УДК 398.838(=111+=161.1+=161.2)

Наталія Івлюшкіна 

МОВНИЙ ОБРАЗ ДІВЧИНИ В ТЕКСТАХ УКРАЇНСЬКИХ, РОСІЙСЬКИХ ТА БРИТАНСЬКИХ НАРОДНИХ ПІСЕНЬ

Статтю присвячено дослідженню лексем, які є засобами експлікації мов­ного образу дівчини як одного з компонентів української, російської та британ­ської мовних картин світу у фольклорних текстах. На основі аналізованого матеріалу виявлено й описано мовні засоби вираження найважливіших характе­ристик досліджуваного образу в народопісенних текстах трьох культур. Уста­новлено, що ознака віку є важливою для мовного образу дівчини трьох народів. Наведено низку епітетів зі спільною семою «гарна» для характеристики образу дівчини в українських, російських та англійських фольклорних текстах. Вияв­лено спільні й відмінні уявлення етносів про ідельні риси зовнішності дівчини. Проаналізовано порівняння досліджуваного образу з явищами природи, зокре­ма назвами квітів, дерев, небесних світил, та встановлено, що в народнопісен­них текстах поданих культур домінують різні назви. Аналіз фактичного матеріалу дозволяє стверджувати, що найчастотніші виразові одиниці, за допомогою яких окреслено мовний образ дівчини в українських, російських та англійських фольклорних текстах, передають позитивну оцінку, відображають естетичні ідеали народів.

Ключові слова: мовна картина світу, фольклорна картина світу, мовний образ дівчини, мовні виразові засоби.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Взаємозв’язок мови та культури, а також проблеми вивчення картин світу привер­тали увагу багатьох дослідників на сучасному етапі розвитку лінгвіс­тичної науки [1, с. 354−356]. Дослідження людського фактору в мові набуває нового ракурсу у зв’язку з вивченням фольклорної картини світу, і, зокрема, у зв’язку з мовною фольклорною картиною світу [4, с. 72].

Усна народна творчість кожного народу – це велика скарбниця, що містить у собі знання й досвід, накопичувані століттями. У центрі кожної національної культури як системи цінностей знаходиться образ людини, її зовнішність і духовний світ. Ціннісні уявлення, як відомо, – це результат нагромадження людських знань та досвіду за весь період розвитку культури. Антропоцентричність виступає обо­в’язковою категорією будь-якого тексту, оскільки пізнання й відобра­ження світу, зокрема у фольклорних творах, спрямовано на пізнання людини [4, с. 72].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Проблема гендерного дослі­дження викликає велике зацікавлення як в українських (О. Л. Бессонова, Л. О. Ставицька, О. С. Бондаренко, Н. Д. Борисенко, О. Ю. Дубенко, О. І. Горошко, С. Я. Єрмоленко, Я. В. Пузиренко, О. О. Селіванова, О. В. Ткачик, С. О. Швачко та ін.), так і в зарубіжних науковців (G. Lakoff, R. Lakoff, C. Miller, D. Cameron, L. M. Patterson, D. Tannen, С. С. Асірян, А. В. Кириліна, В. А. Маслова, Л. Н. Пушкарьова та ін.). Образ жінки привертає особливу увагу дослідників. Зокрема, Т. М. Су­каленко представила лінгво-культурну та соціокультурну реконструк­цію гендерного концепту ЖІНКА в українській мові, О. А. Чибишева розглянула концепт ЖІНКА як базовий у культурі, втілений у фра­зеології російської та англійської мов, Л. Х. Дзасежева дослідила лексико-семантичне поле «жінка» на матеріалі російської, англійської та кабардино-черкеської мов та ін. Проте лінгвістичні дослідження образу дівчини через призму пісенного фольклору є нечисленними (С. Я. Єрмоленко, Н. О. Данилюк та ін.). Актуальність нашого дослі­дження зумовлює потреба зіставного аналізу засобів вираження цього образу в народопісенних текстах українців, росіян і британців.

Мета і завдання статті полягають у вивченні виразових оди­ниць, за допомогою яких представлено мовний образ дівчини на матеріалі фольклорних пісень трьох народів: українського, росій­ського і британського.

Джерельною базою для аналізу стали фольклорні тексти Ве­ликобританії, зібрані в колекції С. Шарпа («Cecil Sharp’s collection of English folk songs» (1974)), українські народні пісні про кохання, що ввійшли до збірки «Пісні кохання» (1986), а також російські фольк­лорні тексти, зафіксовані А. Соболевським («Великорусские народ­ные песни» (1896)).

