УДК 811.161.2’373.45

Ірина Василяйко 

МЕТОДИ  ПЕРЕКЛАДУ  КІНЕМАТОГРАФІЧНИХ ТЕРМІНІВ

 

У статті розглянуто лексичні методи перекладу кінематографічних термі­нів, зокрема, транскрипцію, транслітерацію, калькування та описовий метод.  Проаналізовано перекладні кінематографічні терміни, з’ясовано їхні значення та особливості перекладу. Описано найуживаніші лексичні  передавання зна­чень термінологічних одиниць українською мовою.

Ключові слова: кінематографічний термін, терміносистема, методи  перекладу, переклад термінів.

 

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Сучасний кінематограф розвивається надзвичайно швидко, постійно попов­нюючи свій лексичний склад новітніми термінами.  Процеси глоба­лі­зації та міжнародної інтеграції українського кіно потребують подо­лання мовних бар’єрів, адже чимало кінематографічних термінів ін­шомовного походження. Терміносистема кінематографа є цікавою  для перекладознавства, передусім найчастіше це стосується перекла­ду термінів з англійської мови на українську.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Проблема перекладу термінів з англійської мови на українську була й залишається однією з найбільш актуальних у сучасному перекладознавстві. Способи пере­давання термінів у процесі перекладу досліджували науковці В. І. Ка­рабан, Ф. О. Циткіна, В. П. Даниленко, А. С. Д’яков, Д. С. Лотте та ін. Особливе зацікавлення викликає цей процес для сучасного кінема­то­графа. Кінематографічна терміносистема англійської мови чисельна та розгалужена, що може викликати певні труднощі в процесі перекладу.

Метою статті є визначити методи перекладу англійських кінема­тографічних термінів, які не мають відповідних еквівалентів в україн­ській мові.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Кінематографічна терміносистема динамічно розвивається, реагує на розвиток науки, суспільства, мовної ситуації. Тому це дослідження є актуальним, оскільки сучасні наукові перекла­дацькі студії спрямовані на вивчення чинників, що впливають на ви­бір варіанта перекладу та їхнього зв’язку зі специфікою мови пере­кладу. Очевидною є недостатність вивчення процесів утво­рення та особливостей відтворення українською мовою терміноло­гічних оди­ниць англійської мови в кінематографічній сфері, а також важливим є їхня відповідність сучасним вимогам до такого перекладу, коли йдеться про передавання не лише форми оригіналу, а й про опти­мальне відтворення змісту.

Логічна співвіднесеність термінів, їхня взаємодія та взаємозалеж­ність свідчать про те, що англійська кінематографічна  термінологія є чітко вираженою термінологічною системою, що відповідає певним правилам класифікації. У наш час вона інтенсивно розширюється й оновлюється, оскільки кінематографічна галузь  активно розвива­єть­ся. Необхідно брати до уваги  те, що за передавання іншою мовою не по­трібно перекладати всі компоненти лексичної одиниці, адже переклад не є простою зміною слова вихідної мови словом мови перекладу. Безеквівалентні англійські терміни кінематографа не становлять знач­ної кількості у досліджуваній галузі. До безеквівалентних кінемато­графічних терміноодиниць можна зарахувати ті терміни, що нази­ва­ють явища або поняття, не представлені в понятійному апараті україн­ської сфери кіно через певні причини, зокрема тимчасове відставання однієї з мов у розвитку системи понять у тій чи тій галузі і на екстра­лінгвістичні передумови її усунення (подолання «відставання» в ході подальшого розвитку професійної сфери, зокрема й завдяки між­на­родній діловій комунікації) [11, с. 111]. Розуміння та вибір способу перекладу таких лексичних одиниць може відбуватися тільки з ура­ху­ванням певної екстралінгвістичної ситуації вживання термінів, адже саме цей чинник допомагає усвідомити специфіку змісту терміна. Відмінності в системі понять двох мов, зумовлені екстралінгвіс­тич­ни­ми чинниками, створюють об’єктивні умови для виникнення безекві­валентності. Міжмовне зіставлення англійської та української термі­носистем дає змогу виявити, які саме мовні одиниці можуть бути ви­користані для забезпечення еквівалентного перекладу тимчасово безек­вівалентних термінів, з огляду на ресурси загальновживаної та спеці­аль­ної лексики.

