УДК 81‟373.612.2

Людмила Мялковська

Лариса Тиха

ІНШОМОВНА ЛЕКСИКА В МОВІ СУЧАСНОЇ ВОЛИНСЬКОЇ ПРЕСИ

У статті проаналізовано нові лексичні запозичення, що активно функціо- нують у мові волинських періодичних видань; простежено загальні тенденції у їх використанні. Розглянуто, яка саме іншомовна лексика потрапляє на сторінки сучасних волинських періодичних видань, а також частотність її  вживання. Крім того, охарактеризовано позамовні чинники, що спричиняють проникнення іншомовної лексики в українську мову, зокрема міжнародні контакти, туризм, розвиток науки й техніки, а також внутрішньомовні, які забезпечують появу нових лексичних одиниць, серед них і прагнення до економії мовних засобів.

Ключові слова: неологізми, періодичні видання, публіцистика, контекст, лексика, лексичні одиниці, лексема.

Постановка наукової проблеми та її значення. Вивчення мови українських періодичних видань традиційно становить окрему галузь філологічних досліджень. Мова преси як жанровий різновид публі- цистичного стилю віддзеркалює стан української літературної мови  та загальний стан національної культури.

У лінгвостилістиці дослідження мови преси здійснюється у двох аспектах – соціально-культурному (такий аналіз пов‟язаний з дослі- дженнями історії виникнення і функціонування української преси) та власне лінгвістичному культуромовному (цей аналіз стосується оцінки якості мови періодичних видань, розширення словника, взає- модії експресії та стандарту).

Дослідники визначають також основні ознаки мови газетних пу- блікацій. Це економія мовних засобів, стислість викладу; використан- ня іншомовних слів, які репрезентують нові явища суспільного та виробничого життя, розвиток науки, техніки, культури, нові риси су- часного побуту. У зв‟язку з цим щораз актуальнішими стають про- блеми функціонування нових іншомовних одиниць у друкованих  ЗМІ, а саме – в мові волинських газет.

Мета і завдання статті. Пропоноване дослідження має на меті дати відповідь на питання, по-перше, яка іншомовна лексика потрап- ляє на сторінки сучасних волинських періодичних видань, по-друге, які нові запозичення відзначаються високою частотністю вживання у досліджуваних газетних текстах.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Специфікою побудови текстів періодики науковці цікавилися віддавна. Особливого ж зацікавлення проблеми публіцистичного стилю набувають у 90-ті роки XX ст. Зо- крема, вивчали питання унормування неологізмів у мові ЗМІ такі відомі  науковці,  як  С. Я. Єрмоленко,   Н. Я. Дзюбишина-Мельник, Т. А. Коць, О. А. Стишов.

І серед останніх досліджень варто згадати кандидатську дисерта- цію «Нові слова та їх значення у мові мас-медіа Рівненщини» О. А. Міт- чук (2006). Авторка здійснює системний аналіз входження неологіз- мів у мову засобів масової інформації Рівненщини кінця XX – по- чатку XXI ст. Дослідниця вивчає також основні тенденції в оновленні словникового складу медіалексики, а також простежує найпродук- тивніші способи творення нових слів, що функціонують у мові мас- медіа на базі питомих та іншомовних коренів.

Досить ґрунтовно аналізує тематичні групи та підгрупи нових дієслів соціально-економічної сфери, їх дериваційні особливості, ди- намічні процеси в семантичній структурі цих слів на матеріалі мови ЗМІ кінця XX ст. М. І. Навальна. Ця ж дослідниця комплексно дослі- джує лексичну дифузність у мові української періодики першого десятиріччя ХХІ ст.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре- зультатів дослідження. Вважається, що проникнення іншомовної лексики в українську мову зумовлене кількома позамовними чинни- ками. Це міжнародні контакти, туризм, а також розвиток науки й техніки. Як зауважує О. А. Стишов, «найтиповішими і переважними позамовними факторами є входження слова-назви разом із запози- ченою реалією, явищем, процесом про них» [13, с. 54]. Наприклад, планшет „новий різновид сучасних комп‟ютерів, головною ознакою якого є сенсорний екран‟, бігборд „великий рекламний щит із авто- номним освітленням‟.

