УДК 811.161.2’373.47

Ірина Процик

 «МИ НЕ ВОРОГИ – МИ УКРАЇНЦІ». УКРАЇНСЬКІ ФУТБОЛЬНІ УЛЬТРАС ПІД ЧАС РЕВОЛЮЦІЇ ГІДНОСТІ

У статті проаналізовано зміну вербальної та невербальної поведінки україн­ських футбольних ультрас під час національної Революції гідності 2013-2014 рр. Рухи футбольних ультрас у всьому світі характеризуються активним девіантним поводженням та словесною агресією стосовно фанатських угруповань клубів-суперників. Ще півроку тому й українські футбольні ультрас не були винятком на світовій фанатській сцені, проте події останніх місяців в Україні дають новий матеріал для оцінки поведінки та комунікації членів цієї субкультури. Представники фанатської футбольної спільноти з різних україн­ських міст висловилися на підтримку Майдану, долучилися до активних про­тистоянь у Києві та до охорони мирних акцій протесту в інших містах, а також ого­лосили безстрокове перемир’я між фанатами всіх українських клубів під гас­лом «Від Луганська до Карпат фанат фанату – друг і брат», організували cпільні марші та фанатські матчі єднання між ще донедавна непримиренними суперниками. На зміну інвективам та образливим вислов­ленням, адресо­ваним супротивникам, з’явились заклики припинити будь-які протистояння між фанатами та патріотичні гасла на підтримку єдності України. У розвідці наве­дено приклади того, як творчі знахідки з фольклору українських футбольних ультрас стали універсальними скандуваннями, гаслами та піснями під час про­ведення масових акцій в Україні.

Ключові слова: соціолект футбольних фанатів, вербальна поведінка, не­вербальна поведінка, фанатський фольклор, словесна агресія, гасло, сканду­вання, мілітарна лексика.

 

Дехто говоре: «Бандити, хулігани.

З тої голоти людей не буде».

А ми ся подивим, як потреба стане,

Хто полізе в льох, а хто під кулі піде.

Брати Гадюкіни, «Ми – хлопці з Бандерштадту»

 

Постановка наукової проблеми та її значення. Специфіка мовлення окремих субкультур – соціолектів – викликає дедалі більше зацікавлення в сучасному українському мовознавстві, адже дослід­ження особливостей комунікації різних суспільних груп дає змогу виявити своєрідність мовної інтерпретації навколишньої дійсності, що притаманна конкретній соціальній групі відповідно до системи вартостей, прийнятої у ній.

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Соціолект футбольних фанатів – однієї з наймасовіших молодіжних субкультур в Україні – залишається недостатньо висвітленим, попри окремі спроби предста­вити особливості комунікації футбольних уболівальників (публікації авторки статті [13-17]). Аналіз окремих лексем із фанатського со­ціолекту вміщено в публікаціях про мову міста та сучасний моло­діжний сленґ (праці українських мовознавців Людмили Кудрявцевої й Ірини Приходько [7] та Світлани Мартос [8]).

Українські події останнього часу (осінь 2013 – весна 2014 рр.) дають новий матеріал для з’ясування суті українського футбольного фанатизму, зокрема, несподіваної, для необізнаних із фанатською субкультурою, активної громадянської позиції представників фут­больних ультрас, яка виявляється як у їхній поведінці, так і в кому­нікації [2, 10, 11, 12, 33]. Актуальність статті зумовлена актуаль­ністю самих подій, які відбуваються в Україні, та надзвичай актив­ною роллю представників фанатської футбольної спільноти з різних українських міст у революційних подіях у державі та в організації спротиву російській агресії, а також зміною сприйняття фанатського руху і ставлення до футбольних ультрас та їхніх цінностей у су­часному українському суспільстві.

