УДК 808.3-3

Маргарита Жуйкова 

МЕТАФОРИЗАЦІЯ І КОМІЗМ

У статті розглянуто роль двох фрагментів ментального лексикона людини, які беруть участь у процесах метафоризації, – донорської та реципієнтної зон досвіду. Наголошено, що донорська понятійна зона, з якої людина обирає мовні одиниці для перенесення на інший фрагмент досвіду, має первинне походження, складається з чуттєвих образів, ментальних картинок і тісно пов’язана з пер­цеп­тивним та моторно-сенсорним досвідом людини. Реципієнтна понятійна зона містить більш абстрактні концепти, що виникають в колективному досвіді пізні­ше. Метафоричні моделі (наприклад, «зло – це рослина») побудовані зазвичай шляхом перенесення одиниць «старої» понятійної зони на одиниці «нової» зони. Проте в деяких випадках процес метафоризації може розгортатися в іншому напрямку: донорською зоною для метафоричного перенесення стає не «стара», а «нова» понятійна сфера. Докладно розглянуто текст, у якому розгорнуто метафо­ричну модель «чоловік у сімейному житті – це комп’ютерна програма». Ця мо­дель описує ідеального чоловіка як корисний інструмент й одночасно ресурс, що здатний виконувати певний набір операцій, слухатися команд партнера і тим са­мим робити його життя легким і приємним. Несподівана аналогія між двома зо­нами досвіду створює в тексті комічний ефект.

Ключові слова: метафоризація, ознаки подібності, донорська зона, реци­пієнтна зона, комізм.

 

Обґрунтування наукової проблеми та її значення. Попри вели­чезну кількість наукових праць, присвячених метафоризації, у її вивче­нні залишається чимало білих плям. Особливо актуальним, на нашу думку, є дослідження метафоричних моделей, які охоплюють цілу низ­ку мовних одиниць. Сучасна лінгвістика розглядає метафоричне моде­лювання як засіб структурування, категоризації та оцінювання певного фрагмента дійсності шляхом залучення до його вербалізації мовних за­собів, що у свідомості мовців тісно корелюють з іншим фрагментом дійсності.

Аналіз останніх досліджень і публікацій.  В сучасній семасіо­логії та когнітивістиці (Дж. Лакофф, М. Джонсон, Н. Д. Арутюнова, В. М. Телія, А. М. Баранов, Д.О. Добровольський, Ю.М. Караулов, І. М. Кобозева, О. С. Кубрякова, Р. Й. Розіна, Г. М. Скляревська, О. О. Се­ліванова та ін.) метафоризацію трактують як базову мисленнє­ву операцію над знанням, що зберігається в концептосфері людини та колективному досвіді народу, а також як важливий спосіб пізнання та пояснення світу. Відомо, що будь-яка метафора виникає внаслідок когнітивної операції порівняння ментальних образів двох різних об’єктів, подій чи явищ, виявлення в них подібності та відмінності. В теорії (теоріях) метафори обов’язково наголошується на існуванні у свідомості мовців двох ментальних зон, компоненти яких в процесі метафоризації вступають у складну взаємодію. Численні назви цих зон, що використовуються різними науковцями, зібрано й узагальнено в монографії А. П. Чудінова. З одного боку, існує «вихідна понятійна область (в інших термінах – ментальна сфера-джерело, сфера-донор, «звідки-сфера», сигніфікативна зона, джерело метафоричної експан­сії, область джерело), тобто понятійна область, до якої належать не­метафоричні змісти одиниць, охоплені моделлю». З іншого боку, для метафоризації необхідна «нова понятійна область (в інших термінах – ментальна сфера-магніт, сфера-мішень, «куди-сфера», денотативна зона, реципієнтна сфера, напрям метафоричної експансії, область ме­ти), тобто понятійна область, до якої належать метафоричні змісти одиниць, що відповідають моделі» [6, с. 70–71]. Той факт, що різні науковці надають перевагу тим чи тим термінам, корелює з їхніми пріоритетами щодо метафоричних теорій, так, у Дж. Тайлора, що до­тримується когнітивної теорії метафори, знаходимо терміни donor domain та recept domain [7, с. 187–188]. Прихильники інших теорій використовують інші найменування для тих самих явищ, зокрема, див. у А. М. Баранова: «У дескрипторній теорії метафори метафо­рична проекція є функцією відбиття елементів області джерела в еле­менти області мети» [2].

