Із багатозначністю термінів тісно пов’язане явище омонімії, однак питання розмежування омонімів у сучасному мовознавстві за­лишається дискусійним. У термінології, як і в загальновживаній лек­сиці, часто буває важко чітко визначити межу між полісемією та омо­німією. Явище полісемії подібне до лексичної омонімії, проте це лише зовнішнє вираження. На принципову відмінність між зна­чення­ми полісемічного й омонімічного слова звертає увагу О. С. Ахманова: «Полісемія – це тотожність слова за наявності в нього двох або біль­шої кількості виразно відмінних значень, які мають зв’язок із прямим номінативним значенням, а омонімія – це зовнішній збіг за звуковою оболонкою двох і більше слів» [1, c. 104]. При термінній омонімії (зовнішній чи міжгалузевій) слово із загальновживаної лексики по­трапляє в мову науки, де зберігає лише звукову оболонку, а семан­тичну спільність втрачає. При термінній полісемії одна звукова оди­ниця має декілька значень, які належать певній термінології. Тому по­лісемія в термінології внутрішня, розвивається вона в межах мови конкретної науки.

Багатозначні слова мають два й більше різних значень, які, на від­міну від омонімів, зберігають зв’язок із первинною семантикою сло­ва. Л. О. Симоненко наголошує на тому, що «полісемія впорядковує терміни всередині терміносистеми, тобто формує її ядро, а лексична омонімія належить до тих процесів, які впорядковують номінативні одиниці терміносистеми і цим зв’язують її з іншими науковими систе­мами» [11, с. 46]. Тому основним критерієм розмежування полісемії та омонімії має бути семантичний аналіз лексичних значень слів, що дасть змогу встановити наявність чи відсутність значеннєвого зв’язку між семами цих одиниць.

Омонімія термінів – це поширене явище. Традиційно виділяють три типи термінів-омонімів: міжгалузеві, міжфункційно-стильові та внутрішньогалузеві.

Найбільш поширеною в астрономічній термінології є міжгалузева омонімія, «характерною особливістю якої є те, що терміни-омоніми мають різні дефініції й функціюють у різних термінних системах» [3, с. 71]. Найчастіше міжгалузева омонімія виникає внаслідок повного розходження значень лексико-семантичних варіантів полісемантич­ного слова, тому терміни-омоніми одночасно можуть означувати кіль­ка різних номінацій.

У терміносистемі астрономії досліджуваного періоду зафіксовано такі приклади міжгалузевої омонімії: апсида¹ (астр.) – кінці великої осі плянетної орбіти – пункти найбільшого й найменшого віддалення плянети від Сонця (СЧС(Б), с. 43), апсида² (архіт.) – перекритий пів­кулястою банею виступ у стіні базилік (СЧС(Б), с. 43)); геліотроп¹ (астр.) – сонїшне зеркало (СЧС, с. 68), геліотроп² (геол.) – рід зелен­куватого мінерала, відміна хальцедона (СЧС, с. 68); нівеляція¹ (астр.) – оцінка ріжниці позему (СЧС, с. 212), нівеляція² (геол.) – зрівнянє ґрунту (СЧС, с. 212); орбіта¹ (астр.) – дорога обігу якого-небудь не­бесного тіла (СЧС, с. 22), орбіта² (анат.) – очна ямка (СЧС, с. 22); са­теліт¹ (астр.) – звізда, що безнастанно кружить довкола своєї пла­нети (СЧС, с. 272), сателіт² (техн.) – форма зчіплення трибків, коли один або більше трибків обертаються навколо одного нерухомого трибка (СЧС(Б), с. 334); цирк¹ (астр.) – кратер (ями, лійки на Місяці, що являють собою кільцеподібні гори) особливо великого розміру (НА, с. 137), цирк² (театр.) – круглий будинок, де показуються всїлякі штуки (СЧС, с. 322).

Більшість вітчизняних та зарубіжних дослідників визначає омоні­мію в термінології як міжсистемне явище, однак фактичний матеріал досліджуваної терміносистеми засвідчує незначну кількість термінів, що перебувають у відношеннях внутрішньосистемної омонімії. До них належать: Місяць¹  – невідступний товариш планети, сателіт; місяць² – час, в якому Місяць виконує свій оборот довкола Землі (УЗЕ, т. 2, с. 736); октант¹ – астрономічний прилад для виміру кутового відда­лення між небесними тілами (СЧС(Б), с. 284), октант² – сузірʼя біля південного бігуна неба (УЗЕ, т. 3, с. 914); Секстант¹ – мале сузір’я на південь від Льва (УЗЕ, т. 3, с. 51); секстант² – астрономічний при­лад до обчислюваня положеня (корабля на морі) (СЧС, с. 274); Теле­скоп¹– сузір’я Південної півкулі неба (АТН, с. 67), телескоп² – при­лад, за допомогою якого далекі предмети (звізди) видаються нам близь­кими (СЧС, с. 296). Внутрішньосистемна омонімія виступає нега­тив­ним явищем, оскільки функціювання омонімів у межах однієї систе­ми термінів не сприяє їхньому однозначному розумінню.