Мета і завдання статті. Мета розвідки – простежити зміну вер­бальної та невербальної поведінки українських футбольних ультрас під час національної Революції гідності 2013–2014 рр. Поставлена мета передбачає розв’язання таких завдань: 1) простежити традиції у вербальній та невербальній поведінці футбольних фанатів; 2) виявити відхилення від традиційної поведінки ультрас під впливом соціально-політичних потрясінь в Україні наприкінці 2013 – на початку 2014 р.; 3) зіставити мовні особливості (на лексичному рівні) комунікації українських фанатів у мирний час та під час національної революції та російської окупації; 4) з’ясувати причини витіснення традиційно найчастотнішої у фанатському соціолекті лексики на позначення ‘боротьби, протистояння, ворожості, агресії’ на периферію фанат­ського мовлення та актуалізації лексики з домінантним значенням ‘примирення, об’єднання, взаєморозуміння, взаємовиручки’; 5) на прикла­дах продемонструвати, як тексти фанатського фольклору пору­шили кордони цієї комунікативної спільноти й поширились в україн­ському суспільстві, ставши гаслами та піснями під час проведення масових акцій в Україні у 2013–2014 рр.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре­зультатів дослідження. Рухи футбольних ультрас у всьому світі характеризуються активною девіантною поведінкою та словесною агресією. Не є тут винятком і українські фанати футболу, які відомі жорстким протистоянням між собою. Зокрема, найдавніші сутички відомі ще з часів проведення радянського чемпіонату між уболі­вальни­ками дніпропетровського «Дніпра» та харківського «Мета­ліста»; багаторічні «війни» ведуть ультрас київського «Динамо» із одеським «Чорноморцем», донецьким «Шахтарем», харківським «Металістом» та криворізьким «Кривбасом». Окрім давнього, «закля­того» су­пер­ництва одеського «Чорноморця» з київськими динамівцями, відоме також протистояння одеситів із друзями киян – дніпропетровським «Дніпром» та футбольним клубом «Миколаїв». «Дніпро» (Дніпро­петровськ), окрім одеситів, «воює» за регіональне лідерство з до­нецьким «Шахтарем», а також із запорізьким «Металургом» та криво­різьким «Кривбасом». «Ворогами» запорізького «Металурга» є «Динамо» (Київ) та «Дніпро» (Дніпропетровськ). У конкуренції за західноукраїнське лідерство непримиренні львівські «Карпати» та луцька «Волинь», львівські «Карпати» та ужгородська «Говерла», а за домінування на Півдні України – херсонський «Кристал» та ФК «Ми­колаїв». На ґрунті непорозумінь із клубними кольорами «воюють» львівські «Карпати» та полтавська «Ворскла» [17].

Фанати київського «Динамо», дніпропетровського «Дніпра», львівських «Карпат» творять в українському чемпіонаті так звану «тріаду», «коаліцію», тому вороги одного з клубів автоматично ста­ють ворогами двох інших, подібно як і з друзями, яких відразу відносять до «однокласників». Ще одним прикладом дружнього гру­пування є: «Металіст» (Харків), «Чорноморець» (Одеса), «Шахтар» (Донецьк), «Ворскла» (Полтава), «Волинь» (Луцьк), «Металург» (За­поріжжя), фанати яких можуть безперешкодно приїжджати на виїзні матчі одні до одних, не боячись ходити містом зі символікою свого клубу.

Майже всі українські фанати, які здебільшого сповідують на­ціоналістичну ідеологію, мають напружені стосунки з фанатами київського «Арсенала», що дотримуються лівих поглядів і близькі до антифашистських організацій в Україні. Ідеологічне протистояння є не єдиною причиною ворожого ставлення до фанатів «Арсенала», які знані також і як порушники правил fair-play (чесної гри) – вони приходять на футбол із ножами, газовими балончиками тощо. На­пруга в стосунках київського «Динамо» із одеським «Чорноморцем» зумовлена дружбою останніх із московськими клубами, з якими кияни завжди ворогували, а конфронтація киян із запорізьким «Ме­талургом» спричинена дружбою запоріжців із московськими клубами та «Чорноморцем». Ще з часів радянського чемпіонату відоме скандування київських ультрас, адресоване московським клубам: «Бєй, бєй москалєй!»