У кожній теорії метафори в тій чи тій формі наявне положення про те, що названі ментальні зони в концептосфері індивіда (а також мовно-культурної спільноти) мають різний статус та різні функції. Важлива відмінність між зонами полягає в тому, що донорська зона переважно має конкретніше наповнення: вона складається з чуттєвих образів, ментальних картинок (не обов’язково візуальних), джерелом її формування є фізично-тілесний досвід людини; вона фундамен­таль­ніша, первинна в кожного індивіда і тому має важливіше значення для орієнтації людини у світі. Донорській зоні властива більша кон­кретність, антропоцентричність і тісний зв’язок з перцептивним та моторно-сенсорним досвідом людини. Що ж до реципієнтної зони, то вона зазвичай має вторинний характер, з’являється в досвіді та сві­до­мості пізніше за донорську; знання, з нею пов’язані, часто є не ре­зультатом прямого спостереження, а виступають наслідком мисленнє­вої діяльності людини, тому вони мають більш абстрактний характер, що й визначає необхідність у виникненні так званої когнітивної метафо­ри, яка здатна заповнювати лексико-семантичні лакуни. На думку Н. Д. Арутюнової, когнітивна метафора «скерована передусім на до­сягнення гносеологічних цілей. Із засобу створення образу метафора перетворюється на спосіб формування змістів, яких бракує в мові» [1, с. 362]. Процес метафоризації стає можливим лише за умови вияв­лення певного набору ознак подібності між фрагментами донорської та реципієнтної зон. Важливою властивістю сукупності ознак подіб­ності, на нашу думку, є наявність в ній таких змістових компонентів, які не пов’язані безпосередньо із спостережуваними рисами певного явища і мають абстрактну, ментальну природу, див. докладніше нашу роботу [4].

І донорська, і реципієнтна зона – це частини концептосфери носія мовної свідомості, уніфікованої відповідно до колективного досвіду лінгвокультурної спільноти, з тою різницею, що донорська зона міс­тить інформацію, умовно кажучи, про конкретне, старе, загально­відоме, а реципієнтна зона – про абстрактне, нове, індивідуальне. Це може різною мірою стосуватися загальномовних чи авторських мета­фор, метафор «стертих» чи живих, надстильових чи жанрово-сти­льо­вих, проте загальну тенденцію в напрямі метафоричного перене­сення завжди буває збережено. Пор., наприклад, метафоричні одини­ці в пуб­ліцистичних текстах журналіста Віталія Портнікова (всі цита­ти з текстів 2016 року), де певні явища суспільного життя чи політич­ної сфе­ри описано через метафори хвороби, тварини, рослини, темпе­ратури:

 Оскільки і сам Путін, і більшість росіян хворі на манію величі, вони навряд чи готові до реалістичного усвідомлення реальності.

…Путінське безумство – і підтримка цього божевілля оска­же­нілою більшістю росіян – перетворили півострів на острів!

«Імперія зла» просто здохла, як старий мерзенний дракон. Здох­ла саме тому, що з нею не церемонилися. Що її хотіли пере­мог­ти, а не приручити.

Зло не можна умовити бути добрим. Як і будь-яку отруйну рос­лину, його потрібно позбавити коренів.

Людей, які були здатні виховати покоління вільних громадян, просто виривали з життя.

Путін, який почав розуміти, в якому стані перебуває економіка його держави, прагне підтримувати в росіянах високий градус шові­нізму і ненависті до сусідів.

Натомість метафоричні перенесення іншого типу – із «новішого» чи більш абстрактного фрагменту понятійної сфери на «старий» чи конкретний, якщо й трапляються в мовній практиці, то мають чітко виражену прагматичну спрямованість і виконують якісь специфічні виражальні функції. Наприклад, метафора стартувати, що цілком збігається за змістом із нейтральним дієсловом розпочатися (У Льво­ві стартувало урочисте святкування з нагоди 104-го дня народження Пласту; Сьогодні стартував саміт країн G7), взята із донорської зо­ни «СПОРТ», первісно використовувалась із метою надання експресії текстам публіцистичного стилю. Очевидно, що тут має місце «мета­форична інверсія», коли донорською зоною виступає та сфера досві­ду, яка виникла суттєво пізніше за реципієнтну.

