Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, оці­нюючи мовну ситуацію і мовні преференції мешканців різних регіо­нів, слід брати до уваги суб’єктивність їхньої самооцінки, зокрема й територіально зумовлену. Майже половина опитаних номінально двомовних мешканців східного регіону переважно завищує рівень своєї компетенції в українській мові, яка для багатьох є другою, вивченою. Однак сам факт визнання ними своєї двомовності нерідко свідчить про потенційну готовність спілкування українською за наявності певних стимулів. Констатація комфортності спілкування обома мовами іншою половиною номінально двомовних створює передумови для збільшення балансу їхнього спілкування на користь української мови за умови забезпечення відповідного мовного сере­довища. Реальне користування мовами великою мірою залежить від середовища, в якому перебуває особа, тому мовну стійкість стосовно спілкування українською в неукраїнському мовному середовищі ви­являють переважно ті, для кого це єдино комфортний спосіб спілку­вання, тоді як винятково або переважно російською спілкуються й ті, хто вільно може послуговуватися обома мовами. Мешканці заходу, проголосивши вільне володіння двома мовами, на практиці лишаються переважно українськомовними, що підтримується й мовним середо­вищем.

Внаслідок подій останнього часу в нашій країні спостерігаємо досить сильні міграційні процеси, в яких бере участь передусім ро­сійсько- або двомовне населення сходу. Фактично усі наведені кіль­кісні дані (і перепису, і нашого власного дослідження) мають лише історичну цінність для пояснення мовної ситуації, що склалася, і, можливо, для пошуку шляхів її корекції. Також можна говорити про істотні зміни у мовній свідомості громадян України, зумовлені штуч­ним загостренням мовного питання і перетворенням його на привід для війни. Отже, потрібні нові макро- і мікросоціолінгвістичні дослі­дження в нових реаліях для випрацювання адекватної тактики реального удержавлення української мови.

Література

1. Вишняк О. Мовна ситуація та статус мов в Україні: динаміка, проблеми, перспективи (соціологічний аналіз) [Електронний ресурс] / Олександр Виш­няк. – К. : [б. в.], 2009. – 175 с. − Режим доступу : http://forumn.kiev.ua/2008-03-70/70-10.htm
2. Залізняк Г. Мовна ситуація Києва: день сьогоднішній та прийдешній / Г. За­лізняк, Л. Масенко. – К. : Вид. дім «КМ Академія», 2001. – 95 с.
3. Моргунов К. А. Родной язык и этническая идентификация населения Орен­бургской области во второй половине ХХ – начале ХХI в. [Электронный ресурс] / К. А. Моргунов // Этносоциум. – 2009. – № 1 (17). – С. 84–92. − Режим доступа : http://etnosocium.ru/morgunov-k-a-rodnoi-yazyk-i-etnicheskaya-identifikatsiya-naseleniya
4. Національний склад населення України та його мовні ознаки: за даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року [Електронний ресурс]. − Режим доступу : http://2001.ukrcensus.gov.ua/publications/
5. Соколова С. О. Основні типи мовної поведінки киян (за даними анкету­вання) / С. О. Соколова // Українська мова. – 2013. – № 2. – С. 38–55.
6. Соколова С. О. Мова засобів масової комунікації очима майбутніх журна­лістів / С. О. Соколова // Українська мова. – 2014. – № 3. – С. 71–83.
7. Соколова С. О. Параметри українсько-російського та російсько-українського білінгвізму за суб’єктивною та об’єктивною оцінкою (на матеріалі анкету­вання студентів-журналістів східного регіону) / С. О. Соколова // Мовний простір граматики: актуальні студії : зб. наук. пр. на честь 60-річчя чл.-кор. НАН України Анатолія Загнітка. – Донецьк : ДонНУ, 2014. – С. 353–358.

