюк) ¬ Як тільки проходить од­на весна, вже інша весна минає Під запашне зітхання лип; Через ти­сячі літ лиш приходить подібне кохання (В. Сосюра) ¬ Після того як минає тисяча літ, лиш приходить подібне кохання. Прийменники від, з, починаючи з + родовий відмінок  вказують на значення означе­ної тривалості часу (початкової ча­сової межі), напр.:  Ось так живуть люди під щоглами, з юності й до сивини борються із стихіями (О. Гончар); ...а починаючи з п’ятого тижня облоги, перейшли на одно­разове харчування – вранці (Ю.Мушкетик).

Основним засобом вираження синтаксеми у функції власне-причи­ни є прийменник через + знахідний відмінок, пор.: Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився через несправність помпи (Ю. Яновський) ¬ Струмінь води, повернутий на корму, проте, одразу припинився, тому що несправна помпа; причини-походження – від, з + родовий відмінок: Я, далебі, від болю ніч не спала (Леся Українка) ¬ Я, далебі, ніч не спала, тому що мені було боляче; Ольга Петрівна аж заплакала з радості (М. Олійник) ¬ Ольга Петрівна аж заплакала, бо  зраділа;  причини-відплати або підстави – за + знахідний відмінок: Ці дипломи в різний час прису­джено Сашкові за перемоги на змаганнях радіолюбителів-коротко­хвильовиків (О. Гончар) ¬ Ці дипломи в різний час присуджено Сашкові, тому що він перемагав на змаганнях радіолюбителів-ко­роткохвильовиків;  причини-перешкоди – за + орудний  відмінок: Заглушені з сільради крики й стогони рвуться, та за шумом не чути надворі (А. Головко) ¬ Заглушені з сільради крики й стогони рвуть­ся, та не чути надворі, через те що шумно; причини-сприяння – завдяки + давальний відмінок: Тоді, завдяки блискучому маневру Ганнібала, римляни одразу змушені були відбиватися на чотири сто­рони (Ю. Яновський) ¬ Тоді, завдяки тому що блискуче маневру­вав Ганнібал, римляни одразу змушені були відбиватися на чотири сторони; результативної причини – унаслідок + родовий відмінок: Унаслідок вибуху біля урядової будівлі в Осло загинули сім осіб («Молодь України») ¬ Унаслідок того що вибухнуло біля урядової будівлі в Осло, загинули сім осіб; причини-взаємозв’язку – у зв’язку з + орудний  відмінок: Загальнообов’язкове державне соціальне стра­хування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності … перед­бачає матеріальне забезпечення... («Урядовий кур’єр») ¬ Загаль­нообов’язкове державне соціальне страхування, у зв’язку з тим що тимчасовою втрачена працездатність, передбачає матеріальне забезпечення; причини-приводу (мотиву) – з приводу + родовий від­мінок і з нагоди + родовий відмінок: Ібрагім одним з найперших при дворі узнав про несподіване захоплення султана рабинею-роксо­ланкою і тривожився з приводу того захоплення... (П. Загребель­ний) ¬ Ібрагім одним з найперших при дворі узнав про несподіване захоплення султана рабинею-роксоланкою і тривожився, тому що ста­лося це захоплення; причини-урахування (обґрунтування) – з огляду на + знахідний відмінок і зважаючи на + знахідний відмінок: Окрім того, з огляду на військовий час я змушений був до маскування (П. Загребельний) ¬ Окрім того, оскільки тривав військовий час, я змушений був до маскування; Одначе керівництво комплексу, зва­жаючи на Ягничеві заслуги, не кинуло майстра напризволяще (О. Гончар) ¬ Одначе керівництво комплексу, завдяки тому що  Ягнич мав заслуги, не кинуло майстра напризволяще; причини-опертя (на щось), ґрунтування (на чомусь) – на підставі + родовий відмінок і на основі + родовий відмінок:  ...дощ міг погноїти сіно і без її каркання, і без дідового кашлю, на основі чисто наукового ме­теорологічного прогнозу (О. Довженко) ¬ ...дощ міг погноїти сіно і без її каркання, і без дідового кашлю, у зв’язку з тим що збувся чисто науковий метеорологічний прогноз; Він [протокол] написаний на підставі ваших щиросердних зізнань... (І. Багряний) ¬ Протокол написаний завдяки тому, що ви дали щиросердні зізнання. Як видно з наведених прикладів, семантично ускладнені прості речення з при­чиновими синтаксемами трансформаційно пов’язані зі структурою складнопідрядних речень із підрядними причини. Основне змістове навантаження аналізованих причинових синтаксем зосереджене в прийменниках, оскільки відмінкові закінчення похідних іменників нейтра­лізовані в семантичному плані.

