УДК 81’367:81’373.7

Ганна Ситар 

КОНСТРУКЦІЙНА ГРАМАТИКА ЯК ТЕОРЕТИЧНЕ ПІДҐРУНТЯ ДОСЛІДЖЕННЯ ФРАЗЕОЛОГІЗОВАНИХ РЕЧЕНЬ

Статтю присвячено аналізу основних положень конструкційної граматики як напряму теоретичної лінгвістики, у межах якого основною мовною одини­цею є конструкція як некомпозиційний мовний знак. Центральним положенням конструкційної граматики є заперечення потреби протиставлення основних і периферійних граматичних одиниць. Визначено ознаки конструкцій, розмежо­вано конструкції та конструкти, виділено синтаксичні, семантичні, прагматичні та просодичні аспекти аналізу конструкцій, наголошено на розмежуванні вну­трішніх і зовнішніх ознак конструкцій, що стане надійним теоретичним під­ґрунтям для аналізу фразеологізованих речень української мови. Розглянуто принципи побудови бокс-діаграми як основного формального методу конструк­ційної граматики, який покликаний втілити не тільки форму конструкції, але й відобразити особливості семантики, прагматики та просодики, що загалом від­биває теоретичне положення конструкційної граматики про взаємовплив мов­них рівнів. Позиціоновано колексемний аналіз, розмежувальний колексемний аналіз і коваріацію лексем як корпусно зорієнтовані статистичні методи до­слідження конструкцій.

Ключові слова: бокс-діаграма, конструкція, конструкційна граматика, синтаксичний фразеологізм, фразеологізоване речення.

 

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. На початку 80-х років ХХ ст. в американській лінгвістиці формується новий на­прям теоретичної лінгвістики – конструкційна граматика (Construc­tion Grammar), засновником якої є видатний американський лінгвіст Чарльз Філлмор (Charles Fillmore), більше відомий у нашій країні за ранніми працями, у яких обґрунтовано теорію відмінкової граматики (Case Grammar). Основна ідея конструкційної граматики полягає в тому, що елементарною одиницею мови визнається конструкція – мовний знак, у якому певний аспект плану вираження або плану змісту не можна пояснити, спираючись на форму або зміст його складників. Наприклад, англійська конструкція Why don’t you be the leader? (укр. Чому б тобі не бути лідером?) має форму питального речення, міс­тить заперечний компонент don’t (не), але при цьому передає модально-стверджувальне значення (= Ти можеш/повинен бути лідером). Мір’ям Фрайд (Mirjam Fried) визначає сутність цієї конструкції так: «Конструкція позитивної пропозиції Why don’t you be the leader? втілює конфлікт між, з одного боку, функцією та значенням wh-ви­разу, запереченням та синтаксисом питання, а також, з іншого боку, інтерпретацією позитивної пропозиції на конструкційному рівні, що, очевидно, не може бути віднесеною до будь-яких рис конституентів як таких, і не випливає з простої послідовності значень конституентів. Конструкційне значення, таким чином, презентує ідіосинкретичну зов­нішню контрибуцію, що існує незалежно від внутрішніх специ­фікацій» [21, с. 25].

На сьогодні конструкційний підхід до граматики підтримано ба­гатьма лінгвістами в різних країнах світу, у його межах виникли окре­мі школи (конструкційна граматика Берклі, радикальна конструкційна граматика, втілена конструкційна граматика, знаково-базована кон­струкційна граматика та ін.), регулярно проводяться конференції, присвячені пошукам у цьому напрямі (зокрема, «International confe­rence on Construction Grammar» 2016 р. відбудеться вже вдев’яте), авторитетними є вузькоспеціалізовані журнали «Constructions» (Німеч­чина) та «Constructions and Frames» (Нідерланди) (https://benjamins. com/#catalog/journals/cf/main, останній входить до міжнародної науко­вої бази Scopus); успішно розвиваються заснований Чарльзом Філлмо­ром інтернет-проект семантично анотованих речень Framenet (США) (https://framenet.icsi.berkeley.edu/fndrupal/) та інформаційний сайт Constructiongrammar (Чехія), де у вільному доступі розміщено наукові розвідки представників конструкційної граматики (http://www. constructiongrammar.org/).