Переклад терміна – це точне відтворення оригінальної лексичної одиниці засобами іншої мови за умови збереження змісту й стилю. Для повного передавання значення поняття оригіналу потрібно не ли­ше знаходити в мові перекладу адекватні терміни та відповідні лек­сичні одиниці, але й відбирати необхідні граматичні форми й стиліс­тичні чинники. Під час літературного перекладу творчий підхід спосте­рігається більше, ніж за перекладу з фахової мови, тому що на перед­ньому плані в літературному перекладі перебувають особливості ви­твору мистецтва, єдність образного мислення та мистецького мов­лення у вихідній мові, тоді як фаховий переклад має на меті точне пе­ре­давання інформації.

Переклад термінології виконують різними прийомами, а саме за допомогою лексичних, лексико-семантичних та лексико-граматичних міжмовних трансформацій. Завдання перекладача полягає в правиль­ному виборі того чи того прийому під час перекладу, щоб якнай­точ­ніше передати значення терміна. У нашій статті розглянемо лексичні прийоми перекладу, які доцільно використовувати в кінематографіч­ній сфері.

Одним із найпростіших лексичних способів перекладу терміна є прийом транскодування. Транскодування – це побуквене чи пофо­немне передавання вихідної лексичної одиниці за допомогою алфа­віту мови перекладу. Цей прийом є винятком у практиці технічного перекладу: animation – анімація [9, с. 7], horror – хорор [9, с. 206], arthouse – арт-хаус [9, с. 9], steadycome – стедікам [9, с. 290], anastigmat – анастигмат [9, с. 279]. У разі перекладу способом транслітерації по­трібно пам’ятати і про «хибних друзів перекладача», що приводить до гру­бих викривлень змісту, наприклад, actuality – кінорепортаж [9, с. 303], а не актуальність; animator – художник-мультиплікатор [9, с. 303], а не аніматор; direction – режисура [9, с. 306], а не дирекція і т. д.

Прийом транскрипції (транслітерації) при перекладі може вико­ристовуватися обмежено: з одного боку, він потребує наявності в тер­міна певної звукової будови й закінчення; з іншого, необхідне ор­га­нічне залучення запозичення в систему понять кінематографа. Транс­літерація і транскрипція доречні, коли українського еквівалента немає через відсутність такого явища в українській кінематографічній про­фесійній сфері або пояснення є надто громіздким, наприклад: scriptgirl – скрипт-гьорл (звичайно жіноча професія в західному кіно – сек­ре­тар і помічник режисера, веде докладний щоденник зйомки фільму) [9, с. 241], trash – треш (група фільмів, що не мають певної теми і жанру) [9, с. 196], flashback – флешбек (епізод фільму, зміст якого пов’язаний із подіями, що передують йому) [9, с. 248], findrising – фандрайзинг (пошук фінансового забезпечення проекту) [9, с. 248]. Вживання цього методу перекладу демонструє тенденцію до інтерна­ціоналізації української кінематографічної терміносистеми. І тому деякі терміни кіно, поширені в різних мовах, запозичують, а не пояснюють.

