УДК 811.161.2’367.335

Тетяна Масицька 

СКЛАДНОПІДРЯДНІ РЕЧЕННЯ ЯК ДЕРИВАЦІЙНА БАЗА ПРОСТИХ УСКЛАДНЕНИХ КОНСТРУКЦІЙ

У статті схарактеризовано складнопідрядні речення як дериваційну базу простих ускладнених речень. Складнопідрядне речення визначено як різновид складних конструкцій, у яких одна предикативна частина підпорядкована іншій предикативній частині за допомогою підрядного зв’язку. Вказано, що диферен­ційною ознакою предикативних частин у складнопідрядному реченні є синтак­сична нерівноправність, яка засвідчує про наявність у структурі складнопідряд­ного речення головної і підрядної предикативних частин. З’ясовано, що синтак­сично залежна підрядна частина підпорядкована головній частині складнопідряд­ного речення. Проаналізовано два типи елементарних складнопідрядних речень: формально елементарні і семантично елементарні складнопідрядні речення. Зважаючи на формально-синтаксичну і семантико-синтаксичну інтерпретацію складнопідрядних речень, указано, що елементарні складнопідрядні речення становлять дериваційну базу простих ускладнених речень. Класифіковано дифе­ренціацію семантико-синтаксичних залежностей у складнопідрядних структурах.

Ключові слова: складнопідрядне речення, просте ускладнене речення, елементарне складнопідрядне речення, вихідні предикатні семантико-синтак­сичні залежності.

Постановка наукової проблеми та її значення. У синтаксисі складні предикативні одиниці цілісного утворення мають різне тлу­мачення й неоднакові підходи до їхньої кваліфікації, визначення місця і статусу на текстовому рівні. Складнопідрядні речення сучасної української мови – один із найпоширеніших типів речень за струк­турно-семантичними та кількісними ознаками. Проблематика склад­нопідрядних речень як цілісних реченнєвих одиниць і сьогодні про­довжує цікавити лінгвістів, що викликано складністю цих синтаксич­них конструкцій. Особливість складнопідрядного речення визначена характером відношень між його частинами, які на думку І. Р. Вихо­ванця, «...можна розглядати в декількох планах – власне-семантич­ному, семантико-синтаксичному і власне-синтаксичному» [2, c. 144]. Вчений акцентує увагу на нетотожному характері перших двох ярусів і вважає, що вони властиві семантичній структурі речення у двох її виявах – власне-семантичному і семантико-синтаксичному, яким при­таманна часткова подібність, а власне-синтаксичний ярус вказує на тип синтаксичного підрядного зв’язку між частинами, тому власне-семан­тичний і власне-синтаксичний яруси є найбільш віддаленими [2, с. 144]. Кожний ярус структури складного речення ґрунтується на типах відношень між частинами, зокрема чіткого аналізу потребують дослі­дження вихідних предикатних семантико-синтаксичних залежностей у складнопідрядних реченнях.

Аналіз досліджень цієї проблеми. У граматичних студіях про­блематика складнопідрядного речення найбільш вагомо представлена в дослідженнях І. Р. Вихованця (фундатор функційно-категорійної концепції в дослідженні складнопідрядних речень) [2–4], А. П. За­гнітка (визначення функційних особливостей складнопідрядних ре­чень, їхня класифікація) [10; 11], К. Г. Городенської (аналіз складно­підрядних речень як базових одиниць для різних типів простих ускладнених речень, виокремлення підрядних сполучників з ураху­ванням їхньої формально-синтаксичної і семантико-синтаксичної диференціації) [5–7], М. В. Мірченка (обґрунтування підрядності з позицій категорійної граматики) [18], Р. О. Христіанінової (вивчення формально-граматичної і семантико-синтаксичної організації склад­нопідрядних речень, з’ясування специфіки репрезентації синтаксич­них категорій у складнопідрядних реченнях) [23], Н. Л. Гуйванюк (дослідження формально-семантичних співвідношень в системі син­таксичних одиниць) [8], К. Ф. Шульжука (аналіз складнопідрядних елементарних та багатокомпонентних речень) [24]. Мовознавці спря­мовують увагу і на конкретні типи складнопідрядних конструкцій, зо­крема проаналізовано займенниково-співвідносні складнопідрядні ре­чення [15]; складнопідрядні просторово-ототожнювальні речення [1]; складнопідрядні порівняльні речення [12]; типи допустових речень [14]; складнопідрядні речення з підрядними прикомпаративними [16]; складнопідрядні речення прислівного типу [19]; складнопідрядні ре­чення з умовною модальністю [20]; прислівні складнопідрядні речен­ня з’ясувального типу [21]; складнопідрядні речення з корелятами якісно-кількісної семантики [22]; схарактеризовано синкретичні типи підрядності [13] у складнопідрядних конструкціях; досліджено типо­логію синтаксичних зв’язків у складнопідрядних реченнях із підряд­ними причини [9]. У студіях вчених проаналізовано формально-гра­матичну організацію складнопідрядних конструкцій, висвітлено їхні семантико-синтаксичні особливості, диференційовано типи сполуч­них засобів у складнопідрядних реченнях, однак проблематика визна­чення складнопідрядних речень як дериваційної бази простих усклад­нених конструкцій потребує окремого дослідження.