В українському синтаксисі загальновизнаним є започаткований Люсьєном Теньєром предикатно-аргументний підхід до речення, згід­но з яким центральним компонентом речення є дієслово-предикат, валентний потенціал якого зумовлює кількість і якість (семантичне наповнення та морфологічну форму) субстантивних компонентів (ак­тантів), позиції яких є передбачуваними, але не обов’язковими, тобто у висловленні вони можуть лишатися не заповненими. Вагомий внесок у розвиток цього підходу зробили Іван Вихованець, Анатолій Загнітко та їхні учні [3; 4; 7; 8 та ін.]. Обґрунтування валентнісного бачення сутності речення мотивувало розв’язання низки важливих теоретичних проблем: типології предикатів, розмежування типів суб’єктних, об’єктних, адресатних та інструментальних синтаксем, моделювання речення, парадигматичних відношень у межах однієї / кількох моделей речення та ін. Водночас варто зазначити, що пошуки мовознавців переважно сконцентровано на дієслівних реченнях віль­ного (не зв’язаного, не ідіоматичного) типу, що є цілком закономір­ним через їхню продуктивність в українській мові.

Кілька останніх років об’єктом наших пошуків є фразеологізовані речення української мови – особливий тип речення, у якому фіксо­вано розташовані постійний і змінний компоненти пов’язані ідіома­тично, граматичні зв’язки і прямі лексичні значення слів послаблені або втрачені на сучасному етапі розвитку мови; такі речення є впливовим засобом вираження ставлення мовця до висловлюваного, характерним для розмовного мовлення, текстів художнього та публі­цистичного стилів [1; 2; 5; 14; 17 та ін.]: Оце так друг! Що за дитина! Чим не чоловік! Війна є війна. Яке там допомогли! Відмовила так відмовила. Пісня як пісня (докладно про ознаки та статус синтаксич­них фразеологізмів у системі фразеологічних одиниць див. у праці [Ситар, 2011]).[1] Очевидно, що в межах предикатно-аргументного під­ходу не вдається виявити та пояснити принципи організації фразео­логізованих речень, оскільки вони переважно не містять дієслівних предикатів як організаційних центрів, а формуються навколо поєд­нання службових і повнозначних компонентів, яким властиве семан­тичне спустошення або семантичний зсув (чим не, що за, оце так, от тобі/вам і/й, яке там, куди там і под.), або навколо поєднання повторюваних повнозначних і службових (як, так, і, не і под.) компо­нентів, що й зумовлює пошуки іншої лінгвістичної теорії та інших методів для їх коректного опису.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Пропоноване дослі­дження спирається передусім на першоджерела – праці представників конструкційної граматики Чарльза Філлмора (Charles Fillmore), Адель Голдберг (Adele Goldberg), Мір’ям Фрайд (Mirjam Fried), Вільяма Крофта (William Croft), а також на аналітичні огляди Юлії Кузнецової, Катерини Рахіліної [10; 11, с. 18−75] та Віктора Храковського [16], у яких виділено засадничі принципи конструкційної граматики в зістав­ленні з іншими відомими лінгвістичними теоріями (когнітивною гра­матикою, генеративною лінгвістикою, лексико-семантичним (вербо­центричним) підходом та ін.). З-поміж праць українських дослідників відзначимо дослідження Вікторії Жуковської, яка акцентує увагу на формалізації відношень між елементами конструкції, що здійснюєть­ся за допомогою рамкових діаграм [6, с. 14].

На важливість застосування ідей конструкційної граматики для аналізу фразеологізованих речень одним із перших звернув увагу Михайло Копотєв, визначивши основні положення конструкційної граматики як теоретичні передумови дослідження, присвяченого з’ясуванню принципів синтаксичної ідіоматизації на підставі зістав­ного аналізу «синтаксичних ідіом» (або «синтаксичних фразем») у російській і фінській мовах [9, с. 17−20]. На матеріалі української мови подібних досліджень досі не здійснено.

Мета статті – з’ясувати можливості, які надає конструкційна граматика для виявлення властивостей фразеологізованих речень як одного із типів конструкцій. Досягнення поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань: 1) сформулювати основні положення кон­струкційної граматики; 2) проаналізувати сутність поняття «кон­струкція» та виділити аспекти аналізу конструкцій; 3) схаракте­ризувати методи аналізу конструкцій.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Узагальнюючи результати досліджень Чарльза Філлмора, Адель Голдберг, Мір’ям Фрайд, Вільяма Крофта та інших лінгвістів, можна сформулювати такі основні положення конструкційної граматики.