Англійська та українська мови належать до єдиної індоєв­ропей­ської сім’ї, що зумовлює існування спільних структурних рис, тому при перекладі кінематографічних термінів  можливим є застосування методу калькування. Саме калькування забезпечує відтворення сми­сло­вої структури лексичної одиниці. Структурна спорідненість мов, наявність у цих мовах подібних структурних моделей є умовою, яка впливає на процес запозичення [6, с. 177]. Адже вплив чужої мови не є тільки зовнішнім фактором, він пов’язаний із внутрішнім, іманент­ним розвитком мови [6, с. 107]. Калькування доречне у випадках, ко­ли не приводить до буквалізму, наприклад, assistantdirector – асистент режисера [9, с. 303], characteractor – характерний актор [9, с. 305], contactprinting – контактний друк [9, с. 305], filmrestoration – рестав­рація фільму [9, с. 309]. Транспозиція та калькування застосовують також у перекладі термінів кінематографа, які є препозитивно-атри­бутивними словосполученнями. Складність перекладу таких термінів полягає у відмінності структур англійської та української мов і полі­семантичності компонентів. Для адекватного перекладу термінів-сло­восполучень необхідно встановити семантичні зв’язки між компо­нен­тами терміна, зрозуміти значення кожного компонента окремо, вибу­дувати переклад терміна відповідно до норм мови перекладу [7, с. 205]. У таких випадках можна використовувати синтаксичну транс­позицію (переклад за допомогою перестановки членів словоспо­лу­чення), наприклад, lenschanging – заміна об’єктиву [9, с. 310], productionmanager – керівник виробництва кіностудії [9, с. 312], runningtime – тривалість демонстрації фільму [9 , с. 313].

На особливу увагу заслуговує переклад англійських кінематогра­фічних термінів термінів із метафоричним значенням, адже  метафо­ричність зменшує семантичну інформацію. Переклад таких термінів потребує або пошуку метафоричного українського терміна, еквіва­лентного за значенням, або неметафоричного відповідника. В останньо­му випадку зникає певна образність, притаманна англійському термі­ну, та зменшується семантична компресія [6, с. 198]. Це приводить до збільшення форми вираження українського терміна, наприклад, rawmaterial – незмонтований матеріал фільму [9, с. 312], rawstock – неекспонована плівка [9, с. 312] (raw означає сирий); sharpimage – різке зображення  [9, с. 315] (sharp з англ. – гострий); worm’seyeview – зйомка з низької точки (worm з англ. – черв’як).

Цікавим є також переклад складних термінів, утворених специ­фічними конструкціями (так звані компресиви). Специфіка таких слів полягає в тому, що вони є суто англійським мовним явищем і їх немає в українській мові. Зазвичай такі терміни формуються зі склад­ного слова, утвореного оказіональним шляхом, та простим терміном. Під час перекладу компресія таких термінологічних словосполучень втрачається, і їх перекладають описовим способом відповідно до норм української мови, наприклад, coarse-grainpicture – крупнозернисте зобра­ження [9, с. 305], fine-grainepicture – дрібнозернисте зображення [9, с. 308], full-lengthfilm – повнометраж­ний фільм [ 9, с. 308], frame-by-frameexposure – покадрова кінозйомка [9, с. 308], high-angleshot – зйомка з верхньої точки [9, с. 309], high-intensityarclamp – освітлю­вальний пристрій з дугою інтенсивного горіння [9, с. 309], locus-focuslens – довгофокусний кінознімальний об’єктив [9, с. 310], sound-proofbox – шумопоглинаючий бокс [9, с. 314], time-lapsecinematography – уповільнена покадрова кінозйомка [9 , с. 316].

Описовий метод перекладу  слугує  роз’ясненню  значення тер­міна. Його потрібно використовувати, коли переклад терміна не може правильно передати його значення згідно з нормами української мо­ви. Інколи однокомпонентний термін перетворюється на багато­ком­понентний, який більш схожий на тлумачення терміна, ніж на термін, наприклад, transparency – домальовка на склі [9, с. 316], tin – коробка для збереження кіноплівки [9, с. 316], ranch – натурний знімальний майданчик [9, с. 312], outline – розширена сценарна заявка [9, с. 311], iris – діафрагма об’єктиву ірисова [9, с. 309], gantries – освітлю­вальне підвісне риштовання [9, с. 308], grip – робітник постановчого цеху [9, с. 309], cast – акторський склад фільму [9, с. 304]. Розши­рення синтаксичної структури терміна ускладнює процес перекладу, однак дає змогу точно передати значення відповідного терміна.

