УДК 811.161.2’366.5

Наталія Лахно 

АКТАНТНИЙ РОЗПОДІЛ СЕМАНТИКИ ПРЕФІКСАЛЬНИХ ДІЄСЛІВ

У статті акцентовано на здатності дієслівних префіксів спрямовувати функціональну характеристику актантів у бік суб’єкта або об’єкта та визначати її. Розглянуто типи актантної характеристики, які комбінуються в межах лексико-семантичних варіантів та ілюструють взаємозв’язок між морфолого-семантич­ними варіантами префіксів і генеративною, акумулятивною та гібридною функ­ціями актантів.  Виявлено, що префікси можуть експлікувати аспектуальні та фазові характеристики дієслова. З’ясовано, що акціонально-фазова організація дієслова і генеративно-акумулятивні функції придієслівних актантів пов’язані між собою системними відношеннями: неграничність і нерезультативність ко­релюють із генеративною функцією актантів, а граничність і результативність – з акумулятивною. Встановлено, що префіксальна сполучуваність відображає семне варіювання мотивуючого дієслова і є засобом експлікації сем (актуалі­зації), нейтралізації вихідних сем та «наведення» нових. Наголошено на тому, що спрямованість актантної характеристики префіксів також варіює залежно від багатозначності службових морфем і належності дієслова до певної лек­сико-семантичної групи. Проілюстровано перерозподіл актантних функцій унаслідок семантичних процесів.

Ключові слова: префіксальне дієслово, актантний розподіл семантики, ге­неративна функція, акумулятивна функція, гібридна функція, актанти-поши­рювачі.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. У сучасній лінгвістиці першочергового значення набуває вивчення проблем, пов’язаних із функціонуванням мовних одиниць, зокрема лексичних, щодо виявлення складного механізму взаємодії їхніх різнорівневих властивостей, встановлення специфіки їх узгодження з контекстом тощо. Такі завдання зумовлюють активізацію студій функціонального напряму, одним із аспектів якого є аналіз структурно-семантичних особливостей функціонально-семантичних категорій. Найбільше зацікавлення в цій сфері становить категорія актантного розподілу семан­тики дієслова.

Аналіз досліджень цієї проблеми. Донині розглянуто лише деякі аспекти зазначеної проблеми, порушені здебільшого в російському мовознавстві. О. М. Соколов, запропонувавши термін «актантний розподіл семантики дієслова», окреслив можливі напрями розгляду цього питання [7; 8]. Його ідеї розвинули Л. О. Іванова, Т. Д. Сер­гєєва (семантичний аналіз парадигм придієслівних актантів) [5], М. В. Кузнєцова (функціональні особливості придієслівних актантів, актантний розподіл семантики в лексикографічному аспекті) [1; 2], С. В. Лазарєв (особливості актантного розподілу семантики префік­сальних дієслів) [3], О. В. Петров (зворотна семантика віддієслівних імен) [4] та ін. В україністиці цьому питанню присвячено лише окремі праці С. О. Соколової [9; 10].

Мета статті полягає в аналізі функціо­нальних характеристик іменних придієслівних актантів, зумовленних семантикою префік­сальних дієслів. Реалізація поставленої мети передбачає встановлення основних типів актантної характеристики, пов’язаних з дієслівними префіксами, та визначення чинників, що впливають на варіювання актантної спрямованості префіксів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Під актантним розподілом семантики розу­міють спрямування дієслівних сем у бік характеристики актантів, які посідають у складі висловлення певні синтаксичні позиції, насампе­ред підмета та присудка, і виконують чотири основні функції: генера­тивну (здатність бути джерелом зовнішньої процесної ознаки або дії), акумулятивну (здатність набувати нових якісних ознак під впливом власної активності або зовнішніх та внутрішніх сил, що не залежать від самого актанта), гібридну (генеративно-акумулятивну) та поясню­вальну (функція прислівникових та дієслівних детермінантів).

На характер функцій придієслівних актантів помітно впливає морфемно розчленована семантика дієслова, оскільки морфемна спря­мованість сем у бік характеристики придієслівних актантів різного синтаксичного статусу є експлікацією семної комбінаторики вихід­ного мотивуючого лексико-семантичного варіанта. Зокрема, форму­вання семантики префіксів зумовлене необхідністю розчленованого аналізу функцій суб’єктних та об’єктних актантів.

