УДК 811.161.2’271.1:070(477.82)«20»

Іванна Мислива-Бунько 

Функціонування росіянізмів у мові волинських мас-медіа ХХІ століття

Які слова страхітливі – дволикість,

дворушництво, двозначність, двоєдушність!

Двомовність – як роздвоєне жало.

Віки духовної руйнації.

Змія вжалила серце нації.

Ліна Костенко

Проаналізовано культуру мови волинських ЗМІ, з’ясовано причини низь­кого рівня мовної компетентності мас-медіа: неосвіченість журналістів і редак­торів, їхня недбалість, пасивність до вдосконалення, байдужість до всього укра­їнського – мови, історії, культури, традицій, звичаїв, вплив побутового мов­лення і російської мови, а також історичні чинники (мовна політика Російської імперії та СРСР). Виявлено в медійних текстах зразки зросійщення на лексич­ному та синтаксичному рівнях: активне уживання росіянізмів даний, наступ­ний, складати, відносити, не дивлячись на, крупний, знаходитися, займатися, активних дієприкметників існуючий, діючий, захоплюючий, зростаючий, прак­тикуючий, домінуючий, вражаючий, хвилюючий та ін., конструкцій із при­йменниками по, при, на. Запропоновано практичні поради щодо усунення мовних помилок.

Ключові слова: культура мови, мас-медіа, ЗМІ, росіянізми, активні діє­прикметники, конструкції з прийменниками.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Газети, журнали та інтернетові видання, радіо і телебачення – невід’ємна частина щоденного життя українців. Із них ми дізнаємося про суспільно-політичні, економічні, світові, освітні, наукові, культурні, спортивні події. Чи не найважливішу роль відіграє не лише сама інформація, а і її мовно-стилістичне оформлення. Саме засоби масової інформації через усне й писемне мовлення впливають на мовну поведінку населення. Зокрема, радіо і телебачення формують у людей, особливо дітей, манеру розмовляти, преса – писемні норми української літера­турної мови (орфографічні, лексичні, граматичні, стилістичні). Тому сучасні українські ЗМІ повинні творити важливий для національної держави цілісний мовний образ, усіляко плекаючи неповторність феномену нашого мовлення [8, с. 13–14]. З огляду на це, не випадково вибрано тему культури мови волинських засобів масової інформації як частини медійного простору України.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Про лінгвістичний аспект українських ЗМІ маємо чимало праць (Б. Д. Антоненко-Давидович, К. Г. Городенська, І. Р. Вихованець, С. Я. Єрмоленко, С. Й. Караван­ський, Л. Т. Масенко, О. Д. Пономарів, О. А. Сербенська, Н. М. Соло­губ, С. В. Шевчук та ін.). Усі вони несуть теоретично-практичне спрямування. Проте динаміка української мови спричинює подальше її студіювання та унормування.

Мета й завдання статті – зафіксувати зразки зросійщення та мовного не­дбальства у волинських мас-медіа, подати практичні рекомендації з покращення мовлення.

Джерельна база: газети «Волинь-нова», «Луцький замок», «Сім’я і дім», інтернетові видання «Волинські новини», «Волинська правда», «ВолиньPost», «VIP. Волинський інформаційний портал», радіо «Луцьк», «СіД FM», ВОДТРК, ТРК «Аверс»

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. На думку професора І. Р. Вихованця, культу­ра мовлення відбиває рівень опанування норм усної і писемної укра­їнської літературної мови, свідоме й доречне використання виражаль­них засобів мови залежно від мети й обставин спілкування [3, с. 16]. Здебільшого мовці опановують правила наголошення, написання слів, уживання лексичних конструкцій, побудови речень, а також точність, виразність, стилістичну доречність висловлювання через мас-медіа. Проте сьогодні ЗМІ засвідчують низький ступінь мовної компетент­ності. Журналісти найчастіше припускають помилки у слововживанні та синтаксичній сполучуваності лексем, переносячи до української мови норми російської. Усе це спричинено не лише багатовіковим гнобленням української мови Російською імперією, а передусім нашою «пасивністю, бездіяльністю і безхребетністю» [4, с. 40].

