УДК 81’367.625(161.2=111):81-115

Ніна Іваницька

Наталя Іваницька 

Міжмовна кореляція українських дієслів із ознакою «починальність» та їхніх англійських відповідників

Пропонована стаття містить результати міжмовного аналізу українських дієслів та їхніх англійських відповідників, об’єднаних ознакою «починаль­ність» як однією з мікрокатегорій дієслівної категорії «процесуальність». Увагу зосе­реджено на кореляції синтетичних та аналітичних засобах вираження цієї мікрокатегорії в кожній із мов. Установлено системні закономірності кореляції українських та англійських мовних структур, якими виражаються процесуальні мікроденотати з фазовою ознакою «починальність». Доведено, що починаль­ність» як фазове значення дієслівного роду морфолого-словотвірної категорії аспектуальності є більшою мірою дериваційним, ніж морфологічним за вну­трішньою природою. З’ясовано, що фазове значення «починальність» властиве переважно українським дієсловам та англійським описовим конструкціям, які виражають процесуальний мікроденотат «діяльність – звучання», «діяльність – різноспрямований рух»; для інших мікроденотатів значення «починальність» є менш властивим в обох мовах. Визначено, що вираження починальності в українській дієслівній системі засвідчує граматичний синтетизм цієї категорії, тоді як описові англійські конструкції з «to begin» – майже суцільний аналітизм відмежування цього значення в морфолого-дериваційній категорії аспектуаль­ності в англійській мові.

Ключові слова: українська дієслівна система, англійська дієслівна система, процесуальний денотат (мікроденотат), семантична ознака «починальність».

 

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. У дослі­дженнях із контрастивістики зіставляють одиниці й категорії різних рівнів мовної системи, з-поміж яких на особливу увагу заслуговує дієслово. Його вважають достатньо дослідженим і водночас проблем­ним та до кінця не вичерпаним у зіставному аспекті, зокрема в українсько-англійській паралелі. Попри значні здобутки в лінгвальній інтерпретації дієслівних систем, особливо в межах внутрішньосис­темних описів у славістиці та германістиці (О. О. Потебня, Ю. Д. Апре­сян, І. В. Арнольд, В. М. Русанівський, Ю. О. Жлуктенко, І. Р. Вихо­ванець, К. Г. Городенська, А. П. Загнітко, С. О. Соколова, Г. Г. По­чепцов, О. І. Смирницький, Т. Є. Масицька, Ф. С. Бацевич, В. Д. Ка­ліущенко, Ш. Р. Басиров, І. В. Корунець, М. І. Калько, О. І. Леута, B. Levin, Ch. Fries, R. Quirk, T. Rappoport, A. McMillion, G. Leech, F. Palmer), коло дискусійних питань, так чи інакше дотичних до їх­нього контрастивного українсько-англійського вивчення, залишається доволі обсяговим. Зокрема, актуальним для двостороннього зістав­лення виступає комплексне дослідження їхньої синтагматики, прове­дене в проекції на обрану tertium comparationis (основу зіставлення), якою в наших роботах виступає категорія «процесуальність». Стаття продовжує серію публікацій із проблеми зіставного вивчення дієслів­них систем української та англійської мов, зокрема корелятивності дієслівного вираження процесуальних денотатів (мікроденотатів) у цих мовах.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Останнім часом у компаративістиці виразною є орієнтація дослідників на денотативний принцип вивчення виражальної системи мовних одиниць, що просте­жується в концепціях О. С. Кубрякової, Н. Д. Арутюнової, І. В. Ар­нольда, І. Р. Вихованця, К. Г. Городенської, С. О. Соколової, О. О. Се­ліванової, Л. І. Мацько, Л. О. Пустовіт, В. М. Манакіна, В. І. Кононенка, О. О. Тараненка, Н. Л. Іваницької, В. В. Жайворонка, М. І. Гонянич, М. Я. Плющ, Ф. С. Бацевича, П. С. Дудика, Н. І. Бойко, В. В. Левиць­кого, А. А. Уфімцевої, Л. Г. Верби, І. В. Корунця, В. І. Карабана та ін.