Способом протистояння в одвічних міжклубних конфліктах є бійки між футбольними фанатами – махачі, які можуть бути двох ви­дів: 1) без застосування під час бійки будь-яких засобів – махач на чис­тих руках, махач без аргументів або махач без гівна, та 2) із вико­ристанням у бійці підручних засобів (ножів, кастетів, палиць, ка­міння, пляшок тощо) – махач на аргументах, махач з гівном. В історії українського футбольного фанатизму відомі найжорстокіші бої українських фанатів із московськими суперниками, насамперед бійки ультрас київського «Динамо» з візаві із московського «Спартака», проте зафіксовано й кілька жорстких сутичок між фанатами вітчизня­них клубів. Зокрема, бійка п’ятдесяти фанатів «Динамо» (Київ) із тридцять­ма хуліганами «Чорноморця» (Одеса) на центральній вулиці Києва – Хрещатику – у серпні 1999 року та перший в Україні зразково-показовий «fair-play» бій «на чистих руках» у Кончі-Заспі під Києвом з нагоди матчу “Динамо-2» (Київ) – “Чорноморець» (Одеса) між хулі­ганами цих клубів кількістю сорок на п’ятдесят – у серпні 2001 року.

Та все ж, непримиренне протистояння футбольних ультрас відбувається найчастіше у сфері словесної комунікації. У її основі – риторика боротьби. Вербальна поведінка ультрас насичена інвекти­вами, зневажливими висловленнями, образливими модифікаціями назв команд-супротивниць та їхніх фанатів, емоційно наснаженою та мілітарною лексикою, адресованими супротивникам. Фанати впли­вають на супротивників словом так, аби принизити їхню гідність. Висловлення негативного ставлення до супротивників у фа­натському середовищі відбувається насамперед в усній формі – під час футбольних матчів, а також до і після них, або ж у писемній – у графіті та написах на мурах, поліграфічно розтиражованих стікерах (наліпках). У сучасному світі загальний доступ до різних джерел інформації, а насамперед використання інтернету, електронних засобів масової інформації, соціальних мереж дали можливість розповсюдження фанатського фольклору серед широкого загалу, в тім і серед людей, далеких від футбольного фанатизму. Це особливо помітно в контексті останніх суспільно-політичних подій в Україні, коли творчі знахідки футбольних ультрас стали революційними гаслами і піснями.

Та, повертаючись до згаданої вище домінантно негативної вер­бальної комунікації між ворожо налаштованими угрупованнями ультрас, варто зазначити, що емоційна наснаженість таких висловлень тво­риться насамперед образливим словесним контекстом, у якому вони вживаються. Наприклад, у звертаннях футбольних фанатів до фанатів команд-суперниць: львів’яни до полтавської «Ворскли» – «Зелено-білі барви – колгоспник їх не достойний!» (у текстовику використано прізвисько «колгоспники», яке полтавці отримали через першу назву їхньої команди, яка в 1955-1965 рр. називалася «Колгоспник»), кияни до харківського «Металіста» – «Запахло смаженим хорьком!», «Від вас тхне!» (висловлення пов’язані з прізвиськом харків’ян, яких нази­вають «тхорами» (рос. хорьками) через те, що російська назва цієї тварини співзвучна з назвою топоніма Харків; неприємний запах, який є морфологічною ознакою тхорів, використано в фанатських текстах, де вживається це прізвисько харківського футбольного клубу). Неприязнь супротивників до львівських «Карпат» вербалізо­вано у таких зарядах: «Дави бандер!», «Дави гуцул!», «Порвати «Карпати»!», а до київського «Динамо»: «Дави хохлів!» («хохли» – давнє прізвисько київських динамівців, ще з часів союзного чем­піона­ту). Фанати одеського «Чорноморця» є адресатами такого висловлення від ультрас київського «Динамо»: «Хохол народився – жид заплакав!» (фанати одеського «Чорноморця» мають прізвисько жиди). Ультрас запорізького «Металурга» своє негативне ставлення до дніпро­петров­ського «Дніпра» вербалізували у заряді: «Ми – козаки. Ви – ніякі!». До фанатів київської «Оболоні» найчастіше кричать: «Оболонь – фігове пиво!» (спонсор ФК «Оболонь» – виробник алкогольних на­поїв концерн «Оболонь»).