Важливу роль у появі нових слів у мові відіграють і соціально- психологічні причини. Мовці часто надають перевагу іншомовним словам, як більш престижним та модним (порівняно з питомими українськими). Так, замість відпочинок з‟являється уїкенд, замість вечірка – корпоратив, а замість образ – імідж. Пор. уживання деяких з них у відповідних контекстах: У цьому комплексі розваг та відпо- чинку діє принцип «все включено». Тут можна не лише гарно прово- дити час, а й відзначити важливі життєві події: весілля,    дні  народження, тематичні вечірки, корпоративи («Волинь», 21.12.2012); Скільки говорили недроброзичливці про негативний імідж України напередодні чемпіонату, скільки несприятливих прогнозів робили ті, хто може критикувати. І все це спростовано роботою влади і людей («Волинь», 10.08.2012).

До внутрішньомовних чинників, які забезпечують появу нових лексичних одиниць, зараховуємо прагнення до економії мовних засо- бів. Ця тенденція полягає в тому, що під час мовлення відбувається відбір найраціональніших для спілкування мовних засобів: заміна словосполучень або описових зворотів однослівними найменуван- нями (напр.: губернатор – керівник області, голова обласної адміні- страції; мас-медіа – засоби масової інформації). Пор. у тексті: Голова обласної держадміністрації чи, як у нас за кавою кажуть, губер- натор Волині Борис Клімчук вимагав від Палиці гроші на вибори для волинських регіоналів («Волинь», 21.08.2012).

Економія мовних засобів може виявлятися й у запозиченні укра- їнською мовою слів з інших мов не для номінації нових для нашої дійсності реалій, а для раціонального вираження тих чи інших уже відомих понять. Так, з‟явилися такі слова, як менталітет – „сукуп- ність психічних, інтелектуальних, ідеологічних, релігійних, естетич- них та інших особливостей мислення народу, соціальної групи або індивіда, що проявляються в культурі, мові, поведінці‟; саміт – „зустріч, переговори або нарада керівників держав, вищих урядовців, лідерів партій‟; тендер – „конкурс на придбання об‟єктів виробництва‟.

Серед нових слів, що активно поповнюють лексику української мови, помітне місце посідають словотвірні неологізми. При їхньому творенні використовують як морфемні ресурси конкретної мови, так і іншомовні морфеми. Наведемо приклади таких слів: медіа – медій- ник, піар – піарник, піарщик, спікер – спікеріада, прем’єр – прем‟єріа- да, акція – акціонування, квота – квотування та ін. Напр.: Після того, як під час голосування проекту Ківалова−Колесніченка на табло висвітилося 234 голоси «за», опозиціонери дещо розгублено й тихенько подалися в кулуари. Як пізніше пояснювали медійникам − розгубилися й не зорієнтувалися, що саме поставлено на голосування («Волинь», 14.06.2012); Просто кожен діє в рамках свого масштабу: уряд пообіцяє на мільярд, облдержадміністрація похвалиться мільйо- ном, а найнятий піарник прибрехне так, що й чиновникам стане со- ромно («Волинь», 04.05.2012); Що ж, нагадаємо читачам, хто   тоді був мером Луцька. Богдан Шиба, швидше за все, взяв Гузя на роботу, щоб той (як піарщик і партапаратник) допоміг йому повторно ви- грати вибори («Волинь», 12.10.2012); Це що, вболівання за державу і український  народ?  Чи,  може,  треба  було  розтягнути  так   звані «спікеріаду» та «прем’єріаду» на місяці? («Волинь», 21.12.2012).