Метою дослідження є встановлення системних закономірностей кореляції українських та англійських мовних структур, якими вира­жаються процесуальні мікроденотати з фазовою ознакою «починаль­ність». Об’єктом дослідження, результати якого подано в статті, є дієслова української та англійської мов у їхній проекції на денотат як «третій член» зіставного аналізу [8]. Предметом дослідження є система українських дієслів, якими виражаються мікроденотати з фазовою ознакою «починальність» та їхні англійські відповідники, зафіксовані в словниках [1; 2; 12; 13]. Дослідження виконано на матеріалі українських дієслів, поданих в 11-томному тлумачному Словнику української мови (СУМ) із позначкою «почати» та англійських відповідників, поданих у перекладному Великому українсько-англійському словнику (ВУАС) із позначкою «to begin».

Аналіз здійснено в денотативно-словесному форматі вивчення дієслівних систем української та англійської мов, який передбачає залучення теоретичних відомостей про дериваційні особливості укра­їнських дієслівних номінацій у їхній проекції на інваріантні проце­суальні денотати та виділені в їхніх межах основні мікроденотати [5].

Частковими завданнями аналізу були такі: а) обґрунтувати «по­чинальність» як фазову денотативно-онтологічну властивість проце­суального денотата (мікроденотатів); б) у відібраних з українського словника дієсловах, які словесно (однослівно) відтворюють мікроде­нотати з ознакою «починальність», виявити форми їхнього виражен­ня; в) у системі англійських відповідників виділити формальні засоби вираження мікроденотатів і зробити відповідні висновки.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Як уже неодноразово наголошувалося, про­цесуальні інваріантні денотати в сукупності семантичних (семантич­ного макрокомпонента) та формальних (формально-граматичного ма­крокомпонента) параметрів, лише узагальнено диференціюють онто­логію теоретичних узагальнень [6]. Конкретизована система мікроде­нотатів (напр., «суб’єктна дія – мовлення», каузована на об’єкт дія – переміщення», «процесуальне відношення частина/ціле» і т. д.) умож­ливлює на основі спільних, більшою мірою конкретних диференцій­них ознак (семантичних і формальних) розмежовувати й зіставляти їхні виражальні, зокрема дієслівні, засоби і форми в обох мовах.

Денотативно-словесний формат аналізу дієслівних систем україн­ської та англійської мов передбачає залучення відомостей про дери­ваційні особливості українських дієслівних номінацій у їхній проекції на основні процесуальні денотати (дії, стану, процесу, відношення) та на виділені в цих межах їхні основні мікроденотати.

У реалізації поставленої в дослідженні мети і в розв’язанні част­кових завдань ми виходимо з того, що денотативна природа проце­суальних найменувань включає в себе різновекторну систему ознак, які, конкретизуючись на осі «денотат – мікроденотат», уточнюють і поглиблюють класифікацію дієслів кожної мови і водночас уможлив­люють їхнє міжмовне зіставне вивчення.

Об’єднання дієслів за денотативними (мікроденотативними) ха­рактеристиками, зрозуміло, є дещо умовним, оскільки дієслівні лексеми і їхні словоформи можуть бути позначені семантичними, формаль­ними, як і стилістичними особливостями. Пор., наприклад, укр. пра­цювати, попрацювати, запрацювати, відпрацювати, попопрацювати, напрацюватися. У науці такі дієслівні особливості розглядаються в аспекті категорійних видорозрізнювальних значень, з одного боку, та родо- чи способововизначальних, з іншого (Ю. С. Маслов, О. В. Бон­дарко, В. М. Русанівський, А. П. Грищенко, І. Р. Вихованець, А. П. За­гнітко, К. Г. Городенська, С. О. Соколова).

Кількість, назви, як і розрізнювальні ознаки родів дії в системі українських дієслів у різних авторів неоднакова (В. М. Русанівський, К. Г. Городенська, А. П. Грищенко, С. О. Соколова, А. П. Загнітко). Усе ж цей напрям вивчення дієслова у взаємозв’язку морфологічних, дериваційних, як і стилістичних ознак не лише актуалізувався, але й, можна вважати, достатньо зреалізував себе, зокрема, в ученні про роди (способи) дії як дієслівну морфолого-словотвірну категорію. К. Г. Городенська зазначає, що «...з категорією виду зазначену вище категорію об’єднує те, що вона ґрунтується на семантичній опозиції цілісність/нецілісність дій, станів, процесів» [3, с. 235].