Калькування російських лексичних і синтаксичних структур – ось основна тенденція мови волинських ЗМІ й українських загалом. Ак­тивно в текстах преси та телемовленні функціонує дієслово складати (з рос. составлять): бюджет складає, видатки складають, заборго­ваність складає, тривалість перемовин складає, кількість жінок у складі Верховної Ради складає, ціна на цукор складає, вірус складає загрозу, озеро складає окрасу міста, урожай зерна складає, дефіцит валюти складає, потреби складають, потужності складають та ін., напр: Загальна сума збитків складає орієнтовно 500 тисяч гривень («ВолиньPost», 13.11.2014); На сьогодні кількість жінок у Верховній Раді України складає майже на 11 % («Сім’я і дім», 12.02.2015); Радіаційний фон учора в Луцьку складав 0,011 міліренгена за годину («Волинь-нова», 19.04.2012). Складають усе, що завгодно. Але в цих випадках потрібно писати й казати становить, дорівнює, сягає або взагалі його опустити (радіаційний фон – 0,011 міліренгена за годину, озеро – окраса міста).

Ще досі у ЗМІ вживають глибоко вкорінені росіянізми даний, самий, наступний. Щодо слів даний, дана, дане, дані, то в усіх випад­ках потрібно використовувати займенники цей, ця, це, ці: дане пові­домлення, дані ознаки, дані закони, дане явище, дані вимоги – це повідомлення, ці ознаки, ці закони, це явище, ці вимоги. Дані в укра­їнській мові фігурують у текстах, таблицах, інструкціях, відомостях про факти, явища і т. ін. та представлені в буквено-цифровій, число­вій, текстовій, звуковій або графічній формі, які зберігаються в ЕОМ та пересилаються і піддаються обробці [2, с. 273]. Пор.: Щодо вбивства тварин, то «дане питання стосується мисливствознавця даного держлісгоспу Шпорука. Вцілому дані питання треба ставити до директора державного підприємства («ВолиньPost», 13.11.2014) та Особисті дані бійців «злили» в інтернет («ВолиньPost», 22.04.2015).

Огидно звучить калька з російської саме цікаве, самі видатні, саме важливе та ін., напр.: Сьогодні розповім про самого видатного співака ХХ століття (радіо «СіД FM»); На канапі: 20 фотографій про те, що Новий рік – саме душевне свято в світі («Слово Волині», 15.12.2014) В українській мові існують власні засоби творення ви­щого і найвищого ступенів порівняння прикметників. Тому вживаймо наші найцікавіший, найвидатніший, найважливіший, найбільш душев­ний і т. д.

Натрапляємо на безліч випадків використання прикметника на­ступний (рос. следующий): наступна фраза, наступні події, наступ­ний висновок, домовлено про наступне, повідомляти наступне, заявляти наступне тощо, напр.: Міські голови Луцька та Волновахи домовились про наступне… («ВолиньPost», 10.11.2014). Наступними вони можуть бути, коли події/явища перебувають у певній послідов­ності (наступного року, наступна зупинка, наступний конкурс), напр.: Наступний товариський матч лучани зіграють у Луцьку 25 березня («Волинська правда», 23.03.2015). Вказані словосполучення вима­гають вказівного займенника такий, така, таке, такі: така фраза, такі події, такий висновок, домовлено про таке (або домовлено ось про що), повідомляти таке (ось що), заявляти таке.

Читаючи медійні тексти, помічаємо, що українці роблять вчинки, вирішують справи не дивлячись на різноманітні перешкоди: не дивля­чись на поганий настрій керівника, не дивлячись на погодні умови, не дивлячись на економічні проблеми і т. д., напр.: Не дивлячись на густі сірі хмари, саме в час флешмобу сонце посміхалось і обігрівало всіх присутніх на радісному дійстві («Слово Волині», 07.04.2015); Лучанки народжують, не дивлячись на загрозу для життя («Волин­ські новини», 16.03.2010). Хоча це покруч від російського несмотря. Російсько-український словник подає такий переклад: несмотря – незважаючи на [6, с. 95]. Тому потрібно вживати незважаючи на обставини, події, незважаючи на поганий настрій керівника, не­зважаючи на погодні умови тощо.

Часто журналісти, щоб надати значущості об’єктові чи події, вводять у речення прикметник-епітет крупний: крупний завод, крупні інвестиції, крупні успіхи, крупномасштабні плани й ін., напр.: Біль­шість з них – це невеличкі й малі підприємства, хоча є крупні як, наприклад, ДКП «Луцьктепло» («Волинські новини», 12.12.2014). Із цим значенням в українській мові маємо прикметник великий, тому по-українськи – великий завод, великі інвестиції, великі успіхи, великомасштабні плани.