Досліджуваний матеріал засвідчує паралельне вживання слів піарник та піарщик. Маємо зауважити, що такі найменування осіб за родом занять з суфіксами -ник, -щик перебувають у відношеннях взаємозаміщення, проте перша форма більш властива українській мові. Друга є характерною ознакою творення імен – назв осіб за родом занять у російській мові. Що ж до лексем спікеріада та прем‟єріада, які мають виразну негативно-оцінну семантику, то вони утворені за допомогою запозиченого суфікса – іад(а) від назв найвищих дер- жавних посад України.

Аналіз мови сучасної волинської преси засвідчує різні тематичні групи нових іншомовних слів. Це:

• суспільно-політичні назви і поняття, напр.: імпічмент „проце- дура залучення парламенту, вищих посадових осіб держави (президента включно) до судових процесів для позбавлення їх повноважень‟, люстрація „заборона функціонерам високого рангу, усунутої від влади політичної партії, упродовж певного часу обіймати посади в державному апараті, обиратися в пред- ставницькі органи‟, пікет „група людей, сформована під страйку для вираження протесту проти певних дій влади‟,  пікетування „мирний протест проти дій керівництва установи, держави‟, політтехнолог „фахівець з організації політичних технологій‟, політтехнологія „сукупність способів впливу на потенційних виборців,   проведення   різних   політичних   акцій‟, політикум „сукупність осіб, яким належить політична влада в державі‟;
• фінансово-економічні терміни, напр.: інвестор „фізична чи юри- дична особа, яка вкладає кошти в науково-технічний, комер- ційний, промисловий проект‟, девальвація „зниження вартості національної валюти, що здійснюється центральним банком за системи фіксованого валютного курсу‟, інфраструктура „сукуп- ність галузей та видів діяльності, що обслуговують як виробни- чу, так і невиробничу сферу економіки для створення основи нормальної діяльності основних галузей матеріального вироб- ництва та розвитку продуктивних сил країни‟, демпінг „продаж товарів за нижчими цінами для усунення конкурентів‟.

• слова, що репрезентують сферу культури і мистецтва, напр.: дефіле „урочистий показ нових моделей одягу на подіумі‟, дизайнер „фахівець із дизайну; художник-конструктор‟, кастинг

„попередній відбір на конкурах краси, акторів на роль у фільмах; огляд-відбір‟, продюсер „адміністративно-фінансовий організатор діяльності зі здійснення якого-небудь комерцій- ного проекту (різних шоу, концертів, телепрограм тощо)‟, флеш-моб „спланований масовий захід, у якому бере участь велика кількість людей, що протягом кількох хвилин викону- ють за сценарієм певні дії та рухи‟;

• медична термінологія, напр.: аромотерапія „метод лікування, що ґрунтується на використанні цілющих властивостей запаш- них речовин; лікування запахами‟, фітотерапія „лікування рослинними препаратами‟, радіотерапія „метод лікування, основою якого є дія на організм людини і тварини доз природ- них  або  штучних  радіоактивних  препаратів‟,    психотерапія „метод лікування різноманітних захворювань людини через вплив на її психіку‟, кріохірургія „оперативне лікування захво- рювань із застосуванням низьких та наднизьких температур‟;
• юридична термінологія дефолт „невиконання яких-небудь ви- мог, установлених законом‟, оренда „наймання, тимчасове платне володіння будівлями, виробничими площами, обладнан- ням, земельною  ділянкою на договірних засадах‟,   промоутер „особа, яка сприяє організації якого-небудь заходу через залу- чення інвесторів, спонсорів‟, форс-мажор „у цивільному праві – обставина, незвичайна подія, якій не змогла запобігти особа, відповідальна за виконання зобов‟язань‟;
• назви видів спорту: дартс „спортивна гра, яка полягає у метанні стрілочок-дротиків  з  пір‟ям  у  круглу  мішень‟, пауерліфтинг „вид важкої атлетики – триборство, яке складається з присі- дань, зі штангою на плечах, віджимання її, лежачи на спині, та підіймання штанги‟, фітнес „комплекс вправ для підтримання духовної і фізичної форми‟. У волинських газетних текстах натрапляємо й на лексему дербі, яка, до речі, уживається в іншому, новому значенні – матч між спортивними командами одного міста. Напр.: На жаль, західноукраїнське дербі довело, що нашим землякам до змагань такого рангу ще досить  далеко («Волинь», 20.11.2012).

