УДК 811.161.2’373+821.161.2-1.08

Ніна Данилюк 

 СЛОВНИК МОВИ ЛЕСІ УКРАЇНКИ ТА НОВЕ ВИДАННЯ ЇЇ ТВОРІВ

У статті йдеться про укладання словника мови Лесі Українки та нове повне видання її творів. Здійснено стислий огляд видань творів письменниці та словників, підготовлених на їхній базі у ХХ–ХХІ ст. Звернуто увагу на назрілу потребу підготовки нового академічного видання й використання в ньому текс­тів прижиттєвих творів, не препарованих радянською цензурою, а також архівних матеріалів. Розглянуто стан і перспективи укладання словника поезії Лесі Українки на комп’ютерній основі в контексті української авторської лек­сикографії ХХ ст. Описано специфіку реєстрових слів і структуру словникової статті в «Cловнику мови Лесі Українки (на матеріалі збірки «На крилах пі­сень»)» (частина 1 – загальні назви з початковими літерами А–М) (Луцьк, 2012), підготовленому працівниками лабораторії комп’ютерної лінгвістики інституту філології Київського національного університету імені Тараса Шевченка й ви­кладачами інституту філології та журналістики Східноєвропейського націо­нального університету імені Лесі Українки.

Ключові слова: авторська лексикографія, словник Лесі Українки, словник мови Лесі Українки, повне видання творів, структура словникової статті, реєстрове слово.

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Мовотворчість Лесі Українки була в полі зору низки вчених ХХ–ХХІ ст., зокрема таких, як П. П. Плющ, П. Д. Тимошенко, Л. П. Кулинська, Л. І. Мі­щенко, В. М. Русанівський, С. Я. Єрмоленко, Л. І. Мацько, Л. О. Пу­стовіт, Л. П. Рожило, Л. В. Бублейник, Л. П. Павленко, М. В. Мір­ченко, С. К. Богдан, А. В. Мединська, Н. О. Мех та ін. Вони звертали увагу на роль письменниці в розвитку художнього й епістолярного стилів української мови, специфіку її виразових одиниць на рівні лексики, синтаксису, словотворення. Про необхідність підготовки но­вого повного видання творів письменниці писали М. Г. Жулинський, Л. П. Мірошниченко, М. М. Сулима, Л. І. Скупейко, Н. Г. Сташенко та ін. Проект підготовки електронного словника Лесі Українки, до якого входять усі тексти з варіантами, бібліографія, фото- й архівні документи тощо, реалізував М. Жарких (див.: [8]), а комп’ютерні програми опрацювання текстів для словника мови письменниці роз­робили Л. О. Алексієнко й Н. П. Дарчук (див.: [1]). Структуру словни­кової статті в словнику мови поетеси та cпецифіку реєстрових слів ми розглядали в кількох статтях (див.: [3; 4]).

Аналіз досліджень цієї проблеми. У вивченні творчості Лесі Українки і виданні її творів виділяють чотири етапи: 1-й етап (при­життєвий) – 1893–1913 рр., коли вийшли збірки поезій «На крилах пісень» (Львів, 1893, 2-ге вид. – К., 1904), «Думи і мрії» (Львів, 1899), «Відгуки» (Чернівці, 1902), твори, т. 1 (К., 1911); 2-й етап – 1920−1930 рр.: твори у 7-ти т. / ред. К. В. Квітка (К., 1923–1924); твори у 12-ти т. / ред. Б. В. Якубський (К., 1927–1930 – не завер­шено); 3-й етап – 1950–1991 рр.: твори у 5-ти т. (К., 1951–1956), у 10‑ти т. (К., 1963–1965) та у 12-ти т. (К., 1975–1979); перевидання окремих творів Лесі Українки, неопублікованих творів (драма «Боя­риня» та ін.); 4-й етап – 1991 р. – до сьогодні: репринтні видання збірки «На крилах пісень» (К., 1997, Луцьк, 2011), «Народні мелодії з голосу Лесі Українки…» (К., 1917; Луцьк, 2006), «Колодяженські пісні…» (факсиміле рукопису – Луцьк, 2006); «Книги пісень Генріха Гейне» (пер. Лесі Українки і Максима Славинського) (Луцьк, 2011); електронне видання творів Лесі Українки та Енциклопедії життя і творчості Лесі Українки (2006 – донині) (див.: [2]).

