УДК 81’ 373.43

Олена Кузьмич 

НЕОЛОГІЗМИ ЯК ЗАСІБ КОМІЧНОГО

У статті йдеться про неологізми як засіб комічного. Неологізми – це нові слова. Вони виникають на певному етапі розвитку мови. Мовець розуміє но­визну таких слів. Існують лексичні і семантичні неологізми. Індивідуальні (ав­торські) неологізми творяться тими ж мовними засобами, що й загальномовні. Автор повинен уміти оригінально сполучити слова, дібрати незвичне озна­чення, поєднати відмінні в семантичному або часовому плані поняття. Нео­логізми можуть бути використані як стилістичний засіб. Сатирики та гумористи часто використовують неологізми. Ці слова важливі у створенні комічного зображення й комічних ситуацій. Сатирики та гумористи вживають ці слова для створення іронічного, гумористичного і сатиричного ефекту. Завдяки таким неологізмам письменники зображають недоліки поведінки людей. Неологізм може дати негативну характеристику персонажеві твору. Індивідуальні автор­ські неологізми мають особливий комічний ефект. Неологізми показують негативне бачення реальності через призму авторського бачення.

Ключові слова: неологізми, лексичні і семантичні неологізми, індивіду­альні неологізми, комічне, засоби комічного.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Рушійною си­лою всіх змін у лексиці мови є навколишня дійсність, діяльність, номінативно-мовленнєва творчість людини від часів родового й пле­мінного буття до національного, міжнаціонального. Людина завжди називала все пізнаване, усвідомлене чи тільки усвідомлюване нею: явища природи, суспільні та індивідуальні реалії. Так у мовній сис­темі виникли слова і сполучення слів, які на перших порах були новими, тобто неологізмами [1, с. 173].

Залежно від структурно-семантичних особливостей нові слова, або неологізми бувають лексичні, тобто такі, у яких на певному етапі розвитку мови новими є і зміст, і звукова оболонка слова, і семан­тичні, у яких стара звукова оболонка наповнюється новим змістом. Як лексичні, так і семантичні неологізми можуть бути виражені одним словом – однокореневим, складним чи складноскороченим, і лексикалізованим сполученням двох і більше слів [5, с. 243].

Індивідуальні (авторські) неологізми «творяться тими самими способами, що й загальномовні. Доля їх у мові залежить від уміння автора оригінально сполучити слова чи основи слів, дібрати незвичне означення, поєднати відмінні в семантичному або часовому плані поняття» [3, с. 83]. Авторські неологізми можуть бути засобом тво­рення комічного.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Стилістичне навантаження фразеологізмів схарактеризовано в роботах із стилістики таких авторів, як П. С. Дудик [1], Л. І. Мацько [2], О. Д. Пономарів [3] та в академічного виданні «Стилістика сучасної української літературної мови» [4]. Проте в цих лінгвістичних працях відсутні відомості про використання неологізмів, зокрема авторських, як засобу творення комічного ефекту.

Мета статті є аналіз неологізмів як засобу комічного. Завдання статті: 1) виявити авторські неологізми з комічною семантикою; 2) дослідити способи їхнього творення; 3) показати їхню роль у тво­ренні комічної ситуації.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Авторські неологізми можуть вносити в мо­ву твору комічне навантаження. Зокрема, у романі П. Загребельно­го «Вигнання з раю» наявні оригінальні авторські неологізми з ко­мічним забарвленням. Вони з’явилися внаслідок різних модифікацій слова «демографія» з наданням йому власного пояснення змісту. У такий спосіб у письменника виникли слова «димографія», «домогра­фія», «дамографія», «дармографія», «думографія» і «дюмографія», напр.: – Демографія, для прикладу, що таке? Паливо для колгосп­ників, пальне для техніки (с. 384); – Далі може йти домографія. Це значить: дім і в домі, житло нашого колгоспного трудівника як таке, а також його внутрішність, або, як пишуть у газетах і книж­ках – інтер’єр (с. 384); – Навряд, – сказав Гриша. – Наша дамографія – це дармографія для чоловіків. Дамографія – це доярки, свинарки, птахарки, городниці, садівниці, буряківниці, це всі жінки, перед якими треба впасти ниць усім благополучним, благонадійним, благословен­ним, благоустроєним і благопристойним (с. 385); – Письменника Дюма чули? ...От вам і дюмографія! А вже до неї так і кортить дочепити ще й думографію, бо думати ми вміємо, та не кожен хоче (с. 385).