Висловлення ультрас традиційно рясніють і мілітарною лекси­кою, яка сконцентрована довкола категорії ворога, зокрема: артобстріл, атака на гостьовий сектор, атака з аргументами (з гівном), ба­лаклава, банерна війна, бомбардування (кріслами), бомба, графіті-війни, закляті вороги, мобілізація на виїзд, різнокаліберні прапори, трофей тощо.

Кардинальну зміну вербальної та невербальної поведінки україн­ських футбольних ультрас зафіксовано під час національної Рево­люції гідності 2013 – 2014 рр. Зокрема, футбольні фанати практично всіх українських клубів висловилися на підтримку Майдану [3, 20, 21, 23, 25, 28, 31], долучилися до активних протистоянь у Києві [5, 22, 29, 30] та до охорони мирних акцій протесту в інших містах [1, 6, 9, 19, 24, 27, 32], а також оголосили про безстрокове перемир’я між собою [11]. З початком другого кола української прем’єр-ліги в оформленні банерної лінії фанатських секторів більшості українських стадіонів з’явилися гасла на підтримку єдності України: «Україна – єдина! Крим – це Україна!», «Єдина, вільна, соборна Україна!», «Одна, єдина, соборна Україна!», «Соборна Україна», «Україна єдина», «В єдності – сила!», «Об’єднані заради України», «В своїй хаті своя й правда, і сила, і воля», «Разом ми – сила!», «Ми сильні нашою любов’ю до України!», «Воля України або смерть!», «Воїнам слава!», «Хлопці Тавриди, ми з вами!», «Від Сяну до Дону – братерство, єдність, со­борність!», «Кубань – це Україна!», «Україна – єдина, вільна, непо­дільна!», «Україна понад усе!», «Жовто-блакитні прапори, ми непе­реможні – шаблі догори!».

Тринадцятого лютого цього року представники чотирнадцяти фанатських угруповань клубів прем’єр-ліги та фанати ще дев’ятнад­цяти футбольних клубів нижчих дивізіонів українського чемпіонату й аматорських команд країни підписали маніфест про встановлення перемир’я між українськими ультрас, вербалізувавши це за допо­могою гасла «Від Луганська до Карпат фанат фанату – друг і брат». Цей документ є зразком патріотизму, високої національної свідомості та громадянської зрілості представників українського фан-руху, а також адекватного сприйняття і розуміння ситуації в державі та неприпустимості будь-якого розбрату серед українців, тому варто умістити у цій розвідці офіційну заяву ультрас України з приводу останніх подій у країні (текст подано повністю, без будь-яких змін; виділення у тексті мої – І. П.):

«Ми, фанати українських футбольних клубів, заявляємо про на­ступне. В українському суспільстві зараз склалася дуже непроста ситуація. Зокрема, у деяких фанатських рухів вже почалися пробле­ми у своїх містах з органами «правопорядку» та місцевою «владою» виключно тому, що представники цих рухів публічно висловили свою мирну, громадянську позицію, на яку вони мають повне право. У зв’язку з цим ми вважаємо, що продовжувати будь-які про­тистояння між собою – це злочин, який зіграє проти нас же самих і в підсумку тільки погіршить сьогоднішню ситуацію в суспільстві. Враховуючи вищесказане, нами було прийнято рішення укласти перемир’я між рухами фанатів різних клубів на невизначений термін. Дане перемир’я включає в себе такі домовленості:

– всі елементи «міського», тобто спонтанного і не договірного навколофутболу знаходяться під забороною;

– заволодіння банерами, шарфами та іншими фанатськими атрибутами опонентів знаходиться під забороною;

– образливі банери, заряди на адресу один одного або міст-опонентів, команд-опонентів знаходяться під забороною;

– на трибунах здійснюється жорсткий контроль з метою не допустити появи шарфів з образами команд-опонентів, а також спалення шарфів команд-опонентів;

– під забороною знаходиться створення графіті з образами команд і рухів-опонентів, піар в Інтернеті існуючих подібних гра­фіті, а також будь-яка графіті-війна між фанатськими рухами;

– здійснюється жорсткий контроль за тим, щоб виключити будь-які конфліктні ситуації з простими вболівальниками (не фанатами) команд-опонентів як на виїзних, так і на домашніх матчах.