1. Мова складається з конструкцій, які тлумачаться як конвен­ційні та некомпозиційні мовні знаки, форма та значення яких не мо­жуть бути пояснені тільки за допомогою поєднання форми та зна­чення їхніх компонентів. Одна з учениць Чарльза Філлмора Адель Голдберг у монографії «Конструкції: погляд на аргументну структуру з позиції конструкційної граматики» (1995) запропонувала таке ви­значення конструкції: «Фразові зразки вважаються конструкціями, якщо дещо про їхню форму або значення не є чітко передбачуваним властивостями їхніх компонентних частин або іншими конструкція­ми» [23, с. 4]. Відповідно конструкція має власне значення (значення конструкції), яке не залежить від слів, що її наповнюють [23, с. 1].

2. Мета конструкційної граматики, за Мір’ям Фрайд, – «обґрунту­вати визначальні властивості всіх типів мовних виразів. Це базується на припущенні, що будь-який тип мовної структури – є вона регу­лярною чи відносно незвичайною – має однакову інформаційну цін­ність у наших пошуках розуміння природи мови як певного типу когнітивної та соціальної поведінки» [23, с. 1]. Саме це положення є вкрай важливим для подальшого вивчення фразеологізованих речень, оскільки знімає протиставлення ядерних і периферійних мовних оди­ниць. На думку Чарльза Філлмора, Пола Кея та Мері Кетрін О’Коннор, нетипові конструкції викликають цілком виправдане зацікавлення лінгвістів і становлять складну теоретичну проблему, вирішення якої можливе саме з позицій конструкційної граматики [19; 20]. Мір’ям Фрайд формулює дві гіпотези, на які спирається наведене теоретичне положення: а) «модель, що розглядається як складна, така, що розта­шована поза типовими зразками, може також впевнено розглядатися як звичайна»; б) «вивчення незвичайних зразків може також допомог­ти нам зрозуміти природу граматичної організації загалом» [23, с. 1].

За визначенням Віктора Храковського, конструкційний підхід є «зручним для аналізу нестандартних ідіоматизованих конструкцій, які практично не розглядались у межах вербоцентричної концепції» [16, с. 295]. Цікаво, що орієнтація на ідіоматичні вислови різних типів (питання про їхнє розмежування, очевидно, варте окремої розвідки) – одні лінгвісти вважають перевагою конструкційної граматики, що ви­різняє її з-поміж інших лінгвістичних теорій (див., зокрема, [11; 16]), а інші кваліфікують як суттєвий недолік, за який цей напрям зазнає найбільшої критики (див. дискусію, вміщену в журналі «Cognitive Linguistics» (2009, № 1)). З цього приводу варто зауважити, що з часу виникнення конструкційна граматика зазнала суттєвих змін та її ос­новні принципи вже давно поширені і на регулярні, типові кон­струкції (див. бібліографію на http://www.constructiongrammar.org/).

3. Конструкційна граматика не робить чіткого розмежування між граматикою і лексикою, вивчає їх у нерозривній єдності [23, с. 2].

4. За Вільямом Крофтом, конструкції формують мережу людських знань, пов’язаних із мовою [18, с. 66].

5. Конструкційна граматика виходить також із розмежування «конструкції» як абстрактного зразка, своєрідного узагальнення та «конструктів» як «фізичних реалізацій конструкцій в актуальному дискурсі» [23, с. 3].

Чарльз Філлмор виділяє зовнішні та внутрішні властивості кон­струкції: «Говорячи про зовнішній синтаксис конструкції, ми зверта­ємося до властивостей конструкції як цілого, так би мовити, чогось, що відомо мовцям про конструкцію, тобто релевантного щодо біль­ших синтаксичних контекстів, в яких воно припустиме. Під внутріш­нім синтаксисом конструкції ми розуміємо опис конструкційної структури» [19, с. 36]. Це протиставлення ознак конструкцій підтри­мує Мір’ям Фрайд: під зовнішніми ознаками вона розуміє наявні обмеження на співвідношення конструкції з більшим синтагматичним контекстом, а внутрішня структура конструкції описується через об­меження, що стосуються її складників [23, с. 16]. Наведений розподіл відображається і в бокс-діаграмах (див. нижче).