Перекладач, який працює з текстами кінематографічної  галузі, повинен орієнтуватися в цій тематиці та володіти термінами й по­няттями цієї сфери; потрібно уникати «хибних друзів перекладача»  та синонімічного вживання термінологічних одиниць або викорис­то­вувати термін із більшою вмотивованістю внутрішньої форми, який висвітлює найважливіші сторони й ознаки денотата, розкриває саму сутність поняття й тим самим характеризується найбільшою кількіс­тю диференційних ознак; не допускати довільного скорочення тер­мі­нів; не варто шукати іншомовне слово, якщо в рідній мові вже функціонує лексична одиниця з тим самим значенням. Терміноло­гічні прогалини варто заповнювати інтернаціоналізмами.  Перекладач повинен використовувати терміни, встановлені відповідними держав­ними стандартами; якщо в тексті трапляється термін-неологізм,  по­трібно підібрати еквівалент, використовуючи довідкову літературу, або проконсультуватися з фахівцем. В окремих випадках термін мож­на перекласти описово, методом калькування, транскрипції тощо.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Проблема перекладу термінологічної лексики, на перший погляд, досить ґрун­товно досліджена в сучасному перекладознавстві. Однак переклад термінів, які не мають еквівалентів у мові перекладу залишається актуальним питанням. Структурні, семантичні, синтаксичні відмінності кінематографічних термінів англійської та української мов ство­рю­ють труднощі у виборі способу перекладу. Перспективами подаль­ших розвідок у цьому напрямі вважаємо вивчення інших прийомів перекладу термінів кіно, зокрема, лексико-семантичних та лексико-граматичних.

Результати статті можна застосовувати для розв’язання прак­тич­них проблем, пов’язаних з англо-українським перекладом, зокрема з пе­рекладом кінематографічної термінології. Також вони можуть слугу­вати матеріалом для вивчення на заняттях із практики перекладу англій­ської мистецької термінології та галузевої літератури.

Література

1. Англо-російсько-український словник науково-технічної термінології. Близь­ко 22 тис. термінів / Укл. : С. М. Андрєєв, К. К. Васицький, Б. Ф. Улі­щенко. – Xар­ків : Факт, 1999. – 704 с.

2.     Ахманова О. С. Лингвистические проблемы перевода / О. С. Ахманова, В. Я. За­дорнова // Сб. статей МГУ. – Вып. 4. – М., 1981. – С. 11–27.

3.     Гавранек Б. К. К проблеме смешения языков / Б. К. Гавранек // Новое в лин­гвистике. – М. : Прогресc, 1972. – № 6. – С. 94–112.

4.     Головин Б. Н. Лингвистические основы учения о терминах : учебное пособие для филологических спец. вузов / Б. Н. Головин, Р. Ю. Кобрин. – М. : Выс­шая школа, 1987. – 104 с.

5.     Даниленко В. П. Семантическая структура специального слова и ее лексико­графическое описание / В. П. Даниленко. – Свердловск : РАО, 1991. – 155 с.

6.     Д’яков А. С. Основи термінотворення: Семантичні та соціолінгвістичні аспекти / А. С. Д’яков, Т. Р. Кияк, З. Б. Куделько. – К. : КМ Academia, 2000. – 218 с.

7.     Карабан В. І. Посібник-довідник з перекладу англійської наукової і технічної літератури на українську мову / В. І. Карабан – К. : Політична думка, 1997. – 300 с.