Мета статті – дослідження складнопідрядних речень як дерива­ційної бази простих ускладнених конструкцій, виокремлення вихід­них предикатних семантико-синтаксичних залежностей у складнопід­рядних реченнях. Для досягнення поставленої мети необхідно розв’я­зати такі завдання: 1) розмежувати елементарні та неелементарні складнопідрядні речення; 2) схарактеризувати передбачуваний і непе­редбачувані підрядні зв’язки у складнопідрядних реченнях; 3) дифе­ренціювати вихідні предикатні семантико-синтаксичні залежності в складнопідрядних конструкціях.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Складнопідрядне речення визначаємо як різновид складних конструкцій, у яких одна предикативна частина підпорядкована іншій предикативній частині за допомогою підряд­ного зв’язку. Диференційною ознакою предикативних частин у склад­нопідрядному реченні є синтаксична нерівноправність, яка свідчить про наявність у структурі складнопідрядного речення головної преди­кативної частини і підрядної предикативної частини. На відміну від складносурядних речень, складнопідрядним цілісним конструкціям притаманна ширша сукупність засобів зв’язку (сполучники і сполучні слова). Варто вказати і на об’ємнішу систему семантико-синтаксич­них залежностей у складнопідрядних реченнях. Склад структури складнопідрядних конструкцій свідчить про синтаксичну нерівно­правність частин (головної і підрядної) складнопідрядного речення. Синтаксично залежна підрядна частина підпорядкована головній час­тині складнопідрядного речення. І. Р. Вихованець вказує на формаль­ні ознаки складнопідрядного речення і виділяє «...види підрядного зв’язку (детермінантний, детермінантно-кореляційний, прислівний, прислівно-кореляційний), сполучниковий і безсполучниковий зв’язок предикативних частин» [3, с. 313].

Елементарні складнопідрядні речення сформовані тільки з двох предикативних частин (головної і підрядної). Їх варто диференцію­вати на два типи: формально елементарні і семантично елементарні складнопідрядні речення. Формально елементарні складнопідрядні конструкції формують дві предикативні частини (головна і залежна), поєднані передбачуваним підрядним зв’язком. Передбачуваний під­рядний зв’язок є сполучниковим, напр.: А знаєш, що треба в дорозі людині, Окрім хліба й солі, ковточка води? (П. Мах); Ярослав бачив, <...> як вершники вистрибували один з-перед одного... (П. Загре­бельний); Він зовсім не вірив, що Андрій піде на волю... (І. Багряний); ...Ганнуся знала, що це тільки початок (В. Шкляр) і безсполучни­ковим, який властивий складнопідрядним конструкціям із прислівним підрядним зв’язком. Опорний предикат головної частини за своєю семантикою формує залежний компонент в об’єктній (з’ясувальній) функції, напр.: І коли бачиш: тягне рученята <...> дитиночка твоя й моя шовкова... (С. Йовенко); Франциск відчув: ще трохи – і заплаче (Т. Прохасько); Відповівши хлопцеві, Мирон Данилович відчув: справ­ді, страх нападає через той дим... (В. Барка); Ти думав – я пішла у дощ? (В. Штинько); Сивоок <...> побачив: дід дає богові своє поличчя! (П. Загребельний). У реченнях підрядні частини залежать від семантики предикатів: відчув, думав, побачив. І. Р. Вихованець вважає визначальними складнопідрядними структурами сполучникові склад­нопідрядні речення й указує на їхню домінантну функцію навіть там, де паралельно застосовують безсполучникові складнопідрядні речення (з’ясувальні конструкції) [3, с. 316]. Такі конструкції є досить поши­реними, напр.: ...в той же час Андрій до глибини душі відчув, що всі реагують на його присутність (І. Багряний); Я теж відчув, що в цій долині діють якісь могутні енергії, ще невідомі людям (О. Бердник); ...вона [Шуйця. – Т. М.] теж, мабуть, знала, що загине вже остаточно без цього доброго чоловіка з сяйливою бородою й імлис­тими загадковими очима (П. Загребельний).