Нами виділено основні типи актантної характеристики, пов’язані з дієслівними префіксами, які можуть комбінуватися в межах лек­сико-семантичних варіантів.

І. Генеративну характеристику суб’єктного актанта визнача­ють префікси на позначення:

1. Орієнтації суб’єкта в просторі щодо вихідного/або кінцевого пунктів руху, у горизонтальній чи вертикальній площині, стосовно об’єкта, що має певний зовнішній та/або внутрішній об’єм та ін.: Таким чином, поет вільно гуляв, як той козак-запорожець, котрий приїхав в рідне село із Січі... (В. Шевчук); Святії Архангели і Ангели …ізійдіть на святу гору і затрубіть у святу трубу (З журналу); Коли підпливли [ми] під міст, тихо вийшли на берег і рушили очеретами… (І. Сенченко); Вони зайшли за порослий хвойником горб і опинилися в кінці вулиці (Ю. Мушкетик).

Вихідними для таких мотиватів є дієслова руху.

2. Розподілу суб’єктної дії в часі: Слуги забігали, загомоніли, за­брязкотіли ключами (І. Нечуй-Левицький); Дід раптом заспівав, віді­йшовши од мене, злившися з темрявою (Ю. Яновський) – початок дії;

Виткнулась одна [бджола] у віконце, поморщилась, мов од холо­ду, полазила, полазила по вулику, знялася і полетіла (Панас Мир­ний); Осадчий півжиття просидів у заступниках міністра по кадрам (Ю. Щербак); Старий покурив біля порога, покашляв, побурмотів щось сам собі і пішов спати (Григорій Тютюнник) – обмеження дії певним проміжком часу;

Як же те дерево відшукати? – питає жінка (Григорій Тютюн­ник); Коли Осадчий, слабо захищаючись від Харитини, дописав па­пірця, дівчина схопила його і… вискочила (М. Чабан) – закінчення дії;

Заплигнула жабка з річки на набережну траву (М. Коцюбин­ський); Підскочила мати і давай на стіл збирати (І. Нечуй-Левиць­кий); Зразу й не розбереш, що добре, а що, вибачайте, годиться в сміття викинути (Марко Вовчок) – одноразовий вияв дії.

3. Результативної дії активного суб’єкта зі знаряддям праці: Син у землю заступа встромив і йде до хати (П. Тичина); Купець ударив брахмана палицею по голові, і той перетворився на золото (М. Кадері).

ІІ. Акумулятивну характеристику префікси спрямовують у бік суб’єктної та об’єктної групи.

1. Префікси орієнтують характеристику в бік об’єкта, який на­копичує ознаку:

а) одиничний об’єкт набуває певних якісних ознак внаслідок від­повідних дій над ним: Цементовану підлогу в будиночку встелили лінолеумом, але все ж земний холод відчувався у приміщеннях (Ю. Щербак); – Ну, заїздили гнідого! Злазь, приїхали! – відхекувався Іскров (О. Бойченко). Результативні префікси можуть достатньо точно вказувати на характер змін об’єкта. Наприклад, префікс про- – на «отри­мання в предметі наскрізного отвору» (просверлити дошку, проло­мити голову); префікс роз- – на розчленування об’єкта (розпилити дошку) і т. ін.;

б) дія охоплює певну кількість об’єктів: Йонька зайшов у чиєсь подвір’я на самому краю хутора, побудив собак (Григорій Тютюн­ник); Солонецькі хутори були. В травні німці дощенту випалили (В. Козаченко);

в) створення об’єкта (дієслова існування): Хто й коли збудував нашу хату, які майстри – невідомо (Олександр Довженко); Ні! Їх [тварин] створила земля, що й тепера дає їм поживу, Що породила своєю охотою, з власної волі (М. Зеров).

2. Акумулятивну характеристику має суб’єктний актант, якщо префіксальне дієслово вказує на пасивне накопичення ознаки: Дру­гого ранку, коли висохла роса на сонці, всіх винесено на двір (Олек­сандр Олесь); Місто, огорнене темною хмарою, вистигло, посіріло, зблякло (Ю. Щерба).

ІІІ. Суб’єктно-об’єктну характеристику актанта із гібридною функцією (ознака, викликана діями суб’єкта, накопичується в самому суб᾽єкті) зумовлюють префіксальні дієслова на позначення:

1. Якісної зміни суб’єкта: Коли з морської води хто-небудь би додумався варити юшку, солити тої юшки не треба (Остап Вишня); Жаль тільки, що влітку ночі короткі – ні тобі виспатись, ні напрацюватись для себе (Михайло Стельмах).