Ще однією недоречністю, що деформує нашу рідну мову, є діє­слово займатися (рос. заниматься). Як зазначає О. Пономарів, пер­винне значення слова займатися – спалахувати, загорятися, починати світитися [7]. Під тиском російської мови і в писемному, і в усному мовленні активно творять конструкції типу: займатися біологією, займатися історією, займатися мовою, займатися науковою робо­тою, займатися фізичними вправами, займатися в музичній школі, займатися в хореографічній студії, займатися танцями, займатися колекціонуванням, займатися реставрацією, займатися вишиванням та ін., напр.: …Сім’я з хворою дитинкою покинули Львів і перебралися на село, купивши коника і почали займатися реабілітацією («Слово Волині», 03.04.2015); Адже з дитиною потрібно займатися різними розвивальними іграми, а в селі так – або робота, або дитина («Слово Волині», 20.03.2015); Саме ця фірма буде безпосередньо займатися реставрацією резиденції шляхтичів («Волинські новини», 26.07.2011). Проте під час перекладу багатозначного російського заниматься вар­то використовувати інші лексеми: працювати в галузі біології, ви­вчати історію, вивчати (досліджувати) мову, відвідувати музичну школу, відвідувати хореографічну студію, танцювати, захоплюва­тися колекціонуванням (або колекціонувати), реставрувати, прово­дити різні розвивальні ігри, вишивати.

Зразком мовного недбальства слугують конструкції з дієсловом знаходитися (рос. находиться): голова ОДА знаходиться у відря­дженні, фірма знаходиться на Карбишева, співробітник знаходиться у відпустці, квартира знаходиться на восьмому поверсі, депутат знаходиться в лікарні й ін., напр.: Немає, мовляв, відповіді, де знахо­дитися митцю і всім нам («Волинські новини», 19.04.2015); …На­дати пільги з орендної плати за нежитлове приміщення дитячої гро­мадської організація «Студія “Тоніка”», яка знаходиться на вулиці Дубнівській («ВолиньPost», 25.03.2015). У цих випадках українська мова має кілька глибоко змістовних і нормативних замінників: пере­бувати, розміщуватися, стояти, лежати, бути.

Приблизно таке саме маємо з висловами, де дієслово відносити: Луцьк відносимо до міст західноєвропейського типу («Луцький замок», 14.08.2014); Замок Любарта відноситься до найстаріших пам’яток України («Вісник+К», 21.11.2013); Медики повинні скрупу­льозно відноситися до кожної дії («Волинські новини», 20.03.2009). За даними словників, лексему відносити тлумачать як нести, перенес­ти когось, щось, переміщати [2, с. 175]. Слухачі та глядачі натомість повинні вживати конструкції з дієсловами належати, ста­витися або ж узагалі без них, напр.: Луцьк – місто західноєвропейського типу; Замок Любарта належить до найстаріших пам’яток України; Медики повинні скрупульозно ставитися до кожної дії.

У газетах та інтернетових виданнях читаємо, а з радіо і теле­бачення чуємо: громадяни слідкують за роботою Верховної Ради, вчені слідкують за кометами, фанати слідкують за футбольними змаганнями, вчителі слідують за культурою мовлення та ін., напр.: Волиняни зможуть слідкувати за виділенням земельних ділянок в області в режимі онлайн («Слово Волині», 16.02.2015); …Муніципали й мають слідкувати за виконанням рішень міськради і вживати заходів впливу на порушників («VIP. Волинський інформаційний портал», 25.03.2015), А треба стежити чи спостерігати за чимось або дбати про щось.