Дієслова української мови, що належать до групи фазових (часо­вих) одновидових дієслів (доконаного виду) – «починальні» та їхні англійські відповідники проектують вираження дії (стану) на проце­суальний денотат (мікроденотати) із ознаками: цілісність, фазова членованість, починальність. Ці ознаки склали комплекс емпіричних, як і формальних підстав виділення номінацій в українській та англійській мовах: укр. застогнати – англ. to begin to moan, to groan [2, с. 212]. Застогнав: а) цілісна процесуальна дія/стан; б) є фазово членованою; в) дія/стан характеризує «починальність» (від певного моменту): застогнав (застогне) – began to moan (will begin to moan).

Вихідною гіпотезою пропонованого дослідження послужила теза про корелятивну своєрідність вираження процесуальних мікродено­татів із ознакою «починальність» українськими дієсловами та їхніми відповідниками в українській та англійській мовах.

Однією з часткових деталізацій (конкретизацій) мікроденотатів є т.зв. «починальність», яку ми кваліфікуємо як властивість денотата, що виявляється у його внутрішній фазовій визначеності від певного моменту розгортання процесуальності. Пор., напр., укр. Щебетав там соловейко в лузі на калині (Нар. тв.) і Защебетав соловейко…. Дієслово щебетав виражає мікроденотат «суб’єктна діяльність – звучання» як процесуальну ознаку, віднесену в площину минулого. На відміну від цього, дієслово защебетав виражає процесуальний мікроденотат, конкретизований фазовою обмеженістю (Соловейко защебетав – дія «звучання», продукована суб’єктом, почалась, ре­зультативно оформилась, матеріалізувалась). Мікроденотат «суб’єкт­на діяльність – звучання» видозмінився, онтологічно увиразнився, конкретизувався в його фазовому вимірі («починальність»).

«Починальність» властива мікроденотатам, які виявляють свою денотативно-онтологічну природу як фазово членовані субстанції з притаманними їм виражальними засобами, властивими кожній мові.

Загалом вираження фазової ознаки денотата «починальність» добре фіксує і відтворює у відповідних статтях тлумачний Словник україн­ської мови, подаючи ремарки у вигляді «почати + інфінітивна форма дієслова»: закричати – почати кричати; загаласувати, залементу­вати [12, ІІІ, с. 167]; завібрувати – почати вібрувати [12, ІІІ, с. 56]; заклопотатися – почати клопотатися, поратися коло чого-небудь; занепокоїтися, затурбуватися чим-небудь [12, ІІІ, с. 150].

За цією формально зафіксованою в Словнику ознакою було віді­брано 820 українських дієслів, однослівна природа яких забезпечує вираження в основному нерозчленованих денотатів дії, стану. Тотож­на інформація подана також у перекладному Великому українсько-англійському словнику до 178 дієслів, що дало можливість вибрати англійські відповідники до українських дієслів і створити в такий спосіб мовну базу даних, на якій проводилося дослідження виражен­ня процесуальних денотатів (мікроденотатів) із ознакою «починаль­ність» українськими дієсловами та їхніми відповідниками в англій­ській мові.

Відображення в перекладному словнику ознаки «починальність» (за допомогою англ. to begin), як і «нехтування» нею в перекладах дієслів із притаманною їм семантичною, як і формальною визначе­ністю цієї ознаки, суттєво засвідчує її своєрідність в категорійній системі англійської мови, зокрема в аспектуально-дериваційній пло­щині.

«Починальність» як фазову ознаку найчастіше виявляють україн­ські дієслова: дії (забуксувати, заклепати, завеслувати, закашляти); руху (закрутитися, закружляти, задвигтіти, задвиготіти, закруж­ляти, заколиватися, завертітися, заворушитися, затупцювати); зву­чання (зазвучати, закрякати, закумкати, заклекотати, заклекотіти, заклацати, закихкати, запихкотіти, закахикати, зажурчати, забур­котіти, забуркотати, завалувати (несамовито загавкати – про собак), задзижчати, задзеленчати, задзеленькати, задзвонити, задерчати, задирчати, загурчати, загупати, загрюкати, забекати, забовкати, забренькати, забриніти, задзвеніти, забринькати, забриньчати, за­кугикати, закудкудахкати, закиркати, замекати, закахкати, загав­кати, замекати, закукурікати, забекати, замукати); стану (закури­тися, заклубитися, заклуботати, заклуботатися, закрутитися (про голову), закрасуватися, забов’язувати, завередувати, завиднітися, завечоріти, завесніти, захурделити, захвилюватися затурбуватися, занепокоїтися).