Найпродуктивнішим морфолого-синтаксичним варіантом власне-цільової синтаксеми є прийменниково-відмінкова форма для + родо­вий відмінок, пор.: Вони розгорнулися для атаки (Ю. Яновський) ¬ Вони розгорнулися, для того щоб атакувати. Рідше, особливо в діло­вому та науковому стилях мови, вживаний прийменник з метою + родо­вий відмінок: Хтось колись з’єднав зміст з формою з метою користі (Р. Іваничук) ¬ Хтось колись з’єднав зміст з формою, щоб мати користь. Для репрезентації обставинної функції мети-присвяти слу­гують похідні прийменники задля,  ради, заради, в ім’я, в інтересах + родовий відмінок, пор.: Коли своїм коханням поступився заради грошей і багацьких нив... (Л. Костенко) ¬ Коли своїм коханням по­ступився, щоб мати гроші і багацькі ниви; ...з ранку й до ночі всі вони біля розкритої скіфської могили трудяться в ім’я науки (О. Гончар) ¬ З ранку й до ночі всі вони біля розкритої скіфської могили трудяться, для того щоб зростала наука. У цільових син­таксемах сконденсовані значення згорнених підрядних частин мети, що засвідчують наведені приклади трансформацій складнопідрядних речень у прості ускладнені.

Нейтральну допустовість у простому семантично ускладненому реченні передає прийменник незважаючи на, акцентовану допусто­вість – прийменники всупереч, наперекір, попри, незалежно від у поєд­нанні з відпредикатними іменниковими формами, утвореними внаслі­док конденсації підрядних допустових частин. Пор.: Підходили люди з колони й забирали ішачка, незважаючи на протести й плач дітей (І. Багряний) ¬ Підходили люди з колони й забирали ішачка, незва­жаючи на те що протестували й плакали діти; Лена любила іноді, всупереч власному переконанню, розпочати якусь філософську філі­піку (У. Самчук) ¬ Лена любила іноді, незважаючи на те що мала власні переконання, розпочати якусь філософську філіпіку;  – А я так хочу зараз поїхати до Італії, – мовила вона наперекір своїм думкам (О. Іваненко) ¬ А я так хочу зараз поїхати до Італії, – мовила вона, хоч мала інші думки; …треба організувати єдину спільну грандіозну акцію всіх залежних, голодних, ображених, експлуатованих, невіль­них, усіх, усіх, незалежно від класу, стану, переконань, віку, статі, фаху, партійності (В. Винниченко) ¬ Треба організувати єдину спільну грандіозну акцію всіх залежних, голодних, ображених, експлуа­тованих, невільних, усіх, усіх, незалежно від того, до якого класу, стану, переконань, віку, статі, фаху, партійності вони нале­жать; Здавалося, в тих хижках аж ніяк, попри всі зусилля, не мо­жуть вміститися всі діти, всі старі, весь господарчий мотлох (О. Іва­ненко) ¬ Здавалося, в тих хижках аж ніяк, хоч які докладати зусилля, не можуть вміститися всі діти, всі старі, весь господарчий мотлох.