Важливим є питання про параметри аналізу конструкцій. Уже стало класикою конструкційної граматики дослідження Чарльза Філл­мора, Пола Кея та Мері Кетрін О’Коннор «Regularity and Idiomaticity in Grammatical Constructions: The Case of Let Alone» (1988), у якому лінгвісти проаналізували англійський вираз let alone (український частковий еквівалент – не говорячи вже про) у єдності трьох аспектів – синтаксичного, семантичного та прагматичного [20]. Як визначальні ознаки синтаксису цієї конструкції виділено такі: let alone як коор­динативний сполучник (зв’язка); let alone як конструкція з подвійним фокусом; let alone як одиниця негативної полярності. У межах семан­тики виразу розглянуто загальну семантику let alone, наведено інтер­претацію фрагментів речень, прокоментовано пресупозиційні виміри та градації, кваліфіковано barely (укр. ледве) як F-елемент. Прагма­тичні властивості витлумачено як визначальні для функціонування конструкцій: «…Значна частина мовної компетенції мовців має бути описана як репертуар кластерів інформації, що включає одночасно морфосинтаксичні зразки, принципи семантичної інтерпретації, яким вони присвячені, і в багатьох випадках специфічні прагматичні функ­ції, для яких вони й існують» [20, с. 534] (виділення курсивом наше. – Г. С.). Прагматичні властивості конструкції охоплюють пояснення сутності двох мовленнєвих актів, яким протистоїть висловлення, що містить не говорячи вже про, та з’ясування способу його введення до конверсаційного контексту. Як слушно зауважують Катерина Рахілі­на та Юлія Кузнецова, ця конструкція демонструє потребу не послі­довного, а одночасного аналізу різних її рівнів, оскільки «більш слабке припущення, яке відкидається на прагматичному рівні, розта­шовує об’єкти, які з’являються на синтаксичному рівні, на шкалі, що діє на семантичному рівні» [11, с. 20].

В останніх працях Мір’ям Фрайд наголошує, що опис будь-якої конструкції передбачає чотири площини, які охоплюють сукупність компонентів, поданих у таблиці 1 [23, с. 18] (формулювання та тер­мінологію авторки збережено. – Г. С.).

Таблиця 1

Приклади атрибутів та їхніх значень

Домен	Атрибут	Значення
Синтаксичний	лексична категорія фінітність граматична функція	n, adj, v, p … +/- subj, obj, obl …
Семантичний	число визначеність семантична роль	однина, двоїна, множина … +/- агенс, пацієнс, мета …
Просодичний	просодичний конституент інтонація наголос	слово, фраза, клітик… спадна, висхідна… первинний, вторинний, нульовий
Прагматичний	включеність у дискурс регістр мовленнєвий акт жанр дискурсивна роль зсув у топіку	активна, доступна, нульова формальний, неформальний питання, прохання… інформаційний, аргументативний… тема, рема так / ні

У дослідженнях, присвячених конструкціям, застосовують кілька методів аналізу мовних одиниць: 1) формальний метод побудови бокс-діаграм; 2) статистичні методи – колексемний аналіз, розме­жувальний колексемний аналіз та коваріацію лексем.

Бокс-діаграма є методом формалізації (моделювання) відношень між компонентами конструкції. За Вікторією Жуковською, «ГК [гра­матика конструкцій] використовує символічний запис у вигляді бок­сів (рамок) як зручний спосіб організації всієї інформації, необхідної, щоб надати адекватний опис лінгвістичної структури. Бокс-діаграми (рамкові діаграми) гніздового типу стали найбільш характерною та впізнаваною рисою репрезентацій в ГК» [6, с. 14]. Як приклад наве­демо діаграму, запропоновану Чарльзом Філлмором для англійського складного речення The sooner you learn how to pronounce her name, the more likely is she to go out with you (укр. Чим швидше ти вивчиш, як вимовляти її ім’я, тим більш імовірно вона піде з тобою на поба­чення) (див. рис. 1, поданий за [19, с. 53])[2].

 

Рис. 1. Бокс-діаграма англійської конструкції The sooner you learn how to pronounce her name, the more likely is she to go out with you

Схеми боксового типу відрізняються від інших (зокрема, дерев залежності, методу безспосередніх складників) принциповою орієнта­цією не тільки на форму мовної одиниці, але й на її семантику, праг­матику та просодику, що загалом відбиває теоретичне положення конструкційної граматики про тісний взаємозв’язок та взаємовплив мовних рівнів. За Мір’ям Фрайд, специфіка організації більшості гра­матичних конструкцій вимагає «репрезентацій, обтяжених відсилан­ням до додаткових шарів інформації (семантичної, прагматичної тощо)» [23, c. 16], тому через прагнення поєднати різні площини ана­лізу конструкцій виникли так звані «бокси в боксах», які демонстру­ють, що кожному рівню аналізу відповідає окремий бокс, поєднання яких утворює загальний бокс конструкції. Приклад такого формалізо­ваного запису (див. рис. 2) та коментар до нього Мір’ям Фрайд по­даємо нижче.