2. Посесивних відношень (активність виконавця дії є джерелом отримання якісного результату): …у серпні повинні б розпочатися ярмарки, де учні разом з батьками могли б заготувати все необхідне для нового навчального року (З газети); Берданку Кудрейко придбав у місті в знайомого мисливця (О. Донченко).

Однак не всі афікси обов’язково пов’язані з певною функціональ­ною характеристикою актантів. Як зазначає О. М. Соколов, «значна їх кількість поєднує енергетичну ознаку, замкнену на суб’єкт, і відсилає якісну ознаку до об’єкта, що її акумулює» [6, с. 20]. Отже, у разі об’єктної спрямованості семантики префікса, сема «активність суб’єк­та» не погашена. Саме активність суб’єкта зумовлює пасивність об’єкта і стає причиною його утворення або якісних змін.

Деякі префікси спеціалізовані лише на певній актантній харак­теристиці: префікси з часовим значенням – на суб’єктній, а більшість результативних префіксів – на об’єктній.

Також актанти можуть бути співвіднесені із сирконстантами. На­приклад, префікси про-, по- в дієсловах просидіти (над підручни­ками), побігати (цілий день) корелюють з обставинами, не втрачаючи зв’язок з суб’єктом, що генерує дію.

Семантичні функції придієслівних актантів пов’язані з аспекту­альними та фазовими характеристиками дієслова, які можуть експлі­кувати префікси.

Насамперед, мова йде про результативні та нерезультативні пре­фікси.

Як засвідчує опис типів актантної характеристики префіксів, з генеративною функцією актантів корелюють здебільшого нерезуль­тативні префікси, семантика яких орієнтована переважно на характе­ристику суб’єкта – виконавця дії. Це префікси зі значенням початку дії: по-, за- (закричати, попливти, захазяйнувати) та обмеження дії в часі: про-, по-, пере-, з- (побігати, поговорити, просидіти, перече­кати, злетів (час)), однократного вияву дії: з-, про- (злавірувати, про­говорити (щось)). Такі значення не вказують на появу в актантів нових якісних ознак, а характеризують розподіл дії в часі та особ­ливості перебігу дії. Мотивати зі значенням початку дії вказують на початок генерування дії, руху або становлення ознаки. Префіксальні дієслова зі значенням обмеження активності дії в часі описують дію, яка може довільно перериватися, закінчуватися, а дієслова однократ­ної дії інформують про момент активності та спосіб її здійснення.

З акумулятивною функцією переважно пов’язані похідні з резуль­тативними префіксами до-, пере-, на-, з-, в-, о-, по-, при-, роз-, ви- (добудувати будинок, перебоятися, розбудити сина, написати твір, злагідніти, врятувати бійця, ожиріти, поборонити поле, примирити супротивників, вишикувати солдат). Такі префікси можуть диферен­ційовано характеризувати якісну ознаку підмета або додатка (дерево почорніло – перепрати всю білизну).

Сема «граничність»/«неграничність», часто визначаючи префік­сальну сполучуваність лексико-семантичних варіантів, зумовлює й актантну характеристику. Перше граничне значення дієслова чорніти «ставати, робитися чорним або чорнішим» (сніг м’якшає і чорніє), зумовлює акумулятивну характеристику суб’єкта й наявність префік­сального мотивата почорніти з результативним значенням префікса. Неграничне друге значення «виділятися чорним, виднітися» (дерево сумно чорніло) мотивує фазовий дериват зачорніти з генеративною функцією суб’єкта.

Спрямованість актантної характеристики префіксів може зміню­ватися залежно від лексико-семантичного варіювання дієслова в ціло­му, багатозначності службових морфем та приналежності дієслова до певної ЛСГ.

Префіксація є засобом експлікації сем (актуалізації), нейтраліза­ції вихідних сем та «наведення» нових.

Префіксальна сполучуваність відображає семне варіювання мо­тивуючого дієслова, підтримуючи актуальну сему. Тому префікси є посередниками між семантикою імен та семантикою дієслова, відображаючи семантичну узгодженість між ними.