Для розрізнення синтаксем реальної умови та ірреальної умови нерідко потрібні додаткові засоби вираження (дієслівні форми,  мо­дальні  та лексичні елементи тощо), оскільки з формального боку вони можуть бути репрезентовані однаковими морфолого-синтаксичними варіантами у разі + родовий відмінок, на випадок + родовий відмінок, за умови + родовий відмінок. Такі синтаксеми є трансформами згор­нутих підрядних частин умови. Пор.: ...багато з його товаришів-офі­церів уже таємно носять при собі цивільний одяг на випадок ото­чення Будапешта (О. Гончар) ¬ Багато з його товаришів-офіцерів уже таємно носять при собі цивільний одяг, якщо оточать Буда­пешт; ...як бути їм, російським офіцерам, у Польщі в разі повстання... (О. Іваненко) ¬ Як бути їм, російським офіцерам, у Польщі, якщо розпочнеться повстання; Гарантійні зобов’язання не дійсні за умо­ви використання обладнання неналежним чином («Експрес») ¬ Гарантійні зобов’язання не дійсні, якщо використовувати облад­нання неналежним чином. У сучасній українській літературній мові  семантику умови може передавати також прийменник за + родовий відмінок, пор.: Навіть за відсутності щоденників … цінність такого автобіографічного матеріалу надзвичайно велика («Історія української літератури») ¬ Навіть якщо й відсутні щоденники, цінність та­кого автобіографічного матеріалу надзвичайно велика.

Синтаксеми відповідності найчастіше репрезентовані прийменни­ково-відмінковими формами відповідно до + родовий відмінок, згідно з + орудний  відмінок, напр.: Торохтій Макогонович робив ляльки від­повідно до житейської мудрості (О. Довженко); Але на світі все міняється відповідно до епохи (І. Багряний). Нерідко вони співвід­носні зі згорнутими підрядними супровідними частинами,  пор.: ...а чер­говий в своєму вічному пориві, згідно з наказом начальства, кож­ну справу вимагав  засекречувати  (І. Багряний) ¬ А черговий в своєму вічному пориві кожну справу вимагав  засекречувати, що відповідало на­казу начальства. Синтаксема невідповідності виражена прийменниково-відмінковою формою у розріз з + орудний  відмінок і корелює з підряд­ною допустовою частиною, пор.: Президент ветував закон у розріз з го­лосуванням Верховної Ради («Урядовий кур’єр») ¬ Президент вету­вав закон, незважаючи на те що його проголосувала Верховна Рада.

Від підрядних порівняльних частин шляхом їхнього згортання можуть бути утворені власне-порівняльні та порівняльно-протиставні синтаксеми, виражені відповідно формами подібно до + родовий від­мінок, порівняно з + орудний відмінок, пор: [Потерчата] озивають­ся жалібно, подібно до жаб’ячого кумкання (Леся Українка) ¬ Потерчата озиваються жалібно, ніби жаби кумкають; Порівняно з іншими, Бронников  мав добрий заробіток (О. Гончар) ¬ Бронников  мав добрий заробіток, не такий,  як  інші (Бронников мав добрий заробіток, а інші поганий). Як бачимо з наведених трансформацій, порівняльно-протиставні синтаксеми корелюють і з підрядними порів­няльними частинами, і з протиставними сурядними.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, яви­ще синтаксичної конденсації найчастіше простежуємо за перетворення складнопідрядних речень у прості ускладнені, що супроводжується транспозиційними видозмінами. Унаслідок транспозиції залишається спільною власне-семантична структура базового і похідного речень (збережені  узагальнено-семантичні відношення між компонентами), проте стає відмінною їхня семантико-синтаксична і формально-грама­тична  організація. Згортання підрядних обставинних частин складних конструкцій зумовлює формування якісно нових мінімальних синтак­сичних одиниць – вторинних адвербіальних синтаксем, до складу яких входять прийменники та відмінкові форми відпредикатних іменників. У базовому складнопідрядному реченні показниками відповідного синтаксичного зв’язку й обставинних семантико-синтаксичних відно­шень є підрядні сполучники, а в простому ускладненому реченні – прийменники як їхні еквіваленти. Саме прийменники є показниками синтаксичної конденсації в розгляданих дериваційних процесах, оскіль­ки в них зосереджено основне семантичне навантаження адвербіаль­них синтаксем. На формально-синтаксичному рівні речення адвербіальні синтаксеми перебувають у типовій позиції приреченнєвика, а на кому­нікативному – теми. Перспективними у цьому плані є дослідження дериваційних співвідношень складносурядних і простих ускладнених речень.