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Один із центральних образів, оспіваних у фольклорі кожного народу, – це образ дівчини. У розкритті її почут­тів, гармонії зовнішньої та внутрішньої краси виявляється народне поетичне мислення. Мовний образ дівчини відповідає традиції, сфор­мованому віками канону [2, с. 335]. Серед засобів його вербалізації – найяскравіші епітети, порівняння, метафори, гіперболи тощо.

Окрім лексем дівчина/девушка/girl із загальним значенням «мо­лода неодружена особа жіночої статі» [5, с. 298] у народопісенних текстах усіх трьох етносів простежено багатий синонімічно-варіант­ний ряд слів, яким називають дівчину, зокрема:

− дівча, дівка, дівчинонька, дівиця, паняночка та інші – в україн­ській мові, наприклад:

Пробудив я міцний сон красної дівиці. Дівиця вставала, очки промивала [3, с. 93].

Моя дочка та паняночка, як в лузі калина. Ой як вийде та на вулицю, то всім вона мила [3, с. 37].

− девица, девка, паньюшка та інші – в російській мові, наприклад:

Как у ключика у гремучаго, У колодезя у студенаго Добрый молодец сам коня поил, Красна девица воду черпала. [8, с. 1]

Подле тихаго Дуная Одна паньюшка гуляла, Со бережку ножки мыла, Со крутаго полоскала. [8, с. 13]

lass, damsel, lady – в англійській мові, наприклад:

One Good Friday morning ship set sail. Not very far from land, There I espied a fair pretty lass With a comb and a brush in her hand [10, с. 214].

‘Twas down in the valley A damsel did dwell, She lived with her uncle We all knew him well [10, с. 326].

Заважимо, що кількість лексем у рядах, виділених в українських та російських народних піснях, на відміну від англомовних, значно більша за рахунок слів зі спільним коренем дів-/дев- та використання різних суфіксів.

Ознака віку – важлива для мовного образу дівчини трьох народів. В українських та російських фольклорних текстах атрибут молода нерідко виявлено в пестливо-зменшених формах, наприклад: Ой там в полі дві тополі, − третя зелененька; не йди замуж, моя доню, бо ще молоденька! [3, с. 308]; У кого ж у нас, братцы, молодая жена, и молоденькая, и хорошенькая? [9, с. 316]. У текстах Великої Британії на вік вказує лексема young: In Castle Park there a lad did dwell, a fair young damsel I knew quite well [10, с. 607]. Підсилювального ефекту надає її поєднання з прислівником too: You’re thinking of marring, hold your silly tongue, you want to get a husband, you are some years too young [11, с. 22].

Варто сказати, що, за спостереженнями дослідників, епітет молода у фольклорі виявляє ширший семантичний обсяг, ніж у літературній мові. Крім значення «яка має небагато років», він містить семи «гарний», «милий», позитивну оцінність, підвищену експресивність [2, с. 337]:

Чом трава зелена? Бо близько вода! Чом дівчина файна? Бо ще молода! [3, с. 327]

Полюбил молодую, Не большу, хорошую; Три годочка миловал, Сущей правды не сказал... [8, с. 19]

Краса дівчини, оспівана в народопісенних текстах, вербалізується цілою низкою синонімів зі спільною семою «гарна»:

− гарнесенька, пишна, гожа, файна та інші – в українській мові, наприклад: Вийди, вийди, файна любко, що-с ти подарую, Вісім низок кораликів й личко поцілую [3, с. 50];

− красна, хороша, хорошенькая, пригожая – у російській мові, наприклад: У кого ж из нас, братцы, да хорошая жена, хорошая, пригожая, молоденькая? [9, с. 318];

− beautiful, pretty, charming, lovely – в англійській мові, наприклад: Pretty Bessie been up at the window so high, saw her own dear father come riding close by [10, с. 114].

У російських та українських піснях зафіксовано епітет красна, що має значення «молода, гарна, вродлива» [6, с. 327], наприклад:

Вийшла дівка, вийшла красна За нові ворота, Стоїть дівка, стоїть красна, Як бідна сирота [3, с. 275].

Как из улицы идет молодец, Из другой идет красна девица; Поблизехоньку сходилися, Понизехоньку поклонилися [8, с. 45].

У поєднанні з номінантами молодої дівчини епітет красна в слов­никах кваліфіковано як народнопоетичний [2, с. 340].