На відміну від передбачуваного, непередбачуваний підрядний зв’язок не залежить від семантичного наповнення головної частини, для нього характерні семантико-синтаксичні відношення між голов­ною і підрядною частинами, напр.: Коли через деякий час археолог уже стояв з нею поруч і, схилившись на мур, знову повів мову про давнє, античне, Інна й цього разу вловлювала в його словах отой глибший, додатковий зміст... (О. Гончар); Коли сонце підіб’ється, набігає дітвора... (О. Гончар); Стук у велику дерев’яну колоду скликав кількаразово щодоби все населення обителі до молитви, до речі, також опівночі, коли кволий голос людини найчутніший для бога (П. Загребельний). У цих складнопідрядних конструкціях підряд­на частина пов’язана з головною частиною й зумовлена комуніка­тивними потребами висловлення. Передбачуваний підрядний зв’язок, зумовлений властивостями предиката в головній частині, називають прислівним, а слово в головній частині, від якого залежна підрядна частина, – опорним [3, с. 314]. Складнопідрядні речення з прислівною підрядною частиною можна трансформувати в прості реченнєві конструкції, напр.: ...що ж ти за князь, коли без ніг? (П. Загребельний) → Який ти князь без ніг?; Тож як зрадів Кон­стантан, коли прибули від царственого брата гінці з хрисовулом... (П. Загребельний) → Константан зрадів прибуттю від царственого брата гінців з хрисовулом; Вже світало, коли добралися до нової садиби (П. Загребельний) → На світанку добралися до нової садиби і прості неелементарні реченнєві конструкції, ускладнені дієприслівни­ковим зворотом, напр.: Він ще відмикав двері, коли почув у глибині квартири телефонний дзвінок (П. Загребельний) → Відмикаючи двері, він почув у глибині квартири телефонний дзвінок; Коли ми повер­нулися до Лебединського лісу, я зібрав козаків (В. Шкляр) → Повер­нувшися до Лебединського лісу, я зібрав козаків.

