УДК 659.13/.16:81’373.4

Олена Денисевич 

ТИПИ ВЕРБАЛЬНИХ ЗВ’ЯЗКІВ В АСОЦІАТИВНИХ ПОЛЯХ РЕКЛАМНОЇ ЛЕКСИКИ

За результатами вільного асоціативного експерименту проаналізовано реакції на 105 слів-стимулів рекламної лексики за типами вербальних зв’язків.  Визначено 11 типів реакцій в асоціативних полях: парадигматичні, синтаг­матичні, тематичні, словотвірні, граматичні, фонетичні, власні назви, абре­віатури, ремінісцентні, емоційно-оцінні, іншомовні. Завдяки такому підходу враховуються різні аспекти зв’язку між стимулом та реакцією: граматичний, смисловий  та формальний.

Ключові слова: асоціація, реакція, слово-стимул, вільний асоціативний експеримент, асоціативне поле, рекламна лексика.

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. На сьогодні існує проблема якісного аналізу результатів вільного асоціативного експерименту (далі ВАЕ). Зараз існує безліч класифікацій вербальних асоціацій, однак важко розробити єдину універсальну, а також визна­чити, які параметри покласти в основу такої класифікації: логічні, психологічні чи лінгвістичні. Наприклад, Дж. Діз вважав, що жодна класифікаційна схема не може бути вичерпною, бо це лише спроба накласти неасоціативний принцип організації до асоціацій [13, с. 21]. О. І. Горошко наголошує, що побудова повної ідеальної класифікації асоціацій неможлива і навіть непотрібна [3, с. 352−353]. Традиційний лінгвістичний розподіл реакцій обмежує розкриття сутності асоціа­тивних зв’язків [9, с. 234].

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Питання розробки кла­сифікації вербальних асоціацій вивчали у своїх працях Дж. Діз [13], Г. С. Щур [12], О. О. Залевська [4], Н. А. Гасиця [2], Н. В. Уфім­цева [11], Г. А. Мартинович [7] та ін. В українському мовознавстві цю проблему опрацьовували Д. І. Терехова [9, 10], Л. В. Кушмар [6] та ін.

Мета й завдання цієї статті полягає у встановленні різних типів вербальних зв’язків, що можуть виникати між стимулом та реакцією в асоціативних полях рекламної лексики за результатами ВАЕ.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. В основу поділу реакцій, отриманих у ході ВАЕ, поклали розроблені Д. І. Тереховою [9, с. 62−63] та Л. В. Куш­мар [6, с. 82−83] класифікації, які виділяють такі типи реакцій, як па­радигматичні, синтагматичні, тематичні, граматичні, словотвірні, фо­нетичні, ремінісцентні та ін. Завдяки такому підходу враховуються різні аспекти зв’язку між стимулом та реакцією: граматичний (пара­дигматичні, синтагматичні, словотвірні типи), смисловий (тематичні, ремінісцентні та реакції-персоналії) та формальний (фонетичний тип) [6, с. 55].

Усі реакції асоціативних полів, отримані нами під час проведення ВАЕ, поділено на 11 типів: 1) парадигматичні; 2) синтагматичні; 3) те­матичні; 4) словотвірні; 5) граматичні; 6) фонетичні; 7) власні назви; 8) абревіатури; 9) ремінісцентні; 10) емоційно-оцінні; 11) іншомовні.

1. ПАРАДИГМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ. Цей тип свідчить про се­ман­тичний зв’язок, який виникає  між словом-стимулом та реакцією, на­приклад: стіл – стілець. Такі реакції належать до одного за стимулом граматичного класу. Реакції, що належать до цього типу здатні за необ­хідності виступити в ролі своєрідної заміни стимулу [1, с. 10]. На­приклад, ЗМІ – мас медіа 3 (3 − кількість повторювань реакції); ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ – піар 32; СЛОГАН – фраза 22; ЗАРАЗ – тепер 58; СТРАТЕГІЯ – план 93; БЕЗКОШТОВНО – задарма 36 тощо.

