УДК 811.161.2’373.7’282

Петро Мацьків

Образний потенціал паремій із компонентом око в «Галицько-руських народних приповідках»

 

У статті розглянуто паремії із соматичним компонентом око в «Галицько-руських народних приповідках». Досліджено семантичні, структурні та емоційно-оцінні особливості цих паремій. Визначено специфіку їхньої тема­тико-ідеографічної організації, з’ясувано роль аналізованих одиниць у фор­муванні української мовної картини світу та розкрито їхній прагматичний по­тенціал, смислову структуру.

Ключові слова: фразеологізм, компонент око, семантика, соматизм, народна традиція.

 

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Паре­міоло­гічний фонд української мови становить невичерпне джерело щодо виявлення національних рис мовних і концептуальних картин світу українців. Особлива роль у процесі відображення мовної картини сві­ту належить фразеологізмам (широке розуміння фразеологізму  уможливлює розгляд у їхньому складі й паремій) із соматичним ком­понентом. У руслі антропоцентричної парадигми розвитку мово­знав­ства спостері­гається посилення зацікавленості науковців вивченням одиниць вторинної номінації як способу емоційно-експресивного осмислення дійсності й відбиття фактора суб’єк­тивності в мові. Тому актуальним є дослідження соматичної фразеології, найяскравішого репрезентанта антропоцентризму й антропометричності людського сві­тосприйняття.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Учені зазначають, що соматичний код культури – один із найдавніших, який співвід­но­сить­ся з архетипними уяв­лення­ми людини і є «способом засвоєння світу людиною – герменевтичним колом від самого себе до себе й екстра­поляцією цього кола на до­вкілля» [6, с. 83]. Цій проблемі присвячені наукові розвідки О. Селіванової, у яких розглядається  концеп­туалі­за­ція соматичного коду культури у фразеологізмах [5]. Н. Скоробогать­ко вивчає особливості фразеології східнослобожанських і східносте­пових говірок української мови в семантичному та культуроло­гіч­ному аспектах, зокрема характер кодування сомофразеологізмами в цих говірках позамовної дійсності, роль концептів-соматизмів в ареаль­но­му фразеотворенні, а також процес відтворення архетипових уявлень людини в соматичній фразеології аналізованих говірок [6]. Стаття О. Омельяненко присвячена українським фразеологізмам із компонен­тами-соматизмами як засобами вербалізації танатологічної семан­ти­ки, у якій  з’ясовується  специфіка їхньої мотивації, фразеотворча активність компонентів-соматизмів, зокрема й фразем із компонентом око [4, c. 44–51]. Образний потенціал фразеологізмів із компонентом голова в українській мовній картині світу розглянуто в статті Н. Кли­менко [3], у якій проаналізовано семантичні, структурні та емоційно-оцінні особливості цих фразеологізмів за параметрами розумний – дурний, досвідчений – без досвіду, спокійний – запальний тощо, а та­кож за характеристиками інтелектуальних, фізичних, психічних, по­ведінкових станів людини, виявлюваних дієслівно-іменниковими сло­восполученнями. Г. Доброльожа [2] досліджує концепт око на мате­ріалі діалектної фразеології Середнього Полісся.

Фразеологізми із соматичним компонентом також досліджували такі вчені, як М. Алексєєнко, Л. Дядечко, А. Івченко, Д. Ужченко та В. Ужченко, В. Коваль, В. Кононенко, М. Кочерган, О. Тищенко, О. Анд­рейченко, О. Каракуця, О. Левченко та ін.

Паремійний фонд «Галицько-руських народних приповідок» становить невичерпне джерело для фразеологів-дослідників, позаяк у ньому відо­бражено особливості категоризації й концептуалізації світу, зокрема й засобами соматичної фразеології.

Метою нашої статті є визначення особливостей тематико-ідео­графічної організації паремій із соматичним компонентом око у «Га­лицько-руських народних приповідках», з’ясування ролі цих одиниць у формуванні української мовної картини світу та розкриття їхнього прагматичного потенціалу, смислової структури.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Первинне значення лексеми око – це ’орган зору в людини, усіх хребетних тварин та деяких безхребетних’; вто­ринні (переносні) – ’погляд, зір’; ’догляд, піклування’ [6, c. 665]. Аксіологічні параметри образної парадигми лексеми очі перебувають в координатах архетипних уявлень, які реалізуються в межах дуаль­них опозицій добро/зло, верх/низ, темрява/світло, правда/неправда, любов/ненависть.