Ці пункти є основою основ майбутнього перемир’я. Рішення про пе­ремир’я повністю підтримали лідери фанатських рухів наступних футбольних клубів:

Прем’єр-ліга: Волинь Луцьк, Ворскла Полтава, Динамо Київ, Дніпро Дніпропетровськ, Закарпаття Ужгород, Зоря Луганськ, Карпа­ти Львів, Металіст Харків (Південна і Північна трибуни), Мета­лург Запоріжжя, Металург Маріуполь, ФК Севастополь, Таврія Сімферополь (Сектор 5 і Сектор 9), Чорноморець Одеса, Шахтар Донецьк.

Перша і Друга Ліги: Авангард Краматорськ, Буковина Чернівці, Десна Чернігів (Хлопці Північної Столиці і Ультрас Десна), Дніпро Черкаси, Енергія Нова Каховка, Зірка Кіровоград (червоно-жовті і жовто-зелені), Кристал Херсон, ФК Миколаїв, Нива Тернопіль, ФК Олександрія, Оболонь Київ, Поділля Хмельницький, Скала Стрий, Сталь Алчевськ, Сталь Дніпродзержинськ, ФК Суми, Титан Армянськ.

Фанатські рухи аматорських ліг і без клубів: Кривбас Кривий Ріг, Нива Вінниця.

Ті рухи, з якими ми не встигли або не змогли зв’язатися, просимо підтримати нашу ініціативу і підтвердити готовність дотримува­тися перемир’я по всіх перерахованих вище пунктах.

Крім цього вважаємо, що зараз відносини між нами повинні будуватися за принципом того, що ми всі в першу чергу – Українці. Тобто на першому місці повинні бути взаєморозуміння, довіра та взаємовиручка. Закликаємо всіх українських уболівальників, які не перебувають в жодних фанатських рухах (йдеться не лише про фут­бол), приєднатися до цього перемир’я і без агресії ставитися один до одного, незважаючи на те, які б протистояння не були між на­шими командами на спортивних полях і майданчиках.

Від людей, які стали ініціаторами даного перемир’я, окремо додамо: без сумніву, події останніх місяців в Україні відкрили ба­гатьом людям очі на страшну правду. Те, що фанати спостерігали і відчували на собі протягом багатьох років, в ці місяці відчули багато простих громадян України з різних регіонів нашої країни. Неспра­ведли­вість, скотське ставлення, побої, тортури. Ось те, чим сьогод­нішня влада «нагодувала» громадян України (і це не найстрашніші речі, які сталися). Вчора фанати з різних куточків України разом підтримували сім’ю киян Павліченків і говорили «Сьогодні – Павліченко, завтра – ТИ». Як бачимо, на жаль, ми не помилялися, і сьогодні отримати надумані звинувачення і невтішний вердикт від «самого чесного і гуманного суду в світі» може будь-який грома­дянин України.

Але й не це все є найстрашнішим насправді. Провладні політи­кани всіх мастей і містечкові «лідери» продовжують вести лице­мірну і брехливу гру, протиставляючи одну частину населення України іншій. Уміло маніпулюючи ними ж створеними настроями у людей, вони відверто брешуть, навішують ярлики і, мабуть, дуже хочуть, щоб конфронтація в суспільстві стала необоротним яви­щем. І люди, яким вони промивали мізки, вже остаточно перестали бачити, в чому і в кому причина переважної більшості проблем України і, зокрема, подій останніх декількох місяців.

Саме тому ми вважаємо, що продовжувати будь-які конфрон­тації у фанатському середовищі в даний момент – злочин проти світлого майбутнього України.

«Від Луганська до Карпат фанат фанату – друг і брат». Слава Україні!» [11].

