УДК 811.161.2’367.332.7

Тетяна Масицька

ПОХІДНА ПОРІВНЯЛЬНА

СЕМАНТИКО-СИНТАКСИЧНА ЗАЛЕЖНІСТЬ

У ПРОСТИХ УСКЛАДНЕНИХ РЕЧЕННЯХ

 

У статті зосереджено увагу на явищі синтаксичної залежності в простих ускладнених речення. На основі аналізу структури простих ускладнених речень виокремлено семантико-синтаксичну порівняльну залежність. Установлено, що похідна порівняльна семантико-синтаксична залежність утво­рена від під­рядних порівняльних частин складнопідрядного речення. Від­сутність предиката в про­стих ускладнених конструкціях засвідчує де­­риваційну специфіку порівняльної залежності. У про­цесі дальшого згортання підрядної порівняльної части­ни семан­тико-синтаксичну функцію сполучників перебирає непредикатний імен­ник (або інша форма). З’ясовано, що порівняльна залежність зреалізована реальним порівнянням, пе­ре­даючи уподібнення одно­го явища іншому як реаль­ний, досто­вір­ний, вірогідний факт та ірреаль­ним порівнянням, що ґрунтується на об­­раз­но-асоціативних уявленнях уподібнених явищ. У простому ускладне­ному реченні, похідному від складнопідрядного, її репрезентують по­­рів­няльні синтак­семи – здебільшого порівняльні зво­ро­ти, сформовані двома різно­видами.

Ключові слова: реальне порівняння, ірреальне порівняння, похідна семантико-синтаксична порівняльна залежність, просте ускладнене речення.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. У простому неелементарному реченні похідні предикатні синтаксеми репрезенту­ють семантико-синтаксичну залежність між елементарними простими реченнями. Вони утворені внаслідок згортання двох або більше прос­тих семантично елементарних конструкцій в одне просте семантично неелементарне речення Похідні синтаксеми переважно виражають дію, процес, стан, якість і створені з двох частин. У їхньому форму­ванні бере участь трансформований у морфологічний іменник вихід­ний предикатний компонент і прийменник. Аналіз похідних преди­катних синтаксем і, зокрема, порівняльної синтаксеми, що зреалізо­вує семантико-синтаксичну порівняльну залежність, уможливить дослі­дження всіх особливостей утворення простих ускладнених конструкцій.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. У сучасній лінгвістиці проблематика порівняння представлена в студіях І. Р. Вихованця [3], А. П. Загнітка [5], М. В. Мірченка [12], О. В. Кульбабської [6], О. Г. Ме­жова [8–10], І. А. Мельник [11], Л. В. Голоюх [4], С. М. Рошко [15–17], Л. В. Прокопчук [14], Н. П. Шаповалової [18] та ін. Дослідивши закономірності вияву порівняння в структурі простого українського речення, А. П. Загнітко наголосив, що «теорія відокремлених членів речення безпосередньо пов’язана з особливим різновидом ускладне­ного речення – порівняльними зворотами, які і сьогодні в синтаксич­ній науці іменують по-різному: синтаксична конструкція з порівняль­ною семантикою, порівняльна конструкція, порівняльний зворот тощо. Порівняння як таке наявне в багатьох синтаксичних фігурах імпліцит­но, але його структурний та семантичний вияв часто ототожнюють із власне-реченнєвим утворенням» [5, с. 551]. Ідею щодо визначення по­хідності порівняння запропонував Л. А. Булаховський, який кваліфі­кував порівняльні звороти як залишки «підрядного речення, що втра­тило присудок, який збігається з присудком головної частини» [1, с. 292]. Досліджуючи прості ускладнені речення, варто звернути увагу на похідні порівняльні предикатні синтаксеми й виокремити похідну предикатну порівняльну семантико-синтаксичну залежність.