 

Рис. 2. Структура конструкційної репрезентації

«Зовнішній бокс презентує цілу конструкцію, яка в цьому випад­ку має два структурні відгалуження (внутрішні бокси); основа пере­дує своїм залежним; символ «Кіні плюс», що розташований за правим відгалуженням, показує, що основа передбачає одного або двох за­лежних. Кожен бокс (зовнішній або внутрішній) буде містити різно­манітні підмножини типів властивостей, перерахованих тут загалом: синтаксичних, прагматичних, семантичних, валентнісних тощо. У зовнішньому боксі знаходяться зовнішні риси, релевантні щодо спе­цифікації конструкції; всередині боксів – риси, асоційовані з індивідуальними конституентами (внутрішні риси)» [23, с. 16].

Анатоль Стефанович (Anatol Stefanowitsch) та Стефан Ґріс (Stefan Th. Gries) як представники колострукційного аналізу – напряму, який спирається на теоретичні положення конструкційної граматики і за­стосовує статистичні методи аналізу мовного матеріалу, запропону­вали такі методи вивчення «колострукцій» (цей термін утворено за допомогою складання двох слів – collocation (колокація) і construction (конструкція)):

1) колексемний аналіз – метод, призначений для встановлення ступеня притягування/відштовхування певної леми слотом конструкції;

2) розмежувальний колексемний аналіз – метод, за допомогою якого можна порівняти дві функційно подібні конструкції і визна­чити, якій із них надає перевагу певна лексема;

3) коваріація лексем – метод, що передбачає обчислення, наскіль­ки часто одна лексема в одному зі слотів вживається одночасно з іншими лексемами в інших слотах [25−27].

Ґрунтовний аналіз сутності цих методів та прикладів їхнього за­стосування здійснено у праці [11, с. 34–46]. Зауважимо, що такі дослі­дження є корпусно зорієнтованими, тобто їхня статистична вірогід­ність і коректна реалізація можливі тільки на підставі аналізу корпус­них даних, і на матеріалі української мови вони поки ще не вико­нувалися.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Фразеоло­гізовані речення як некомпозиційні одиниці з виразним прагматич­ним спрямуванням є одним із різновидів граматичних конструкцій. Видається, що ідеї конструкційної граматики можуть стати надійним теоретичним підґрунтям для простеження принципів і закономір­ностей побудови фразеологізованих речень в українській мові, а залу­чення методів конструкційної граматики може дати поштовх для одержання нових результатів у цьому напрямку.

Перспективи подальших досліджень бачимо у практичному за­стосуванні теоретичних положень і методів конструкційної грамати­ки під час аналізу структурних, семантичних і прагматичних ознак фразеологізованих речень української мови.