Слова-запозичення у текстах періодичних видань виступають компонентами метафор, які образно відтворюють сучасні політичні реалії, зокрема ситуацію виборів. Наприклад, мова волинської преси актуалізує конструкцію кастинг депутатів, в основі якої лежить асоціація вибори – театр. За спостереженнями О.Андрейченко, «[…] метафорична модель зі сферою-джерелом “театр” часто допомагає журналістам знайти потрібне метафоричне поняття для ситуації вибо- рів, оскільки концептуальна сфера “театр” […] є […] добре відомою для більшості носіїв мови» [1, с. 109]. Пор.: […] громадяни тепер знають, що теж можуть проводити певний кастинг депутатів. Майданчик «Чесно» створений і в Луцьку, а регіональні платформи руху також є приблизно у 15 райцентрах («Волинь», 17.12.2012).

Іншомовна лексика змінює (розширює) свою семантику. Так, на- зва бестселер, що має значення „книга, яка користується підвищеним попитом і видана великим накладом; фільм, який користується най- більшою популярністю‟, актуалізується у контексті, в якому йдеться не про книгу та фільм, а про сучасний автомобіль, пор.: Так, віднедав- на український бестселер Lanos випускається з автоматичною ко- робкою передач японської фірми Aisin і новим 1,4-літровим двигуном − одним із найсучасніших у лінійці General Motors («Волинь», 16.03.2012). Слова подіум та бренд також змінюють свою семантику. Пор. функ- ціонування названих слів у таких контекстах: Родзинкою вуличного дійства став літературний подіум, розташований біля книжкового пасажу, де за мікрофоном усі бажаючі мали змогу донести іншим свій поетичний дар («Волинь», 10.07.2012); […] архітектурним брендом Луцька по праву вважається Луцький замок […] («Волинь», 27.12.2012).

Чимало новітніх лексичних запозичень вийшли за межі спеціаль- них функціональних сфер і стали відомими широкому загалу носіїв української мови. До таких належать: бартер „одна із форм економіч- ного співробітництва, за якої взаєморозрахунки між партнерами здій- снюються не грошима, а товарами чи послугами‟, презентація „пу- блічне представлення чого-небудь нового, що недавно з‟явилося,  було створено‟, креатив „творча, новаторська діяльність‟.

Деякі дослідники називають такі лексеми «модними». Напр.: Але розмірковувати, чи бути переходу, та наскільки     рівноцінний такий «бартер», Борис Клімчук не береться («Сім‟я і дім», 06.05.2011); Із сувоїв оксамиту, атласу, велюру, парчі там шиють справжні шедеври.

Серед нових іншомовних слів, що характеризуються високою частотністю вживання у мові сучасної волинської періодики, варто назвати лексему піар. Це слово походить від англійської абревіатури РR («риblісгеlаtіоns»), яка дослівно перекладається як „зв‟язки з громадськістю‟. З невідомого раніше поняття зазначене слово стало звичною реалією в мовному середовищі зі значенням „особливий вид діяльності, спрямований на формування громадської думки з широ- кого спектра питань‟.

Маємо зауважити, що слово піар функціонує в мові волинської преси не так стосовно бізнесової, рекламної чи благодійної діяль- ності, як обслуговує здебільшого політичні акції та виборчі кампанії. Пор.: Наразі невідомо, з яким далеким прицілом Олег Ляшко розпочав свій піар, до речі, дуже недешевий («Волинь», 07.03.2011); Однак ана- літики не виключають, що таким чином Королевська робить собі піар, а насправді хоче стати заміною Тимошенко («Волинь», 12.01.2012).

Серед епітетів до цієї назви переважають слова з негативною оцін- ною семантикою, напр.: чорний, дешевий, брехливий, брудний (піар).