Мета статті – аналіз похідної порівняльної предикатної синтаксе­ми в структурі простого ускладненого речення. Досягнення поставле­ної мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) схарактеризувати ознаки порівняльної семантико-синтаксичної залежності; 2) визначити особливості реалізації похідних предикатних порівняльних синтаксем.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Порівняльна залежність виражає уподібнення одного явища іншому і сформована порівняльними синтаксемами зі спе­цифічною семантикою та морфологічним оформленням. Вона охоп­лює різні компоненти реченнєвої структури та представлена змістом і формою їхньої реалізації. Семантика порівняльної семантико-син­таксичної залежності ґрунтується на основі складних процесів розу­мової діяльності індивідуума, невід’ємним складником якої є образні асоціації, що виникають унаслідок перцептивного сприймання дійсності, формування цілісного образу сприйняття предметів чи явищ. Саме асоціації утворюють у порівняльній конструкції її найголовніший ком­понент – основу, що концентрує семантичний потенціал порівняльної конструкції, решта компонентів якої (предмет та образ) матеріалізу­ють порівнювані субстанції [14, с. 8].

Порівняльну залежність у позиції порівняльних адвербіальних синтаксем оформлюють: 1) форма орудного відмінка іменника; 2) прислівникова форма з по-; 3) прийменниково-відмінкові форми подібно до + род. в., порівняно з (поряд з) + ор. в. 

На думку О. Г. Межова, порівняльна семантика як супровідна в деяких субстанційних, предикатних, атрибутивних синтаксемах може бути експлікована також називним відмінком іменника в позиції при­судка; непрямими відмінками іменників при ступеньованих пре­дикатах у позиції керованого другорядного члена; відмінковими фор­мами іменників у функції прикладки [10, с. 297]. М. В. Мірченко ви­ділив підкатегорію порівняння, що підпорядкована надкатегорії пре­дикатності, і диференціював її на дві грамеми: грамему реального по­рівняння і грамему ірреального порівняння [12, с. 146].

Порівняльна залежність зреалізована реальним порівнянням, пе­редаючи уподібнення одного явища іншому як реальний, достовір­ний, вірогідний факт, та ірреальним порівнянням, що ґрунтується на образно-асоціативних уявленнях уподібнених явищ. У простому усклад­неному реченні, похідному від складнопідрядного, її репрезентують порівняльні синтаксеми – здебільшого порівняльні звороти, сфор­мовані двома різновидами:

а) із порівняльного сполучника як та повнозначного слова (най­уживаніший засіб), напр.: Мова як сакральний феномен має трансцен­дентальне значення у тому сенсі, що вона підносить вартість люд­ського буття в очах людини до надприроднього рівня... (О. Федик); Вона [любов] проллється, як пахощі (Г. Яструбецька); Перед сльо­зами і благанням ревним Холодна втримливість як віск розтала (Леся Українка);

б) зі сполучників так само як, подібно як та ін., напр.: – Гепатит А, так само як і гепатит E, передається через забруднений посуд, воду, руки... («Дзеркало тижня», 2008); Свинець може бути викорис­таний багато разів, так само як електроліти («День», 2010); Вихряться сніжинки вкруг і женуть, подібно як думки (В. Барка); Дер­жава має свої тайни, подібно як подружжя життя... (О. Назарук).

Порівняльна залежність, виражена ірреальним порівнянням, експлікована синтаксемами з порівняльними сполучниками мов, мов­би, немов, немовби, немовбито, наче, начебто, неначе, неначебто, не­мовбито, ніби, нібито, буцім, буцімто і под., напр.: Заклякло панство гонорове, мов кізяки серед зими (О. Богачук); На вiкна вився виноград зелений, немов землi несказанi думки (М. Вінграновський); Понад землею висів дим, неначе кущ бузковий (В. Стус); Тут кожен клен тримає на долоні легкого, ніби пісня, солов’я (В. Стус); ...те третє око, що вночі в свічаді, немов тернова ружа, розцвітає (Г. Ястру­бецька); І, немов паляниці, посідали копиці (О. Богачук). С. М. Рошко визначила порівняльні сполучники мов, мовби, немов, немовби, немов­бито, наче, начебто, неначе, неначебто, немовбито, ніби, нібито, буцім, буцімто і под. як порівняльні декон’юнктиви й зазначила, що вони як носії порівняльної семантики функціонують у простих усклад­нених структурах із детермінантними членами речення [15, с. 204].