В українському мовному просторі лексемі око та похідним утво­ренням притаманна полісемійність, омонімійність, словотвірна актив­ність (Пор. дані етимологічного словника української мови : «Око¹ «орган зору; [петля; отвір (спец.); бездонна глибина Ж; номер у лото Ж; отвір у дуплянці для вильоту бджіл Л]», віченьки, вічі, [вічжан] (назва барана) Доп. УжДУ IV, [вічканя] (назва вівці) тж, вічко, [окайка] «біла вівця з чорними плямами навко­ло очей», [оканя] (ент.) «метелик-аргус, Cypraea argus» Ж, окань «той, хто має великі очі», [вокур] «тс.» Я, [оча] «оченя», очата, оченята, оченьки, очиська, очиці, очища, [очканя] (наз­ва вівці) Доп. УжДУ IV, [очкар] (зоол.) «окулярник» Куз, [очки] «окуля­ри» Ж, очко (зменш.), очко «одиниця рахунку в спортивних змаганнях та іг­рах; картярська гра», [очкове] «податок на вулик» СУМ, Ж, [очна] «очна став­ка» Ж, очник «оку­ліст», очниця «очна ямка; [окуляр Ж]», [очняк] (ент.) «гіпархія (вид метелика), Hipparchia» Ж, [окаїстий] «з білими плямами навколо очей», окастий, окатий, [оковатий] «окоподібний» Ж, [окуватий Куз, очис­тий Ж] «тс.», очкастий, [очкований] «з нанесеними вічками (гральний камі­нець)» Ж, [очковатий] «сітчастий» Ж, очковий СУМ, Г, очний, [очній] «оч­ний», очкувати (сад.) «окулірувати», віч-на-віч, [безвіч] «наосліп» Ж, [безочество] «сліпота» Я, [взаочі] «поза­очі» Ж, [вочу] «в оці» Я, [в-за-очи] «позаочі» Ж, [звічитися] «сказати в очі» Ж, [зочити] «побачити», заочний, [заочити] (у виразі з. очі «не зводити очей»), заочі СУМ, Ж, [завіч, завоч Я] «заочно», [наочники] «окуляри» Ж, [наочніки] «кусочки шкіри, пришиті до оброті, щоб кінь не бачив, що робиться збоку» Л, наочний, наочність, [наочувати] «робити наочним» Ж, [наочне] «очевидно, явно; на власні очі», наоч­но, [навіч] «перед очима», [навічом] «назирці» Ж, надочний, [позавічний] «заочний», позаочний, позаочі, [праочі] «очиська» Нед, [приочко] (зоол.) «очко» Нед, увіч, унаочнити;око² (заст., міра ваги, об’єму), [око³] «один» (після назв десятків при лічбі: двадцять з оком тощо)».

Не є винятком і паремійний фонд «Галицько-руських народних при­повідок» із соматизмом око, в якому реалізується великий діапазон семантичних значень дотичних і недотичних до денотативних та ко­нотативних номінацій лексико-семантичної групи цього слова.

Архетипні уявлення про дієві властивості слова, наділені магіч­ною силою, засвідчено в пареміях із компонентом око. До них нале­жать конструкції, які репрезентують заклинання, клятви (прокляття). Серед формул-проклять розрізняємо: прокляття із загальним значен­ням нещастя (А очи би тобі викапали на горячу плиту[1], бодай му вочи завирнуло, вікапали би ти очи!), прокляття, пов’язані з ідеєю смерті (Бодай го мої очи не виділи, так як свого татуньи не виджу). Зворотну силу отримують закляття, що стосуються особи, яка є їхнім носієм і підтверджує в такий спосіб істинність, правдивість своїх вчинків – Аби ми очи повилазили, як я то видів.

У народній традиції очам приписується магічний вплив на інших істот, особливо на дітей і свійську худобу, при цьому кажуть: З очии му видно, що поганий чоловік, від очий му сі то стало, має на очох, погані очи гірші від мечьи. З очима пов’язуть вірування (пристріт), за яким від зустрічі з людиною з поганими очима можна захворіти: Має паскудні очи: як сі подиви, то наврочит, і поганими очима не диви ся.  