Тексти ЗМІ рясніють незграбними конструкціями з активними дієприкметниками на -учий/-ючий, -ачий/-ячий: Щоб стабільно грати – треба ще людини 4, потрібні два хороших руйнівника і швидкий нападаючий («Волинська правда», 07.10.2013); Від нас залежить, якими вони виростуть, як вони будуть ставитися до оточуючих, до нас, коли подорослішають («VIP. Волинський інформаційний портал», 05.06.2011); Лучани з битами проганяли відпочиваючих із ставків («Волинські новини», 28.05.2014); …Ділиться з Tochka.net практику­ючий київський психолог Олена Шелюг («Слово Волині», 03.11.2013). Проте, як зазначають лінгвісти, ці слова не властиві українській мові, а стимульовані найбільше впливом російської мови. Замість них по­трібно вживати прикметники із суфіксами -льн(ий), ‑івн(ий), -лив(ий), -ист(ий), -н(ий), іменники або підрядні речення [1, с 141–149; 5, с. 23–24; 9, с. 188–190]. Подаємо найуживаніші помилкові словосполучення та морфологічно нормативні відповідники до них:

ведучі університети – провідні університети;

виконуючий обов’язки – виконувач обов’язків;

завідуючий кафедри – завідувач кафедри;

виступаючий – промовець;

доповідаючий – доповідач;

головуючий зборів – голова зборів;

знаючий – знавець, знайко;

всезнаючий – всезнавець;

відпочиваючий – відпочивальник;

віруючий – вірянин;

командуючий армії – командувач армії;

обслуговуючий персонал – обслуга;

бажаючий – охочий;

малоімущий – малозаможний;

управляючий – керівник, управитель;

страждаючий – стражденний;

лікуючий лікар – відповідальний, закріплений лікар;

керуючий проектом – керівник проекту.

Іноді, щоб уникнути кальок щодо активних дієприкметників, ре­комендуємо вживати складні іменники (іменник+прикладка):

практикуючий юрист – юрист-практик;

практикуючий психолог – психолог-практик;

початкуючий художник – художник-початківець, художник-новачок;

початкуючий поет – поет-початківець, поет-новачок;

страйкуючі шахтарі – шахтарі-страйкарі.

Досі журналісти залюбки вживають дієприкметники існуючий, діючий, домінуючий, вражаючий, слідуючий, зростаючий, напр.: Зро­стаючі вимоги до якості медичної допомоги, сучасна зростаюча алергізація дітей, вимагають присутності батьків під час прове­дення будь-яких маніпуляцій дитині («Під прицілом», 07.11.14); За його словами, даний боєприпас має підвищену потужність і значно більшим вражаючим ефектом, ніж стандартна ракета Граду («ВолиньPost», 09.02.2015); Існуюча в державі система пільг для бізнесу потребує реформування, тому що в існуючому вигляді не створює достатній стимулюючий ефект для розвитку економіки («Волинські новини», 22.10.2013). Вибір того чи того відповідника залежить передусім від значення головного іменника, наприклад:

існуючі закони – чинні закони;

існуючі думки, вчення – відомі (наявні) думки, вчення;

існуючі кордони – сучасні кордони;

існуючий порядок – заведений порядок;

існуючі проблеми – наявні проблеми;

існуюча система – сучасна система;

існуючі ціни – теперішні ціни;

діюче законодавство – чинне законодавство;

діючий регламент – чинний регламент;

діюча модель – робоча модель;

діючий вулкан – активний вулкан;

діюча армія – регулярна армія;

вражаючий – який вражає, разючий, могутній, сильний;

вражаючий ефект – могутній ефект;

захоплюючий – що (хто) захоплює, захопливий, звабливий, привабливий, знадливий, принадний;

хвилюючий – що (хто) хвилює, зворушливий, бентежний, збуд­ливий;

домінуючий – що домінує, домінантний, популярний, найбільш поширений, переважний, панівний, визначальний;

домінуюча думка, ідея – поширена, популярна, провідна думка, ідея;

домінуючий чинник – визначальний, основний чинник;

домінуюча тенденція – тенденція, що домінує;

плаваючий курс (валюти), графік (роботи) – змінний (нестій­кий) курс (валюти), графік (роботи);

зростаючі вимоги – щораз вищі вимоги;

зростаюча смертність – щораз більша смертність;

зростаючий тиск – щораз більший тиск;

зростаючі ціни – щораз вищі ціни;

слабнучі учні – дедалі слабші учні.