Склад українських дієслів, які виражають денотати дії та стану із ознакою «починальність», значно розширюють:

а) дієслова з підсиленим первинним значенням: задудніти (почати дудніти) [12, ІІІ, с. 116] – задудоніти (підсил. до задудніти) [12, ІІІ, с. 116]; задзявкати (почати дзявкати) [12, ІІІ, с. 108] – задзявкотіти (підсил. до задзявкати) [12, ІІІ, с. 108]; задзюрчати (почати дзюрчати) [12, ІІІ, с. 107] – задзюркотати, задзюркотіти (підсил. до задзюрчати) 12, ІІІ, с. 107]; задзенькати (почати дзень­кати) [12, ІІІ, с. 107] – задзеленькотати, задзеленькотіти (підсил. до дзеленькати) [12, ІІІ, с. 107]; задеренчати (почати деренчати) [12, ІІІ, с. 105] – задеренькотати, задеренькотіти (підсил. до за­деренчати) [12, ІІІ, с. 105]; загелгати (почати гелгати – про гусей) [12, ІІІ, с. 75]– загелготати, загелготіти (підсил. до загелгати) – загелкотати (почати гелкотати) (підсил. до загелкати) [12, ІІІ, с. 75]; загуркати (почати гуркати, видаючи, утворюючи гуркіт, стук, шум) [12, ІІІ, с. 84] – загуркотіти, загуркотати (підсил. до загуркати) [12, ІІІ, с. 84]; забрязкати (почати брязкати) [12, ІІІ, с. 30] – забряз­котіти, забрязкотати (підсил. до забрязкати) [12, ІІІ, с. 30];

б) дієслова з образним значенням: закресати (Закресати в бронзу монументів) [12, ІІІ, с. 148]; закліпати (Сонце закліпало вогниками) [12, ІІІ, с. 149]; зазоріти (Зоря вечірня зазоріла) [12, ІІІ, с. 129]; заку­вікати: Не кувікай! (про людину, образливо, виражаючи негативне ставлення) [12, ІІІ, с. 134]. Образні уживання, особливо автосеман­тичних дієслів у проекції на суб’єктні мікроденотати дії та стану, дещо ослаблюють ознаку «починальність», натомість виявляють пе­рехід (чи залишок синкретизму) до вираження процесуального дено­тата стану: забродити (Повітря забродило пахощами) [12, ІІІ, с. 29]; зацарювати (поширитись, почати переважати – про тишу, злагоду, спокій) [12, ІІІ, с. 282]; закупатися: Розійшлися чорні хмари і в озерах сонце закупалося [12, ІІІ, с. 173];

в) лексеми, уживані в розмовному мовленні: закривуляти (поча­ти пересуватися по непрямій лінії, відхиляючись то в один, то в другий бік) [12, ІІІ, с. 166], закомизитися (почати комизитися, вияв­ляючи небажання зробити що-небудь) [12, ІІІ, с. 154], заковзати (почати ковзати; заковзатися) [12, ІІІ, с. 151], закепкувати (почати кепкувати, глузувати) [12, ІІІ, с. 141], заканючити (почати канючи­ти) [12, ІІІ, c. 138], задибати (почати дибати = піти дибаючи) [12, ІІІ, с. 108], забрехати (почати брехати = загавкати (про собак)) [12, ІІІ, с. 28], загаркати [12, ІІІ, с.71], загарцювати (про коней) [12, ІІІ, с. 72], зачеркати (почати швидко писати) [12, ІІІ, с. 402], за­хрускати (видавати хрускіт), захрускотіти, захарчати [12, ІІІ, с. 358], захаркати, захаркотати, захаркотіти [12, ІІІ, с. 382], заулюлюка­ти [12, ІІІ, с. 375], затюпати (піти дрібними кроками) [12, ІІІ, с. 368], затріскотати (заговорити швидко, скоромовкою) [12, ІІІ, с. 366];

г) діалектизми: закукурічитися (розпалитися, розсердитися) [12, ІІІ, 173], закрутитися (про долю) [12, ІІІ, 162], закоштувати, покуштувати (покоштувати) [12, ІІІ, с. 162], закопотіти, затопо­тіти [12, ІІІ, с. 158];

ґ) рідко вживані українські дієслова: зав’юни­тися (в знач. «за­крутитися», «почати рухатися») [12, ІІІ, с. 31], захрупостіти (за­хрустіти) [12, ІІІ, с. 184].