Найуживаніше в художніх текстах ірреальне порівняння у функ­ції метафори змінює пряму назву предмета, дії, ознаки, обставини на переносну. Метафора і порівняння – явища генетично пов’язані, але структурно відмінні, тому що порівняння – це тричленна порівняльна конструкція (суб’єкт – основа – об’єкт порівняння), а метафора – од­ночленна, у ній різні асоціації стають тотожними. Оскільки деякі з ме­тафор утворені з порівнянь унаслідок редукції форми з усуненням по­рівняльних сполучників, то порівняння може містити «реалізовану метафору», що функціонує як об’єкт порівняння в порівняльних кон­струкціях, виражених орудним відмінком іменника, прикладкою та іншими формами [16, с. 190–191].

Похідна порівняльна семантико-синтаксична залежність утворена від підрядних порівняльних частин складнопідрядного речення. Від­сутність предиката в простих ускладнених конструкціях засвідчує де­риваційну специфіку порівняльної залежності. У процесі дальшого згортання підрядної порівняльної частини семантико-синтаксичну функцію сполучників перебирає непредикатний іменник (або інша форма), пор.: Машина прорізала калюжу, як всюдихід (В. Неборак) ← Машина прорізала калюжу, як прорізає всюдихід; Шляхи дзве­нять, мов струни голосні (В. Стус) ← Шляхи дзвенять, мов дзве­нять струни голосні; І янгол величний з зорею на чолі, Мов хмарка прозора, поплине, Сіяючи світлом одвічної волі, До місяця вгору поли­не (Леся Українка) ← І янгол величний з зорею на чолі, Мов поплине хмарка прозора, поплине, Сіяючи світлом одвічної волі, До місяця вгору полине; I плаче Дант, i, мов дитя, смiється Дант (С. Йовенко) ← I плаче Дант, i, мов сміється дитя, смiється Дант. Предикат під­рядної порівняльної частини складнопідрядного речення лексично тотожний предикатові головної частини і не має формального вира­ження, його представляє непредикатний іменник підрядної порів­няльної частини.

У простих ускладнених реченнях імпліцитний предикат підрядної порівняльної частини утворює порівняльну залежність, виражену оруд­ним відмінком, напр.: Хай морем золотим пшениця Затопить землю кам’яну (Д. Павличко); Здавалось, налетів дев’ятий вал і прокотився бурею по морі (Леся Українка); І ти летиш – стрілою у пітьму (В. Стус); Я зорею помру в глибинi холоднiй... (С. Йовенко); Добрий, о добрий дощ Над містом грозою зринув... (В. Стус). Цей морфологіч­ний варіант порівняльної синтаксеми ще кваліфікують як «орудний порівняння» [7; 13], що в граматичній системі сучасної української мови спрямований у сферу адвербіальних відношень.