Рішення про перемир’я – дуже серйозний крок для ультрас, адже укладення його не є простою формальністю, а значною подією, зва­жаючи на давню історію ворожнечі фанатів деяких клубів. Ультрас продемонстрували всьому українському суспільству найліпший приклад того, що потрібно робити у скрутний для країни час – домовлятися, примирюватися, об’єднуватися.

Цілком слушно написав один із київських фанатів у коментарях до офіційної заяви ультрас: «…ми хотіли показати всім, що ми перш за все – українці, і є речі важливіші, ніж футбольні проти­стояння» [11], а інший додав: «Якщо вже навіть ультраси «Шахтаря» і «Металіста» так думають, то не все ще втрачено. Великий їм респект за це. Ми насамперед УКРАЇНЦІ, а вже потім із Харкова чи з Дніпропетровська» [11]. Ще в одному з коментарів реакція на фа­натське перемир’я є суголосною з попередніми: «Раніше було не те, що складно – нереально було уявити, щоби динамівці (мається на увазі їхні вболівальники) фотографувались із «гірниками» після спільно організованого турніру; карпатівці без остраху прямували до Одеси; дніпряни радо зустрічали вже не «харьків», а харків’ян; історично непримиренні фанати всіх західних регіонів збиралися теж для того, щоби пограти в ногом’яч. Насправді таких заходів відбува­лось останнім часом незліченна кількість, утім вищенаведеного буде достатньо для розуміння одного: ми всі – українці» [4].

Задеклароване перемир’я фанати втілюють під час проведення матчів єдності між ультрас колись непримиренних футбольних клу­бів, а також у маршах єднання, які відбуваються перед кален­дарними матчами.

Те, що об’єднувало футбольних фанатів лише на матчах збірної України, а також під час виняткової акції українських ультрас на під­тримку родини Павличенків упродовж 2011 – 2013 рр. (киян – батька і сина Павличенків було безпідставно звинувачено у вбивстві судді та засуджено на тривалі терміни ув’язнення), стало основою для єднан­ня під час Революції гідності.

Безпрецедентним є також приклад поширення текстів фанат­ського фольклору серед широкого загалу під час останніх суспільно-політичних подій в Україні, коли заряди, гасла, скандування та пісні футбольних ультрас порушили кордони фанатської комунікативної спільноти й поширились у суспільстві – і стали гаслами та піснями Майдану, зокрема: «Слава Україні! – Героям слава! Слава нації! – Смерть ворогам! Україна понад усе!», «Хто не скаче, той москаль», «Разом і до кінця!», «Путін – х…ло!». Цікаво, що на початку україн­ської Революції гідності більшість із наведених вище фанатських кричалок сприймались у суспільстві доволі насторожено й не завжди схвально, а після анексії Криму та початку російської агресії на Сході та Півдні нашої країни ці скандування стали неодмінним елементом масових акцій за єдину Україну в більшості українських міст.

Проте в засобах масової інформації можна натрапити на мірку­вання журналістів, що на українських стадіонах останнім часом не чутно суто футбольних кричалок і що «трибуни перегукуються вітаннями «Слава Україні – Героям слава», «Слава нації – Смерть ворогам», «Україна понад усе», дружно стрибають під «Хто не скаче, той москаль», виконують пісню про Володимира Путіна, яка стала інтернет-хітом, співають пісню Ляпіса Трубецкого «Воины света» та гімн України» [18]. Такі твердження медійників зраджують їхню малу обізнаність із новітніми традиціями футбольного фанатизму, а саме, що гасла «Слава Україні! – Героям слава! Слава нації! – Смерть ворогам! Україна понад усе!» на українських стадіонах вигукують із 2007 р., коли футбольні фанати львівських «Карпат» та київського «Динамо» започаткували використання цих гасел під час футбольних матчів як одну з форм словесної підтримки і як перекличку між ультрас різних клубів; згодом ця традиція поширилася по всіх українських стадіонах; подібно як і вигук «Хто не скаче, той москаль», яке українські ультрас в останні роки змодифікували так: «Хто не скаче, той Азаров»; натомість інтернет-хіт «Путін – х…ло!», який у 2014 заспівали фанати харківського «Металіста», раніше звучав у фанатському виконанні як «Суркіс – х…ло!» і був попу­лярним до 2012 року (доки відомий спортивний функціонер Григорій Суркіс очолював Федерацію футболу України, рішення якої нерідко були тенденційними, за що, власне, Суркіс і став адресатом такого лихослів’я). Натомість український гімн футбольні ультрас співали завжди, і не лише на іграх національної збірної, інколи по кілька разів за матч, особливо під час напружених ситуацій на футбольному полі, аби підтримати спортивний дух футболістів.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Підсумо­вуючи, варто констатувати, що суспільно-політичні події в Україні наприкінці 2013 – на початку 2014 рр. стали поштовхом до зміни вербальної та невербальної поведінки українських футбольних ультрас: від ворожого поводження та словесної агресії стосовно фанатських угруповань клубів-суперників до оголошення безстрокового пере­мир’я між фанатами всіх українських клубів, організації фанатських матчів єдності, маршів єднання та спільних акцій на підтримку соборності України. Ще однією ознакою часу є те, що тексти фанат­ського фольклору: скандування, гасла та пісні використано під час української Революції гідності та масових акцій за єдність в Україні.