References

1. Vyshniak O. Movna sytuatsiia ta status mov v Ukraini: dynamika, problemy, perspektyvy (sotsiolohichnyi analiz) [Elektronnyi resurs] / Oleksandr Vyshniak. – K. : [b. v.], 2009. – 175 s. − Rezhym dostupu : http://forumn.kiev.ua/2008-03-70/70-10.htm
2. Zalizniak H. Movna sytuatsiia Kyieva: den sohodnishnii ta pryideshnii / H. Za­lizniak, L. Masenko. – K. : Vyd. dim «KM Akademiia», 2001. – 95 s.
3. Morgunov K. A. Rodnoi yazyk i etnicheskaia identifikatsiia naseleniia Orenburg­skoi oblasti vo vtoroi polovine XX – nachale XXI v. [Elektronnyi resurs] / K. A. Morgunov // Etnosotsium. – 2009. – № 1 (17). – S. 84–92. − Rezhym dostupa : http://etnosocium.ru/morgunov-k-a-rodnoi-yazyk-i-etnicheskaya-identifikatsiya-naseleniya
4. Natsionalnyi sklad naselennia Ukrainy ta yoho movni oznaky: za danymy Vseukrainskoho perepysu naselennia 2001 roku [Elektronnyi resurs]. − Rezhym dostupu : http://2001.ukrcensus.gov.ua/publications/
5. Sokolova S. O. Osnovni typy movnoi povedinky kyian (za danymy anketuvannia) / S. O. Sokolova // Ukrainska mova. – 2013. – № 2. – S. 38–55.
6. Sokolova S. O. Mova zasobiv masovoii komunikatsii ochyma maibutnikh zhur­nalistiv / S. O. Sokolova // Ukrainska mova. – 2014. – № 3. – S. 71–83.
7. Sokolova S. O. Parametry ukrainsko-rosiiskoho ta rosiisko-ukrainskoho bilinhviz­mu za subiektyvnoiu ta obiektyvnoiu otsinkoiu (na materiali anketuvannia studentiv-zhurnalistiv skhidnoho rehionu) / S. O. Sokolova // Movnyi prostir hramatyky: aktualni studii : zb. nauk. pr. na chest 60-richchia chl.-kor. NAN Ukrainy Anatoliia Zahnitka. – Donetsk : DonNU, 2014. – S. 353–358.

Соколова Светлана. Объективные и субъективные критерии оценки билингвизма: влияние территориального фактора. Статья посвящена опре­делению информативности параметров, по которым обычно оценивают языковую идентичность, языковые предпочтения и языковые привычки насе­ления во время переписей населения и проведения различного рода опросов. По данным Всеукраинской переписи населения (2001 г.) проанализировано соотно­шение лиц, языковая самоидентификация которых совпадает или не совпадает с национальной самоидентификацией в трех областях восточного региона, с одной стороны, и 5-ти областях западного и г. Киеве – с другой. Сделан вывод о потере языковой идентичности более чем половиной этнических украинцев Донецкой и Луганской областей в пользу русского языка и еще большую руси­фикацию представителей других этносов. В западном регионе почти полностью сохранена языковая идентичность украинцев, русских и других народов, про­цент украинизации не превышает 17 %. Данные анкетирования, инициирован­ного Институтом украинского языка НАН Украины, свидетельствуют, что оценка собственной языковой компетенции в украинском и русском языках является достаточно субъективным фактором, который имеет региональную специфику. Комфортность общения на определенном языке не всегда совпадает с реальным использованием, а их соотношение также зависит от региона, где живет информант. Данные о территориальных особенностях билингвизма сле­дует учитывать при планировании конкретных мер по укреплению позиций украинского языка как государственного.

Ключевые слова: билингвизм, языковая самоидентификация, языковая компетенция, родной язык, язык повседневного общения, язык комфортного общения.

Sokolova Svitlana. Both Objective and Subjective Bilingualism Evaluation Criteria: the Effect of the Territorial Factor. The article is devoted to the defi­nition of informative parameter values, with the help of which the linguistic identity is usually estimated, language preference or linguistic habits of the population during the population census and carrying out various surveys. According to the Ukrainian Population Census (2001) it was analyzed that the ratio of persons linguistic identity of which coincides or does not match the national identity in three regions of the eastern region, on the one hand, and 5 regions of the Western and the city of Kyiv − on the other. The conclusion was made that the loss of linguistic identity of more than the half of ethnic Ukrainians in Donetsk and Lugansk regions in favor of the Russian language and even greater Russification of representatives of other ethnic groups. In the western region language identity of Ukrainians, Russian and other peoples is almost completely preserved, Ukrainianization percentage does not exceed 17 %. The data survey initiated by the Institute of Ukrainian Language National Academy of Sciences of Ukraine, indicate that the evaluation of their own language competence in the Ukrainian and Russian is a rather subjective factor, which has specific regional characteristics. Comfortable communication in a certain language does not always coincide with the actual use, and their correlation also depends on the region where the informant lives. Data on the regional peculiarities of bilingualism should be considered when planning specific measures to strengthen the position of Ukrainian as the state language.

Key words: bilingualism, language identity, linguistic skills, mother tongue, the language of everyday communication, the language of comfortable intercourse.