Література

1. Балобанова Л. А. Семантико-прагматический потенциал синтаксических фразеологизмов и их лексикографическое представление в словаре учебного типа : автореф. дис. ... канд. пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения и воспитания (русский язык как иностранный)» / Балобанова Л. А. ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. – М., 2004. – 28 c.
2. Величко А. В. Синтаксическая фразеология для русских и иностранцев : учеб. пособие / А. В. Величко. – М. : Изд-во МГУ, 1996. – 96 с.
3. Вихованець І. Р. Нариси з функціонального синтаксису української мови / І. Р. Вихованець. – К. : Наук. думка, 1992. – 224 с.
4. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис / І. Р. Вихованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.
5. Всеволодова М. В. Принципы лингвистического описания синтаксических фразеологизмов: на материале синтаксических фразеологизмов со значением оценки / М. В. Всеволодова, Ён Лим Су. – М. : МАКС Пресс, 2002. – 164 с.
6. Жуковська В. В. Граматика конструкцій: історичні витоки та теоретичне підґрунтя [Електронний ресурс] / В. В. Жуковська // Лінгвістика сьогодення: синхронні та діахронні студії : матеріали Міжвуз. наук. семінару. − 2014. – С. 10–17. − Режим доступу : http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/12669
7. Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Синтаксис : моно­графія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2001. – 662 с.
8. Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису : монографія / А. П. Загнітко. – Донецьк : ДонНУ, 2007. – 294 с.
9. Копотев М. В. Принципы синтаксической идиоматизации / М. В. Копотев. – Хельсинки : Helsinki University Press, 2008. – 126 с.
10.  Кузнецова Ю. Л. Грамматика конструкций. Обзор / Ю. Л. Кузнецова // Научно-техническая информация. – 2007. – Сер. 2, № 4. – С. 3−6.
11.  Лингвистика конструкций / отв. ред. Е. В. Рахилина. – М. : Издат. центр «Азбуковник», 2010. – 584 с.
12. Личук М. І. Ступені фразеологізації речень : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М. І. Личук ; НАН України ; Ін-т укр. мови. – К., 2001. – 16 с.
13.  Личук М. І. Ступені фразеологізації речень / М. І. Личук, В. Д. Шинкарук. – Чернівці : Рута, 2001. – 136 с.
14.  Русская грамматика. В 2 т. Т. 2. Синтаксис / под ред. Н. Ю. Шведовой. – М. : Наука, 1980. – 709 с.
15.  Ситар Г. В. Статус синтаксичних фразеологізмів у системі фразеологічних одиниць / Г. В. Ситар // Вісн. Донец. нац. ун-ту. Сер. Б : Гуманітарні науки. – 2011. – № 2. – С. 66–74.
16.  Храковский В. С. Вербоцентрический подход к конструкциям и/или грамма­тика конструкций / В. С. Храковский // Смыслы, тексты и другие захваты­вающие сюжеты : сб. ст. в честь 80-летия И. А. Мельчука. – М. : Яз. славян. культуры, 2012. – С. 288–300.
17.  Шмелёв Д. Н. Синтаксическая членимость высказывания в современном русском языке / Д. Н. Шмелёв. – М. : URSS, 2006. – 148 с.
18.  Croft W. Radical construction grammar. Syntactic theory in typological perspec­tive / William Croft. – USA : Oxford University Press, 2001. – 448 p.
19.  Fillmore Ch. J. The Mechanisms of  «Construction Grammar» / Charles J. Fillmore // Proceedings of the Fourteenth Annual Meeting of the Berkeley Linguistics So­ciety. – 1988. – P. 35–55.
20.  Fillmore C. J. Regularity and Idiomaticity in Grammatical Constructions: the Case of let alone / C. J. Fillmore, P. Kay, M. C. O’Connor // Language. – 1988. – Vol. 64 (3). – P. 501–538.
21.  Fried M. Construction Grammar [Electronic resource] / Mirjam Fried // To appear in A. Alexiadou & T. Kiss (eds.), Handbook of syntax (2nd ed.). – Berlin : Walter de Gruyter. – Access mode : http://ling.ff.cuni.cz/en/linguistics/fried/biblio.php
22.  Fried M. Constructions and Frames as Interpretive Clues / Mirjam Fried // Belgian Journal of Linguistics. – Vol. 24. Frames: from Grammar to Application / ed. by P. Sambre and C. Wermuth. – 2010. – Р. 83–102.
23.  Goldberg A. E. Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. 1 ed. / Adele E. Goldberg. – University Of Chicago Press, 1995. − March 15. – 271 p.
24.  Goldberg A. E. Constructions: a New Theoretical Approach to Language / Adele E. Goldberg // Trends in Cognitive Sciences. – 2003. – Vol. 7 – No. 5 May. – P. 219–224.
25.  Gries S. Th. Extending Collostructional Analysis: a Corpus-Based Perspective on ‘Alternations’ / Stefan Th. Gries, Anatol Stefanowitsch // International Journal of Corpus Linguistics. – 2004. – Vol. 9 (1). – P. 97–129.
26.  Stefanowitsch A. Collostructions: Investigating the Interaction between Words and Constructions / Anatol Stefanowitsch, Stefan Th. Gries // International Journal of Corpus Linguistics. – 2003. – Vol. 8–2. – P. 209–43.
27.  Stefanowitsch A. Covarying Collexemes / Anatol Stefanowitsch, Stefan Th. Gries// Corpus Linguistics and Linguistic Theory. – 2005. – Vol. 1–1. – P. 1–43.