Елементарні складнопідрядні речення становлять дериваційну базу простих ускладнених речень. На думку К. Г. Городенської, це «...зумовлено його неоднорідною природою з точки зору власне-син­таксичної, семантико-синтаксичної та власне-семантичної інтерпре­тації» [5, с. 16]. У складнопідрядних реченнях цього типу підрядна предикативна частина залежить від головної предикативної частини, тобто в таких структурах функціонують семантико-синтаксичні за­лежності, які варто диференціювати на темпоральну, причинову, до­пустову, порівняльну, наслідкову семантико-синтаксичні залежності, семантико-синтаксичні залежності мети, умови, відповідності. Пере­творення складнопідрядних елементарних речень у прості ускладнені конструкції є одним із способів творення простих ускладнених ре­чень на базі складнопідрядних конструкцій. У процесі цього перетво­рення підрядна частина зазнає модифікації. К. Г. Городенська вказує на глибокий характер цих змін і постулює: «Суть їх полягає в пере­творенні предиката підрядної частини у віддієслівний або відад’єк­тивний іменник і в переміщенні його із центральної (присудкової) позиції в периферійну синтаксичну позицію та в заміні сполучників, що виражають семантико-синтаксичні відношення між головним і підрядним реченням, відповідними прийменниками, що спричиняєть­ся до утворення прийменниково-відмінкової форми з детермінантною функцією» [5, с. 17]. Сполучники підрядності вказують на сементико-синтаксичну залежність підрядної частини від головної. К. Г. Горо­денська вважає, що заміна їх прийменниками, а відповідно і дери­ваційна трансформація підрядної частини складнопідрядного речення в детермінант можлива лише на рівні певних типів семантико-синтак­сичних відношень, які встановлюються між підрядною частиною і предикативним ядром головної частини, зокрема тих, що мають коре­ляції з власне-семантичними відношеннями, або тих, що є синтезом двох і більше власне-семантичних відношень між елементарними ре­ченнями [5, с. 18]. На їхній базі функціонує темпоральна, причинова, допустова, порівняльна, наслідкова семантико-синтаксичні залежнос­ті, семантико-синтаксичні залежності мети, умови та відповідності. Утворення простих ускладнених речень із елементарних складнопід­рядних конструкцій здійснюється внаслідок акцентування семантич­ної функції однієї з елементарних конструкцій і послаблення семан­тичної функції другої з елементарних конструкцій. Згортання преди­ката підрядної конструкції в складнопідрядних реченнях із темпораль­ними, причиновими, допустовими, порівняльними, наслідковими се­мантико-синтаксичними відношеннями та семантико-синтаксичними відношеннями мети, умови й відповідності граматично перебудовує реченнєву конструкцію, унаслідок якої предикат підрядної частини зазнає перетворення на залежний від предиката головної елементар­ної конструкції віддієслівний або відад’єктивний іменник, а сполуч­ник, що виражає семантико-синтаксичні відношення між головною і підрядною конструкціями, замінений відповідним прийменником, унаслідок чого виникає залежна прийменниково-відмінкова форма. Наприклад, розглянемо особливості утворення причинової семанти­ко-синтаксичної залежності в простих неелементарних реченнєвих конструкція, утворених від складнопідрядних речень, напр.: Син же його, мій чоловік, зробивсь активістом, не з користі, а тому що повірив... (В. Барка) → Син же його, мій чоловік, зробивсь активіс­том через віру; ...я не могла вислуховувати нiяких слiв спiвчуття, тому що вважала себе винною в усьому (Л. Денисенко) → ...я не могла вислуховувати нiяких слiв спiвчуття через свою провину ком­поненти через віру, через провину є згорненими підрядними елемен­тарними конструкціями: Чоловік повірив; Я вважала себе винною. З формально-граматичного боку такі компоненти займають позиції залежних від підметово-присудкової основи другорядних членів речення. Із семантичного боку компоненти через віру, через провину мають причинову семантико-синтаксичну залежність від конструк­цій: Син же його, мій чоловік, зробивсь активістом, не з користі; Я не могла вислуховувати нiяких слiв спiвчуття конденсує в собі кон­струкції: Чоловік повірив; Я вважала себе винною і виражають при­чинову семантико-синтаксичну залежність. Причинова семантико-синтаксична залежністю функціонує на базі двочленних власне-семантичних причиново-наслідкових відношень і виражена підряд­ними причиновими сполучниками (бо, тому що, через те що, затим що, тим що, оскільки і под.) у складнопідрядних реченнях.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Складно­підрядне речення є різновидом складних конструкцій, у яких одна предикативна частина підпорядкована іншій предикативній частині за допомогою підрядного зв’язку. Диференційною ознакою предикатив­них частин у складнопідрядному реченні є синтаксична нерівноправ­ність, що засвідчує про наявність у структурі складнопідрядного ре­чення головної і підрядної предикативних частин. Синтаксично за­лежна підрядна частина підпорядкована головній частині складно­підрядного речення. Елементарні складнопідрядні речення варто ди­ференціювати на формально елементарні і семантично елементарні. Елементарні складнопідрядні речення становлять дериваційну базу простих ускладнених речень. Семантико-синтаксичні залежності у складнопідрядних структурах мають досить ємну диференціацію. Згортання предиката підрядної конструкції в складнопідрядних ре­ченнях із темпоральними, причиновими, допустовими, порівняльними, наслідковими семантико-синтаксичними відношеннями та семантико-синтаксичними відношеннями мети, умови й відповідності транс­формує реченнєву конструкцію в просте неелементарне речення. Пер­спективними вважаємо дослідження похідних предикатних семанти­ко-синтаксичних залежностей у простих неелементарних реченнях.