Показовий недолік мови волинських мас-медіа – функціонування конструкцій із прийменниками по, на, при, котрі мають яскраво ви­ражені російськомовні граматичні ознаки: Депутати збиратимуться лише по вівторках (ТРК «Аверс», 16.01.2015); За 2 місяці ремонтний завод виконав робіт по замовленню Міноборони України на суму понад 6 млн грн («Волинські новини», 15.07.2015); Зібрали їх по вка­зівці колишнього керівництва МВС («ВолиньPost», 18.11.2014); Так повна вартість плацкартного квитка з Володимира-Волинського до столиці на потяг № 142 Львів – Київ в залежності від дня тижня становитиме від 105 до 125 гривень («ВолиньPost», 02.03.2015). В українській мові такі словосполучення вживають з іншими приймен­никами або без них:

учитель по освіті – учитель за освітою;

спеціаліст по монтуванню газових котлів – спеціаліст із монту­вання газових котлів;

департамент по виготовленню земельних актів – департамент із виготовлення земельних актів;

по завершенню – після завершення;

комітет по сприянню малим підприємствам і підприємцям – комітет зі сприяння малим підприємствам і підприємцям;

комісія по наданню субсидій – комісія з надання субсидій;

по вихідних – щовихідних, у вихідні;

по вівторкам – щовівторка, у вівторки;

по хворобі – через хворобу, у зв’язку з хворобою;

по акційній ціні – за акційною ціною;

при вивченні матеріалу – під час вивчення матеріалу;

при житті – за життя;

при умові – за умови;

при підтримці – за підтримки;

при таких обставинах – за таких обставин;

розмовляти на англійській мові – розмовляти англійською мовою;

перекладати на українську мову – перекладати українською мовою.

Диктори та журналісти під час радіо- і телеефірів теж допускають у своєму мовленні лексичні та граматичні помилки. Проте їхнє спонтанне мовлення позначене ще більшим впливом російської мови: нечітка або неправильна вимова звуків («у» замість «о» і навпаки, «а» замість «о», напр.: страховання замість страхування (ТРК «Аверс»)), закінчень («і» замість «и», напр.: природній замість природний, Кітай – Китай, іграшкі – іграшки (ТРК «Аверс»), ), ненормативне наголо­шування слів (нóвий замість новúй, нáпій – напíй, свóї – своí, мережá – мерéжа, óзнака – ознáка (радіо «Луцьк»)).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, во­линським мас-медіа властивий низький ступінь мовної компетент­ності. Вважаємо, що культура мови залежить передусім від освіче­ності журналістів і редакторів, а помилки спричинені їхньою недба­лістю, пасивністю до вдосконалення, байдужістю до стану україн­ської мови. Зокрема, засвідчено активність в уживанні росіянізмів даний, наступний, складати, відносити, не дивлячись на, крупний, знаходитися, займатися. Медійні тексти рясніють карикатурними прийменниковими та дієприкметниковими конструкціями. Вони не є надбанням сучасної української літературної мови, тому запропоно­вано нормативні лексичні, морфологічні та синтаксичні замінники.

У перспективі вбачаємо аналіз мови мас-медіа щодо її вульга­ризації та люмпенізації.

Література

1. Антоненко-Давидович Б. Як ми говоримо / Б. Антоненко-Давидович. – К. : Книга, 2010. – 252 с.
2. Великий тлумачний словник сучасної української мови / [уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел]. – Київ ; Ірпінь : Перун, 2009. – 1736 с.
3. Вихованець І. Р. Розмовляймо українською: мовознавчі етюди / І. Р. Ви­хованець. – К. : ПУЛЬСАРИ, 2012. – 160 с.
4. Голубець М. На захист рідної мови та культури мовлення [Електронний ресурс] / М. Голубець. – Львів : Манускрипт, 2011. – 53 с. – Режим доступу : https://sites.google.com/site/addbooksukr/home/zahist
5. Караванський С. До зір крізь терня, або Хочу бути редактором / С. Кара­ванський. – Львів : БаК, 2008. – 120 с.
6. Мацько Л. И. Русско-украиский и украиско-русский словарь / Л. И. Мацько, О. М. Сидоренко, С. В. Шевчук. – К. : Вища шк., 1993. – 255 с.
7. Пономарів О. «Займатися» означає «спалахувати», «загорятися» [Електрон­ний ресурс] / О. Пономарів // Блог професора Пономарева. BBC Україна. – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/blogs/legacy/ukrainian/ponomariv/2011/05/ post-47.html
8. Сербенська О. А. Культура усного мовлення. Практикум : навч. посіб. / О. А. Сербенська. – Львів : Вид. центр ЛНУ ім. І. Франка, 2003. – 180 с.
9. Шевчук С. В. Моделі активних дієприкметників в сучасній українській літе­ратурній мові // Наук. часоп. Нац. пед. ун-ту ім. М. П. Драгоманова. Сер. 8. Філологічні науки (мовознавство і літературознавство) : зб. наук. пр. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2013. – Вип. 5. – С. 187–192.