Ще один вияв вроди, характерний для українських та російських  фольклорних текстів, передано за допомогою порівняння як намальо­вана, а також дієприкметників намальована, написаная, нарисованая та ін. [2, с. 341], наприклад:

Ой у полі криниченька Муром мурована. Яка гарна дівчинонька, Як намальована [3, с. 215].

Сладка водочка анисовая, Наша девица написаная, Написана, нарисованая, Что на стенку приколоченая [8, с. 56].

Подібне порівняння нами зафіксовано і в одній із британських народних пісень – painted like waxwork (букв. розфарбована, наче вос­кова фігура): She’s the fairest of girls, She’s the joyest of my own heart, She’s painted like waxwork in every part [10, с. 408].

Портретна палітра відображає народний естетичний ідеал дівочої краси. Для створення образу гарної дівчини вжито епітети, які містять ознаки кольору обличчя, тіла, очей, брів, стану, волосся тощо [2, с. 341].

Спільним для опорних слів-понять личко, тіло, руки дівчини у фольклорних текстах усіх трьох мов є атрибут білий у відповідних формах роду та числа [2, с. 342], наприклад: Вийди, дівчино, та в гай по теличку, Нехай же я та подивлюся на те біле личко [3, с. 48]. Порівняння білий, наче сніг також фіксуємо в народопісенних текстах трьох культур:

Ten times he kissed her snowy white breast which love did enter in [10, с. 65].

Ея личико, как беленький сне­жок, щечки алы, ровно розовый цветок [8, с. 439].

Для британських пісень характерне порівняння lily-white (букв. білий, наче лілея) та milky-white (букв. білий, як молоко): As soon as she heard him say so, She fell into deep despair By wringing of her milk-white hands And tearing of her hair [10, с. 563].

Спільними рисами ідеального образу дівчини в уявленнях україн­ського, російського та британського етносів є одиниці на позначення тонкого стану, довгих світлих (русявих) кіс, рум’яних щічок, світлого тону обличчя: Дай подивитись в карії очі, Стан твій обняти тонкий дівочий, Глянути в личко біле, чудове, На косу довгу, на чорні брови [7, с. 66].

Частотним у народопісенних текстах виявилося слово-поняття очі. В українському фольклорі зображено дівчину з темними очима: Пасітеся, сиві воли, не бійтеся ночі, А я пойду до дівчини, що чорнії очі [3, с. 102]. В англійській та російській усній поезії ідеальний колір – світлий. Найчастіше, зокрема, в англомовних фольклорних піснях фіксуємо атрибут fair, що має значення «дуже світлого кольору; не темний» [12, с. 563]: He plunged her fair body right into the deep. And he closed her fair eyes in the waters to sleep [10, с. 262]. Спільним в усіх мовах є означення ясні, наприклад:

Засвистали козаченьки в поход з полуночі, Заплакала Марусенька свої ясні очі [3, с. 121].

Скоры ноги подломились, Белы руки опустились, Ясны очи помутились... [8, с. 377].

Нерідко у фольклорних текстах вдаються до асоціативного пере­несення явищ природи на людину для передання її виняткової краси. Зіставлення слова-поняття дівчина з квіткою мають на меті виділити загальну оцінну семантику образу гарної людини [2, с. 338], напри­клад: You shall have my daughter Bessie, She’s the flower of the flock [10, с. 114].

Серед назв рослин у порівняннях також використовують такі слова-символи, як рожа, калина, тополя, вишня та інші – в україн­ській мові; калина, малина, береза, вишня, черешня та інші – у росій­ській; лілія – в англійській.

Слово-поняття рожа досить поширене в українському фольклорі. Згідно зі словниковою дефініцією, рожа – багаторічна декоративна рослина родини мальвових з високим стеблом та великими яскра­вими, різних кольорів квітками, зібраними в китицеподібне суцвіття [7, с. 598]. У пісенних текстах ключове слово поєднано з означеннями повна, червона. Словосполучення зацвіла рожа має значення «всту­пити в найкращу пору життя» [2, с. 417]: Ой дівчино, дівчинонько, яка ж бо ти гожа: Як у саду під віконцем та зацвіла рожа! [3, с. 40].

Традиційним для російського фольклору є юкстапозит калина-малина. Калина – символ краси, гіркої долі дівчини, що вийшла заміж за нелюба, малина – солодкого життя в батьківському домі: Кали­нушка с малинушкой рано разцвела; Во ту пору-времячко мать дочку родила. Не собравшись с разуму, замуж отдала, за того ли за детинушку сиротинушку [3, с. 26].