Окрему групу становлять лексеми, утворені внаслідок безпосе- реднього поєднання цієї іншомовної основи із самостійним словом за допомогою інтерфікса. Вона об‟єднала іменники, до складу яких вхо- дить давно відома лексема чи частина слова, що є носієм морфо- логічних показників і граматичних ознак: піар-акція, піар-кампанія, піар-агентство, піар-виступ, піар-крок, піар-хід, піар-технології, само- піар, паперопіар та ін. Наприклад: Відбулася своєрідна піар-кампанія на підтримку по обох обласних телеканалах, а інтерв‟ю міського голови з‟явилося навіть у львівській газеті «Експрес» («Волинь», 26.07.2012); В останній час для цих цілей залучаються і дорогі зару- біжні піар-агентства («Волинь», 28.04.2011); Дуже добре, якщо перед піар-виступом кандидат вдягає вишиванку («Волинь», 20.10.2012); Ефективність такої скринінгової програми відзначають фахівці ма- мологічного відділення обласного диспансеру. Мовляв, то − не балач- ки для галочки чи черговий піар-крок […], а реальна поміч простим людям («Волинь», 19.04.2012).

Активне вживання слова піар у мові друкованих засобів масової інформації спричинило утворення від нього похідних афіксальним способом. Так, наприклад, у текстах регіональних газет фіксуємо лексеми піарник, піарити, піаритися, попіаритися, пропіаритися, розпіаритися, пропіарений, розпіарений тощо.

До частотних слів мови періодичних видань належить лексема інтернет. Тексти сучасної волинської преси засвідчують значну кіль- кість похідних назв (складних слів) від цієї номінації, напр.: інтер- нет-адреса, інтернет-аукціони, інтернет-видання, інтернет-голосу- вання, інтернет-користувачі, інтернет-магазин, інтернет-марафон, інтернет-мережа, інтернет-порадник, інтернет-радіо, інтернет- ресурс, інтернет-сайт, інтернет-сторінка, інтернет-форум та ін. Порівняймо уживання деяких лексем у контекстах: У ході судового розгляду кримінальної справи було встановлено, що протягом 2011−2012 років ковельчанин, який ніде не працював, через інтернет- аукціони налагодив незаконне придбання спецзасобів і збував їх гро- мадянам («Волинь», 02.07.2012); […] фестиваль розпочався екскур- сіями древнім Лучеськом. А ще були […] зустрічі у творчих май- стернях Волинської обласної телерадіокомпанії та інтернет-видан- ня «Волинський інформаційний портал «Онлайн», бліц-інтерв‟ю на вулицях Луцька, участь у святкуванні Дня Європи на Волині («Во- линь», 19.05.2012); Остаточних переможців буде визначено шляхом експертного та інтернет-голосування, а 1 грудня нинішнього року відбудеться церемонія нагородження переможців («Волинь», 18.08.2011); […] у вечірній школі − аж 28 працівників написали заяви про відпустки за власний рахунок», − повідомляють інтернет-дже- рела («Волинь», 07.02.2012); Експерти включили Луцький замок до сімки кращих, а переможцем його зробили інтернет-користувачі («Волинь», 22.11.2011).

Поряд з наведеними складними словами, де іменник інтернет виражає ознаку щодо другого іменника, у газетних текстах вжива- ється прикметник інтернетівський. Пор.: […] моя співрозмовниця настільки захопилась «інтернетівським» партнером (може, навіть ідеалізувала його), що їй дуже хотілося, аби ця зустріч відбулась («Волинь», 13.01.2012). Маємо відзначити, що для української мови природно вживати замість «означальних» іменників прикметники. Як зауважує К. Г. Городенська, «потрібно, щоб прикметники цілком за- ступили співвідносні іменники, бо саме вони відповідають грама- тичній нормі і традиції української літературної норми» [3,с. 72].