Орудний відмінок у первинній для нього інструментальній функ­ції залежний від предиката і межує з прислівниками. Як слушно зауважує І. Р. Вихованець, «...інструментальність орудного становить периферію предметності, замикаючи її й межуючи з адвербіальністю» [2, с. 125]. О. Г. Межов зазначає: «Набагато більша спрямованість у категорію прислівника його вторинних функцій. Вони зосереджені в основному у різновидах темпоральних відношень і функції способу дії (порівняння) у широкому розумінні. Саме в цих двох значеннєвих секторах активно відбуваються процеси його адвербіалізації» [10, с. 299]. Адвербіалізовані форми, відриваючись від іменникової пара­дигми, вмотивовують залежність від предикатної структури. Доцільно, на думку І. Р. Вихованця, вирізняти два ступені адвербіалізації: а) се­мантико-синтаксичний, коли створене обставинне відношення і при цьому використана не повністю ізольована від сукупності форм пев­ного відмінка форма, що супроводжена означальними елементами; б) морфологічний, коли форма з обставинною функцією повністю ізо­льована від іменникової парадигми, «застигає» й у зв’язку з цим не може бути поєднана означальними елементами [2, с. 136]. Семантико-синтаксична адвербіалізація становить активний процес, у якому най­частіше використано орудний відмінок у функції порівняння, напр.: Істино, єдина, озов дай, Вилущися словом із мовчання, З вуст старе­чих, з молодих гадань; Свічкою спахни в німе смеркання, Ластівкою прилети з гнізда (П. Мовчан); Сидів і довго думав над собою бла­китний вечір вдома навесні, тим часом як спливалася водою його зоря на темному веслі (М. Вінграновський); Бо ти княгинею пройшла (В. Стус); Ти блискавицею мусиш світити у тьмі (Леся Українка). Для адвербіалізованих форм, виражених орудним відмінком, харак­терні прикметникові атрибути: Чорною блискавицею Шабля злото­погонника... Впала, розтята крицею, Шапка-будьонівка (Т. Коломієць); І пада пір’ячко синесеньким дощем, Із синьої звільнившись шкара­лущі (А. Мойсієнко). У цих реченнєвих конструкціях орудний порів­няння зазнає трансформації в підрядну частину з імпліцитним преди­катом, пор.: шабля злотопогонника впала, як впала чорна блискавиця; пада пір’ячко, як падає синій дощ. Цілком погоджуємося з думкою О. Г. Межова, який слушно наголошує: «Звичайно, не всі підрядні порівняльні частини здатні трансформуватися в орудний порівняння. Це залежить від лексичного наповнення компонентів і загального змісту речення» [10, с. 300].

Деякі підрядні порівняльні частини можна замінити прислівника­ми або прийменниково-відмінковими формами. У таких конструкціях зафіксована порівняльна семантико-синтаксична залежність, утворе­на внаслідок редукції складнопідрядних порівняльних речень, напр.: Буваю злий зі злими, з лиходіями, й бився з ними, й потинав їх ко­зацькою шаблею, бо козак я, хоч і живу зараз по-панськи... (Ю. Муш­кетик) ← Я живу зараз так, як живе пан; ...княжич Володимир дуже пильно, не по-дитячому подивився на холопа Микулу... (С. Скляренко) ← княжич Володимир дуже пильно подивився на холопа Микулу не так, як дивиться дитина; Після до мене вийшла також Лена, вона взяла мене під руку і по своєму, по-котячому, боком пригорнулася до ме­не... (У. Самчук) ← Лена боком пригорнулася до мене, як пригортається кіт. Порівняльні синтаксеми, виражені прислівниковою формою по-дружньому, по-панськи, по-королівськи, по-людськи, по-дитячому, по-котячому, по-собачому, по-пташиному, по-совиному і под., моти­вовані іменниками-назвами істот. Порівняльні синтаксеми, зреалізо­вані іменниками-назвами неістот, мають менш виразну порівняльну семантику, напр.: Вітерець дмухнув, і забриніли стебельця сіна, за­бриніла тирса тонко; навіть скошена, навіть ставши вже сіном сухим, вона продовжує співати по-степовому (О. Гончар) ← Вона продовжує співати, як співають у степу. У реченнях порівняльна залежність похідна від локативної та темпоральної залежності й утво­рена внаслідок трансформації складнопідрядних структур у прості ускладнені речення. Прислівники з порівняльною семантикою мають також просторові або часові ознаки.