За допомогою неологізмів можна дати негативну характеристику, створити гумористичні, іронічні і сатиричні ефекти. Для набуття комічного ефекту неологізми творяться такими способами:

Префіксальним:

префікси: розпре-: Розпресобачі сини і дочки! (Є. Дудар «Штани з Гондурасу», с. 135); обер-: Чи законно обер-повія Катерина ІІ зруйнувала запорізьку Січ і загарбані українські землі роздала своїм фаворитам? (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 28);

префіксоїд: теле-: Московські телеостанки повідомили радість (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 158); аудіо- і відео-: Скільки аудіо- та відеосміття (с. 41).

Префіксально-суфіксальним:

со- + -ник-: – Вип’єте зі своїми сопляшниками... (О. Чорногуз «Претенденти на папаху», с. 461); за- + -и-: Люде мій славний! Як тебе затуркали! Як тебе задебілили! (Є. Дудар «Галерея чудотвор­ців», с. 10); при- + -ник-: Словом, єдиний, хто хоче ощасливити український народ, це блок комуністів і прикоритників (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 167); за- + -j- : І вийдуть із задуп’я окремі, чудом збережені постаті (В. Діброва «Бурдик», с. 99).

Префіксально-суфіксально-постфіксальним:

на- + -ува- + -ся: ...було так, що Хрущов відчув, що не встигне нахрущовствуватися (Б. Жолдак «Антиклімакс», с. 114).

Суфіксальним:

суфікси: -ун-: – Стригуни. – Хто-хто? – Пострижені. Ті, що п’ятнадцять діб одержали за хуліганство (П. Загребельний «День для прийдешнього», с. 315); -ик-: Кажуть, що в Росії побутує най­дрібніша одиниця виміру демократії – «Один пукін». У диплома­тичних колах України – «Один черномирдик» – означав найдрібнишу одиницю виміру дипломатичної етики (с. 204); -ник-: Поети жваво контактували з художниками (тут їх називали малярами), музикан­ти з поетами, ті й другі з третіми, а всі разом не цуралися й «залі­зячників», хоч і посміювалися над їхніми металобрухтними нахилами (В. Врублевський «Ажіотаж, або Хроніка одного жарту», с. 185); На цих утробників і розраховують утробники, які хочуть задушити незалежність України (Є. Дудар «Штани з Гондурасу», с. 150); -ант- ...і кожен сухорукий комплексант пнеться в Адами ... (О. Забужко «Польові дослідження з українського сексу», с. 101); -юг-: О! Себто одразу почав із себе такого демократа стоїть, яких я особисто на­зиваю демонократами – сьогодні він комунюга, а завтра вже гума­нюга! Гуманяка! (Б. Жолдак «Антиклімакс», с. 115); -и-: Влад гераклив містом (В. Врублевський «Ажіотаж, або Хроніка одного жарту», с. 191); -оз-: Не могли хоча б пару пляшок шампіньйози узяти! До ось цих, – кивнув самим лише підборіддям, показуючи на опеньки, – ось цих шампіньйонів! (О. Чорногуз «Претенденти на па­паху», с. 401); -ист-: Або – військово-повітряні сили НАТО. Бо в них служить син уродженця «Мозамбіка» Петра Зябки – Артур Зоббі. Тільки ж і онтарійці, і натисти покрутять пальцем біля скроні і спитають: «Тому голові сільради метеорит на голову не впав?» (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 128); -єнк-: Якийсь унтер При­шибєєв – ще царський – сказав колись «Казатін». І наші рідні при­шебеєнки, вже сучасні, щоб не порушувати традиції, в один голос: «Казатін! Казатін! (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 30); -ій-: Ми вже так звикли до того шкуродертія, що коли нема кому дерти із нас, деремо один із одного (с. 23);

суфіксоїди: -завр-: Ще до того як фільм надійшов у прокат, виконавець головної ролі тракторозавра Хоми якийсь Джон Маккінлі став знаменитістю, його ім’я не сходило зі сторінок газет (Є. Гу­цало «Парад планет», с. 664); -вод-: Вельми великі членоводи! (Є. Ду­дар «Галерея чудотворців», с. 15); -ман-: А наші марксомани так запопадливо вивернули хребта уліво, що жодна медицина світу не може поставити його на місце (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 13); -кратіj-: І в печінках сидить безкарна, розбурхана дурнокра­тія (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 17);

суфіксально-постфіксальний спосіб: І не суркилося над Києвом небо. І не кучмилися над Україною зграї ненажерливих москітів (с. 178).