Як відомо, укладання словників мови письменників – новий на­прям слов’янської лексикографії, сформований у 60–70-ті рр. ХХ ст. В Україні у цей час було видано такі праці: «Шевченківський слов­ник» у 2-х т. (К., 1976); «Словник мови художніх творів Івана Фран­ка» (Львів, 1976), «Словник мови творів Г. Квітки-Основ’яненка» (Х., 1978) та ін. Серед лексикографічних здобутків важливе місце займа­ють видання, здійснені на основі творів Лесі Українки та Івана Фран­ка, зокрема «Словопокажчик драматичних творів Лесі Українки» / укл. М. Ф. Бойко (К., 1961); «Лексика поетичних творів Івана Фран­ка» (Львів, 1990), «Частотний словник роману Івана Франка «Пере­хресні стежки» (Львів, 2006), «Словник мови поетичної збірки Івана Франка «Зів’яле листя» (Львів, 2010). У 80-ті рр. ХХ ст. у Луцькому державному педагогічному інституті імені Лесі Українки з ініціативи Л. П. Рожило, Г. М. Ращинської, В. І. Голоюха, Л. П. Павленко та ін­ших викладачів кафедри української мови розпочато роботу над слов­ником мови Лесі Українки на основі творів у 12-ти т. (1975–1979). Укладено паперову картотеку лексики поетичних текстів, однак її опрацювання не завершено. Дискусійним виявилося питання про до­цільність використання 12-томного видання, котре, як відомо, містить багато препарованих або вилучених текстів, а тому не може слугу­вати надійною основою для словника. З’явилася думка про те, що варто чекати нового академічного зібрання.

Нагадаємо, що в подібній ситуації перебували свого часу й укла­дачі словника мови Івана Франка. Нам імпонує позиція, висловлена під час дискусії про мовне оформлення Франкових творів у 50-ти томах: «Час уже нашим мовознавцям не чекати, поки спеціально для них видадуть п’ятдесятитомний корпус праць Франка, перетворених на історико-літературні мовні пам’ятки, а взятися до вивчення мовної еволюції письменника на основі автографів та першодруків» (цит. за: [9, с. 9]). Отож, джерельною базою сучасних словників можуть слу­гувати й репринтні відтворення прижиттєвих видань письменників, скажімо, збірки «З вершин і низин» Івана Франка (Львів, 2004), «На крилах пісень» Лесі Українки (Київ, 1994; Луцьк, 2011) та ін. Автори нового словника мови Лесі Українки пішли зазначеним шляхом, запланувавши укласти лексикографічну працю на базі прижиттєвих збірок письменниці «На крилах пісень» (1893), «Думи і мрії» (1899), «Відгуки» (1902) (див.: [3]).

Зауважимо, що в рамках комп’ютерної лексикографії вже з’яви­лася «Конкорданція поетичних творів Тараса Шевченка» в 4-х томах (Едмонтон; Торонто, 2001) [4], укладена на основі 12-томного видан­ня творів письменника (К., 1989–1990). До її реєстру ввійшла 18 401 лексична одиниця поетичного корпусу в усіх 83 731 випадках її ужи­вання в межах 22 241 рядка поезії. Тут подано вичерпний ілюстра­тивний матеріал до кожного реєстрового слова – всі випадки його вживання із докладною паспортизацією. Конкордація містить лекси­кон українських творів, основний корпус яких налічує 220 віршів, лексикони одиниць латинським алфавітом, творів російською мовою, прозових текстів в поемі «Гайдамаки» з урахуванням українських варіантів.

Серед письменницьких лексикографічних праць, створених із ви­користанням комп’ютерних програм, назвемо ще «Он лайн-конкор­данс роману Івана Франка «Перехресні стежки» (2006), укладений авторами вже названого частотного словника роману [6], а також «Словник Лесі Українки», підготовлений Миколою Жарких у 2009 р. [8] у рамках великої програми дослідження життя і творчості письмен­ниці. Останній містить 127 118 слів, узятих із 12-томного зібрання творів. Орієнтування на це радянське видання – вада словника (хоч тут і звернуто увагу на варіанти у різних публікаціях). Недоліком вважаємо також відсутність ілюстративного матеріалу – контекстів, які б показували особливості вживання слів.