Мета нашої статті полягає в аналізі використання інверсії двох концептуальних зон при метафоричному перенесенні для створення комічного ефекту. Як відомо, засобами комізму в текстах різних сти­лів і жанрів можуть бути одиниці всіх мовних рівнів, починаючи від фонетичних і завершуючи текстуальними, цьому питанню присвя­чено чимало праць, див., зокрема [5], проте інверсію концептуальних зон при метафоризації як засіб комічного ще не розглядали ані в ро­ботах про комічне, ані в дослідженнях, присвячених метафорі. Завдання статті – описати метафоричну модель, враховуючи семантичне наван­таження текстових елементів, виявити одиниці, залучені в метафо­ричну модель, схарактеризувати напрям метафоричного перенесення.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Нашу увагу привернув текст невідомого ав­тора, поширений 2015 року на різних сайтах у мережі Інтернет (по­даємо його мовою оригіналу):

Однажды в поисках решения семейных проблем одна девушка, не зная, с кем посоветоваться, отправила письмо в техподдержку. Там, как известно, тоже не роботы сидят, поэтому ответили девушке честно, доступно и по существу:

«Дорогая техподдержка!

В начале года я обновилась с Бойфренд 5.0 до Муж 1.0 и об­на­ру­жила существенное замедление работы системы. Это особенно ка­сается приложений Цветы и Драгоценности, которые под Бойфренд 5.0 работали просто идеально.

Кроме того, в Муж 1.0. не оказалось таких полезных программ, как Романтика 9.5 и Личное Внимание 6.5, зато установилась куча ненужных программ типа Премьер-Лига 5.0, НХЛ 3.0 и Бильярд 4.1.

Общение 8.0 перестало работать, а Уборка Дома 2.6 при по­пытке запуска валит всю систему. Я пыталась использовать Нытье 5.3, чтобы починить их, но это не сработало. Что мне теперь де­лать? Отчаявшаяся».

«Дорогая Отчаявшаяся!

В нашей лицензии указано что Бойфренд 5.0 – это развле­кательный пакет, а Муж 1.0 – операционная система. Попробуйте запустить утилиту «Я думала, ты любишь меня.exe», загрузите при­ложение Слезы 6.2 и не забудьте установить обновление системы Чувство Вины 3.0. Если вы сделаете все правильно, система Муж 1.0 ав­томатически запустит приложения Драгоценности 2.0 и Цветы 3.5.

Однако учтите, что, если вы будете слишком часто исполь­зо­вать эти приложения, система запустит Гнетущее Молчание 2.5, Друзья 7.0 или Пиво 6.1. Что касается Пиво 6.1 – это опасная про­грамма-вирус, которая без вашего ведома загрузит приложения Гром­кий Храп Бета.

Но, как бы там ни было, НИ В КОЕМ СЛУЧАЕ не устанав­ли­вайте приложение Теща 1.0 (оно запускает вирус, который отби­ра­ет у вас управление всей системой и вы теряете над ней конт­роль). В дополнение к сказанному – не пытайтесь заново установить Бой­френд 5.0. Они несовместимы с Муж 1.0, и это вызовет крах системы.

Напоследок: Муж 1.0 – отличная программа, но у нее огра­ниченные ресурсы памяти, и она очень медленно запускает любые новые приложения. Чтобы увеличить память и улучшить работу системы – предлагаем вам купить несколько новых программ. Мы ре­комендуем: Готовка 3.0 и Красивое Нижнее Белье 7.7».

Комічний ефект цього тексту досягається через зближення двох концептуальних сфер: «СІМ’Я» та «КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА» – на основі деяких спільних ознак, які ми розглянемо докладніше. Текст заснований на концептуальній метафорі «ЛЮДИНА ЯК ЧЛЕН СІМ’Ї – це ПРОГРАМА / ОПЕРАЦІЙНА СИСТЕМА», яку слід розглядати як прояв інверсії типових донорської та реципієнтної зон (очікувана, типова метафорична модель мала б вигляд «ОПЕРАЦІЙНА СИС­ТЕ­МА – це ЛЮДИНА ЯК ЧЛЕН СІМ’Ї»). Зауважимо, що концептуальна сфера «ЛЮДИНА ЯК СОЦІАЛЬНА ІСТОТА» є одною з найдавніших і добре розроблених вербально в індоєвропейських мовах, зокрема, в аспекті соціальних функцій, ролей, ієрархії, родинних зв’язків та обов’язків, див., наприклад, матеріали книги Е. Бенвеніста «Словарь индоевропейских социальных терминов» [3]. Зрозуміло, що в наведе­ному тексті до метафоричної гри зараховано лише незначну частину величезної кількості соціальних ролей та функцій, а саме ті, що сто­суються взаємин чоловіка та жінки до шлюбу та в межах сім’ї. Верба­лізація цих функцій досягається через використання одиниць донор­ської зони «КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА», яка, вочевидь, виникла значно пізніше.