У мові сучасної волинської преси фіксуємо складні слова, перша частина яких – євро-, напр.: євродепутат, євроінтеграція, єврокомі- сар, європарламент, європарламентарі, євроспільнота, євромайдан, Євросоюз. Зазначені лексеми моделюють поняттєве мікропіле «євро- пейськість», що асоціативно пов‟язується з високим розвитком куль- тури та суспільства.

Названі слова перебувають у зоні пильної уваги журналістів, про що свідчать такі тексти: […] євродепутати закликали українську владу покласти край вибірковому застосуванню правосуддя в Україні на всіх рівнях, створити рівні умови для участі опозиційних партій в політичному житті країни […] («Волинь», 14.12.2012); Поважна делегація європарламентарів, котра присутня на цій конференції, засвідчує про їхнє бажання бачити Україну в Євросоюзі («Волинь», 01.06.2012); З наміром вразити євроспільноту набудували, наство- рювали, вклали величезні ресурси, а після завершення чемпіонату ці об‟єкти виявилися більше не затребуваними («Волинь», 03.02.2012). Характерно, що виділені слова функціонують у газетних публікаціях, з яких довідуємося про політичне життя України.

Слова зі складником євро- утворюються внаслідок поєднання усі- ченого слова-означення та повного слова-означуваного. Початковим скороченим компонентом прикметникового походження виступає за- позичена лексемо-морфема. Наприклад: євроремонт, євростандарт та ін. Напр.: Здійснено євроремонти у терапевтичному та кардіо- логічному, всі палати облаштовані і в неврологічному та хірургіч- ному відділеннях [обласного госпіталю для інвалідів] («Волинь», 10.07.2012); Сьогодні ж у нас лише окремі підприємства реально впровадили євростандарти ефективності управління охороною  праці та оцінки ризиків («Волинь», 25.12.2012).

Інше запозичення мас-медіа/медіа, що у сучасному українському літературному мовленні дедалі частіше замінює громіздку словоспо- луку засоби масової інформації, завдяки своїй компактності теж виявляє високу словотвірну активність. Так, у текстах волинських періодичних видань фіксуємо це запозичення у формі мас-медіа та похідні від нього лексеми медіа-атака, медіа-бізнес, медіа-дім, медіа- кампанія, медіа-клуб, медіа-монополія, медіа-партнер, медіа-програ- ма, медіа-простір, медіа-ресурс, медіа-холдинг, медіа-центр, медіа- експерт, медіа-бізнесмен, медіа-магнат. Пор. деякі контексти ужи- вання  названих  новотворів:  […]  у  медіа-домі ВОДТРК відбудеться круглий стіл «Проблеми книгочитання в Україні» за участю пред- ставників Державного комітету телебачення та радіомовлення, видавців та книгорозповсюджувачів, гостей з Литви, Білорусі та Польщі («Сім‟я і дім», 05.05.2011); Переможці конкурсу отримають подарунки від МТС, а найкращі твори публікуватимуться на сайті медіа-партнера конкурсу – Волинському інформаційному порталі («Сім‟я і дім», 22.11.2011); Розвиток університетів, впровадження нових підходів до реалізації наукових досліджень на конкурсній осно- ві, формування сучасного культурного медіа-простору на основі телеканалу «Культура», національної мережі електронних бібліотек […] − це неповний перелік заходів, які ми маємо здійснити наступ- ного року («Волинь», 27.12.2012).

Активність опрацювання лексеми медіа в професійному мовленні журналістів доводить поява таких словосполук: медійний простір, медійна кампанія, медійна справа, медійні стандарти. Наприклад: […] в медійному просторі вже з‟явилося чимало чуток та інсинуа- цій навколо «УДАРу» і людей, які представляють цю політичну силу на Волині («Волинь», 20.01.2012); Цей результат пояснюється, по- перше, найбільш потужною серед політичних сил медійною кампа- нією та її активною роботою в плані регіональних турів, які на відміну від інших політиків Королевська веде дуже і дуже активно («Волинь», 04.05.2012); Учасники наради також акцентували увагу на необхідності змін чинного українського законодавства у сфері телерадіомовлення і його адаптації до європейських медійних стан- дартів («Сім‟я і дім», 17.05. 2012).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, аналіз мови сучасної волинської преси переконливо засвідчує, що у досліджуваних текстах функціонують різні тематичні групи нових іншомовних слів. Це, зокрема, суспільно-політична, фінансово-еконо- мічна, медична, юридична та ін. лексика. Серед названих лексико- тематичних груп найбільшу становлять слова на позначення суспіль- но-політичних понять.