Актуальність нашого дослідження зумовлює потреба вироблен­ня й уточнення принципів укладання електронного словника мови поетичних, прозових, драматичних, публіцистичних та епістолярних текстів Лесі Українки, адаптування існуючих програм автоматизо­ваного аналізу до творів письменниці кінця ХІХ – початку ХХ ст. Об’єкт розгляду – словники мови Лесі Українки й повне видання її творів, а предмет – специфіка словника мови прижиттєвих поетичних збірок Лесі Українки у зв’язку з новим сучасним виданням її творів. За мету поставлено визначення параметрів словника мови поезії і структури словникової статті. Для її здійснення виконано такі зав­дання: розглянуто принципи укладання словника мови письменниці, окреслено структуру словникової статті та особливості виокремлення заголовних одиниць. Новизна нашої роботи полягає в тому, що вперше докладно розглянуто специфіку опублікованого словника мови Лесі Українки в контексті авторських лексикографічних праць, вказано на необхідність підготовки нового академічного видання й використання в ньому текстів прижиттєвих творів, не препарованих радянською цензурою, а також архівних матеріалів.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих результатів дослідження. На думку Н. П. Дарчук і Л. А. Алексієнко, словник мови Лесі Українки, так само, як й інші авторські лексико­графічні праці, має ґрунтуватися на електронній базі даних, що включає: а) текстовий масив, до якого повинні увійти твори з нового академічного видання Лесі Українки, що відповідають рукописним варіантам, або прижиттєві публікації, максимально наближені до ав­торського оригіналу; б) алфавітно-частотний словник поетичного мовлення; в) словник-конкорданс, який подає лексико-семантичну та стилістичну характеристики реєстрового слова; г) словники синоні­мів, антонімів, омонімів, паронімів; ґ) словники тропів (епітетів, ме­тафор, метонімій, синекдох, порівнянь тощо); д) інтегрований слов­ник, який міститиме граматичну, лексико-семантичну, синтаксичну та статистичну інформацію (див.: [1]).

Вивчивши досвід укладання авторських словників наших попе­редників, ми сформулювали такі принципи: 1) джерельною базою (за відсутності нового академічного зібрання творів Лесі Українки) мають стати прижиттєві видання; 2) потрібно подавати всі слова та їхні варіанти, написані кириличною, латинською та іншими графіками; 3) треба вмістити загальні та власні назви; 4) необхідно навести всі фонетичні та граматичні варіанти заголовних слів; 5) варто макси­мально зберегти діалектні форми; 6) використовуючи програми комп’ютерного опрацювання, маємо орієнтуватися на сучасний пра­вопис, але відтворити деякі важливі для творчої манери письменниці форми; 6) потрібно підготувати корпус текстів Лесі Українки, який увійде до лінгвістичного корпусу, розміщеного на порталі http://www.mova.info/corpus; 7) треба укласти словники в текстовому й електронному форматах; 8) вважати словник слововживання етапом створення повного тлумачного словника мови письменниці.

Матеріалом для першої частини словника мови Лесі Українки стала перша прижиттєва збірка «На крилах пісень» (Львів, 1893), редактором якої був Іван Франко. Оскільки знайти це видання сучас­ним дослідникам складно, у додатку подано репринт цієї книжки (див.: [7, с. 124–236]). У словнику, укладеному Н. П. Дарчук, Н. Г. Чей­литко, В. М. Сорокіним (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) та Н. О. Данилюк, Н. В. Іовхімчук (Східноєвропей­ський національний університет імені Лесі Українки), усі реєстрові слова вміщено за алфавітом у початкових формах. До першої частини праці увійшли тільки загальні іменники з початковими літерами А–М, писані кириличною графікою. У другій частині, що знаходиться у ви­давництві, наведено загальні іменники з початковими літерами Н–Я і власні назви. В інших частинах подамо прикметники, дієслова, при­слівники, а також одиниці, зафіксовані латиницею. Поки що пред­ставлено лише іменники, оскільки вони найпоказовіші для ідіолекту письменниці й можуть виступати ключовими словами індивідуально-мовної картини світу. До повного словника мови названої збірки (так само – й до інших лексикографічних видань) увійдуть усі повнозначні та службові слова.