8. Лотте Д. С. Вопросы заимствования и упорядочения иноязычных терминов и терминоэлементов / Д. С. Лотте. – М. : Наука, 1981. – 149 с.
9. Миславський В. Н. Кінословник. Терміни, визначення, жаргонізми / В. Н. Ми­славський – Харків : Харк. приватний музей міської садиби, 2007. – 328 с.
10.  Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Суперан­ская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М. : Наука, 1989. – 246 с.
11.  Циткіна Ф. О. Термінологія й переклад / Ф. О. Циткіна. – Львів : ВЛІ, 2003. – 187 с.

References

1. Anhlo-rosiisko-ukrainskyi slovnyk naukovo-tekhnichnoi terminolohii. Blyzko 22 tys. terminiv / Ukl. : S. M. Andrieiev, K. K. Vasytskyi, B. F. Ulishchenko. – Xarkiv : Fakt, 1999. – 704 s.
2. Akhmanova O. S. Linhvistichіeskiie problіemy pierievoda / O. S. Akhmanova, V. Ya. Za­dornova // Sb. statiei MHU. – Vyp. 4. – M., 1981. – S. 11–27.
3. Gavraniek B. K. K probliemie smiesheniia yazykov / B. K. Gavraniek // Novoie v lingvistikіe. – M. : Progriess, 1972. – № 6. – S. 94–112.
4. Golovin B. N. Lingvistichieskiie osnovy uchieniia o tierminakh : uchiebnoie posobiie dlia filologichieskikh spiets. vuzov / B. N. Holovin, R. Yu. Kobrin. – M. : Vysshaia shkola, 1987. – 104 s.
5. Danilienko V. P. Siemantichieskaia struktura spіetsialnogo slova i ieie lieksikografichieskoіe opisanie / V. P. Danilienko. – Svіerdlovsk : RAO, 1991. – 155 s.
6. Diakov A. S. Osnovy terminotvorennia: Semantychni ta sotsiolinhvistychni aspekty / A. S. Diakov, T. R. Kyiak, Z. B. Kudelko. – K. : KM Academia, 2000. – 218 s.
7. Karaban V. I. Posibnyk-dovidnyk z perekladu anhliiskoi naukovoyi i tekhnichnoi literatury na ukrainsku movu / V. I. Karaban – K. : Politychna dumka, 1997. – 300 s.
8. Lottie D. S. Voprosy zaimstvovaniia i uporiadochieniia inoiazychnykh tierminov i tierminoeliemientov / D. S. Lottie. – M. : Nauka, 1981. – 149 s.
9. Myslavskyi V. N. Kinoslovnyk. Terminy, vyznachennia, zharhonizmy / V. N. My­slavskii – Kharkiv : Khark. pryvatnii muzei miskoi sadyby, 2007. – 328 s.
10.  Supieranskaia A. V. Obshchaia tierminologiia: Voprosy tieorii / A. V. Su­pie­ran­skaia, N. V. Podolskaia, N. V. Vasilieva. – M. : Nauka, 1989. – 246 s.
11.  Tsytkina F. O. Terminolohiia i pereklad / F. O. Tsytkina. – Lviv : VLI, 2003. – 187 s.

Василяйко Ирина. Методы перевода кинематографических терминов. В статье рассмотрены лексические методы перевода кинематографических тер­минов, в частности, транскрипцию, транслитерацию, калькирование и описа­тельный метод. Проанализированы переводные кинематографические термины, выяснены их значения и особенности перевода. Описана самая употребляемая лексическая передаваемость значений терминологических единиц украинским языком.

Ключевые слова: кинематографический термин, терминосистема, методы перевода, перевод терминов.

Vasylyayko Iryna. Methods of translation of cinematographic terms. The lexical methods of translation of cinematographic termsare considered in the article, in particular, transcription, transliteration, counter-drawing and descriptive method. Thetranslated cinematographic terms are analysed, their valuesand features of translation are found out. Themost used lexicaltransferrableness of values of terminological units aredescribed by Ukrainian.

Key words: cinematographic term, term system, methodsof translation, translation of terms.