Функцію актуалізації префікса проілюструємо на прикладі полі­семантичного дієслова бити. Імпліцитно виражена актуалізація пев­них сем цього дієслова в різних комунікативних умовах стає експлі­цитною, представленою на морфемному рівні префіксами. Наприклад, сема «розчленування» експлікована в реченні «Розбити склянку». Префікс роз- не тільки збагачує дієслово семою реалізованої гранич­ності, але й актуалізує деструктивну сему «розчленування, знищен­ня», спрямовуючи її в бік акумулятивної функції актанта. У фразі «Розбити намет» експлікованої ознаки також набуває об’єкт у ре­зультаті дії, хоч акумуляція ознаки має конструктивний характер. Конструктивну ознаку, накопичену в об’єкті, може виражати і префікс в-: Вбити в голову.

Можлива нейтралізація вихідних сем мотивуючого дієслова вна­слідок префіксації. Похідні з часовими значенням «обмеження дії певним проміжком часу» втрачають зв’язок з об’єктом, який відчуває на собі дію суб’єкта, внаслідок нейтралізації семи спрямованості на характеристику акумуюючого об’єкта і актуалізації семи активності суб’єкта, пор.: полоти огірки – пополоти цілий день.

Подекуди префікси «наводять» результативні семи в дієсловах із неграничним характером дії. Наприклад, основні лексико-семантичні варіанти дієслів різноспрямованого руху мотивують похідні з префік­сами, що характеризують рух із погляду фази його перебігу (початок, кінець, проміжний етап, одноразовий вияв) або передають різні від­тінки інтенсивно-результативного руху, не змінюючи генеративну функцію суб’єкта. У вторинних лексико-семантичних варіантах цих дієслів префікси можуть експлікувати й наводити сему результатив­ності, що зумовлює генеративно-акумулятивну функцію актанта. Порівняйте: хлопець бігав цілий день (генеративна функція актанта) – хлопець вибігав собі посаду (генеративно-акумулятивна функція, по­сесивне значення). Префікси активно змінюють первинний актантний розподіл семантики дієслів й інших лексико-семантичних груп (мовлення та мислення, відсубстантивних дієслів, що виражають словотвірні значення «бути кимось, уподібнюватися до когось» і «займатися певною діяльністю»), наприклад: говорити (генеративна функція актанта) – заговорити когось (акумулятивна функція актан­та); аналогічно: сидіти – відсидіти ногу, лежати – відлежати боки.

Функціональні характеристики актантів зумовлені також полісе­мантичністю самих префіксів. Наприклад, префікс ви- у значеннях «рух зсередини назовні», «спрямування дії до певної просторової межі», «рух знизу догори» орієнтує семантику лексеми в бік актив­ного суб’єкта, експлікуючи його генеративну функцію: Чіпка тільки вийшов з двору, так і наліг на свої ноги (Панас Мирний); Марта хутенько вийшла на стежку: побачивши мене, зчервоніла і зупини­лась (Марко Вовчок); Ми вийшли на високу скелю над рікою Кам’ян­ка, де, як вістить легенда, лицар заснував поселення і назвав його власним ім’ям (Валерій Шевчук).

Генеративну функцію актанта також спричиняє префікс ви- у значеннях «виконання дії протягом певного часу» у лексемах, моти­вованих дієсловами стану та різноспрямованого руху, і дієсловах зі значенням результативної дії (сутовидова функція префікса): – Цілий день отак виходив (А. Головко); – Забезпечуй оплески, бо з-під коро­ви не вичищу (В. Дрозд).

В аспектуальному значенні інтенсивної результативності, яке по­в’язано з поширенням і впливом на певну поверхню або зі зміною об’єкта, префікс ви- визначає акумулятивну функцію актантів: – Поспішайте, посуд мийте, гарно вимажіть долівку (Олександр Олесь); – Викохала таку корову та на свою шию! Нема, щоб як інші, якось принадити! (М. Грушевський).

Вивчаючи актантно-орієнтований розподіл семантики дієслівних префіксів, важливо зважати на різні комбінаторні варіанти, спрямова­ність інших морфем. Наприклад, у реченні Коваль розплюснув під­кову семантика префікса роз- пов’язана з об’єктом і фіксує результат дії, водночас суфікс -ну- характеризує генеративну функцію суб’єкта.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Префікси експлікують потенційні семи мотивуючого дієслова, є засобом коре­ляційного зв’язку між семантикою дієслова та функціями придіє­слівних актантів, а також важливим комунікативним засобом мови. Вони описуюють не лише дію, а й предмети (їхні форми, розміри, ак­тивність та пасивність). Під час визначення актантних характеристик префіксів слід враховувати лексико-семантичне варіювання дієслова в цілому, багатозначність службових морфем та приналежність діє­слова до певної лексико-семантичної групи.