У російському, українському та британському фольклорі зафіксо­вано порівняння дівчини з лебідкою (англійською мовою – swan). Слов­ник української мови з приміткою «переносне», «народнопоетичне» містить таке значення слова лебідка: «Пестлива назва молодої жінки або дівчини» [6, с. 458], наприклад:

Встань, девушка, встань, лапушка, Встань, белая лебедушка! Воно идет твой батюшка! [8, с. 28].

With his love peering round him he took her to be a swan, So he shoot his dear darling with a rattling gun [10, с. 235].

Традиційним є також зіставлення слова-поняття дівчина з назва­ми небесних світил, зокрема, зірка, зоря,наприклад:

Красно солнышко со зарями – То моя матушка с дочерями.  [8, с. 29]

Коб я була така красна, як зоронька ясна, Світила би миленькому, доки би-м не згасла [3, с. 195].

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, мовний образ дівчини в народопісенних текстах українського, росій­ського та британського етносів представлений різними мовними засобами. Проведене дослідження дало змогу виділити ряд епітетів зі спільною семою «гарна» для характеристики  досліджуваного образу у трьох мовах. У цілому переважають позитивні оцінки щодо зовніш­ніх та внутрішніх характеристик. Характерними для фольклорних текстів трьох етносів є використання порівнянь дівчини із явищами природи, зокрема назвами квітів, дерев, небесних світил тощо. Однак  у цих культурах домінують різні назви, наприклад, рожа – в україн­ській, калинушка-малинушка – в російській, лілія – у британській.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо у виявленні міс­ця образу дівчини у структурі мовної картини світу, а також в аналізі мовних засобів вираження образів дівчини в англійській, українській та російській мовах на всіх рівнях.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. − М. : Яз. рус. культуры, 1999. − 896 с.
2. Данилюк Н. О. Поетичне слово в українській народній пісні : монографія / Н. О. Данилюк. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2010. – 512 с.
3. Дей О. І. Пісні кохання / упоряд. і передм. О. І. Дей ; іл. худож. В. Є. Пере­вальського. – К. : Дніпро, 1986. – 370 с.
4. Омельченко Л. Ф. Фольклор як символічна взаємодія комунікантів / Л. Ф. Омельченко, В. О. Самохіна // Вісн. Сум. держ. ун-ту. Сер. : Філологія. – 2008. – № 1. – С. 72−76.
5. Словник української мови. В 11 т. Т. 2 [Електронний ресурс] / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. − К. : Наук. думка, 1970−1980. – Режим доступу : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
6. Словник української мови. В 11 т. Т. 4 [Електронний ресурс] / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. − К. : Наук. думка, 1970−1980. – Режим доступу : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
7. Словник української мови. В 11 т. Т. 7 [Електронний ресурс] / АН УРСР. Ін‑т мовознавства ; за ред. І. К. Білодіда. − К. : Наук. думка, 1970−1980. – Режим доступу : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
8. Соболевский А. И. Великорусские народные песни. Т. 2 / изд. проф. А. И. Со­болевским [при участии П. Н. Шеффера]. − СПб. : Гос. тип., 1896. − XVI. − 588 с.
9. Соболевский А. И. Великорусские народные песни Т. 3 / изд. проф. А. И. Со­болевским [при участии П. Н. Шеффера]. − СПб. : Гос. тип., 1897. − XVI. − 512 с.
10.  Cecil J. Sharp. Collection of English folk songs / edited by Maud Karpeles. – London : Oxford University Press, 1974. – Vol. 1. – 750 p.
11.  Cecil J. Sharp. Collection of English folk songs / edited by Maud Karpeles.. – London : Oxford University Press, 1974. – Vol. 2. – 661 p.
12.  Longman dictionary of contemporary English / [director Della Summers]. – Pearson Education Limited, 2005. – 1950 p.