Частотність уживань українських дієслів, наприклад, звучання, зумовлюють кілька чинників, серед яких особливо виділяються ва­ріювання суфіксальних словоформ того самого дієслова та перенос­ність ознак у межах предметних субстанцій «живе – неживе» аж до безособових узагальнень. Так, наприклад, українське дієслово закур­ликати (закурликаю, закурликаєш – закурличу, закурличеш) і закур­люкати – почати курликати (про журавлів) тлумачиться «утворю­вати звуки, що нагадують курликання журавлів» [12, ІІІ, с. 175]. Узагальненість процесуальної ознаки, вираженої цими дієсловами, досягає максимуму у відриві від конкретного предметного денотата «птах – журавель» й поєднання її з абстрактним щось, відсутність якого є нормативно узвичаєним явищем в українській мові: У трубці щось запищало, закурликало, загуло, ну, точнісінько тобі лірник заграв [12, ІІІ, с. 175] – пор.: У трубці запищало, закурликало, загуло…; укр. закукурікати (почати кукурікати) → На повний голос залився магнітофон. Заверещало, засвистіло, закукурікало і занявчало по-котячому (Ю. Збанацький).

Вираження процесуальних мікроденотатів із ознакою «починаль­ність» виявляє такі формальні кореляції в українській та англійській мовах.

І. Українське дієслово з префіксом за- – англійське словосполу­чення to begin + інфінітивна форма дієслова (найчастіше), to begin + дієслово з -ing (рідше):

− суб’єктна діяльність – фізична дія з ознакою «починальність»: укр. загорятися, загоратися – англ. to begin to burn [2, с. 192], укр. зажестикулювати – англ. to begin to gesticulate [2, с. 194], укр. заіскритися – англ. to begin to sparkle [2, с. 195], укр. закрáпати − англ. to begin dripping (закрапав дощ − It has began to rain [2, с. 198], укр. закурити − англ. to begin to smoke [2, с. 199], укр. заплямкати − англ. to begin to champ [2, с. 206], укр. зашкрябати − англ. to begin to scrape, to scrub; (кігтями) to begin to claw, to scratch [2, с. 217], укр. замиготіти − англ. to begin to flash, to gleam, to glimmer, to twinkle, to blink [2, с. 201], укр. запалати (спалахнути) − англ. to begin to burn [2, 204];

−  суб’єктна діяльність – звучання з ознакою «почи­нальність»: укр. забулькати − англ. to begin gurgling [2, с. 188], укр. заголосити – англ. to begin to sob, to howl, to keen (to begin sobbing, howling, keening) [2, c. 192], укр. загриміти − англ. to begin to thunder, to roll [2, с. 193], укр. загудіти − англ. to begin to drone; (про сигнал) to hoot [2, с. 193], укр. задзвеніти − англ. to begin to ring, to jungle, to tinkle, to clank (to begin ringing) [2, с. 193], укр. закричати − англ. to begin to cry [2, с. 197], укр. заохати, заохкати – англ. to begin to moan, to sigh, to groan [2, с. 203], укр. запищати − англ. to begin to squeak, to scream [2, с. 205], укр. зашипіти – англ. to begin to hiss [2, с. 217], укр. зашкварчати (про вогкі дерева) − англ. to begin to sputter; (на сковороді) to begin to sizzle [2, с. 217], укр. защебетати − англ. to begin to chirp (to twitter); перен. (швидко заговорити) to begin to chatter [2, с. 217], укр. затьохкати − англ. to begin to warble; укр. затарабанити – англ. to begin to drum, to bang, to knock, to hammer [2, с. 213], укр. заспівати − англ. to begin to sing; (про птахів) to pipe; (про півня) to crow [2, с. 211], укр. засопіти (засопти) − англ. to begin to sniff [2, с. 212], укр. засичати − англ. to begin to hiss [2, с. 210];