Особливістю парадигматичного типу реакцій є так звані «дзер­кальні» асоціації [4, с. 63] – явище взаємного асоціювання, коли обидва компоненти асоціативної пари слів викликають взаємні асоціати [6, с. 86]. Наприклад: АКЦІЯ – знижка 103, ЗНИЖКА – акція 40; ІН­ФОРМАЦІЯ – Інтернет 133, ІНТЕРНЕТ – інформація 153; ТОВАР – продукція 18, ПРОДУКЦІЯ – товар 105; МУЗИКА – радіо 2, РАДІО – музика 108; ОГОЛОШЕННЯ – газета 49, ГАЗЕТА – оголошення; ГРОШІ – прибуток 2, ПРИБУТОК – гроші 355.

2. СИНТАГМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ утворюють зі словом-стиму­лом словосполучення. Ці реакції досить різноманітні й поділені на три групи:

• реакції, які вказують на предметність: ПОСЛУГА – теле­фоном (спосіб здійснення); ПРОДУКЦІЯ – загального попиту; ЕКО­НОМТЕ – воду 14, ДИЗАЙН – інтер’єру 21; СПОЖИВАЧ – інфор­мації; БУКЛЕТ – кандидата; ОБРАЗ – сучасності; СПОСОР – трансля­ції; РЕЙТИНГ – успішності 7; ПРЕСТИЖ – нації; ЛОГОТИП – реклами;

2.2. реакції, які вказують на ознаку:

• за якістю: ВІТРИНА – прозора 5, ІМІДЖ – новий 8; ІН­ФОР­МАЦІЯ – швидка; ІНТЕРНЕТ – безкоштовний 2; ГАЗЕТА – сві­жа 4; УПАКОВКА – професійна; ПЛАКАТ – дешевий; ТОВАР – до­рогий 10; АФІША – різнокольорова; НАКЛЕЙКА – липка 11; СУСПІЛЬ­НА ДУМКА – об’єктивна; БЕЗКОШТОВНО – неякісний 4; ДИКТОР – компетентний; ТОП-МОДЕЛЬ – худа 32; РИНОК – брудний 2;

• за належністю: БІЗНЕС – свій 3; ЗМІ – українські; САЙТ – пер­сональний; ВИСТАВКА – міжнародна; ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – всесвітня 5;

• за розміром та формою: ЕТИКЕТКА – маленька; УПА­КОВКА – квадратна 3; БІЛБОРД – широкий; ЛОГОТИП – круглий; АНКЕТА – довга 2; БАНЕР – великий;
• за різновидом: БІЗНЕС – видавничий, ресторанний; ПІАР – політичний; МУЗИКА – класична 11; ПОСЛУГА – комунальна 11; САЙТ – рекламний 2; АКЦІЯ – рекламна 3; ПРОПАГАНДА – державна;
• за процесуальною ознакою: КАРТИНКА – намальована; ПРИБУТОК – зростаючий; СТЕРЕОТИП – зламаний; ГАРАНТІЯ – прострочена; СТРАТЕГІЯ – продумана 3; ІМІДЖ – вироблений; БІЛ­БОРД – обдертий; ВІТРИНА – закладена; АНКЕТА – заповнена; ПРОПАГАНДА – заборонена; ОБРАЗ – розмитий;

2.3. реакції, які вказують на дію:

•  відповідно до особи або предмета: МУЗИКА – розслабляє 2; МАРКЕТИНГ – пропоную; РЕЙТИНГ – впав; ЗАРАЗ – діймо; РЕК­ЛАМНІ ТЕХНОЛОГІЇ – прогресують; СУСПІЛЬНА ДУМКА – ви­би­рали; БОНУС – отримаю; РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО – відкрилося; СПОЖИВАЧ – купує;
•  безвідносно до особи або предмета: КОПІРАЙТЕР – пи­са­ти 2; ОГОЛОШЕННЯ – рекламувати; КАДР – знімати; ДЕГУ­СТА­ЦІЯ – куштувати 6; СТЕРЕОТИП – руйнувати; ЗНИЖКА – бігти; НА­КЛЕЙКА – відірвати; БУКЛЕТ – читати 2; ДИКТОР – говорити 5; СПАМ – видалити 20.
• РЕАКЦІЇ внаслідок грама­тич­ної зміни можуть утворити зі словом-стимулом словосполучення, а також такі реакції, що можуть бути використані в рамках тематично обмеженого кон­тексту (речення). Такі реакції належать до лексики одного семантич­ного поля, яка застосовуються при побудові текстів на тему, що ха­рактеризує це поле. Тематичні реакції, на думку Г. П. Клименко, по­в’язані зі стимулом парадигматично (наприклад: СПАТИ – ліжко; КУПАННЯ – вода) [5, с. 127–129].

Тематичними реакціями, які нам вдалося отримати внаслідок ВАЕ, є такі: ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ – музика (популяризація музики); МАРКУВАННЯ – товар 12 (маркування товару); ВПЛИВ – середо­вище 12 (вплив середовища); ДЕГУСТАЦІЯ – вино 213, напої 7 (дегу­стація вина, напоїв); ДИЗАЙН – кімната 12 (дизайн кімнати); УПА­КОВКА – подарунок 108 (упаковка подарунка); ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – світ 46 (глобалізація світу).

4. СЛОВОТВІРНІ РЕАКЦІЇ мають один корінь зі стимулом або утворюють нове слово.

4.1. реакції, що мають один корінь зі стимулом: МОТИВАЦІЯ – демотивація 2; АНКЕТА – анкетування; АКЦІЯ – акціоне; СПАМ – спамер; СПОНСОР – спонсорство; ПАРТНЕР – партнерша; ЕКО­НОМТЕ – економіст та ін.;

4.2. реакції, що є складними словами, а частиною їхнього кореня є корінь слова-стимулу: АФІША – кіноафіша; МЕДІА – масмедіа 13, артмедіа, мультимедіа 6; КОНКУРЕНЦІЯ – конкурентоздатність; БІЗНЕС – бізнес-леді 18, бізнесмен 10, бізнесвумен тощо.

5. ГРАМАТИЧНІ РЕАКЦІЇ є граматичною формою слова-стимулу [9, с. 63]. Реакції цього типу одиничні, наприклад, на слово-стимул УЯВИ – уявив, уявляю, уявити; СПОНСОР – спонсори; ДИКТОР – диктора та ін.

6. ФОНЕТИЧНІ РЕАКЦІЇ. Особливістю фонетичного типу реа­гування є те, що він більшою мірою притаманний дітям, а з дорослі­шанням реагування стає семантичним [8, с. 6]. Часто асоціацію фоне­тичного типу здатне викликати рідко вживане або малознайоме слово рідної мови (здебільшого іншомовне). Ми теж вважаємо, що фоне­тичні реакції зазвичай виникають, якщо стимул незнайомий інфор­манту. Такі реакції одиничні, найбільш повторюваною є цікавинка 8 на стимул НОВИНКА, а також на такі слова-стимули: ЕТИКЕТКА – кокетка; ВПЛИВ – пливу, виплив 3; НОВИНКА – старинка; БУКЛЕТ – букет; СПАМ – злам; ДИКТОР – доктор; ПОЛІГРАФІЯ – полі­фо­нія та ін. Найбільше фонетичних реакцій на слово-стимул БАНЕР – баня 7, сканер 2, бойлер, лайнер, бартер та ін.