References

1. Arutiunova N. D. Yazyk i mir cheloveka / N. D. Arutiunova. − М. : Yaz. rus. kultury, 1999. − 896 s.
2. Danyliuk N. O. Poetychne slovo v ukrainskii narodnii pisni : monografiia / N. О. Danyliuk. – Lutsk : Volyn. nats. un-t im. Lesi Ukrainky, 2010. – 512 s.
3. Dei O. I. Pisni kokhannia / uporiad. i peredm. O. I. Dei; il. khudozh. V. Ye. Pere­valskoho. – K. : Dnipro, 1986. – 370 s.
4. Omelchenko L. F. Folklor yak symvolichna vzaiemodiia komunikantiv / L. F. Omelchenko, V. O. Samokhina // Visn. Sum. derzh. un-tu. Ser. : Filolohiia. – 2008. – № 1. – S. 72−76.
5. Slovnyk ukrainskoii movy. V 11 t. T. 2 [Elektronnyi resurs] / AN URSR. In-t movoznavstva ; za red. I. K. Bilodida. − K. : Nauk. dumka, 1970−1980. – Rezhym dostupu : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
6. Slovnyk ukrainskoii movy. V 11 t. Т. 4 [Elektronnyi resurs] / AN URSR. In-t movoznavstva ; za red. I. K. Bilodida. − K. : Nauk. dumka, 1970−1980. – Rezhym dostupu : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
7. Slovnyk ukrainskoii movy. V 11 t. Т. 7 [Elektronnyi resurs] / AN URSR. In-t movoznavstva ; za red. I. K. Bilodida. − K. : Nauk. dumka, 1970−1980. – Rezhym dostupu : http://ukrlit.org/slovnyk/slovnyk_ukrainskoi_movy_v_11_tomakh
8. Sobolievskii A. I. Vielikorusskiie narodnyie piesni. T. 2 / izd. prof. A. I. Soboliev­skim [pri uchastii P. N. Sheffera]. − SPb. : Gos. tip., 1896. − XVI. − 588 s.
9. Sobolievskii A. I. Vielikorusskiie narodnyie piesni. T. 2 / izd. prof. A. I. Soboliev­skim [pri uchastii P. N. Sheffera]. − SPb. : Gos. tip., 1897. − XVI. − 512 s.
10.  Cecil J. Sharp. Collection of English folk songs / edited by Maud Karpeles. – London : Oxford University Press, 1974. – Vol. 1. – 750 p.
11.  Cecil J. Sharp. Collection of English folk songs / edited by Maud Karpeles.. – London : Oxford University Press, 1974. – Vol. 2. – 661 p.
12.  Longman dictionary of contemporary English / [director Della Summers]. – Pearson Education Limited, 2005. – 1950 p.

Ивлюшкина Наталья. Речевой образ девушки в текстах украинских, русских и британских народных песен. Статья посвящена исследованию лексем, являющихся средствами экспликации речевого образа девушки как одного из компонентов украинской, российской и британской языковых картин мира в фольклорных текстах. На основе анализируемого материала выделено и описано речевыразительные средства важнейших характеристик исследуемого образа в народнопесенных текстах трех культур. Установлено, что признак возраста важен для речевого образа девушки трех народов. Выделено ряд эпи­тетов с общей семой «красивая» для характеристики образа девушки в украин­ских, русских и английских фольклорных текстах. Выявлено общие и отличи­тельные представления этносов об идеальных чертах внешности девушки. Проанализировано сравнения исследуемого образа с явлениями природы, в частности названиями цветов, деревьев, небесных светил, и установлено, что в народнопесенных текстах данных культур доминируют разные названия. Анализ фактического материала позволяет утверждать, что наиболее частотные выра­зительные единицы, с помощью которых обозначен речевой образ девушки в украинских, русских и английских фольклорных текстах, передают положи­тельную оценку, отражают эстетические идеалы народов.

Ключевые слова: языковая картина мира, фольклорная картина мира, речевой образ девушки, речевые выразительные средства.

Ivliushkina Natalia. Linguistic Image of a Girl in the Texts of Ukrainian, Russian and British Folk Songs. The article deals with the investigation of lexemes as a means of verbal explication of the image of a girl as a component of Ukrainian, Russian and British linguistic pictures of the world in the folk song texts. Based on the analyzed materials the linguistic means of expression of the main characteristics of the studied image in the folk text of three cultures have been pointed out and described. It has been found out that age is an important feature for linguistic image of a girl. For the characteristics of the image of a girl in Ukrainian, Russian and English folklore texts the number of epithets with a common seme “beautiful” has been given. Common and different ideas of the ethnic groups about the ideal features of girl’s appearance have been revealed. Comparisons of the investigated image with natural phenomena, such as the names of flowers, trees, heavenly bodies, have been analyzes, and it has been found out that in the folk-song texts of these three nations different names dominate. The analysis of the actual material gives possibility to state that the most frequent units of expression, with the help of which the linguistic image of a girl in Ukrainian, Russian and English folklore texts is outlined, convey a positive assessment, reflect the aesthetic ideals of the nations.

Key words: linguistic picture of the world, folk picture of the world, linguistic image of a girl, linguistics means of expression.