Зауважимо, що недоліком комп’ютерного опрацювання текстів є те, що в лексикографічній праці як окремі реєстрові одиниці подано: 1) лексеми зі здрібнілими і пестливими значеннями (напр., вікно, віконце, віконечко); 2) суплетивні форми іменників (як-от: дитина, діти); 3) лексичні омоніми, які позначено цифрами угорі з правого боку слова (напр., коса¹, коса²); 4) графічні та фонетичні варіанти (прим., імення, ймення). В остаточному варіанті словника укладачам потрібно зводити їх до однієї статті (за винятком омонімів). Поки що ми подаємо інформацію про їхню належність до вихідних форм у примітках.

Структура словникової статті така. Кожна стаття містить реєстро­ве слово, після якого курсивом вказано частину мови (це потрібно для укладання словника, в якому можуть бути представлені слова, що належать до різних частин мови), коротку граматичну характеристику (рід, за необхідності – число). Далі латиницею позначено абсолютну частоту (xabs), середню частоту (xsered), середньоквадратичне від­хилення значень абсолютної частоти (sigma), коефіцієнт варіації (V), кількість різних творів, до яких увійшло слово (R). Потім уміщено ілюстрації – мікроконтексти (поетичний рядок, кілька рядків або строфа, що становлять змістове ціле; назва твору), у дужках подано назву поезії.

Словникові статті із заголовними одиницями барвінок і барві­ночок виглядають так:

БАРВíНОК − ім. ч. р. xabs: 1 xsered: 0,077 sigma: 0,266 v: 3,464 R: 1 Старша дружка по барвінок Додому піде, Бо кращого барвіночку Немає нігде («Русалка»); БАРВíНОЧОК ім. ч. р. (зм. від БАРВІНОК) xabs: 7 xsered: 0,538 sigma: 1,278 v: 2,373 R: 1 І гіллячко, і віночок Вже вити пора, А іще ж то барвіночку Для вінка нема ! («Русалка») // Пішла з жалем дівчинонька Та у свій садок, Щоб нарвати барвіночку Іншій на вінок... «Барвіночку мій хрещатий, Зелений, дрібний, Ой я ж тебе викохала Хороший, рясний!» («Русалка») // «Здався тепер, барві­ночку, Не мені, другій, – Бодай би зсох, бодай зів’яв, Барвіночку мій!» («Русалка») // Тож нарвала барвіночку, Віночок звила, Походила по садочку, Над річку пішла («Русалка») (див.: [7, с. 15]).

Матеріали першої частини словника мови Лесі Українки були представлені на міжнародній науковій конференції «Українська і сло­в’янська тлумачна та перекладна лексикографія. Леонідові Сидоро­вичу Паламарчукові» (Київ, Інститут української мови НАН України, грудень 2011 р.) й отримали схвалення учасників. Найближчою пер­спективою роботи є видання другої частини словника, до якого увійшли загальні назви-іменники із початковими літерами Н–Я, а також власні назви. У повному словнику мови названої збірки, як уже сказано, мають бути всі повнозначні та службові слова, написані кирилицею і латиницею, із докладним тлумаченням усіх одиниць та виокремленням авторських новотворів. Далі плануємо підготувати повний тлумачний словник мови поезії Лесі Українки (на матеріалі всіх трьох збірок «На крилах пісень» «Думи і мрії», «Відгуки»), потім – словник мови прозових і драматичних творів, словник мови публі­цистичних текстів і словник мови епістолярію. У загальному підсум­ку в результаті поетапної роботи матимемо повний словник мови творів Лесі Українки.

Крім того, уже розпочато роботу над текстами перекладів Лесі Українки. Підготовлено проект, за яким передбачено укладання збір­ника перекладів творів Лесі Українки європейськими мовами (виконавці – викладачі Східноєвропейського національного універси­тету імені Лесі Українки А. Б. Павлюк, О. О. Рогач, Г. Ф. Новак, О. В. Мазяр, О. П. Гуз, Н. О. Данилюк та ін., а також збірник пере­кладів, здійснених Лесею Українкою (Луцьк, 2014–2019). На основі текстів перекладів теж буде підготовлено окремий словник.