7. ВЛАСНІ НАЗВИ досить поширені в асоціативних полях сти­мулів рекламної лексики. Найбільше власних назв у асоціативних по­лях стимулів ЗНАМЕНИТІСТЬ – Beyonce, Ентоні Хопкінс, Adele; МАРКА – Шанель 3, адідас 5, мерседес 4, мазда 2; ТОП-МОДЕЛЬ – Клавдія Шифер 7, Кейт Мос 4 та ін.; БРЕНД – Андре Тан, Караван­ська, D&G 16, макдональдс тощо. Власні назви розподіляємо на такі підтипи:

7.1. реакції-персоналії:

• реакції, які називають відомих особистостей із різних галу­зей життєдіяльності людей: ЗНАМЕНИТІСТЬ – Оля Фреймут, Ейн­штейн, Ж. П. Готьє та ін.; ПРЕЗЕНТАЦІЯ – Леся Українка; ДИКТОР – Алла Мазур 2, Тіна Канделакі, Моргунова; КОЛІР – Кандінський; ЧАС – С. Далі тощо; ОБРАЗ – Жанна Д’Арк, Ісуса;
• реакції, які називають імена та прізвище людей відомих лише опитуваному: ТОП-МОДЕЛЬ – Яна 2; МУЗИКА – Галина Іва­нівна; КРЕАТИВ – Ніка тощо;
• реакції, що називають різних мультиплікаційний героїв та кіногероїв: НАКЛЕЙКА – Pokemon 4, Barbie 5, Маша и Медведь; ТАЄМ­НИЧИЙ – Скубіду, бетмен; МАГІЧНИЙ – баба-яга, чарівник країни Оз; БЕЗКОШТОВНО – Вінні Пух; КАРТИНКА – Том і Джері; ОБРАЗ – Мальвіна; РЕКЛАМНИЙ АГЕНТ – Джеймс Бонд, агент 007 тощо;

7.2. реакції, що є власними назвами:

•  країн, міст, вулиць, ринків: БІЛБОРД –   Київський ювелір­ний завод; МАНІПУЛЯЦІЯ – Росія; ПРОПАГАНДА – Куба; РИНОК – Краківський 7, Житній 13, площа Ринок; ВИСТАВКА – Париж, Львів; ГЛОБАЛІЗАЦІЯ – Америка 2; ЕТИКЕТКА – Китай 2 тощо;
• назви відомих компаній-марок: АКЦІЯ – Київстар, фокстрот; ГАРАНТІЯ – Оранта 3; ПОКУПКА – еко-маркет 2;
•  назви сайтів, браузерів, пошукових систем: ІНТЕРНЕТ – Mozilla 2; САЙТ– www.vk.com, you.tube; ІНФОРМАЦІЯ – google 3;
•  назви радіостанцій, телеканалів, телепередач: РАДІО – Europa+, Львівська хвиля 2; МУЗИКА – Х-фактор; МЕДІА – Інтер;
•  назви товарів: ЗАРАЗ – валідол; РЕКЛАМУВАТИ – спрайт, Exlipse, кока-кола, макдак; ПРОДУКЦІЯ – Рошен; БЕЗ ГМО – Ну­телла 3; РЕКЛАМНА ІДЕЯ – палмолів 2; ЕТИКЕТКА – снікерс.

В асоціативному полі слова-стимулу ВИСТАВКА зазначений тип реакцій домінує: Париж, Львів, Софія, Японія, Ермітаж, Жовтень 2, Пінчук 2, Пінчук Art центр, Дзиґа; асоціативне поле стимулу РЕ­КЛАМНИЙ АГЕНТ наповнене такими власними назвами: Джерело 3, Росія, Житомир, «Хата», Маргоша, Растішка, Фредерік Бегбедер, Джеймс Бонд, ТВ, ЗМІ, Марк, Багіра, Авізо, Мадагаскар.

8. АБРЕВІАТУРИ наявні в 74 асоціативних полях й досягають 5% серед інших типів реакцій. Наприклад: РЕКЛАМНА ІДЕЯ – ЗМІ, РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ – ТСН, РЕЙТИНГ – ВК 2, ТОП-МОДЕЛЬ – М1 2, ДИКТОР – ТСН, ТБ, МТС.