Проведений аналіз засвідчує, що явище омонімії в астрономічній термінології кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. здебільшого пред­ставлено іменниками. Поодинокими є приклади прикметникової та дієслівної омонімії: планетарний¹ – який може обертатися одночасно навколо своєї осі та іншого предмета і планетарний² – який охоплює всю земну кулю, весь світ, усе людство; всесвітній (СУМ, т. VI, с. 561); візувати¹ – ціляти; означити відповідним знаком; стверджувати (пас­порт) (СЧС, с. 59) і візувати² [АТН, c. 34] (спец.) – наводити оптич­ний або кутомірний прилад на точку (СУМ, т. I, с. 669).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, незважаючи на негативне ставлення в термінології до явищ полісемії та омонімії, ці семантичні процеси простежуємо в астрономічній тер­міносистемі кінця ХІХ – першої третини ХХ ст. Багатозначність в до­сліджуваній термінології представлена трьома різновидами: внутріш­ньосистемна, зовнішньосистемна та міжсистемна. Зафіксовано й прикла­ди міжсистемної та внутрішньосистемної омонімії. Розмежування омонімів та значень полісемічного слова відбувається на основі критерію наявності чи відсутності загальних семантичних ознак у зіставлюваних одиницях. Досліджуваний матеріал є актуальним для систематизації, стандартизації та уніфікації української астроно­мічної терміносистеми, а також для вивчення тенденції розвитку національної астрономічної термінології та формування наукового стилю української мови наприкінці ХІХ –у першій третині ХХ ст.

Література

1.     Ахманова О. С. Очерки по общей и русской лексикологии / О. С. Ахманова. – М. : Учпедгиз, 1957. – 295 с.

2.     Галкина Е. Н. Перевод аббревиатур и акронимов на русский язык / Е. Н. Гал­кина // Россия и Запад: диалог культур. – М. : [б. и.], 2005. – С. 17–28.

3.     Даниленко В. П. Русская терминология: Опыт лингвистического описания / В. П. Даниленко. – М. : Наука, 1977. – 247 с.

4.     Краснопольська Н. Л. Джерела та етапи формування української терміно­ло­гії менеджменту : автореф. дис. … канд. філол. наук : 10.02.01 / Н. Л. Крас­нопольська. – К. : НАНУ, Ін-т укр. мови, 2014. – 19 с.

5.     Краснопольська Н. Омонімія в українській термінології менеджменту / Ната­ля Краснопольська // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології» – 2012. – № 733. – С. 188–192.

6.     Лисиченко Л. А. Лексикологія сучасної української літературної мови. Се­ман­тична структура слова / Л. А. Лисиченко. – Харків : Вища школа, 1977. – 108 с.

7.     Лотте Д. С. Основы построения научно-технической терминологии: Вопро­сы теории и методики / Д. С. Лотте. – М. : Изд-во АН СССР, 1961. – 160 с.

8.     Михайлова Т. В. Семантичні відношення в українській науково-технічній термінології : автореф. дис. ... канд. філол. наук : 10.02.01 / Т. В. Михайлова. – Харків : Харк. нац. ун-т ім. В. Каразіна, 2002. – 20 с.

9.      Панько Т. І. Українське термінознавство / Т. І. Панько, І. М. Кочан, Г. П. Ма­цюк. – Львів : Світ, 1994. – 216 с.

10.            Суперанская А. В. Общая терминология: Вопросы теории / А. В. Супе­ранская, Н. В. Подольская, Н. В. Васильева. – М. : Наука, 1989. – 243 с.

11.            Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології : моно­графія / Л. О. Симоненко. – К. : Наук. думка, 1991. – 150 с.

References

1.     Akhmanova O. S. Ochierki po obshchiei i russkoi lieksykologii / O. S. Akhmanova. – M. : Uchpiedgyz, 1957. – 295 s.

2.     Galkyna Ye. N. Pierievod abbrieviatur i akronimov na russkii yazyk / Ye. N. Galkina // Rossiia i Zapad: dialog kultur. – M. : [b. i.], 2005. – S. 17–28.

3.     Danilienko V. P. Russkaia tierminologiia: Opyt lingvistichieskogo opisaniia / V. P. Danilienko. – M. : Nauka, 1977. – 247 s.

4.     Krasnopolska N. L. Dzherela ta etapy formuvannia ukrainskoi terminolohii menedzhmentu : avtoref. dys. … kand. filol. nauk : 10.02.01 / N. L. Krasnopolska. – K. : NANU, In-t ukr. movy, 2014. – 19 s.