−  суб’єктна діяльність – різноспрямований рух із ознакою «починальність»: укр. захитатися − англ. to begin to swing, to rock, to sway; перен. to begin to waver, to hesitate, to vacillate, укр. заметушитися − англ. to begin to fuss, to bother, to bustle [2, с. 201], укр. заплигати − англ. to begin to jump, to leap, to caper, to hop [2, с. 206];

−  суб’єктна діяльність – мовлення з ознакою «по­чинальність»: укр. загомоніти − англ. to begin to speak (to begin speaking) [2, с. 193], укр. зацокотіти − англ. to begin to rattle [2, с. 216];

−  суб’єктний стан із ознакою «починальність»: укр. засвербіти − англ. to begin to itch, укр. закашляти − англ. to begin to cough (to begin coughing) [2, с. 196], укр. зачванитися − англ. to begin to boast, укр. закипати − англ. to begin to boil [2, с. 196], укр. зашумувати − англ. to begin to ferment [2, с. 217].

2. Українське дієслово з префіксом за- – англійські граматика­лізовані конструкції із інформативно недостатніми дієсловами to get, to turn, to become, to grow у поєднанні з прикметниковими формами (виражає починальний процесуальний стан перетворення ознаки): укр. зазеленіти − англ. to turn green [2, с. 195], укр. запустіти − англ. to grow desolate, to become deserted [2, с. 208], укр. засиніти − англ. to become (gradually) blue [2, с. 208], укр. засумувати − англ. to become sad [2, с. 212], укр. зачервоніти − англ. to grow red [2, с. 216].

3. Поодинокі словесні (однослівні) еквіваленти: укр. зачервоніти − англ. to colour, to redden, to blush, to flush [2, с. 216].

У лексикографічних фіксаціях, зокрема в перекладах українських префіксальних дієслів із префіксом за- із значенням «починальність» не завжди витримується вживання англійського аналітичного еквіва­лента з дієсловом to begin, що концентрує семантику початковості. Так, наприклад, у Великому українсько-англійському словнику до дієслова заблищати подано такі англійські відповідники: англ. (to begin) to shine (sparkle, glitter); вода заблищала на сонці − the water glittered (sparkled) in the sunshine; його очі весело заблищали − his eyes began to twinkle, there was a twinkle in his eyes; її очі радісно забли­щали − her eyes began to shine (sparkle) with pleasure (joy) [2, с. 187].

В українському художньому мовленні дієслова із префіксом за- можна вважати часто вживаними, вони становлять своєрідну стиліс­тичну домінанту: Слуги забігали, загомоніли, забряжчали ключами (І. Нечуй-Левицикий); Затремтіли в оратора руки. Забігали очі (О. Довженко); Перегодя трохи, дівчина знову вскочила в хату, зату­пала голими ногами… захукала в руки (Панас Мирний).

Українське дієслово з префіксом по- (в основному виражає про­цесуальний мікроденотат «суб’єктна дія – односпрямований рух із ознакою «починальність») – а) англійське фразове дієслово: укр. побігти – англ. to run away (off) [2, с. 142], укр. полетіти – англ. to fly off [2, с. 183], укр. поливати – англ. to strike out [2, с. 184]; б) англій­ське дієслово із прислівниковим модифікатором: укр. попливти, поплисти – англ. (про людину, тварину, неживі речі) to swim along [2, с. 467], укр. поповзти – англ. to crawl along [2, с. 467], укр. побігти – англ. to run along [2, с. 467]; в) англійська описова конструкція: укр. побігти – англ. to break into a run [2, с. 443], укр. полетіти – англ. to make a flight [2, с. 460].