У народній уяві  важливого значення набували очі, оскільки їх вважали відображенням людського єства: з очий му читає.

Найбільшу семантичну групу соматизмів із компонентом око ста­новлять паремії на позначення рис людського характеру: попівське око, очи му сі блищьит як вовкови – захланна людина, очи му червоні, як у крілика – людина хвора на альбінізм, в очи му плюнь! – безсо­ромна людина, то його праве око – довірена людина, то ще очи завидющі!,  то його в очи коле – заздрісна людина,  як з ока вика­па­ний, Так як би му з ока випав  – подібний до когось, в очи сьвітит, а по за очи би чоловіка ззів  – підступна людина, дре людьом очи – на­докучлива людина, мало му в очи не вскочит – підлабузник, око би виймив – скупа людина, очи би видер, з очий му искри скачут, він на мене злого вока – сердита людина, очи веселі, як у ястряба – весела, ясноока людина, очима би мі з’їв – ненависна людина, очи му в стовп стали – зомліла людина,  очи му грают  – весела, жартівлива людина, як му що впаде в око, то ніхто не вийме – злодій,   в живі очи бреше – брехун, очи му бігают, як у миши – рухлива, цікава людина, псови очи, а чортови душу запродав – безсоромна людина, вічийка ни можу підвести – залякана людина, єдним оком зиркає – підозріла людина.

Погляд людини був основою для розуміння її сутності. Для ство­рення негативного образу часто використовувалася згрубіла та вуль­гарна лексика (Вилупив очи як цибулі, витріщив очи, ніби с-ти хоче, надувся, аж очи витріщив, витріщив очі, як зарізаний баран, ...як крі­лик, витріщив очи, як цап яйці, очи блудьит, аж ми сі очи розбігают).

Форма, колір, розмір очей певним чином характеризують людські якості: очи витріщені як у сови, очи як цибулі  – негативна конотація, очи чорні як терен, очи му посоловіли  – нейтральна конотація.

Заслуговує на увагу зіставлення соматизму око з іншими сома­тизмами (нога, рука, серце, душа, язик, губа, живіт) у межах однієї синтаксисної конструкції. У співмірному понятійному полі перебува­ють соматизми око – нога: куди очам мило, і ногам похило (приємна подорож); око – рука: що очи ввидьит, то руки озьмут (злодійство), що очи ввидьит, то руки зробйит (майстерність), інша паремія – очом страшно, а руки зроблять  – такої кореляції не демонструє; око – серце: чого очи не видять, того серцю не жаль (байдужість). Що­правда, для останньої соматичної пари зафіксоване й протиставлення (пор.: що очи видят, то серцю не жаль) зі значенням «задоволення від побаченого безвідносно до душевних переживань». Вказане значення контрастує з архетипними уявленнями духовності/бездухов­ності, сердечності/безсердечності. Домінантність зовнішнього над вну­трішнім (раціонального над емоційним) дисонує зі значенням іншої паремії окови не вір, язикови не против ся, яке побудоване на протилежній системі відношень «довіра до почутого, а не до поба­че­ного». В українському мовному просторі домінує інша семантика в кон­тексті аналізованих понять, виражена такими паремійними одиниця­ми: краще один раз побачити, ніж сто разів почути; у живі очі по­бачити; побачити світ тощо.

Розглядувані паремії з соматизмами язик, губа, живіт, душа функціонують  як антитеза: очи би їли, а губа не хоче, очи би їли, та в живіт не влазит,  очима би їв, та душьи не приймає. Перша і друга паремії позначають «ситість», третя – «хворобливість». Соматичній парі око – плечі властиві відношення взаємозалежності: чого не діздриш очима, за то відповіш плечима.