Джерела та література

1. Активісти Євромайдану у супроводі «ультрас» провели ходу у Харкові [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/ content/article/ 25250205.html [01.02.2014].

2. Білан Б. Нашими діями ми можемо змінити Україну, – ультрас / Богдан Білан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zik.ua/ua/news/2014/01/31/ nashymy_diyamy_my _mozhemo_zminyty_ukrainu_ultras_457443 [25.01.2014].

3. Все украинские ультрас за Евромайдан и против титушек [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.tennis-betfair.com/public_449-3_ultras.html [6.02.2013].

4. Дем’ян Є. Не було щастя, та нещастя допомогло… / Євген Дем’ян [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу : http://ukrfootball.ua/blog/ne-bulo-shchastya-ta-neshchastya-dopomoglo [09.04.2014].

5. Дождались. Ультрас ФК «Карпаты» едут в Киев на митинг [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://thekievtimes.ua/society/285285-dozhdalis-ultras-fk-karpaty-edut-v-kiev-na-miting.html [4.12.2013].

6. Запорожский Евромайдан охраняют ультрас [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://zp.comments.ua/news/2014/01/26/122220.html [26.01.2014].

7. Кудрявцева Л. А. Словарь молодежного сленга города Киева. 2300 слов и выражений [текст] : учеб. пособ. / Л. А. Кудрявцева, И. Г. Приходько; под ред. Л. А. Кудрявцевой. – К. : Киевский национальный университет им. Т. Шевченко, 2006. – 198 с.

8. Мартос С. А. Сленг як складова молодіжної субкультури / С. Мартос // Південний архів. Філологічні науки : зб. наук. праць. – Вип. ХХІ. – Херсон : Видавництво ХДУ, 2003. – С. 111-114.

9. «Мы против режима». Ультрас ФК «Шахтер» официально подтвердили готовность защищать донецкий Евромайдан от «титушек» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.ostro.org/general/politics/news/435950/ [24.01.2014].

10. Несенюк Н. Мы все сегодня «ультрас» / Николай Несенюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://obkom.net.ua/articles/2014-01/24.1438.shtml [24.01.2014].

11. Офіційна заява всіх ультрас України з приводу останніх подій у країні [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://1927.kiev.ua/news/view/7970?fb_ action_ids=842749825742152&fb_action_types=og.likes&fb_source=other_multiline&action_object_map={%22842749825742152%22%3A1437562673146851}&action_type_map={%22842749825742152%22%3A%22og.likes%22}&action_ref_map [13.02.2014].

12. Почему мы уже победили [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://geync.livejournal.com/223269.html [30.01.2014].

13. Процик І. Вербальне самовираження в субкультурі українських футбольних уболівальників / Ірина Процик // Мова і суспільство. Збірник наукових праць. – Львів : Львівськ. нац. ун-т імені Івана Франка, 2012. – Вип. 3. –               С. 224–229.