Структура порівняльної залежності оформлена такими складни­ками: 1) суб’єктом порівняння (компарантом) – предмет на основі порівняння з іншим предметом; 2) об’єкт порівняння (компаратор) – те, із чим порівнюємо суб’єкт; 3) основою порівняння (предикатом) – ознаковий компонент, який здійснює порівняння; 4) показниками по­рівняльних залежностей – засоби оформлення порівняння. Н. П. Ша­повалова звертає увагу на показники порівняльних відношень, що ви­конують особливу функцію в реалізації компаративного змісту в чо­тириелементній моделі порівняльної конструкції («суб’єкт» – «об’єкт» – «основа» – «показник»), і вважає, що вони забезпечують її ці­лісність [18, с. 5].

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У простому ускладненому реченні похідна порівняльна семантико-синтаксична залежність утворена внаслідок трансформації вихідної порівняльної залежності підрядної частини від головної частини складнопідряд­ного речення та імпліцитного вираження предиката в підрядній порів­няльній частині. Перспективним уважаємо дослідження інших різно­видів похідної семантико-синтаксичної залежності в структурі простого ускладненого речення.

Література

1. Булаховский Л. А. Курс русского литературного языка / Л. А. Булаховский. – Харьков : Рад. шк., 1937. – 364 с.
2. Вихованець І. Р. Система відмінків українсь­кої мови : [монографія] / І. Р. Ви­хованець. – К. : Наук. думка, 1987. –232 с.
3. Вихованець І. Р. Статус категорії ступенів порівняння / І. Р. Вихованець // Структура і функції граматичних і лексичних одиниць : [зб. наук. пр.]. – К. : НМК ВО, 1992. – С. 64–66.
4. Голоюх Л. В. Порівняння як структурний компонент художнього тексту : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. В. Голоюх. – К., 1996. – 20 с.
5. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мо­ви. Морфологія. Синтаксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – До­нецьк : ТОВ «ВКФ «БАО», 2011. – 992 с.
6. Кульбабська О. В. Вторинна предикація у простому реченні : [монографія] / О. В. Кульбабська. – Чернівці : Чернівецький національний університет, 2011. – 672 с.
7. Кучеренко І. К. Порівняльні конструкції в світлі граматики : [монографія] / І. К. Кучеренко. – К. : Вид-во Київ. ун-ту, 1968. – 106 с.
8. Межов О. Г. Порівняльні синтаксеми і підрядні конструкції в поетичних творах Лесі Українки / О. Г. Межов // Леся Українка і сучасність : [зб. наук. пр. ]. – Т. 3. – Луцьк : Волин. обл. друкарня, 2006. – С. 291–301.
9. Межов О. Г. Синтаксичні конструкції порівняльної модальності в поетичних творах Тараса Шевченка / О. Г. Межов // Волинь філологічна: текст і контекст. Творчість Т. Шевченка: традиції і сучасність : зб. наук. пр. / упоряд. О. В. Яблон­ська. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2014. – Вип. 18. – С. 297–308.
10. Межов О. Г. Типологія мінімальних семантико-синтаксичних одиниць : [монографія] / О. Г. Межов / [відп. ред. І. Р. Вихованець]. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 464 с.
11. Мельник І. А. Транспозиційна граматика українського дієслова : [моно­графія] / І. А. Мельник. – Луцьк : Надстир’я, 2015. – 476 с.
12. Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія] / М. В. Мір­ченко / [відп. ред. І. Р. Вихованець]. – [Вид. 2-ге, переробл.] – Луцьк: РВВ «Вежа» ВДУ ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
13. Плющ М. Я. Категорія суб’єкта і об’єкта в структурі простого речення : [навч. посіб.] / М. Я. Плющ. – К. : Вища шк., 1986. – 175 с.
14. Прокопчук Л. В. Категорія порівняння та її вираження в структурі простого ре­чення : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. В. Прокопчук. – К., 2000. – 18 с.
15. Рошко С. Порівняльна синтаксема в семантико-синтаксичній структурі про­стого речення / Світлана Рошко // Типо­ло­гія та функції мовних одиниць : [наук. журн.]. – Луцьк : Східноєвроп. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2015. – № 3. – С. 200–210.
16. Рошко С. М. Проблема розрізнення підрядних по­рів­няльних речень та по­рівняльних зворотів – членів простого речення / С. М. Рошко // Філологічні студії : [наук. часопис]. – Луцьк, 2000. – № 1. – С. 188–193.
17. Рошко С. М. Формально-граматична та функціонально-семантична струк­тура порівняльних синтаксем і підрядних речень у сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / С. М. Рошко. – Ужгород, 2001. – 21 с.
18. Шаповалова Н. П. Функціонально-семан­тичний статус порівняльних кон­струкцій у сучасній українській мові : автореф. дис. на здобуття наук. ступе­ня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. П. Шаповалова. – Дніпропетровськ, 1998. – 16 с.