Явище актантного розподілу семантики допоможе пояснити зако­номірності появи різноманітних мовних форм (префіксальних, суфік­сальних дієслів, віддієслівної лексики) та перозподіл функцій актан­тів у зв’язку зі зміною морфемного складу дієслова (префіксація, конфіскація, заміна суфіксів та ін.), а також розв’язати проблеми уніфікації та виведення типових формул словникових тлумачень.

Література

1. Кузнецова М. В. Актантная распределенность глагольной семантики (лекси­кографический аспект) / М. В. Кузнецова // Проблемы функционально-семан­тической грамматики : материалы Всесоюз. науч.-метод. конф. (16−17 апр. 1991 г.). – М. : РУДН, 1994. – С. 51–57.
2. Кузнецова М. В. Функциональная характеристика приглагольных актантов в позиции подлежащего : автореф. дис. … канд. филол. наук : 10.02.01 / М. В. Кузнецова. – М., 1989. – 16 с.
3. Лазарев С. В. Субъектно-аккумулятивная адресованность семантики гла­голь­ных префиксов в современном русском языке : дис. ... канд. филол. наук : 10.02.01 / С. В. Лазарев. – М., 1995. –  276 с.
4. Петров А. В. Залоговая семантика в отглагольных именах русского языка : автореф. дис. … канд. филол. наук / А. В. Петров. – М., 1985. – 16 с.
5. Сергеева Т. Д. Семантический анализ парадигм приглагольных актантов / Т. Д. Сергеева, Л. А. Иванова // Производное слово и способы его фор­мирования. – М. : [б. и.], 1990. – С. 146–153.
6. Соколов О. М. Взаимосвязь фазовости и актантной функциональности в системе имплицитной морфологиии русского языка / О. М. Соколов // Про­блемы функционально-семантической грамматики : материалы Всесоюз. науч.-метод. конф. (16–17 апр. 1991 г.). – М. : РУДН, 1994. – С. 15–22.
7. Соколов О. М. Имплицитная морфология русского языка : [монография]. – 2-е изд., испр. и доп. / О. М. Соколов ; отв. ред. С. О. Соколова. – Нежин : ООО «Гидромакс», 2010. – 184 с.
8. Соколов О. М. Некоторые функции именных актантов в связи с семантикой русских глаголов / О. М. Соколов // Исследования лексической и граммати­ческой семантики современного русского языка : сб. научн. тр. – Симферо­поль : СГУ, 1983. – С. 3–17.
9. Соколова С. О. Дієслова з постфіксом -ся як граматична проблема / С. О. Со­колова // Мовознавчий вісник : зб. наук. пр. на пошану проф. К. Городен­ської з нагоди її 60-річчя. – Черкаси : [б. в.], 2000. – Вип. 8. – С. 93–100.
10.  Соколова С. О. Дієслово як носій фреймової семантики / С. О. Соколова // Теоретична і дидактична філологія : зб. наук. пр. – К. : Міленіум, 2007. – Вип. 2. – С. 246–257.