Нові іншомовні слова, що збагачують словниковий склад волин- ських друкованих засобів масової інформації, найчастіше створюють- ся за допомогою афіксальних способів словотвору (префіксального, суфіксального тощо), а також способом осново- і словоскладання.

Запозичення у мові сучасної волинської преси розрізняються за ступенем їхньої адаптації. Одні з них вживають зрідка чи тільки в текстах окремої тематики і вони не входять до активного вжитку носіїв мови, інші функціонують постійно, стають модними в мовному середовищі носіїв інформації, спричиняють появу складних номіна- цій чи суфіксальних похідних тощо. Такі слова зазнають відповідної еволюції, змінюють свій статус і переходять на наступний етап свого функціонування як у мові періодики, так і в мові загалом. Зазначені процеси в мові є безперервними, тому потребують подальших до- сліджень та аналізу.

Література

1. Андрейченко О. Вибори вчора, сьогодні, завжди… (метафора на позначення поняття «вибори»у мові ЗМІ) / О. Андрейченко // Культура слова. – К. : Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – Вип. 72. – С. 107–112.
2. Архипенко Л. Іншомовні лексичні запозичення в українській мові: етапи і сту- пені адаптації (на матеріалі англіцизмів у пресі кінця ХХ - початку ХХІ ст.) : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Л. М. Архипенко ; Харк. нац. ун-т ім. В. Н. Каразіна. – Х., 2005. – 20 с.
3. Городенська К. Не цурайтеся прикметників. Вони – наші!? / К. Городенська // Українська мова. – 2009. – № 4. – С. 72.
4. Єрмоленко С. Я. Мова преси / С. Я. Єрмоленко // Українська мова : енцикло- педія. – К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2004. – С. 352.
5. Жовтобрюх М. А. Мова української періодичної  преси  (кін.  ХІХ  −  поч. ХХ ст.) / М. А. Жовтобрюх. − К. : Наук. думка, 1970. − 302 с.
6. Карпіловська Є. Семантичний потенціал слова як основа прогнозування ін- новацій / Є. Карпіловська // Мовознавчий вісник. – 2008. – Вип. 6. – С. 161−170.
7. Карпіловська Є. Тенденції розвитку сучасного українського лексикону : чин- ники стабілізації інновацій / Є. Карпіловська // Українська мова. – 2008. – № 1. – С. 24−35.
8. Коць Т. А. Літературна норма у функціонально-стильовій і структурній парадигмі / Т. А. Коць. – К. : Логос, 2010. – 303 с.
9. Коць Т. А. Функціонування варіантів у засобах масової інформації (на мате- ріалі газет 90-х рр. ХХ ст. ) / Т. А. Коць // Мовознавство. – 1997. – № 6. –     С. 43−51.
10. Мітчук О. А. Нові слова та їх значення у мові мас-медіа Рівненщини : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.01.08 / О. А. Мітчук ; Львів. нац. ун-т ім. І. Франка. − Львів, 2006. − 18 с.
11. Навальна М. І. Динаміка лексикону української періодики початку ХХІ ст. : [монографія] / М. І. Навальна. – К. : Ін-т укр. мови ; Вид. дім Дмитра Бураго, 2011. – 328 с.
12. Нові слова та значення : словник / Ін-т укр. мови НАН України ; уклад. :     Л. В. Туровська, Л. М. Василькова. – К. : Довіра, 2008. – 271 с.