Висновки і перспективи дослідження. Отже, усі названі лек­сикографічні праці потрібно робити на основі прижиттєвих публі­кацій творів Лесі Українки, а згодом – на базі нового повного акаде­мічного видання творів письменниці із залученням університетських викладачів, а також науковців Інституту української мови НАН України, Інституту мовознавства імені О. О. Потебні НАН України, Інституту літератури імені Тараса Шевченка НАН України, працівни­ків музеїв Лесі Українки в містах Києві, Луцьку, Новограді-Волин­ському, Ялті, селі Колодяжному, спеціалістів з архівів, закордонних учених та ін. Переконані, що тільки спільним зусиллями можна виконати таку титанічну працю, як словник мови Лесі Українки й нове академічне видання її творів, що має нараховувати 16 томів. Перспективи дослідження вбачаємо в глибокій науковій оцінці запропонованих видань на кожному етапі їх виходу та корекції планів з огляду на конкретні умови й результати роботи.

Література

1. Алексієнко Л. А. Принципи створення параметризованої бази даних за поетичними текстами Лесі Українки / Л. А. Алексієнко, Н. П. Дарчук // Леся Українка і сучасність (до 130-річчя від дня народження Лесі Українки) : зб. наук. пр. – Луцьк : Волин. обл. друк., 2003. – С. 344–352.
2. Біографія Лесі Українки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.l-ukrainka.name/uk/Biography.html
3. Данилюк Н. О. Словник мови поезії Лесі Українки на комп’ютерній основі / Н. О. Данилюк // Філологічні студії : наук. часоп. – 2004. – № 4. – С. 85–89.
4. Данилюк Н. О. Словник мови Лесі Українки (на матеріалі збірки «На крилах пісень») / Н. О. Данилюк // Українська і слов’янська тлумачна та перекладна лексикографія. Леонідові Сидоровичу Паламарчукові : зб. наук. пр. – К. : КММ, 2012. – С. 97–104.
5. Конкордація поетичних творів Тараса Шевченка = A Concordance of the Poetic Works of Taras Shevchenko / [ред. й упоряд. О. Ільницький, Ю. Гавриш]. В 4 т. Т. 1. – Едмонтон ; Торонто : [б. в.], 2001. – 773 с.
6. Он лайн-конкорданс роману Івана Франка «Перехресні стежки» [Електрон­ний ресурс]. − Режим доступу : http://www.ktf.franko.lviv.ua/~andrij/science/ Franko/concordance.html
7. Cловник мови Лесі Українки (на матеріалі збірки «На крилах пісень»). Ч. 1 (А–М) / уклад. : Н. О. Данилюк, Н. В. Іовхімчук, Н. П. Дарчук [та ін.] ; упоряд. Н. О. Данилюк. – Луцьк : Волин. нац. ун-т ім. Лесі Українки, 2012. – 236 с.
8. Словник Лесі Українки [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/bio/slovn.html
9. Терлак З. Словник мови поетичної збірки Івана Франка «Зів’яле листя» = Glossary of Ivan Franko’s Collection of Poetry «Faded Leaves» / Зеновій Терлак. – Львів : ЛНУ ім. І. Франка, 2010 – 394 с.