Література

1. Адамец П. К вопросу о синтаксической парадигматике / П. Адамец // Языко­знание в Чехословакии : [сб. ст. / под ред. А. Г. Широковой]. – М. : Прогресс, 1978. – С. 209–215.
2. Вихованець І. Р. Прийменникова система української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1980. – 286 с.
3. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови : [монографія] / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 222 с.
4. Вихованець І. Р. Студії про члени речення: приреченнєвики / І. Р. Вихова­нець // Українська мова. – 2005. – № 2. – С. 22–27.
5. Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць : [монографія] / К. Г. Го­роденська. – К. : Наук. думка, 1991. – 192 с.
6. Загнітко А. П.  Теоретична  граматика  сучасної української мови.  Мор­фологія. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ТОВ «ВКФ «ВАО», 2011. – 991 с.
7. Іваненко 3. І. Система прийменникових конструкцій адвербіального значення : [монографія] / З. І. Іваненко. – К.; Одеса : Вища шк., 1981. – 143 с.
8. Костусяк Н. М. Синтаксична прикметникова транспозиція прийменниково-відмінкових форм іменників / Н. М. Костусяк // Наукові записки. Серія «Фі­лологічна». – Острог : Вид-во Нац. ун-ту «Острозька академія»,  2014. – Вип. 44. – С. 141–145.
9. Масицька Т. Є. Типологія семантико-синтаксичних реченнєвих залежностей : [монографія] / Т. Є. Масицька. –  Луцьк : ПВД «Твердиня», 2016. – 416 с.
10.  Межов О. Г. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць : [мо­нографія] / О. Г. Межов. – Луцьк : Волин. нац. ун-т  ім. Лесі Українки, 2012. – 464 с.
11.  Мельник І. А. Транспозиційна граматика українського дієслова : [моногра­фія] / І. А. Мельник. – Луцьк : Надстир’я, 2015. – 476 с.
12.  Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мір­ченко. – [2-ге вид., перероб.]. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
13.  Сучасна українська літературна мова. Синтаксис / [за заг. ред. І. К. Біло­діда]. – К. : Наук. думка, 1972. – 515 с.

References

1. Adamiets P.  K voprosu o sintaksicheskoi paradigmatikie / P. Adamiets // Yazyko­znaniie v Chiekhoslovakii : [sb. st. / pod. ried. I. Shyrokovoi]. – M. : Progriess, 1978. – S. 209–215.