Серед цього типу реакцій виділяємо такі підтипи:

•  абревіатури навчальних закладів: ВИСТАВКА – КИМО, ОНмедУ, ВУЗ 4, ЛОГОТИП – ЧНПУ, ПРЕДСТАВЛЯЄМО – ЖДУ; БУ­КЛЕТ – А 4, ПРИБУТОК – ПДВ, ВВП; КАДР – УМВС; АКТУАЛЬНІСТЬ – ЖЕК; МАРКА – ТМ;

•  назви машин: МАРКА – BMW 12, ВАЗ;

• загальновідомі абревіатури: СТРОК ПРИДАТНОСТІ – ГОСТ; АНКЕТА – П. І. П., ЗАГС; ДИКТОР – СССР 3; КОРИСНО – без ГМО 11; РЕЙТИНГ – IQ; УНІКАЛЬНИЙ – LG; РЕКЛАМНІ ТЕ­ХНО­ЛОГІЇ – IT, ТЕЛЕВІЗОР – TV 7, КАРТИНКА – MMS, МАРКЕТИНГ – PR; КОМУНКАЦІЯ – GPS, ПРЕСТИЖ – VIP 2.

9. РЕМІНІСЦЕНТНІ РЕАКЦІЇ (Д. І. Терехова такі реакції нази­ває цитатними [9, с. 63]) – загальновідомі вислови та цитати. Серед ремінісцентних відповідей у нашому експерименті виокремлюємо ві­домі афоризми, вислови фразеологічного характеру, цитати з пісень, реклами, художніх творів тощо. ІНФОРМАЦІЯ – знання – сила; ГРОШІ – марнота марнот; ОГОЛОШЕННЯ – пропала собака; КРЕАТИВ – біла ворона; ЧАС – рікою пливе; НОВИНКА – забуте старе; ПРОПОЗИЦІЯ – руки і серця 64, вийдеш за мене; БЕЗ­КОШТОВНО – сир в мишоловці 36; СУСПІЛЬНА ДУМКА – сіра ма­са 2; БІЛБОРД – язик до Києва доведе; ТОП-МОДЕЛЬ – 90-60-90; РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО – шарашкіна контора; РАДІО – говорит Москва. Цей тип реакцій можна поділити на декілька груп:

• інтерпретації цитат: СТРОК ПРИДАТНОСТІ – їсти чи не їсти; КОНКУРЕНЦІЯ – двигун бізнесу 2;
• ремінісценції з реклами: ІНФОРМАЦІЯ – на правах рекла­ми; РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ – О Палмолів, мій ніжний гель; БАНЕР – Вона працює 2; БІЛБОРД – голосуй за; АКЦІЯ – ціну знижено; ТОВАР – вищий сорт; Made in China; САЙТ – помилка 404; ЗНИЖ­КА – 2 речі за ціною 1.

10. ЕМОЦІЙНО-ОЦІННІ реакції − це реакції, які містять пози­тив­ну та негативну оцінку слів-стимулів. Серед них традиційно виділяють:

• реакції з позитивною оцінкою: МУЗИКА – приємний відпо­чинок; ЗМІ – довіра; ДИКТОР – гарна вимова 3, Молодець!; КОЛІР – радість 5; КРЕАТИВ – цікаво 5; РЕКЛАМНИЙ АГЕНТ – солідний; МОТИВАЦІЯ – потрібна; РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ – щось кидається в очі; ПОСЛУГА – добра справа 2;
• реакції з негативною оцінкою: РЕКЛАМНЕ АГЕНТСТВО – оминаю; МАРКЕТИНГ – дурна робота; СТЕРЕОТИП – неправда; ЕКОНОМТЕ – ніколи; ПОКУПКА – марнотратство; БЕЗ ГМО – брехня 49; РЕКЛАМНА ІДЕЯ – невдала; СТРОК ПРИДАТНОСТІ – чим довший, тим гірший; РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ – ніхто не читає; БІЛБОРД – заважає на дорозі; ТЕЛЕВІЗОР – сміття 2.