References

1. Balobanova L. A. Semantiko-pragmaticheskiy potencial sintaksicheskikh frazeo­logizmov i ikh leksikograficheskoe predstavlenie v slovare uchebnogo tipa : avtoref. dis. ... kand. ped. nauk : spets. 13.00.02 «Teoriya i metodika obucheniya i vospitaniya (russkiy yazyk kak inostrannyy)» / Balobanova L. A. ; Mosk. gos. un-t im. M. V. Lomonosova. – M., 2004. – 28 s.
2. Velichko A. V. Sintaksicheskaya frazeologiya dlya russkikh i inostrantsev : ucheb. posobie / A. V. Velichko. – M. : Izd-vo MGU, 1996. – 96 s.
3. Vykhovanets I. R. Narysy z funktsionalnoho syntaksysu ukrayinskoyi movy / I. R. Vykhovanets. – K. : Nauk. dumka, 1992. – 224 s.
4. Vykhovanets I. R. Hramatyka ukrayinskoyi movy. Syntaksys / I. R. Vykhovanets. – K. : Lybid, 1993. – 368 s.
5. Vsevolodova M. V. Principy lingvisticheskogo opisaniya sintaksicheskikh frazeo­logizmov: na materiale sintaksicheskikh frazeologizmov so znacheniem otsenki / M. V. Vsevolodova, En Lim Su. – M. : MAKS Press, 2002. – 164 s.
6. Zhukovska V. V. Hramatyka konstruktsiy: istorychni vytoky ta teoretychne pid­gruntya [Elektronnyy resurs] / V. V. Zhukovska // Linhvistyka sohodennya: synkhronni ta diakhronni studiyi : materialy Mizhvuz. nauk. seminaru. − 2014. – S. 10–17. − Rezhym dostupu : http://eprints.zu.edu.ua/id/eprint/12669
7. Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrayinskoyi movy. Syntaksys : monohra­fiya / A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2001. – 662 s.
8. Zahnitko A. P. Teoriya suchasnoho syntaksysu : monohrafiya / A. P. Zahnitko. – Donetsk : DonNU, 2007. – 294 s.
9. Kopotev M. V. Principy sintaksicheskoy idiomatizatsii / M. V. Kopotev. – Khel­sinki : Helsinki University Press, 2008. – 126 s.
10.  Kuznetsova Yu. L. Grammatika konstruktsiy. Obzor / Yu. L. Kuznetsova // Nauchno-tekhnicheskaya informatsiya. – 2007. – Ser. 2, № 4. – S. 3−6.
11.  Lingvistika konstruktsiy / otv. red. E. V. Rakhilina. – M. : Izdat. tsentr «Azbukov­nik», 2010. – 584 s.
12.  Lychuk M. I. Stupeni frazeolohizatsiyi rechen : avtoref. dys. na zdobuttia nauk. stupenia kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrayinska mova» / Lychuk M. I. ; NAN Ukrayiny ; In-t ukr. movy. – K., 2001. – 16 s.
13.  Lychuk M. I. Stupeni frazeolohizatsiyi rechen / M. I. Lychuk, V. D. Shynkaruk. – Chernivtsi : Ruta, 2001. – 136 s.
14.  Russkaya grammatika. V 2 t. T. 2. Sintaksis / pod red. N. Yu. Shvedovoy. – M. : Nauka, 1980. – 709 s.
15.  Sytar H. V. Status syntaksychnykh frazeolohizmiv u systemi frazeolohichnykh odynyts / H. V. Sytar // Visn. Donetsk. nats. un-tu. Ser. B : Humanitarni nauky. – 2011. – № 2. – S. 66–74.
16.  Khrakovskiy V. S. Verbotsentricheskiy podkhod k konstrukciyam i/ili gramma­tika konstruktsiy / V. S. Khrakovskiy // Smysly, teksty i drugie zakhvatyvayu­shchie syuzhety : sb. st. v chest 80-letiya I. A. Melchuka. – M. : Yaz. slavyan. kultury, 2012. – S. 288–300.
17.  Shmelev D. N. Sintaksicheskaya chlenimost vyskazyvaniya v sovremennom rus­skom yazyke / D. N. Shmelev. – M. : URSS, 2006. – 148 s.
18.  Croft W. Radical construction grammar. Syntactic theory in typological perspec­tive / William Croft. – USA : Oxford University Press, 2001. – 448 p.
19.  Fillmore Ch. J. The Mechanisms of «Construction Grammar» / Charles J. Fillmore // Proceedings of the Fourteenth Annual Meeting of the Berkeley Linguistics So­ciety. – 1988. – P. 35–55.
20.  Fillmore C. J. Regularity and Idiomaticity in Grammatical Constructions: the Case of let alone / C. J. Fillmore, P. Kay, M. C. O’Connor // Language. – 1988. – Vol. 64 (3). – P. 501–538.
21.  Fried M. Construction Grammar [Electronic resource] / Mirjam Fried // To appear in A. Alexiadou & T. Kiss (eds.), Handbook of syntax (2nd ed.). – Berlin : Walter de Gruyter. – Access mode : http://ling.ff.cuni.cz/en/linguistics/fried/biblio.php
22.  Fried M. Constructions and Frames as Interpretive Clues / Mirjam Fried // Belgian Journal of Linguistics. – Vol. 24. Frames: from Grammar to Application / ed. by P. Sambre and C. Wermuth. – 2010. – Р. 83–102.
23.  Goldberg A. E. Constructions: A Construction Grammar Approach to Argument Structure. 1 ed. / Adele E. Goldberg. – University Of Chicago Press, 1995. − March 15. – 271 p.
24.  Goldberg A. E. Constructions: a New Theoretical Approach to Language / Adele E. Goldberg // Trends in Cognitive Sciences. – 2003. – Vol. 7 – No. 5 May. – P. 219–224.
25.  Gries S. Th. Extending Collostructional Analysis: a Corpus-Based Perspective on ‘Alternations’ / Stefan Th. Gries, Anatol Stefanowitsch // International Journal of Corpus Linguistics. – 2004. – Vol. 9 (1). – P. 97–129.
26.  Stefanowitsch A. Collostructions: Investigating the Interaction between Words and Constructions / Anatol Stefanowitsch, Stefan Th. Gries // International Journal of Corpus Linguistics. – 2003. – Vol. 8–2. – P. 209–43.
27.  Stefanowitsch A. Covarying Collexemes / Anatol Stefanowitsch, Stefan Th. Gries// Corpus Linguistics and Linguistic Theory. – 2005. – Vol. 1–1. – P. 1–43.