2. Vykhovanets I. R. Pryimennykova systema ukrainskoi movy / I. R. Vykhovanets. – K. : Nauk. dumka, 1980. – 286 s.
3. Vykhovanets І. R.  Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrainskoi movy : [mo­nohrafіia] / І. R. Vykhovanets. –  K. : Nauk. dumka,  1992. – 222 s.
4. Vykhovanets I. R. Studii pro chleny rechennia : pryrechennievyky / I. R. Vykho­vanets // Ukrainska mova. – 2005. – № 2. – S. 22–27.
5. Horodenska K. H. Deryvatsiia syntaksychnykh odynyts : [monohrafiia] / K. H. Ho­­rodenska. – K. : Nauk. dumka, 1991. – 192 s.
6. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka suchasnoi ukrainskoi movy. Morfologia. Syntaksys / A. P. Zahnitko. – Donetsk : TOV «VKF «BAO», 2011. – 992 s.
7. Ivanenko Z. I. Systema pryimennykovyck konstruktsii  adverbialnoho  zna­chennia: [monohrafiіa] / Z. I. Ivanenko. – K.; Odesa : Vyshcha shk., 1981. – 143 s.
8. Kostusiak N. M. Syntaksychna prykmetnykova transpozytsiia pryimennykovo-vidminkovykh form imennykiv / N. M Kostusiak // Naukovi zapysky. Seriia «Fi­lolohichna». – Ostroh : Vyd-vo Nats. un-tu «Ostrozka akademiia», 2014. – Vyp. 44. – S. 141–145.
9. Masytska T. Ye. Typolohiia semantyko-syntaksychnykh rechennievykh zalezh­nostei : [monohrafіia] / T. Ye.  Masytska. – Lutsk :  PVD «Tverdynia», 2016. – 416 s.

10.  Mezhov O. H. Typolohiia minimalnykh semantyko-syntaksychnykh odynyts : [monohrafіia] / O. H. Mezhov. – Lutsk : Volyn. nats. un-t іm. Lesі Ukrainky, 2012. – 464 s.

11.  Melnyk I. A. Transpozytsiina hramatyka ukrainskoho diieslova :  [monohrafіia] / I. A. Melnyk – Lutsk : Nadstyria, 2015. – 476 s.

12.  Mirchenko M. V. Struktura syntaksychnykh katehorii : [monohrafiia] / M. V. Mir­chenko / [vidp. red. I. R. Vykhovanets]. – [Vyd. 2-he, pererobl.] – Lutsk : RVV «Vezha» VDU im. Lesi Ukrainky, 2004. – 393 s.

13.  Suchasna ukrainska literaturna mova. Syntaksys / [za zah. red. I. K. Bilodida]. – K. : Nauk. dumka, 1972. – 515 s.

Межов Александр. Предлоги как показатели синтаксической конден­сации в деривационных процессах. В статье проведено системное исследо­вание семантических и морфологических вариантов адвербиальных синтаксем,  соотношение их с подчинительными частями сложных предложений на мате­риале разностилевых текстов современного украинского литературного языка. Описаны предложные падежи как морфологические средства выражения адвербиальных синтаксем в неэлементарных простых предложениях. Теоре­тическая проблематика рассмотрена на фоне морфологической и синтакси­ческой структуры современного украинского литературного языка. Определен синтаксический адвербиальный потенциал предложно-падежных форм, его пополнение за счет существительных и их функциональных эквивалентов. Проанализировано соотношение синтетизма и аналитизма в грамматической системе языка, внешней (адвербиальной) направленности исходных именных слов. Выяснен характер симметрии / асимметрии семантико-синтаксической и формально-синтаксической структуры предложений.

Ключевые слова: синтаксическая конденсация, деривация, транспозиция, вторичный предикат, адвербиальная синтаксема,  предлог, падеж.

Mezhov Oleksandr.  Prepositions how the indexes of syntactic condensation are in processes of derivation. In the article of semantical and morphological variants of adverbial syntaxems, correlation with subordinate clause complex sentences on material of texts modern literary Ukrainian is analysed. Prepositional cases how morphological facilities of expression adverbial syntaxems are in the simple sentences are described. Theoretical problems have been examined against the background of the modern Ukrainian morphological and syntactic structure. The problem of transposition syntactic adverbiale potential of preposition-case forms, principles of classification, varieties of transposition have been ascertained. Correlation of syntrtism and analylism in the modern Ukrainian grammatical system, external (adverbiale) orientation of initial noun word classes has been analyzed. Character of symmetry / asymmetry of semantic-syntactic and formal-syntactic structures of a sentence is elucidated.

Key words: syntactic condensation, derivation, transposition, the secondary predicate, adverbiale syntaxema, preposition, case.