References

1. Kuznetsova M. V. Aktantnaia raspredelennost glagolnoi semantiki (leksikogra­ficheskii aspekt) / M. V. Kuznetsova // Problemy funktsionalno-semanticheskoi grammatiki : materialy Vsesoiuz. nauch.-metod. konf. (16–17 apr. 1991 g.). – M. : RUDN, 1994. – S. 51−57.
2. Kuznetsova M. V. Funktsionalnaia harakteristika priglagolnyh aktantov v pozi­tsii podlezhaschego : avtoref. dis. … kand. fIlol. nauk : 10.02.01 / M. V. Kuzne­tsova. – M., 1989. – 16 s.
3. Lazarev S. V. Subiektno-akkumuliativnaia adresovannost semantiki glagolnyh prefiksov v sovremennom russkom yazyke : dis. ... kand. filol. nauk : 10.02.01 / S. V. Lazarev. – M., 1995. – 276 s.
4. Petrov A. V. Zalogovaia semantika v otglagolnyh imenah russkogo yazyka : avtoref. dis. … kand. filol. nauk / A. V. Petrov. – M., 1985. – 16 s.
5. Sergeeva T. D. Semanticheskii analiz paradigm priglagolnyh aktantov / T. D. Ser­geeva, L. A. Ivanova // Proizvodnoie slovo i sposoby ego formirovaniia. – M., 1990. – S. 146–153.
6. Sokolov O. M. Vzaimosviaz fazovosti i aktantnoi funktsionalnosti v sisteme implitsitnoi morfologii russkogo yazyka / O. M. Sokolov // Problemy funk­tsionalno-semanticheskoi grammatiki : materialy Vsesoiuz. nauch.-metod. konf. (16−17 apr. 1991 g.). – M. : RUDN,1994. – S. 15−22.
7. Sokolov O. M. Implitsitnaia morfologiia russkogo yazyka: monografiia. – 2‑ye izd., ispr. i dop. / O. M. Sokolov ; vіdp. red. S. O. Sokolova. – Nezhin : OOO «Gidromaks», 2010. – 184 s.
8. Sokolov O. M. Nekotoryie funktsii imennyh aktantov v sviazi s semantikoi russkih glagolov / О. М. Sokolov // Issledovaniia leksicheskoi i grammatiches­koi semantiki sovremennogo russkogo yazyka : sb. nauch. tr. – Simferopol : SGU, 1983. – S. 3–17.
9. Sokolova S. O. Diieslova z postfIksom -sia yak gramatychna problema / S. O. Sokolova // Movoznavchyi visnyk : zb. nauk. pr. na poshanu prof. K. Horo­denskoi z nagody ii 60-richchia. – Cherkasy, 2000. – Vyp. 8. – S. 93–100.
10.  Sokolova S. O. Diieslovo yak nosii freimovoi semantyky / S. O. Sokolova // Teoretychna i dydaktychna fIlologiia : zb. nauk. pr. – K. : Milenium, 2007. – Vyp. 2. – S. 246–257.

Лахно Наталия. Актантное распределение семантики префиксальных глаголов. В статье акцентировано на способности глагольных префиксов направлять функциональную характеристику актантов на объект или субъект и определять её. Рассмотрены типы актантной характеристики, комбинирую­щиеся в пределах лексико-семантических вариантов (ЛСВ) и илюстрирующие взаимосвязь между морфолого-семантическими вариантами префиксов и гене­ративной, аккумулятивной и гибридной функциями актантов. Выявлено, что префиксы могут эксплицировать аспектуальные и фазовые характеристики гла­гола. Выяснено, что акционально-фазовая организация глагола и генеративно-аккумулятивные функции приглагольных актантов связаны между собой сис­темными отношениями: неграничность и нерезультативность коррелируют с генеративной функцией актантов, а граничность и результативность – с акку­мулятивной. Установлено, что префиксальная сочетаемость отображает семное варьирование мотивирующего глагола и является способом экспликации сем (актуализации), нейтрализации исходных сем и «наведению» новых. Подчёрк­нуто, что направленность актантной характеристики префиксов также варьиру­ется в зависимости от многозначности служебных морфем и принадлежности глагола к определенной лексико-семантичной групе. Проилюстрировано пере­распределение актантных функций в результате семантических процессов.

Ключевые слова: префиксальный глагол, актантное распределение семан­тики, генеративная функция, аккумулятивная функция, гибридная функция, актанты-распространители.

Lakhno Natalia. Actant Distributing of Semantics of Prefixed Verbs. This study shows the capability of verbal prefixes direct functional description of actants in the line of subject or object. The models of actant characteristic are combined within bounds of lexical-semantic variants, they illustrate interconnection between morphological-semantic variants of the prefixes and generative, accumulative and hybrid functions of actants. It is stressed that prefixes can expose aspectual and phase descriptions of verb. Actional-phase organization of verb and generative-accumu­la­tive function of adverbial actants linked by the system relations: perfective and ineffectual are correlated with generative function of actants but imperfective and effectual – with accumulative function. Prefixal concord shows of semial variation of motivational verb. Prefixal consord is facilities of the explication of semes (actuali­zation), neutralization of the derivative semes and production of the new semes. Direction of the prefix’s actant characteristic relies on the polysemy of affix and belonging of verb to the definite lexical-semantic group. Data are given about re-distribution of actancy function in consequence of semantic processes.

Key words: prefixal verbs, actant division of semantics, generative function, accumulative function, hybrid function, actant-dilator.