Ситарь Анна. Грамматика конструкций как теоретическая основа исследования фразеологизированных предложений. Статья посвящена ана­лизу основных положений грамматики конструкций как направления теорети­ческой лингвистики, в рамках которого основной языковой единицей является конструкция как некомпозиционный языковой знак. Центральным положением грамматики конструкций является отрицание необходимости противопоставле­ния основных и периферийных грамматических единиц. Определены признаки конструкций, разграничены конструкции и конструкты, выделены синтакси­ческие, семантические, прагматические и просодические аспекты анализа кон­струкций, внимание акцентировано на дифференциации внутренних и внешних признаков конструкций, что станет надежным теоретическим основанием для анализа фразеологизированных предложений украинского языка. Рассмотрены принципы построения бокс-диаграммы как основного формального метода грамматики конструкций, который призван воплотить не только форму кон­струкции, но и отобразить особенности семантики, прагматики и просодики, что в целом отражает теоретическое положение грамматики конструкций о взаимовлиянии языковых уровней. Позиционированы коллексемный анализ, разграничительный коллексемный анализ и ковариация лексем как корпусно ориентированные статистические методы исследования конструкций.

Ключевые слова: бокс-диаграмма, конструкция, грамматика конструк­ций, синтаксический фразеологизм, фразеологизированное предложение.

Sytar Hanna. Construction Grammar as a Theoretical Background of the Sentences with Phraseological Structures Research. The article is devoted to the analysis of Construction Grammar foundations as a field of theoretical linguistics within which the main linguistic unit is construction as a non-compositional linguistic sign. The kernel statement of Construction Grammar is the negation of the need of distinction of the main and peripheral grammatical units. The construction features were determined; constructions and constructs were differentiated; syntactic, semantic, pragmatic and prosodic aspects of construction analysis were identified; distinction between internal and external construction properties was emphasized that will be the reliable theoretical basis for the analysis of Ukrainian sentences with phraseological structures. The principles of box-diagram plotting were considered as a main formal method of Construction Grammar that aims to not only implement the construction form, but also to show semantic, pragmatic and prosodic properties that in general corresponds to the Construction Grammar theoretical point regarding the interference of language levels. Collexeme analysis, distinctive collexeme analysis and the covariation of lexemes were positioned as the corpus-oriented statistical methods of the construction research.

Key words: box-diagram, construction, construction grammar, syntactic idiom, sentence with phraseological structure.