Щодо слів, утворених способом основоскладання, варто зазначи­ти, що комічність у них посилена за рахунок того, що в їхній значеннєвій основі міститься такі мовні одиниці:

1) старослов’янізм: Ми вже так звикли до того шкуродертія, що коли нема кому дерти із нас, деремо один із одного. Для реге­нерації нації (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 23); сленг: Якщо не пискляво-шип’ячою голопопсою, то судомно-дригаючою голопупсою (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 79); розмовна лексика: Що-що, а спихотехніка в нашій організації на висоті (В. і Н. Лапікури «Вилов бандюг по-науковому», с. 39);

2) розмовно-експресивна лексика: Звісили червоний прапор з балкона, махали ним під час сесії, депутати знавісніли в дискусіях, було велике мордолупцювання (Л. Костенко «Записки українського самашедшого», с. 57);

3) просторічна лексика: Гірше нашої самодралівки, але п’ють оті віскі одинарні, подвійні, потрійні (О. Чорногуз «Претендент на папаху» с. 405);

4) ненормативна лексика: А старше покоління по кущах матю­калося «...в ананасадопомогумать» (Є. Дудар «Галерея чудотвор­ців», с. 124);

5) іншомовна лексика: По-моєму, тут уже потрібні не політо­логи, а політпаталоги (Л. Костенко «Записки українського сама­шедшого», с. 47);

6) контамінація: (концерт і консенсус): Декорацію про сувере­нітет України вже прийняли. А ось до спільного «концертусу» не дійшли (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 117);

7) абревіація: а) буквена: Мабуть, це трагедія не для всього СНД, а для головного есендюшника – Росії (Є. Дудар «Галерея чудо­творців», с. 53); – То за яку дефіцитну продукцію виміняв прикрасу південно-корейську?

− За ВВО.

− А що це таке? В’ялені оселедці?

– Та ось же вона, нетямо! – дзенькнув виделкою по пляшці Іно­кентій. – вільно викапана оковита (М. Пальчик «На промисловій основі», с. 2); – Шепеонів, – у Ховрашкевича обличчя було схвильо­ване і таке бліде, як у першокласника комірець зранку. – Шепеонів. Скорочено: ШеПеОН. Повністю: шапкоподібний ондатр. То я так умовно їх назвав, – розмахуючи руками, пояснював Ховрашкевич. – Потім ми, звичайно, виводитемо не тільки шепеонів, а й качкопонів (О. Чорногуз «Аристократ» із Вапнярки», с. 123); Ну хоча б на помин­ки про СССР – Союзу Советских Социалистических Рабов (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 125); Розтовкмачте ви цьому «деде» (дер­жавному дебіл), що мова народу – його першооснова (Є. Дудар «Га­лерея чудотворців», с. 185). – Слухай «ДД» – доблесний дебіл (с. 218);

б) звукова: ВІЛ-інфіковані (В. І. Леніним заражені) (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 62); Громадськість хутора «Мозамбік» не дивує, що ФУММ – феномен українського марксиста-мутанта – не зміг би пояснити навіть сам Карл Маркс (Є. Дудар «Галерея чудо­творців», с. 126);

в) складова: У нас тепер дома цілий бабком (Л. Костенко «За­писки українського самашедшого», с. 144); – ...Бий жлободром (В. Ді­брова «Бурдик», с. 140); І чому вона має таке ім’я? «Мегацета»? ...− А назва така на честь моєї дружини Марії Ганни Цецилії Терези (О. Чорногуз «Претенденти на папаху», с. 352); А кумачі і пердкоми згинули! (В. Діброва «Бурдик», с. 99).

8) лексико-семантичний спосіб: Шевальє назбирали дванадцять. Один «дворянин» – по чужих дворах лазить. Є «шляхтич» – на залізничному шляху промишляє. Він же «банкір». відмиває брудні гро­ші. Все, що за день в електричках нажебрає, увечері в кабаку «від­миває». Три знамениті в наших околицях «металурги». Промишля­ють на збиранні металобрухту. Визнаний «аграрій» – спеціаліст по чужих городах. Шевальє «Курка» – майстер по курниках (Є. Дудар «Галерея чудотворців», с. 217).