References

1. 1. 1. Bulakhovskii L. A. Kurs russkogo lytieraturnogo yazyka / L. A. Bulakhovskii. – Kharkov : Rad. shk., 1937. – 364 s.
      2. Vykhovanets I. R. Systema vidminkiv ukrainskoi movy : [monohrafiia] / I. R. Vy­khovanets. – K. : Nauk. dumka, 1987. –232 s.
      3. Vykhovanets I. R. Status katehorii stupeniv porivniannia / I. R. Vykhovanets // Struktura i funktsii hramatychnykh i leksychnykh odynyts : [zb. nauk. pr.]. – K. : NMK VO, 1992. – S. 64–66.
      4. Holoiukh L. V. Porivniannia yak strukturnyi komponent khudozhnoho tekstu : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / L. V. Holoiukh. – K., 1996. – 20 s.
      5. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy. Morfolohiia. Syntaksys : [monohrafiia] / A. P. Zahnitko. – Donetsk : TOV «VKF «BAO», 2011. – 992 s.
      6. Kulbabska O. V. Vtorynna predykatsiia u prostomu rechenni : [monohrafiia] / O. V. Kulbabska. – Chernivtsi : Chernivetskyi natsionalnyi universytet, 2011. – 672 s.
      7. Kucherenko I. K. Porivnialni konstruktsii v svitli hramatyky : [monohrafiia] / I. K. Kucherenko. – K. : Vyd-vo Kyiv. un-tu, 1968. – 106 s.
      8. Mezhov O. H. Porivnialni syntaksemy i pidriadni konstruktsii v poetychnykh tvorakh Lesi Ukrainky / O. H. Mezhov // Lesia Ukrainka i suchasnist : zb. nauk. pr. – T. 3. – Lutsk : Volyn. obl. drykarnia, 2006. – S. 291–301.
      9. Mezhov O. H. Syntaksychni konstruktsii porivnialnoi modalnosti v poetychnykh tvorakh Tarasa Shevchenka / O. H. Mezhov // Volyn filolohichna: tekst i kontekst. Tvorchist T. Shevchenka: tradytsii i suchasnist : zb. nauk. pr. / uporiad. O. V. Yab­lonska. – Lutsk : Skhidnoievrop. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2014. – Vyp. 18. – S. 297–308.
      10. Mezhov O. H. Typolohiia minimalnykh semantyko-syntaksychnykh odynyts : [monohrafiia] / O. H. Mezhov / [vidp. red. I. R. Vykhovanets]. – Lutsk : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2012. – 464 s.
      11. Melnyk I. A. Transpozytsiina hramatyka ukrainskoho diieslova : [monohrafiia] / I. A. Melnyk. – Lutsk : Nadstyria, 2015. – 476 s.
      12. Mirchenko M. V. Struktura syntaksychnykh katehorii : [monohrafiia] / M. V. Mir­chenko / [vidp. red. I. R. Vykhovanets]. – [Vyd. 2-he, pererobl.] – Lutsk : RVV «Vezha» VDU im. Lesi Ukrainky, 2004. – 393 s.
      13. Pliushch M. Ya. Katehoriia subiekta i obiekta v strukturi prostoho rechennia : [navch. posib.] / M. Ya. Pliushch. – K. : Vyshcha shk., 1986. – 175 s.
      14. Prokopchuk L. V. Katehoriia porivniannia ta yii vyrazhennia v strukturi prostoho rechennia : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / L. V. Prokopchuk. – K., 2000. – 18 s.
      15. Roshko S. Porivnialna syntaksema v semantyko-syntaksychnii strukturi prostoho rechennia / Svitlana Roshko // Typolohiia ta funktsii movnykh odynyts : [nauk. zhurn.]. – Lutsk : Skhidnoievrop. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2015. – № 3. – S. 200–210.
      16. Roshko S. M. Problema rozriznennia pidriadnykh porivnialnykh rechen ta poriv­nialnykh zvorotiv – chleniv prostoho rechennia / S. M. Roshko // Filolohichni studii : [nauk. chasopys]. – Lutsk, 2000. – № 1. – S. 188–193.
      17. Roshko S. M. Formalno-hramatychna ta funktsionalno-semantychna struktura porivnialnykh syntaksem i pidriadnykh rechen u suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / S. M. Roshko. – Uzhhorod, 2001. – 21 s.
      18. Shapovalova N. P. Funktsionalno-semantychnyi status porivnialnykh konstruktsii u suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / N. P. Shapovalova. – Dnipropetrovsk, 1998. – 16 s.