У «Галицько-руських народних приповідках» паремії з компо­нен­том-соматизмом око також уживаються із семантикою інтелектуаль­ного (спорадично), соціального та естетичного спрямування: інтелек­туальна сфера –’необдумано’: Бачили очі, що купували. Іван Франко так пояснює значення цієї паремії: «Натяк на відоме оповідане про дурня, що замісь ласощів накупив хріну і, ідячи його, почав плакати і от так промовив до своїх очий»; моральні якості – ’о/соромитися’: Йиму вже засрані вочи; з якими очима я перед ним сі покажу ’обду­рити когось’: Очи засліпити кому. (Гнідк.) замилити... (Гнідк.) ...заси­пати... (Гнідк, ’не заздритити’: Най ті в очи не коле!; ’улещувати’: очима сьвітити, ’недбальство’: Не доглянеш оком, то доложиш вор­ком; естетичні якості людини – ’красивий/вродливий’: Око-двадціть, очи бере, не можу очий відорвати;фізичні якості людини – ’битися’:  До очий му скочив’, завдати болю’: Меже-очи му заїхав; очи му вигна­ло з голови,’дивитися’: май го на оці! Очи-м свої видивив за тобов, водит очима за мнов, ’недобачати’: Ану, очи ми вибери!, ’стежити ’: Очима пасти кого, ’пригадувати ’: Перед очима ми стойит, фізіо­логічні процеси – ’спати’: Очи злипають ся, як би ми хто вкинув соли до них, очи злипают сі, як би їх медом помастив, ока не зажмурив усю ніч, очи ми сі злипают, ’заплакати’: засцьити очи ’вставати ’: Пролупи очи!

В аналізованому джерелі натрапляємо на паремію біблійного по­ходження око за око, зуб за зуб. Як відомо, Ізраїлю був даний на той час цивільний закон, у якому зазначалося: «Зламання за зламання, око за око, зуб за зуба, яку ваду зробить хто кому, така буде зроблена йому (Лев. 24:20). Іншими словами, це не означало, що якщо людині вибили око або зуб, то він повинен був тут же вибити у відповідь кривдникові око або зуб. Якщо мав місце факт каліцтва, то потер­пілий мав право звернутися у відповідні судово-виконавчі органи того часу й призвати кривдника до відповіді. І якщо, після розгляду справи, виявлялося, що обвинувачений винен, і не примирився з по­терпілим, тоді йому робили таке ж ушкодження на тілі. Іван Франко подає цю паремію зі значенням «Старинна форма кари» без згадки щодо походження.

Проаналізовані паремії із соматизмом око характеризують мо­ральні аспекти, вади характеру, фізіологічні потреби людини, а також сферу сприйняття навколишнього світу, оскільки саме очі є тим орга­ном, за допомогою якого людина бачить і пізнає довкілля, будучи ге­нератором і рубрикатором мовної картини світу.

Література

1. Біблія або Книги Святого Письма Старого й Нового Заповіту [переклад проф. Івана Огієнка]. – К. : Українське Біблійне Товариство, 2002. – 1375 с.
2. Доброльожа Г. Концепт око як відображення української етносвідомості і світобачення (на матеріалі діалектної фразеології Середнього Полісся) / Галина Доброльожа. – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http//www.://core.ac.uk/download/pdf/19456190.pdf.
3. Галицько-руські народні приповідки / зібрав, упорядкував і пояснив др. Іван Франко. – Львів : вид. центр ЛНУ імені Івана Франка, 2006. – Т. 1, т. 2. – 2007. – Т. 3.
4. Клименко Н. Ф. Образний обшир  фразеологізмів з компонентом голова в українській мовній картині світу / Н. Ф. Клименко // Індоєвропейські мови у контексті сучасної лінгвістики. Studia Linguistica. – [Електронний ресурс].  Режим доступу: http: philology.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_4/011_023.pdf.
5. Омельяненко О. Українські фразеологізми з компонентами-соматизмами як засоби вербалізації танатологічної семантики / О. Омельяненко // Зб. наук. праць ХНПУ ім. Г. С. Сковороди: лінгвістичні дослідження. – 2013. – Вип. 36. – С. 44–51.
6. Селіванова О. О. Нариси з української фразеології : [монографія] / О. О. Се­лі­ванова. – К. – Черкаси : Брама, 2004. – 276 с.
7. Скоробагатько Н. О. Концептуалізація фразеологічного соматичного коду в східнослобожанських і східностепових говірках : автореф. дис... канд. філол. наук : 10.02.01 / Н. О. Скоробагатько. – Луганськ, 2009. – 20 с.
8. Словник української мови: в 11 томах. – К. : Наукова думка. – 1974. – Т. 5.