Ця зона представлена в тексті іменами і предикатами. Що сто­сується імен, то слід відзначити деякі особливості як формального, так і змістового плану. Імена побудовані як типові, стандартизовані назви комп’ютерних програм (операційних систем та додатків), які складаються з лексеми чи групи лексем та декількох цифр, що вка­зу­ють на версію програми. Це дає змогу адресантам (читачам) без усклад­нень інтерпретувати назви на кшталт Бойфренд 5.0; Муж 1.0; Уборка Дома 2.6; Готовка 3.0; Теща 1.0; Пиво 6.1 та ін., комічний ефект яких виникає внаслідок оформлення їхнього плану вираження так, як це зазвичай робиться в зоні «ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ». До фор­мальних засобів оформлення імен належить також маркування версії додатка як Бета (в номінації Громкий Храп Бета) і використання роз­ширення програмного файлу – .exe. Можна припускати, що особлива роль у цьому тексті надається також і номерам при назвах програм, проте лише деякі можуть бути безпомильно розшифровані (Бойфренд 5.0 – це п’ятий бойфренд певної дівчини, а Муж 1.0 і Теща 1.0 – пер­ший чоловік і, відповідно, перша теща, тобто мати жінки).

План змісту імен, ужитих як назви програм, розгортає фреймові чи сценарні концепти, що містять інформацію про ролі та стосунки обох сторін до шлюбу і в сімейному житті. Адресант, спираючись на свій індивідуальний досвід, може чітко виокремити серед них гендерно марковані поведінкові стереотипи. До шлюбу чоловік дарує жінці по­дарунки (Цветы, Драгоценности), залюбки проводить з нею час (Об­щение, Личное Внимание), їхні взаємини інтерпретуються як піднесені (Романтика). Цим набором імен кодується активна й цілком позитив­на роль чоловіка в дошлюбних стосунках, що зрештою приводить обох до зміни статусу. Сімейні функції (стосунки, ролі) позначено цілком іншим набором імен. Поведінкові стереотипи чоловіка відбито в наз­вах Премьер-Лига, НХЛ («Национальная хоккейная лига») та Бильярд, а також Друзья, Пиво та Гнетущее Молчание. Поведінка жінки та її емоційно-психічний стан відбито в номінаціях Нытье та Слезы. Крім того, ім’ям Теща кодується поведінковий стереотип, добре відомий носіям певної культури; отже, жінці подається пересторога: в жод­но­му разі не жалітися своїй мамі й не залучати її до розв’язання сімей­них проблем, бо таке втручання може привести до краху сімейного життя. Для зміцнення сімейних стосунків розробники радять жінці зайнятися приготуванням їжі (Готовка) та купити гарну білизну (Красивое Нижнее Белье), тобто називають типово жіночі поведін­кові сценарії і фрейми.

Що ж до набору предикатів, використаних у наведеному тексті, то майже всі вони безпосередньо належать до зони «ПРОГРАМНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ». Це одиниці обновилась с N до M (тут великими літерами позначаємо назви програм чи операційних систем, які коду­ють поведінкові сценарії чи фрейми), существенное замедление рабо­ты системы, N при попытке запуска валит всю систему, вызвать крах системы, запустить утилиту N, загрузить приложение N, уста­новить обновление системы, система N автоматически запустит приложения M, N – это опасная программа-вирус, которая без ва­шего ведома загрузит приложения N; N запускает вирус, который отбирает у вас управление всей системой и вы теряете над ней конт­роль, N несовместимы с M; N – отличная программа, но у нее огра­ни­ченные ресурсы памяти; в нашей лицензии указано; развлекательный пакет, купить несколько новых программ, полезные программы, не­нужные программы тощо.