В асоціативному полі емоційна оцінка може виражатися:

• розмовно-просторічною лексикою: ПІАР – понти; ІНФОР­МАЦІЯ – круто; КАРТИНКА – аватарка; АКТУАЛЬНІСТЬ – сві­жак; ЕКОНОМТЕ – жлоб; СУЧАСНИЙ – неформал; ПРЕЗЕНТАЦІЯ – показуха 2; ТОП-МОДЕЛЬ – дилда; ПРИБУТОК – хабар; КОПІ­РАЙТЕР – хакери; ДЕГУСТАЦІЯ – шара 2; ДИСТРИБ’ЮТОР – при­чепа; АКЦІЯ – лохотрон 4; КРЕАТИВ – бомбезність; РЕКЛА­МУВАТИ – впарювати 6; СПАМ – барахло; СПОЖИВАЧ – обжора;
•  реакціями-вигуками, що також мають емоційну складову: ПІАР – ура; НОВИНА – ага; ЗНИЖКА – Аааа; СТРОК ПРИ­ДАТ­НОСТІ – ням-ням!; РЕКЛАМНИЙ ТЕКСТ – тра-ля-ля; СПАМ – йой; УЯВИ – мм…! та ін.

Крім реакцій, які виражаються вербально, наявні відповіді, що позначаються знаками та цифрами: БЕЗ ГМО – J; КОПІРАЙТЕР – ©; ЗНИЖКА – %; ПРЕСТИЖ – !!!; СПАМ – @; ПРИБУТОК – $; ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ – ?; СТЕРЕОТИП – +–; ВИГІДНО – 3-2-1-; ВІДЕОРОЛИК – +100500; ПРЕЗЕНТАЦІЯ – 100%; ДИСТРИБ’ЮТОР – #; БАНЕР – (: 2; ДОСЯГНЕННЯ –+ 2 тощо; а також комбіновані реакції (текст зі знаками для підсилення емоційності): ПОВІ­ДОМЛЕННЯ – привіт J; ЗНИЖКА – цікаво!!!; АНКЕТА – інфор­мація 100%; ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ – опаJ та ін.

До емоційно-оцінних реакцій зараховуємо реакції-пропуски, що можуть виражати незнання опитуваним слова-стимулу, ускладненість асоціювання на слово або ж просто мовчання. Такі реакції є в кож­ному асоціативному полі. Найвищі показники таких реакцій на такі слова-стимули: КОПІРАЙТЕР (164), ПОПУЛЯРИЗАЦІЯ (122), СТЕРЕОТИП (116) тощо.

11. ІНШОМОВНІ РЕАКЦІЇ становлять окремий тип. Здебіль­шого реакції цього типу представлені російською та англійською мовами: КРЕАТИВ – необыкновенный; НОВИНКА – new 5; РЕКЛАМ­НА ІДЕЯ – озарение. Часто іншомовні реакції є прямим перекладом слова-стимулу, наприклад, СУЧАСНИЙ – modern, СУЧАСНИЙ – contemporary; БЕЗКОШТОВНО – free 9; СПОЖИВАЧ – consumer. Частину іншомовних реакцій опитані передають українською транс­літерацією: МЕДІА – пікчерз; ОБРАЗ – фейс; ПРАЙС – сурпрайз тощо. Іноді трапляються реакції у формі іншомовних речень – ПАБЛІК РІЛЕЙШНЗ – I don’t know?, СПОЖИВАЧ – не в курсе дел; словосполучення: ТОП-МОДЕЛЬ – fashion week та ін.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Отже, проаналізувавши асоціативні поля стимулів рекламної лексики, вия­вили 11 типів вербальних зв’язків, які виникають між стимулом та реакцією. Найпоширеніший парадигматичний тип реакцій прита­ман­ний від 39,9% до 88,1% асоціативних полів. Синтагматичні займають від 5,2% до 55% залежно від загальної кількості реакцій. Словотвірні реакції представлені в кількості від 0% до 3% асоціативних полів. Тематичні реакції становлять від 0% до 3% асоціативних полів, гра­матичні – від 0% до 0,6%, фонетичні – від 0% до 3,5%. Власні назви входять до ядра та периферії і становлять 0% – 36%; вони є в 98 асо­ціативних полях. Абревіатурні реакції перебувають на периферії асо­ціативних полів, займають від 0% до 5%, а ремінісцентні – від 0% до 5,1% асоціативних полів. Емоційно-оцінні реакції можуть входити до ядра та до периферії й представлені в асоціативних полях від 3% до 36,1%. Іншомовні реакції трапляються від 0% – 6% випадків.