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, аналіз системи українських дієслів у проекції на процесуальний денотат із ознакою «починальність» у зіставленні з англійськими відповідниками дає можливість зробити такі висновки: (1) денотати (мікроденотати) з ознакою «починальність» як «третій член» зістав­ного аналізу забезпечують виокремлення таких дієслів, окремих опи­сових конструкцій в обох мовах, їхнє дослідження у проекції на позамовні чинники, порівняння виражальних засобів окремих лексем, лексико-семантичних груп та семантичних полів, спроектованих на вираження того чи іншого мікроденотата; (2) «починальність» як фа­зове значення дієслівного роду морфолого-словотвірної категорії є більшою мірою дериваційною, ніж граматичною (морфологічною) категорією українського дієслова; (3) емпіричність виділення значення «починальність» у конкретній лексемі підтверджується формально: префіксами за-, по- в українських дієсловах, емпіричним представ­ленням онтології значення та значенням доконаності граматичної категорії аспектуальності – в англійській мові; (4) фазове значення «починальність» властиве переважно українським дієсловам та ан­глійським описовим конструкціям, які виражають процесуальний мі­кроденотат «діяльність – звучання», «діяльність – різноспрямований рух»; для інших мікроденотатів значення «починальність» є менш властивим в обох мовах; (5) вираження «починальності» в україн­ській дієслівній системі (за допомогою префіксів за-, по-) засвідчує граматичний синтетизм цієї категорії, в той час як описові англійські конструкції з «to begin» − майже суцільний аналітизм відмежування цього значення у морфолого-дериваційній категорії аспектуальності в англійській мові.

Література

1. Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – Київ ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2002. – 1440 с.
2. Великий українсько-англійський словник (Comprehensive Ukrainian English Dictionary) / уклад. : Є. Ф. Попов, М. І. Балла. – 4-те вид., випр. та доп. – К. : Чумацький шлях, 2006. – 704 с.
3. Городенська К. Г. Дієслово / К. Г. Городенська // Вихованець І. Теоретична морфологія української мови : Академ. граматика укр. мови / І. Вихованець, К. Городенська ; [за ред. чл.-кор. НАН України Івана Вихованця]. – К. : Унів. вид-во «Пульсари», 2004. – С. 217–297.
4. Жлуктенко Ю. О. Аспекти контрастивної лексикології / Ю. О. Жлуктенко // Мовознавство. – 1989. – № 6. – С. 2–8.
5. Іваницька Н. Б. Система значеннєвих варіантів семантичного макрокомпо­нента категорії процесуальності українських та англійських дієслів / Н. Б. Іваницька // Мовознавство. – 2007. – № 3. – С. 62–68.
6. Іваницька Н. Б. Співвідношення дієслівних найменувань процесуальних денотатів в українській та англійській мовах / Н. Б. Іваницька // Українська мова. – 2007. – № 3. – С. 44–53.
7. Корунець І. В. Порівняльна типологія англійської та української мов / І. В. Корунець. – К. : Либідь, 1995. – 238 с.
8. Кочерган М. П. Основи зіставного мовознавства / М. П. Кочерган. – К. : Академія, 2006. – 324 с.
9. Левицкий В. В. Семасиология / В. В. Левицкий. – Винница : Нова кн., 2006. – 512 с.
10.  Манакин В. Н. Сопоставительная лексикология / В. Н. Манакин. – Киев : Знання, 2004. – 326 с.
11.  Соколова С. О. Префіксальний словотвір дієслів у сучасній українській мові / С. О. Соколова. – К. : Наук. думка, 2003. – 283 с.
12.  Словник української мови. В 11 т. – К. : Наук. думка, 1970–1980.
13.  Толковый словарь русских глаголов. Идеографическое описание: Англий­ские эквиваленты. Синонимы. Антонимы / под ред. Л. Г. Бабенко. – М. : АСТ Пресс, 1999. – 704 с.