References

1. Aleksiienko L. A. Pryntsypy stvorennia parametryzovanoi bazy danykh za poetychnymy tekstamy Lesi Ukrainky / L. A. Aleksiienko, N. P. Darchuk // Lesia Ukrainka і suchasnist (do 130-richchia vid dnia narodzhennia Lesi Ukrainky) : zb. nauk. prats. – Lutsk : Volyn. obl. druk., 2003. – S. 344–352.
2. Biohrafiia Lesi Ukrainky [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://www. l-ukrainka.name/uk/Biography.html
3. Danyliuk N. О. Slovnyk movy poezii Lesi Ukrainky na kompiuternii osnovi / N. О. Danyliuk // Filolohichni studii : nauk. chasopys. – 2004. – № 4. – S. 85–89.
4. Danyliuk N. О. Slovnyk movy Lesi Ukrainky (na materiali zbirky «Na krylakh pisen») / N. О. Danyliuk // Ukrainska i slovianska tlumachna ta perekladna leksykohrafiia. Leonidovi Sydorovychu Palamarchukovi : zb. nauk. prats. – К. : КММ, 2012. – S. 97–104.
5. Konkordantsiia poetychnykh tvoriv Tarasa Shevchenka = A Concordance of the Poetic Works of Taras Shevchenko / [red. i uporiad. О. Ilnytskyi, Yu. Havrysh]. V 4 t. Т. 1. – Еdmonton ; Тоrоntо, 2001. – 773 s.
6. Оn lain-konkordans romanu Іvаnа Franka «Perekhresni stezhky» [Elektronnyi resurs]. – Rezhym dostupu : http://www.ktf.franko.lviv.ua/~andrij/science/ Franko/concordance.html
7. Slovnuk movy Lesi Ukrainky (na materiali zbirky «Na krylakh pisen»). Ch. 1 (А–М) / uklad. : N. О. Danyliuk, N. V. Iovkhimchuk, N. P. Darchuk [ta in.] ; uporiad. N. О. Danyliuk. – Lutsk : Volyn. nac. un-t іm. Lesi Ukrayinky, 2012. – 236 s.
8. Slovnuk Lesi Ukrainky [Elektronnyy resurs]. – Rezhym dostupu : http://www. myslenedrevo.com.ua/studies/lesja/bio/slovn.html
9. Теrlak Z. Slovnyk movy poetychnoii zbirky Ivana Franka «Ziviale lystia» = Glossary of Ivan Franko’s Collection of Poetry «Faded Leaves» / Zenovii Теrlak. – Lviv : LNU іm. І. Franka, 2010. – 394 s.

Данилюк Нина. Словарь языка Леси Украинки и новое издание ее произведений. В статье речь идет о составлении словаря языка Леси Украинки и новое полное издание ее произведений. Сделан кратний обзор изданий про­изведений писательницы и словарей, подготовленных на их базе в ХХ–ХХІ вв. Обращено внимание на назревшую потребность подготовки нового академи­ческого издания и использовния в нем текстов прижизненных произведений, не препарированных советской цензурой, а также архивных материалов. Рассмо­трены состояние и перспективы составления словаря поэзии Леси Украинки на компьютерной основе в контексте украинской авторской лексикографии ХХ в. Описана специфика реестровых слов и структура словарной статьи в издании «Cловник мови Лесі Українки (на матеріалі збірки «На крилах пісень»)» (часть 1 – общие названия с начальными буквами А–М) (Луцк, 2012), подго­товленном работниками лаборатории компьютерной лингвистики института филологии Киевского национального университета имени Тараса Шевченко и преподавателями института филологии и журналистики Восточноевропейского национального университета имени Леси Украинки.

Ключевые слова: авторская лексикография, словарь Леси Украинки, сло­варь языка Леси Украинки, полное издание произведений, структура словарной статьи, реестровое слово.

Danylyuk Nina. Lesya Ukrainka’s Language Dictionary and New Edition of Her Works. The article is about Lesya Ukrainka’s language dictionary and a new complete edition of her works. The short review of the works of the author and the dictionaries that were created on their basis in the XX−XXI centuries is covered in the article. The attention has been paid to the need of a new complete addition to be created using the original texts that were not changed by the Soviet censorship, as well as the archive materials. The conditions and perspectives of Lesya Ukrainka’s dictionary and its creation based on the computer data basis using the authors' lexicography context of the 21st century are analyzed. The specifics of the registry words and structure of a dictionary entry are described in the edition “Slovnyk movy Lesi Ukrainky (na materiali zbirky “Na Krylakh Pisen”) (chastyna – 1 – A−M) (Lutsk, 2012), which has been done by the specialists of the computational linguistics laboratory of the Kyiv Taras Shevchenko National University and lecturers of the Institute of Philology and Journalism at the Lesya Ukrainka Eastern European University.

Key words: author’s lexicography, Lesya Ukrainka’s dictionary, Lesya Ukrainka’s language dictionary, complete works edition, structure of a dictionary entry, register word.