Авторські неологізми відіграють важливу роль у зображенні ко­мічного. За їх допомогою влучно, образно й дошкульно репрезентують недоліки поведінки людини. Неологізми такого зразка змальовують негативні реалії через призму художнього авторського бачення.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Неоло­гізми використовують як стилістичний засіб. Сатирики та гумористи часто послуговуються неологізмами, оскільки ці мовні одиниці віді­грають важливу роль у створенні комічного зображення особи й ко­мічних ситуацій. Сатирики та гумористи вживають ці слова для ство­рення іронічного, гумористичного і сатиричного ефекту. Завдяки таким неологізмам письменники зображають недоліки поведінки людей. Вивчення авторських неологізмів як засобу комічного варто продов­жити на матеріалі ліричних і драматичних творів української літератури.

Література

1. Дудик П. С. Стилістика української мови : [навч. посіб.] / П. С. Дудик. – К. : Вид. центр «Академія», 2005. – 369 с.
2. Стилістика української мови : [підручник] / Л. І. Мацько та ін. [за ред. О. М. Мацько]. – К. : Вища шк., 2003. – 463 с.
3. Пономарів О. Д. Стилістика сучасної української мови : [підручник] / О. Д. По­номарів. – К. : Либідь, 1993. – 248 с.
4. Сучасна українська літературна мова. Стилістика / [за заг. ред. І. К. Біло­діда]. – К. : Наук. думка, 1973. – 588 с.
5. Сучасна українська літературна мова. Лексика і фразеологія / [за заг. ред. І. К. Білодіда]. – К. : Наук. думка, 1973. – 540 с.

Referenses

1. Dudyk P. S. Stylistyka ukrainskoi movy : [navch. posib.] / P. S. Dudyk. – K. : Vyd. tsentr «Akademia», 2005. – 369 s.
2. Stylistyka ukrainskoi movy : [pidruchnyk] / L. I. Matsko ta in. [za red. O. M. Mats­ko]. – K. : Vyshcha shk., 2003. – 436 s.
3. Ponomariv O. D. Stylistyka suchasnoi ukrainskoi movy : [pidruchnyk] / O. D. Po­nomariv. – К. : Lubid, 1993. – 248 s.
4. Suchasna ukrainska literaturna mova. Stylistyka / [za zag. red. I. K. Bilodida]. – K. : Nauk. dumka, 1973. – 588 s.
5. Suchasna ukrainsra literaturna mova. Leksyka i frazeologiіа / [za zag. red. I. K. Bi­lodida]. – K. : Nauk. dumka, 1973. – 570 s.

Кузьмич Елена. Неологизм как средство комизма. В статье говорится о неологизмах как средстве комического. Неологизмы – это новые слова. Они появляются на определенном этапе развития языка. Говорящий понимает но­визну этих слов. Существуют лексические и семантические неологизмы. Инди­видуальные (авторские) неологизмы образуют те же языковые средства, кото­рые образуют и общеязыковые. Автор должен уметь оригинально совместить слова, подобрать необычные определения, соединить отличительные в семанти­ческом или временном плане понятия. Неологизмы могут быть использованы как стилистическое средство. Сатирики часто используют неологизмы. Эти слова очень важны для создания комического изображения и комических ситу­аций. Сатирики употребляют эти слова для изображения иронического, юмо­ристического и сатирического эффекта. Использование неолгизмов позволяет писателям изображать недостатки человеческого поведения. Неолoгизм может дать негативную характеристику персонажу произведения. Индивидуальные авторские неологизмы имеют особенный комический эффект. Неологизмы показывают негативное видение реальности через призму видения автора.

Ключевые слова: неологизмы, лексические и семантические неологизмы, индивидуальные неологизмы, комическое, средаства комического.

Kuzmuch Olena. Neologism as Means of Comic. The article deals with the neologism as meaning of comic. The neologisms are the new words. They arise at the certain stage of the development of the language. The speaker understands the novelty of these words. There are lexical and semantic neologisms. The individual forms of the neologisms are created by the known language means. The author must be able to combine words very originally to choose interesting definition combine concepts that are different in the semantic and temporal plane. Neologisms can be use as a stylistic mean. The satirists and humorists use neologisms very frequently. These words are very important in the creation of the comic image and comic situations. The satirists and humorists use these words to create the ironic, humorous and satirical effect. Using of the neologisms by the writers depict shortcoming the behavior of the people. Neologisms can give the negative characteristic of the person. The individual neologisms have the special comic effect. Neologisms show the negative vision of the reality through the prism of vision of the author.

Key words: neologism, lexical and semantic neologisms, individual forms of the neologisms, comic, means of comic.