Отже, у наведеному тексті є дві групи знаків: предикати, що у своїх прямих значеннях вказують на сферу застосування комп’ю­тер­них програм, та імена – номінації сімейних ролей, рольових поведін­кових стереотипів та фрагментів сімейного життя. Особливістю імен є їхнє оформлення типовими способами, притаманними назвам про­грамного забезпечення. Відбір предикатів, що узуально описують ко­ристування комп’ютером, для позначення дошлюбних та сімейних стосунків, функцій, обов’язків тощо є проявом метафоричного пере­несення одиниць донорської зони «КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА» на реципієнтну зону «СІМ’Я» («сімейні стосунки», «члени сім’ї та їхні ролі»). Це стає можливим через виявлення певних ознак подібності в обох ментальних сферах, їх зіставлення і зближення. Очевидно, що проведена аналогія відбиває позицію жінки: з її точки зору, у шлюбі стосунки між партнерами погіршилися (сталося «существенное за­медление работы системы»), не відбувається те, на що вона спо­ді­валась (спроба запуску програми «Уборка Дома 2.6» прозоро натякає на те, що жінка вважає прибирання чоловічою справою), а тому жінка вдається до маніпулювання емотивною сферою чоловіка (провокує словами «Я думала, ты любишь меня», намагається викликати в ньо­го «чувство вины») і змінити його поведінку так, як їй вигідно (ви­користовує сльози, аби примусити його знов дарувати їй квіти та коштовності). Крім того, жінка вважає себе домінантною стороною в сі­мейних стосунках, що має право керувати й контролювати (в її ру­ках знаходиться «управление всей системой»).

Висновки та перспективи подальшого дослідження. У розгля­нутому тексті розгорнуто метафоричну модель «ЧОЛОВІК У СІМЕЙ­НОМУ ЖИТТІ – це КОМП’ЮТЕРНА ПРОГРАМА». Модель описує ідеального чоловіка як корисний інструмент й одночасно ресурс, здатний виконувати певний набір операцій, слухатися команд парт­нера і тим самим робити його життя легким і приємним. Будь-яке від­хилення від цього ідеалу, передусім прояви незалежності, наявність особистісних пріоритетів (захоплення хокеєм, більярдом, спілкування з друзями, а тим більше ігнорування наказів і бажань партнера) роз­глядається жінкою як девіація, збої в роботі системи, що потребує втручання «служби технічної підтримки».

Отже, комічний ефект тексту зумовлений тим, що в ньому послі­довно, через різнопланові мовні одиниці, подано нетривіальну мета­форичну модель, особливістю якої є інверсія двох концептуальних сфер. Концептуальні ознаки «операційність», «багатофункціональ­ність», «контрольованість», «корисність для юзера», а також ознака «збої в роботі системи», притаманні одиницям ментальної зони «КОМП’Ю­ТЕРНА СИСТЕМА / ПРОГРАМА», не лише переносяться на концепти «БОЙФРЕНД» та «ЧОЛОВІК», а й стають їхніми цент­ральними, визначальними характеристиками. Саме це несподіване, неочікуване для читача зближення двох фрагментів людського досві­ду, а також інверсія двох концептуальних зон і забезпечує комізм тексту.

Перспективи подальшого дослідження вбачаємо в докладному вивченні специфіки цілісних текстів, побудованих на основі певної метафоричної моделі, а також інших лінгвальних особливостей про­цесів метафоризації.

Література

1. Арутюнова Н. Д. Язык и мир человека / Н. Д. Арутюнова. – М. : Языки рус­ской культуры, 1998. – 896 с.
2. Баранов А. Н. Дескрипторная теория метафоры и типология метафорических моделей / А. Н. Баранов // Труды международного семинара Диалог’2002 «Компьютерная лингвистика и интеллектуальные технологии». – Електронний ресурс. Режим доступу: http://www. dialog-21.ru/Archive/ 2003/Baranov.pdf.
3. Бенвенист Э. Словарь индоевропейских социальных терминов / Э. Бен­ве­нист. – М. : Прогресс-Универс, 1995. – 456 c.
4. Жуйкова М. Лінгво-когнітивний статус ознак подібності в метафорі / Мар­га­рита Жуйкова // Наукові записки Кіровоградського держ. пед. університету ім. В. Винниченка. Серія «Філологічні науки». – Вип. 95. – Ч. 2. – Кіро­во­град, 2011. – С. 7–12.
5. Семенюк О. А. Язык эпохи и его отражение в сатирико-юмористическом тексте / О. Семенюк. – Кировоград : РИЦ КГПУ им. В. К. Винниченко, 2001. – 366 с.
6. Чудинов А. П. Метафорическая мозаика в современной политической комму­никации : [монография] / А. Чудинов. – Екатеринбург : Урал. гос. пед. уни­верситет, 2003. – 248 с.
7. Taylor J. R. Linguistics Categorisation. Prototypes in Linguistic Theory / John R. Taylor. – Oxford University Press, 1995. – 421 s.