Масицкая Татьяна. Производная сравнительная семантико-синтакси­ческая зависимость в простых осложненных предложениях. В статье сосредоточено внимание на явлении синтаксической зависимости в простых осложненных предложениях. На основе анализа структуры простых ослож­ненных предложений выделено производную семантико-синтаксическую срав­нительную зависимость. Установлено, что производная сравнительная семантико-синтаксическая зависимость образована от подчиненных сравнительных частей сложноподчиненного предложения. Отсутствие предиката в простых ослож­ненных конструкциях свидетельствует о деривационной специфике сравнитель­ной зависимости. В процессе дальнейшего свертывания подчиненной сравни­тельной части семантико-синтаксическую функцию союзов приобретает непре­дикатное существительное (или другая форма). Выяснено, что сравнительная зависимость реализована реальным сравнением, передавая уподобление одного явления другому как реальный, достоверный, вероятный факт и ирреальным сравнением, основанному на образно-ассоциативных представлениях уподоб­ления явлениям. В простом осложненном предложении, производном от слож­ноподчиненных, ее представляют сравнительные синтаксемы – в основном сравнительные обороты, сформированные двумя разновидностями.

Ключевые слова: реальное сравнение, ирреальное сравнения, произ­водная семантико-синтаксическая сравнительная зависимость, простое осложненное предложение.

Masytska Tetayna. Derivative comparative semantic-syntactic dependency in simple complicated sentences. The article focuses on a phenomenon of syntactic dependency in simple complicated sentences. The semantic-syntactic comparative dependency has been marked out on the basis of analysis of simple complicated sentences. It has been found out that the derivative comparative semantic-syntactic dependency is formed from subordinate comparative parts of complex sentence. The predicate omission in simple complicated constructions confirms the derivative specific character of comparative dependency. In the process of further summarization of a subordinate comparative part a non-predicate noun (or another form) takes over the semantic-syntactic function of conjunctions. It turns out that the comparative dependency can be represented by real comparison conveying the similarity of one phenomenon to other as the actual, established, conceivable fact and by unreal comparison that is based on imaginative and associative representations of comparative phenomena. The comparative syntaxemes represent it in a simple complicated sentence derived from a complex one; they are mostly expressed by common figures of speech and divided into two types.

Key words: real comparison, unreal comparison, derivative semantic-syntactic comparative dependency, a simple complicated sentence.