References

1. Antonenko-Davydovych B. Yak my hovorymo / B. Antonenko-Davydovych. – K. : Knyha, 2010. – 252 s.
2. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / [uklad. i holov. red. V. T. Busel]. – Kyiv ; Irpin : Perun, 2009. – 1736 s.
3. Vykhovanets I. R. Rozmovliaimo ukrainskoiu: movoznavchi etiudy / I. R. Vykho­vanets. – K. : PULSARY, 2012. – 160 s.
4. Holubets M. Na zakhyst ridnoi movy ta kultury movlennia [Elektronnyi resurs] / M. Holubets. – Lviv : Manuskrypt, 2011. – 53 s. – Rezhym dostupu : https://sites. google.com/site/addbooksukr/home/zahist
5. Karavanskyi S. Do zir kriz ternia, abo Khochu buty redaktorom / S. Karavanskyi. – Lviv : BaK, 2008. – 120 s.
6. Matsko L. I. Russko-ukrainskii I ukrainsko-russkii slovar / L. I. Matsko, O. M. Sy­dorenko, S. V. Shevchuk. – K. : Vyshcha shk., 1993. – 255 s.
7. Ponomariv O. “Zaimatysia” oznachaie “spalakhuvaty”, “zahoriatysia” [Elektron­nyi resurs] / O. Ponomariv // Bloh profesora Ponomareva. BBC Ukraina. – Rezhym dostupu : http://www.bbc.co.uk/blogs/legacy/ukrainian/ponomariv/2011/05/ post-47.html
8. Serbenska O. A. Kultura usnoho movlennia. Praktykum : navch. posib. / O. A. Ser­benska. – Lviv : Vyd. tsentr LNU im. I. Franka, 2003. – 180 s.
9. Shevchuk S. V. Modeli aktyvnykh diieprykmetnykiv v suchasnii ukrainskii movi // Nauk. chasop. Nats. ped. un-etu im. M. P. Drahomanova. Ser. 8. Filologichni nauky (movoznavstvo i literaturoznavstvo) : zb. nauk. pr. – K. : Vyd-vo NPU im. M. P. Drahomanova, 2013. – Vyp. 5. – S. 187–192.

Мысливая-Бунько Иванна. Функционирование россиянизмов в языке волынских СМИ XXI века. Проанализирована культура речи волынских СМИ, выяснены причины низкого уровня языковой компетентности СМИ: необразованность журналистов и редакторов, их небрежность, пассивность к совершенствованию, равнодушие ко всему украинскому – языку, истории, культуре, традициям, обычаям, влияние бытовой речи и русской языка, а также исторические факторы (языковая политика Российской империи и СССР). Обнаружены в медийных текстах образцы русификации на лексическом и син­таксическом уровнях: активное употребление россиянизмов следующий, со­ставлять, относить, несмотря на, крупный, находиться, заниматься, актив­ных причастий существующий, действующий, растущий, практикующий, до­минирующий, впечатляющий и др., конструкций с предлогами по, при, на. Предложены практические советы по устранению речевых ошибок.

Ключевые слова: культура речи, масс-медиа, СМИ, россиянизми, актив­ные причастия, конструкции с предлогами.

Myslyva-Bunko Ivanna. Russian Words Functioning in the Language of Volyn Mass-media in XXI Century. The paper analyses the language of Volyn mass-media culture, it determines the reasons of such a low language level of mass media competence, e.g. no high-qualified journalists and editors, their carelessness, their avoidance of improvement, indifference to everything Ukrainian (history, culture, language, traditions, customs), the influence of everyday language and Russian, and also historical factors (language policy of Russian imperia and USSR). The samples of Russian words on the lexical and syntactic levels are also found in the media texts. They are the frequent usage of various Russian words as given, following, to compose/to be, to refer, regardless of, fat, locate, to go in for, active participles existed, active, growing, practical, dominative, impressive etc., the word combinations with prepositions over, by, on. The practical recommendations according to the avoidance of language mistakes are proposed.

Key words: language culture, mass media, Russians words, active participles, word combinations with propositions.