Література

1. Арделян М. В. Складнопідрядні просторово-ототожнювальні речення в су­часній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М. В. Арделян. – Х., 2002. – 19 с.
2. Вихованець І. Р. Семантико-синтаксична структура речення : [монографія] / І. Р. Вихованець, К. Г. Городенська, В. М. Русанівський. – К. : Наук. думка, 1983. – 219 с.
3. Вихованець І. Р. Граматика української мови. Синтаксис : [підручник] / І. Р. Ви­хованець. – К. : Либідь, 1993. – 368 с.
4. Вихованець І. Р. Складнопідрядне речення / І. Р. Вихованець // Українська мова : енциклопедія / [редкол. : В. М. Русанівський (співголова), О. О. Тара­ненко (співголова), М. П. Зяблюк та ін.]. – К. : Укр. енцикл. ім. М. П. Бажана, 2000. – С. 557.
5. Городенська К. Г. Деривація синтаксичних одиниць : [монографія] / К. Г. Го­роденська. – К. : Наук. думка, 1991. – 192 с.
6. Городенська К. Граматичний словник української мови: сполучники / Кате­рина Городенська. – Херсон : ХДУ, 2007. – 340 с.
7. Городенська К. Г. Сполучники української літературної мови : [монографія] / К. Г. Городенська. – К. : Ін-т укр. мови ; Вид. дім Дмитра Бураго, 2010. – 208 с.
8. Гуйванюк Н. В. Формально-семантичні співвідношення в системі синтаксич­них одиниць : [монографія] / Н. В. Гуйванюк. – Чернівці : Рута, 1999. – 336 с.
9. Дубовик Л. Типологія синтаксичних зв’язків у складнопідрядних реченнях з підрядними причини / Людмила Дубовик // Наук. вісн. Херсон. держ. ун-ту : [зб. наук. пр.]. – Херсон : ХДУ, 2006. – Вип. ІІІ. – С. 35–38.
10.  Загнітко А. П. Теорія сучасного синтаксису : [монографія]. – [Вид. 3-тє, виправл. і доп.] / А. П. Загнітко. – Донецьк : Дон ДУ, 2008. – 294 с.
11.  Загнітко А. П. Теоретична граматика української мови. Морфологія. Син­таксис : [монографія] / А. П. Загнітко. – Донецьк : ТОВ «ВКФ “БАО”», 2011. – 992 с.
12.  Заоборна М. С. Складнопідрядні порівняльні речення в сучасній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М. С. Заоборна. – Х., 1997. – 18 с.
13.  Зарицька В. Г. Синкретичні типи підрядності в системі складного речення автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. Г. Зарицька. – Дніпропетровськ, 2005. – 19 с.
14.  Ковальова Н. О. Структурні, логіко-семантичні і функціональні типи допус­тових речень у сучасній науковій мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Н. О. Ковальова. – Дніпропетровськ, 2005. – 18 с.
15.  Ломакович С. В. Займенниково-співвідносні речення в сучасній українській мові : автореф. дис. ... д-ра філол. наук : спец. 10.02.02 «Українська мова» / С. В. Ломакович. – К., 1993. – 52 с.
16.  Мараховська В. Г. Типи складнопідрядних речень з підрядними прикомпа­ративними : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. Г. Мараховська. – Запоріжжя, 1998. – 23 с.
17.  Мачак О. Ю. Синтаксична структура складнопідрядних речень з інтенсивно-допустовою семантикою : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. Ю. Мачак. – Кіровоград, 2010. – 20 с.
18.  Мірченко М. В. Структура синтаксичних категорій : [монографія]. – [Вид. 2‑ге, переробл.] / М. В. Мірченко ; [відп. ред. І. Р. Вихованець]. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2004. – 393 с.
19.  Орєхов В. В. Функціонально-комунікативні вияви складнопідрядних речень прислівного типу : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / В. В.Орєхов. – Донецьк, 2006. – 20 с.
20.  Руденко Н. Семантичні групи складнопідрядних речень з умовною модаль­ністю в сучасній українській літературній мові / Наталія Руденко // Лінгвіс­тичні студії : зб. наук. пр. / відп. ред. Г. І. Мартинова. – Черкаси : Брама-Україна, 2006. – С. 94–99.
21.  Савченко А. Л. Конструкутивні особливості прислівних складнопідрядних речень з’ясувального типу : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / А. Л. Савченко. – Дніпропетровськ, 1999. – 14 с.
22.  Ткач О. В. Складнопідрядні речення з корелятами якісно-кількісної семан­тики в сучасній українській мові : автореф. дис. ... канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / О. В. Ткач. – Х., 2000. – 18 с.
23.  Христіанінова Р. О. Складнопідрядні речення в сучасній українській літера­турній мові : [монографія] / Р. О. Христіанінова ; [відп. ред. І. Р. Вихова­нець]. – К. : Ін-т укр. мови ; Вид. дім Дмитра Бураго, 2012. – 368 с.
24.  Шульжук К. Ф. Синтаксис української мови : [підручник] / К. Ф. Шульжук. – К. : Вид. дім «Академія», 2004. – 408 с. 