5.     Krasnopolska N. Omonimiia v ukrainskii terminolohii menedzhmentu / Natalia Krasnopolska // Visnyk Nats. un-tu «Lvivska politekhnika». Seriia «Problemy ukrainskoi terminolohii» – 2012. – № 733. – S. 188–192.

6.     Lysychenko L. A. Leksykolohiia suchasnoi ukrainskoi literaturnoi movy. Se­man­tychna struktura slova / L. A. Lysychenko. – Kharkiv : Vyshcha shkola, 1977. – 108 s.

7.     Lottie D. S. Osnovy postroieniia nauchno-tiekhnichieskoi tierminologii: Voprosy tieorii i mietodiki / D. S. Lottie. – M. : Izd-vo AN SSSR, 1961. – 160 s.

8.     Mykhailova T. V. Semantychni vidnoshennia v ukrainskii naukovo-tekhnichnii terminolohii : avtoref. dys. ... kand. filol. nauk : 10.02.01 / T. V. Mykhailova. – Kharkiv : Khark. nats. un-t im. V. Karazina, 2002. – 20 s.

9.      Panko T. I. Ukrainske terminoznavstvo / T. I. Panko, I. M. Kochan, H. P. Ma­tsyuk. – Lviv : Svit, 1994. – 216 s.

10.            Supieranskaia A. V. Obshchaia tierminologiia: Voprosy tieorii / A. V. Supieran­skaia, N. V. Podolskaia, N. V. Vasilieva. – M. : Nauka, 1989. – 243 s.

11. Symonenko L. O. Formuvannia ukrainskoi biolohichnoi terminolohii : monohra­fiia / L. O. Symonenko. – K. : Nauk. dumka, 1991. – 150 s.

Список умовних скорочень лексикографічних джерел

АТН – Калинович Ф. Словник математичної термінології (Проєкт). Ч. ІІІ. Астрономічна термінологія й номенклятура / Ф. Калинович, Г. Холодний. – Харків : Рад. школа, 1931. – ХІ + 117 с.

НА – Набоков М. Є. Астрономія: Підручник для Х класу середньої школи / М. Є. Набоков, Б. А. Воронцов-Вельямінов. – К. : Рад. школа, 1940. – [4-те вид.]. – 184 с.

СУМ – Словник української мови : В 11 т. – К. : Наук. думка, 1970–1980. – Т. І–ХІ.

СЧС – Кузеля З. Словар чужих слів : 12000 слів чужого походження в українській мові / Зенон Кузеля, Микола Чайковський. – Чернівцї : Руска Рада, 1910. – 352 с.

СЧС(Б) – Бойків І. Словник чужомовних слів / І. Бойків, О. Ізюмов,
Г. Калнишевський, М. Трохименко; за ред. О. Бадана-Яворенка. – К., Хар­ків : УРЕ, 1932. – 444 с.

УЗЕ – Українська загальна енцикльопедія : У 3 т. / Під гол. ред. Івана Ра­ковського. – Львів, Станиславів, Коломия : Рідна школа, 1930–1935.

Богуш Оксана. Полисемия та омонимия в украинской астрономичес­кой терминологии. В статье сосредоточено внимание на явлениях полисемии и омонимии в украинской астрономической терминологии конца XIX – первой трети ХХ века. Проанализированы критерии разграничения этих семантических явлений. Доказано, что каждое значение полисемичного слова обязательно свя­зано с его первоначальным значением. Основным путем образования омонимии является расщепление семантической структуры многозначной единицы. Опи­сано внешнесистемную, межсистемную и внутрисистемную полисемию, а так­же внутрисистемную и межсистемную омонимию. Внутрисистемная много­значность и омонимия опасны для астрономической терминологии, поскольку препятствуют однозначному восприятию содержания сообщаемого. Изучение явлений полисемии и омонимии является актуальным для систематизации, стандартизации и унификации украинской астрономической терминосистемы, а также необходимо для дальнейшего развития украинской терминологии.

Ключевые слова: украинская астрономическая терминология, термин, полисемия, омонимия, семантическая структура.

Bohuch Oksana. Polysemy and homonymy in the Ukrainian astronomical terminology. The article focuses on the phenomenon of polysemy and homonymy in terminology Ukrainian аstronomical late XIX – the first third of the twentieth century. Analyzes semantic distinction between these phenomena. It is proved that each value polisemichnoho words necessarily linked to its initial value. The main route is the formation of homonyms multiple-splitting semantic structure units. Described zovnishnosystemnu, intersystem and intra polysemy and intra and inter-homonyms. Interconnect multiple meaning and homonymy is dangerous for astronomical terminology, they create unambiguous content povidomlyuvanoho. Studying the phenomena of polysemy and homonymy is relevant for the systematization, standardization and unification of Ukrainian astronomical terminology, and the need for further development of Ukrainian terminology.

  Key words: Ukrainian astronomical terminology, term, polysemy, homonymy, semantic structure.