Важливим є аналіз семантичних зв’язків, що виникають в асо­ціа­тивних полях рекламної лексики.

Література

1.     Бутенко Н. П. Словник асоціативних норм української мови / Н. П. Бутенко. − Львів : Вища школа, 1979. − 120 с.

2. Гасица Н. А. Ассоциативная структура значения слова в онтогенезе : авто­реф. дис. … канд. филол. наук : спец.  10.02.19 «Теория языка» / Н. А. Гасица. − М., 1990. − 16 с.
3. Горошко Е. И. Психолингвистика Интернет-коммуникаций / Е. И. Горошко. − Режим доступу : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=198
4. Залевская А. А. Слово в лексиконе человека : психолингвитическое иссле­дование / А. А. Залевская. − Воронеж : Изд-во Воро­нежского университета, 1990. − 208 с.
5. Клименко А. П. Лексическая системность и ее психолингвистическое изу­чение : [учеб. пособие] / А. П. Клименко. − Минск, 1974. – 193 с.
6. Кушмар Л. В. Лексика економічної сфери в мовній картині світу українців : дис. … канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / Л. В. Кушмар. − Луганськ, 2011. − 348 с.
7. Мартинович Г. А. Типы вербальных связей и отношений в ассоциативном поле / Г. А. Мартинович // Вопросы психологии. − 1990. − № 2. − С. 143−146.
8. Нефедова В. А. Зона фонетического реагирования в ассоциативном словаре школьника : на материале русского и английского языков : дис. … канд. филол. наук : спец. 10.02.19 «Теория языка» / В. А. Нефедова. − Саратов, 2013. – 331 с.
9. Терехова Д. І. Особливості сприйняття лексичної семантики слів : психолін­гвістичний аспект : [монографія] / Д. І. Терехова. − К. : КДЛУ, 2000. − 244 с.
10.  Терехова Д. І. Типологія вербальних асоціацій у вільному асоціативному експерименті / Д. І. Терехова // Наукові записки. Серія : Філологічні науки (Мовознавство). − Кіровоград : РВЦ КДПУ ім. В. Винниченка, 2000. − Вип. ХХVI. − С. 236−246.
11.  Уфимцева А. А. Опыт изучения лексики как системы / А. А. Уфимцева. − М. : Академия наук CCCР, 1962. − 288 с.
12.  Щур Г. С. О типах лексических ассоциаций в языке / Г. С. Щур // Семан­ти­ческая структура слова. Психолингвистические исследования. − М. : Наука, 1971. − С. 140−160.
13.  Deese J. Structure of associations in language and thought / J. Deese. − Baltimore − Maryland : Johns Hopkins Press, 1990. − 216 p.

References

1. Butenko N. P. Slovnyk asotsiatyvnyh norm ukrainskoi movy  / N. P. Butenko. − Lviv : Vyshcha shkola. 1979. – 120 s.
2. Gasitsa N. A. Assotsiativnaia struktura znachieniia slova v ontogieniezie : avtorief. dys. … kand. filol. nauk. : spiets. 10.02.19 «Tieoriia yazyka» / N. A. Gasitsa. − М., 1990. − 16 с.