References

1. Velykyi tlumachnyi slovnyk suchasnoi ukrainskoi movy / uklad. i holov. red. V. T. Busel. – Kyiv, Irpin : VTF «Perun», 2002. – 1440 s.
2. Velykyi ukrainsko-anhliiskyi slovnyk (Comprehensive Ukrainian English Dictionary) / uklad. Ie. F. Popov, M. I. Balla. – 4-te vyd., vypr. ta dop. – K. : Chumatskyi Shliakh, 2006. – 704 s.
3. Horodenska K. H. Diieslovo / K. H. Horodenska // Teoretychna morfolohiіa ukrainskoi movy : Akadem. hramatyka ukr. movy / I. Vykhovanets, K. Horo­denska ; [za red. chl.-kor. NAN Ukrainy Ivana Vykhovantsіa]. – K. : Univ. vyd-vo «Pulsary», 2004. – S. 217–297.
4. Zhluktenko Iu. O. Aspekty kontrastyvnoi leksykolohii / Iu. O. Zhluktenko // Movoznavstvo. – 1989. – № 6. – S. 2–8.
5. Ivanytska N. B. Systema znachennievykh variantiv semantychnoho makrokompo­nenta katehorii protsesualnosti ukrainskykh ta anhliiskykh diiesliv / N. B. Iva­nytska // Movoznavstvo. – 2007. – № 3. – S. 62–68.
6. Ivanytska N. B. Spivvidnoshennia diieslivnykh naimenuvan protsesualnykh deno­tativ v ukrainskii ta anhliiskii movakh / N. B. Ivanytska // Ukrainska mova. – 2007. – № 3. – S. 44–53.
7. Korunets I. V. Porivnialna typolohiia anhliiskoi ta ukrainskoi mov / I. V. Koru­nets. – K. : Lybid, 1995. – 238 s.
8. Kocherhan M. P. Osnovy zistavnoho movoznavstva / M. P. Kocherhan. – K. : Akademiia, 2006. – 324 s.
9. Levytskyi V. V. Semasyolohyia / V. V. Levytskyi. – Vynnytsa : Nova kn., 2006. – 512 s.
10.  Manakyn V. N. Sopostavytelnaia leksykologiia / V. N. Manakyn. – Kiiev : Znannia, 2004. – 326 s.
11.  Sokolova S. O. Prefiksalnyi slovotvir diiesliv u suchasnii ukrainskii movi / S. O. Sokolova. – K. : Nauk. dumka, 2003. – 283 s.
12.  Slovnyk ukrainskoi movy. V 11 t. – K. : Nauk. dumka, 1970–1980.
13.  Tolkovuyi slovar russkikh glaholov. Ydeografycheskoie opisaniie: Angliiskiie ekvivalenty. Sinonimy. Antonimy / pod red. L. H. Babenko. – M. : AST Press, 1999. – 704 s.

Иваницкая Нина, Иваницкая Наталья. Межъязыковая корреляция украинских глаголов с признаком «начало» и их английских соответствий. Предлагаемая статья содержит результаты межъязыкового анализа украинских глаголов и их английских соответствий, объединенных признаком «начало» как одной из микрокатегорий глагольной категории «процессуальность». Внимание сосредоточено на корреляции синтетических и аналитических средств выра­жения этой микрокатегории в каждом из языков. Установлено системные зако­номерности корреляции украинских и английских языковых структур, кото­рыми выражаются процессуальные микроденотаты с фазовым признаком «начало». Доказано, что «начало» как фазовое значение глагольного рода мор­фолого-словообразовательной категории аспектуальности в большей степени деривационное, нежели морфологическое по своей природе. Выяснено, что фа­зовое значение «начало» свойственно преимущественно украинским глаго­лам и английским описательным конструкциям, которые выражают процессуальный микроденотат «действие − звучание», «действие − разнонаправленное движе­ние»; для других микроденотатов значения «начало» есть не таким распро­страненным. Выражение семантического признака «начало» в украинской гла­гольной системе свидетельствует о грамматическом синтетизме этой категории, тогда как описательные английские конструкции с «to begin» определяют тен­денции аналитического отграничения этого значения в морфолого-дерива­ционной категории аспектуальности в английском языке.

Ключевые слова: украинская глагольная система, английская глагольная система, процессуальный денотат (микроденотат), семантический признак «начало».

Ivanytska Nina, Ivanytska Natalia. Interlanguage Correlation of Ukrainian Verbs with Semantic Shade of Starting and their English Equivalents. The article presents the results of the comparative analysis of the Ukrainian verbs and their English equivalents explicating the processing microdenotatum with the meaning «starting». The conclusion is focused on the correlation of the synthetic and analytic means and certain language forms of the «start phase» which is analyzed on the basis on processing denotatum. The article proves that «starting» as phase meaning of verbal morphemic and derivative category is treated to be more derivative than morphologiacal category by nature. The phase meaning of «starting» is believed to be a sign of Ukrainian verbs with the meaning «action-sound», «action-movement» which have correlation with English analytical models. The authors give proofs that morphemic expressing of the verbal meaning «starting» demonstrates grammatical synthetic tendency of this category while analytical English models with the word «to begin» point out analytical features in the sphere of the aspect categories.

Key words: Ukrainian verbal system, English verbal system, processing denotatum (microdenotatum), semantic meaning «starting».