References

1. Ardelian M. V. Skladnopidriadni prostorovo-ototozhniuvalni rechennia v suchas­nii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / M. V. Ardelian. – Kh., 2002. – 19 s.
2. Vykhovanets I. R. Semantyko-syntaksychna struktura rechennia : [monohrafiia] / I. R. Vykhovanets, K. H. Horodenska, V. M. Rusanivskyi. – K. : Nauk. dumka, 1983. – 219 s.
3. Vykhovanets I. R. Hramatyka ukrainskoi movy. Syntaksys : [pidruchnyk] / I. R. Vy­khovanets. – K. : Lybid, 1993. – 368 s.
4. Vykhovanets I. R. Skladnopidriadne rechennia / I. R. Vykhovanets // Ukrainska mova : entsyklopediia / [redkol. : V. M. Rusanivskyi (spivholova), O. O. Tara­nenko (spivholova), M. P. Ziabliuk ta in.]. – K. : Ukr. entsykl. im. M. P. Bazhana, 2000. – S. 557.
5. Horodenska K. H. Deryvatsiia syntaksychnykh odynyts : [monohrafiia] / K. H. Ho­rodenska. – K. : Nauk. dumka, 1991. – 192 s.
6. Horodenska K. Hramatychnyi slovnyk ukrainskoi movy: spoluchnyky / Kateryna Horodenska. – Kherson : KhDU, 2007. – 340 s.
7. Horodenska K. H. Spoluchnyky ukrainskoi literaturnoi movy : [monohrafiia] / K. H. Horodenska. – K. : In-t ukr. movy : Vyd. dim Dmytra Buraho, 2010. – 208 s.
8. Huivaniuk N. V. Formalno-semantychni spivvidnoshennia v systemi syntaksych­nykh odynyts : [monohrafiia] / N. V. Huivaniuk. – Chernivtsi : Ruta, 1999. – 336 s.
9. Dubovyk L. Typolohiia syntaksychnykh zviazkiv u skladnopidriadnykh rechen­niakh z pidriadnymy prychyny / Liudmyla Dubovyk // Nauk. visn. Kherson. derzh. un-tu : [zb. nauk. pr.]. – Kherson : KhDU, 2006. – Vyp. III. – S. 35–38.
10.  Zahnitko A. P. Teoriia suchasnoho syntaksysu : [monohrafiia]. – [Vyd. 3-tie, vypravl. i dop.] / A. P. Zahnitko. – Donetsk : Don DU, 2008. – 294 s.
11.  Zahnitko A. P. Teoretychna hramatyka ukrainskoi movy. Morfolohiia. Syntaksys : [monohrafiia] / A. P. Zahnitko. – Donetsk : TOV «VKF “BAO”», 2011. – 992 s.
12.  Zaoborna M. S. Skladnopidriadni porivnialni rechennia v suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / M. S. Zaoborna. – Kh., 1997. – 18 s.
13.  Zarytska V. H. Synkretychni typy pidriadnosti v systemi skladnoho rechennia avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / V. H. Za­rytska. – Dnipropetrovsk, 2005. – 19 s.
14.  Kovalova N. O. Strukturni, lohiko-semantychni i funktsionalni typy dopustovykh rechen u suchasnii naukovii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 “Ukrainska mova” / N. O. Kovalova. – Dnipropetrovsk, 2005. – 18 s.
15.  Lomakovych S. V. Zaimennykovo-spivvidnosni rechennia v suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... d-ra filol. nauk : spets. 10.02.02 «Ukrainska mova» / S. V. Lomakovych. – K., 1993. – 52 s.
16.  Marakhovska V. H. Typy skladnopidriadnykh rechen z pidriadnymy prykompara­tyvnymy : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / V. H. Marakhovska. – Zaporizhzhia, 1998. – 23 s.
17.  Machak O. Yu. Syntaksychna struktura skladnopidriadnykh rechen z intensyvno-dopustovoiu semantykoiu : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / O. Yu. Machak. – Kirovohrad, 2010. – 20 s.
18.  Mirchenko M. V. Struktura syntaksychnykh katehorii : [monohrafiia]. – [Vyd. 2-he, pererobl.] / M. V. Mirchenko ; [vidp. red. I. R. Vykhovanets]. – Lutsk : RVV «Vezha» VDU im. Lesi Ukrainky, 2004. – 393 s.
19.  Oriekhov V. V. Funktsionalno-komunikatyvni vyiavy skladnopidriadnykh rechen pryslivnoho typu : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / V. V. Oriekhov. – Donetsk, 2006. – 20 s.
20.  Rudenko N. Semantychni hrupy skladnopidriadnykh rechen z umovnoiu modal­nistiu v suchasnii ukrainskii literaturnii movi / Nataliia Rudenko // Linhvistychni studii : zb. nauk. pr. / vidp. red. H. I. Martynova. – Cherkasy : Brama-Ukraina, 2006. – S. 94–99.
21.  Savchenko A. L. Konstrukutyvni osoblyvosti pryslivnykh skladnopidriadnykh rechen ziasuvalnoho typu : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / A. L. Savchenko. – Dnipropetrovsk, 1999. – 14 s.
22.  Tkach O. V. Skladnopidriadni rechennia z koreliatamy yakisno-kilkisnoi seman­tyky v suchasnii ukrainskii movi : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / O. V. Tkach. – Kh., 2000. – 18 s.
23.  Khrystianinova R. O. Skladnopidriadni rechennia v suchasnii ukrainskii literatur­nii movi : [monohrafiia] / R. O. Khrystianinova ; [vidp. red. I. R. Vykhovanets]. – K. : In-t ukr. movy ; Vyd. dim Dmytra Buraho, 2012. – 368 s.
24.  Shulzhuk K. F. Syntaksys ukrainskoi movy : [pidruchnyk] / K. F. Shulzhuk. – K. : Vyd. dim «Akademiia», 2004. – 408 s.