References

1. Bibliia abo Knyhy Sviatoho Pysma Staroho y Novoho Zapovitu [pereklad prof. Ivana Ohiienka]. – K. : Ukrainske Bibliine Tovarystvo, 2002. – 1375 s.
2. Dobrolozha H. Kontsept oko yak vidobrazhennia ukrainskoi etnosvidomosti i svitobachennia (na materiali dialektnoi frazeolohii Serednoho Polissia) / Halyna Dob­rolozha. – [Elektronnyi resurs]. Rezhym dostupu: http//www.://core.ac.uk/download/ pdf/19456190.pdf.
3. Halytsko-ruski narodni prypovidky / zibrav, uporiadkuvav i poiasnyv dr. Ivan Franko. – Lviv : vyd. tsentr LNU imeni Ivana Franka, 2006. – T. 1, t. 2. – 2007. – T. 3.
4. Klymenko N. F. Obraznyi obshyr  frazeolohizmiv z komponentom holova v ukrainskii movnii kartyni svitu / N. F. Klymenko // Indoievropeiski movy u konteksti suchasnoi linhvistyky. Studia Linguistica. – [Elektronnyi resurs].  Rezhym dostupu: http: philology.kiev.ua/php/4/7/Studia_Linguistica_4/011_023.pdf.
5. Omelianenko O. Ukrainski frazeolohizmy z komponentamy-somatyzmamy yak zasoby verbalizatsii tanatolohichnoi semantyky / O. Omelianenko // Zb. nauk. prats KhNPU im. H. S. Skovorody: linhvistychni doslidzhennia. – 2013. – Vyp. 36. – S. 44–51.
6. Selivanova O. O. Narysy z ukrainskoi frazeolohii : [monohrafiia] / O. O. Se­li­vanova. – K. – Cherkasy : Brama, 2004. – 276 s.
7. Skorobahatko N. O. Kontseptualizatsiia frazeolohichnoho somatychnoho kodu v skhidnoslobozhanskykh i skhidnostepovykh hovirkakh : avtoref. dys... kand. filol. nauk : 10.02.01 / N. O. Skorobahatko. – Luhansk, 2009. – 20 s.
8. Slovnyk ukrainskoi movy: v 11 tomakh. – K. : Naukova dumka. – 1974. – T. 5.

 

Мацькив Петр. Образный потенциал паремий с компонентом глаз в «Га­лицько-руських народних приповідках». В статье рассмотрены паре­мии с компонентом глаз в «Галицько-руських народних приповідках». Иссле­дованы семантические, структурные и эмоционально-оценочные особенности этих паремий. Прослежены системные отношения в пределах этой фразеоло­гической серии с построением иерархической структуры идеографического описания объекта исследования; выяснена роль культурологической инфор­мации, заложенной во внутренней форме ФЕ, в формировании фразеологии­ческого значения. Определены особенности тематико-идеографической органи­зации паремий с соматическим компонентом глаз (выделены паремии, которые указывают на моральные аспекты, черты характера, физиологичные потреб­ности человека), очерчена роль этих единиц в формировании украинской язы­ковой картины мира.

Ключевые слова: фразеологизм, компонент глаза, семантика, соматизм, народная традиция.

Matskiv Petro. The image-bearing potential of proverbs with the component of the eye in «Galician-Ruthenian Folk Bywords». The article focuses on the proverbs with the component of the eye in «Galician-Ruthenian Folk Bywords». Semantic, structural and emotionally-evaluative features of these proverbs have been examined. The systemic relation within the analyzed phraseological series has been traced with the construction of the hierarchical structure of ideographical description of the object under investigation; the role of the culturological information put in the internal form of phraseological units in the process of forming phraseological meaning has been defined. The peculiarities of thematic and ideographic organization of proverbs with somatic  component of the eye have been identified (proverbs pointing at moral aspects, traits of character, physiological human needs have been singled out), the role of these units in the formation of the Ukrainian linguistic map of the world has been outlined. 

Key words: phraseologism,  the component of the eye, semantics, somatism, folk tradition.