References

1. Arutiunova N. D. Yazyk i mir chielovieka / N. Arutiunova. – M. : Yazyki russkoi kultury, 1998. – 896 s.
2. Baranov A. N. Deskriptornaia tieoriia mietafory i tipologiia metaforichieskih mo­deliei / A. N. Baranov // Trudy miezhdunarodnogo sieminara Dialog’2002 «Kom­piuternaia lingvistika i intielliektualnyie tiehnologii». – Eliektronnyi riesurs. Rezhim dostupu: http://www. dialog-21.ru/Archive/ 2003/Baranov.pdf.
3. Bienvienist E. Slovar indoievropieiskih sotsialnyh tierminov / E. Bienvienist. – M : Progriess-Univiers, 1995. – 456 c.
4. Zhuikova M. Linhvo-kohnityvnyi status oznak podibnosti v metafori / Marharyta Zhuikova // Naukovi zapysky Kirovohradskoho derzh. ped. universytetu im. V. Vynnychenka. Seriia «Filolohichni nauky». – Vyp. 95. – Сh. 2. – Kiro­vohrad, 2011. – S. 7–12.
5. Siemieniuk O. A. Yazyk epohi i eigo otrazhenie v satiriko-yumoristichieskom tiekstie / O. Siemieniuk. – Kirovograd : RITS KGPU im. V. K.Vinnichenko, 2001. – 366 s.
6. Chudinov A. P. Mietaforichieskaia mozaika v sovriemennoi politichieskoi kommu­nikatsii : [monografiia] / A. Chudinov. – Ekatierinburg : Ural. gos. ped. univiersi­tiet, 2003. – 248 s.
7. Taylor J. R. Linguistics Categorisation. Prototypes in Linguistic Theory / John R. Taylor. – Oxford University Press, 1995. – 421 s.

Жуйкова Маргарита. Метафоризация и комизм. В статье рас­смат­ривается роль двух фрагментов ментального лексикона человека, которые при­нимают участие в процессах метафоризации, – донорской и реципиентной зон опыта. Указано, что донорская понятийная зона, из которой говорящий выбирает языковые единицы для перенесения на иной фрагмент опыта, характеризуется первичным происхождением, состоит из чувственных образов, ментальных кар­тинок и тесно связана с перцептивным и моторно-сенсорным опытом человека. Реципиентная зона содержит более абстрактные концепты, возникающие в кол­лективном опыте позднее. Метафорические модели (например, «зло – это рас­тение») строятся, как правило, путем перенесения единиц «старой» понятийной зоны на единицы «новой» зоны. Однако в некоторых случаях процесс мета­фо­ризации может разворачиваться в ином направлении: донорской зоной для метафорического перенесения выступает не «старая», а «новая» понятийная сфе­ра. Детально анализируется текст, в котором развернута метафорическая модель «муж в семейной жизни – это компьютерная программа». Эта модель описы­вает идеального мужа как полезный инструмент и одновременно ресурс, спо­соб­ный выполнять определенный набор операций, слушаться команд партнера и тем самым делать его жизнь легкой и приятной. Неожиданная аналогия между двумя зонами опыта создает в тексте комический эффект.

Ключевые слова: метафоризация, признаки подобия, донорская зона, реципиентная зона, комизм.

Zhuykova Margaryta. Metaphorization and humour. This article focuses on the role of two fragments of human mental lexicon that are involved in the processes of metaphorization, – donor and recipient domains of experience. It is noted that the donor conceptual area, from which a person chooses language units to transfer them to another fragment of experience, has the primary origin, consists of sensory images, mental pictures and it is closely connected with perceptual and motor-sensory human experience. The recipient conceptual domain contains more abstract concepts that appear in the experience later. Metaphorical models (for example «evil is a plant») are usually built by transferring units of the «old» conceptual domain into units of a «new» domain. However, in some cases, the process of metaphorization can develop in a different direction: not the «old» but the «new» conceptual domain becomes the donor domain for metaphorical transfer. The text, in which a metaphorical model «a man in family life is a computer program» is developed, is studied in detail in this article. This model describes the ideal man as both a useful tool and a resource that is capable of performing a certain set of operations, obeying the commands of the partner and thus making his or her life easy and enjoyable. An unexpected analogy between these two areas of experience creates a comic effect in the text.

Key words: metaphorization, features of similarity, donor domain, rеcipient domain, humour.