3.     Goroshko Ye. I. Psiholingvistika Intierniet-komunikatsii [Eliektronnyi riesurs] / Ye. I. Goroshko  − Rezhym dostupu : http://www.textology.ru/article.aspx?aId=198

4. Zalievskaia A. A. Slovo v lieksikonie chielovieka : psikholingvistichieskoie isslie­dovaniie / А. А. Zalievskaia. − Voroniezh : Izd-vo Voroniezhskogo univiersitieta, 1990. − 208 s.

5.     Klimienko A. P. Lieksichieskaia sistiemnost i yego psiiholingvistichieskoie izuchieniie : [uchieb. posobiie] / A. P. Klimienko. – Minsk, 1974. – 193 s.

6.     Kushmar L.V. Leksyka ekonomichnoi sfery v movnii kartyni svitu ukraintsiv : dys. ... kand. filol. nauk : spets. 10.02.01 «Ukrainska mova» / L. V. Kushmar. – Luhansk. – 348 s.

7.     Martynovich G. A. Tipy vierbalnyh sviazei i otnoshenii v assotsiativnom polie / G. A. Martynovich // Voprosy psihologii. − 1990. − № 2. − S. 143−146.

8.     Nefiodova V. А. Zona fonietichieskogo reagirovaniia v assotsiativnom slovarie shkolnika : na matierialie ruskogo i angliiskogo yazykov: dys. … kand. filolog. nauк : spets. 10.02.19 «Teoriia yazyka» / V. А. Nefiodova. − Saratov, 2013. – 331 s.

9.     Terekhova D. I. Osoblyvostі spryiniattia leksychnoi semantyky slіv : psykho­lіnhvіstychnyi aspekt [monografiia] / D. I. Terekhova. – K. : KDLU, 2000. – 244 s.

10.            Terekhova D. I. Typolohiia verbalnych asotsiatsii u vilnomu asotsiatyvnomu eksperymenti / D. I. Terekhova // Naukovi zapysky. Seriia : Filolohichni nauky (Movoznavstvo). − Kirovohrad : RVTs KDPU im. V. Vynnychenka, 2000. − Vyp. ХХVI. − S. 236−246.

11.            Ufimtsieva A. A. Opyt izuchienia lieksyky kak systiemy / A. A. Ufymtsieva. − M. : Akademiia nauk SSSR, 1962. − 288 s.

12.            Shchur G. S. О tipah lieksichieskih assotsiatsii v yazyke / G. S. Shchur // Siemantichieskaia struktura slova. Psiholingvistichieskiie issliedovaniia. − М. : Nauka, 1971. − S. 140−160.

13.            Deese J. Structure of associations in language and thought / J. Deese. − Baltimore − Maryland : Johns Hopkins Press, 1990. − 216 p.

• Елена. Типы вербальных связей в ассоциативных полях рекламной лексики. По результатам свободного ассоциативного эксперимента проанализированы реакции на 105 слов-стимулов рекламной лексики по типам вербальных связей. Определены 11 типов реакций в ассоциативных полях: па­радигматические, синтагматические, тематические, словообразовательные, грамматические, фонетические, имена, аббревиатуры, реминисценции, эмо­цио­нально-оценочные, иноязычные. Благодаря такому подходу учитываются раз­личные аспекты связи между стимулом и реакцией: грамматический, смыс­ло­вой и формальный.

Ключевые слова: ассоциация, реакция, слово-стимул, свободный ассо­циа­тивный эксперимент, ассоциативное поле, рекламная лексика.

Denysevych Olena. The Types of Verbal Connections in Associative Fields of Vocabulary of Advertising. In this article the reactions to 105 stimuli of vocabulary of advertising in associative field as a result of free associative experiment is analyzed according to verbal connections. Defined 11 types of reactions: paradigmatic, syntagmatic, thematic, word building, grammar, phonetic, proper names, abbreviations, quotes, emotional evaluation, foreign in the associations fields. Due to this approach various aspects of the relationships between stimulus and reaction: grammatical, semantic and formal are taken into account.

Key words: association, reaction, stimulus, free associative experiment, associative field, vocabulary of advertising.