Масицкая Татьяна. Сложноподчиненные предложения как дерива­ционная база простых осложненных конструкций. В статье рассмотрены осо­бенности сложноподчиненных предложений как деривационной базы простых осложненных предложений. Сложноподчиненное предложение определено как разновидность сложных конструкций, в которых одна предикативная часть подчинена другой предикативной части с помощью подчинительной связи. Указано, что дифференциальным признаком предикативных частей в сложно­подчиненном предложении выступает синтаксическая неравноправие, которое свидетельствует о наличии в структуре сложноподчиненного предложения главной и придаточной предикативных частей. Выяснено, что синтаксически зависимая придаточная часть подчинена главной части сложноподчиненного предложения. Проанализированы два типа элементарных сложноподчиненных предложений: формально элементарные и семантически элементарные сложно­подчиненные предложения. Учитывая формально-синтаксическую и семантико-синтаксическую интерпретацию сложноподчиненных предложений, указано, что элементарные сложноподчи­ненные предложения составляют деривацион­ные базу простых осложненных предложений. Классифицировано дифферен­циацию семантико-синтаксических зависимостей в сложноподчиненных струк­турах.

Ключевые слова: сложноподчиненное предложение, простое осложнен­ное предложение, элементарное сложноподчиненное предложение, выходные предикатные семантико-синтаксические зависимости.

Masytska Tetiana. Complex Sentence as the Derivational Base of Simple Complicated Constructions. The article deals with complex sentences as the derivational base of simple complicated sentences. A complex sentence is defined as a type of complicated constructions where one predicative part is hypotactic to the other predicative part with the help of subordinate copulation. The research specifies that the differentiative mark of predicative parts in a complex sentence is their syntactic inequity that indicates the existence of the main and the subordinate predicative parts in the structure of a complex sentence. It has been found that the syntax dependent clause is subordinated to the main clause in a complex sentence. The article focuses on two types of elementary complex sentences; they are formal elementary and semantically elementary ones. Taking into consideration formal syntactic and semantic syntactic interpretation of complex sentences, it should be noted that elementary complex sentences are the derivational base of simple complicated sentences. The article suggests the classification of semantic and syn­tactic dependency in complex subordinate structures.

Key words: a complex sentence, a simple complicated sentence, an elementary complex sentence, primary predicative semantic and syntactic dependencies.