14. Процик І. Термінологія в мовленні футбольних фанатів / Ірина Процик // Вісник Нац. ун-ту «Львівська політехніка». Серія «Проблеми української термінології». – 2011. – № 709. – С. 112–115.

15. Процик І. Соціолект українських футбольних фанатів / Ірина Процик // Вісник Львівського університету. Серія філологічна. – 2012. – Вип. 57. – С. 285–290.

16. Процик І. Cпеціальна лексика в соціолекті українських футбольних фанатів / Ірина Процик // Термінологічний вісник. – 2013. – Вип. 2 (2). –            C. 125-131.

17. Процик І. «Зелено-білі наші кольори…»: кольороназви в соціолекті україн­ських футбольних фанатів / Ірина Процик // Науковий вісник Східно­євро­пейського національного університету імені Лесі Українки. Серія: Філо­логічні науки. Мовознавство. – 2013. – № 2 (279). – С. 14–19.

18. Романюк Т. «Динамо» – «Шахтар»: класичне дербі єдності / Тарас Романюк [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.bbc.co.uk/ukrainian/ sport/2014/04/140416_ football_derbu_dynamo_ak.shtml [16.04.2014].

19. Сотни одесских ультрас вышли на защиту Евромайдана [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nr2.ru/odessa/481354.html [25.01.2014].

20. Сумские ультрас поддержали евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://fakty.ua/175757-sumskie-ultras-podderzhali-evromajdan [28.01.2014].

21. Ультрас «Зари» выступил за Евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу :  http://sport-xl.org/news/main/96598-ultras-zari-vystupil-za-evromay­dan.html [24.01.2014].

22. Ультрас киевского «Динамо» и «Днепра» примут участие в самообороне Евромайдана [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.sports.ru/ football/ 156080492.html [21.01.2014].

23. Ультрас мариупольского «Ильичевца» также поддержали Евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://mariupol.in/news/24386/ [27.01.2014].

24. Ультрас «Металлурга» будут защищать запорожский Евромайдан [Електрон­ний ресурс]. – Режим доступу : http://delo.ua/ukraine/ultras-metallurga-budut-zaschischat-zaporozhskij-evromajdan-225454/ [25.01.2013].

25. Ультрас полтавской «Ворсклы» поддержали Евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://sport.obozrevatel.com/football/02319-ultras-poltavskoj-vorsklyi-podderzhali-evromajdan.htm [25.01.2014].

26. Ультрас «Севастополя» осудили режим Януковича, но опровергли офи­циальную поддержку Евромайдана [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://gazeta.ua/ ru/articles/politics/_ultras-sevastopolya-osudili-rezhim-yanukovi­cha-no-oprovergli-oficialnuyu-podderz/538950 [29.01.2014].

27. Ультрас «Таврии», защищавших крымский «Евромайдан», забрала милиция [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://an.crimea.ua/page/news/55841/ [26.01.2014].

28. Ультрас херсонского «Кристалла» поддержали Евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://khersonline.net/novosti/obschestvo/19623-ultras-hersonskogo-kristalla-podderzhali-evromaydan.html [23.01.2014].

29. Ультрас «Черноморца» выехали в Киев для поддержки Евромайдана [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.dynamomania.com/ news/235458-ultras-chernomortsa-vyehali-v-kiev-dlya-podderzhki-evromaydana [24.01.2014].

30. Ультрас «Шахтаря» приїхали на Грушевського [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://espreso.tv/new/2014/01/29/ultras_shakhtarya_pryyikhaly _na_hrushevskoho [29.01.2014].

31. Ультрас «Шахтера» поддержали Евромайдан и выступили «против режима» [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://prosport-ru.tsn.ua/sport/ultras-shahtera-podderzhali-evromaydan-i-vystupili-protiv-rezhima-345387.html [24.01.2014].

32. Харьковские ультрас выходят охранять местный Евромайдан [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://prosport-ru.tsn.ua/sport/harkovskie-ultras-vyhodyat-ohranyat-mestnyy-evromaydan-345514.html [25.01.2013].

33. Щур М. Українські ультрас здивували своєю громадянською позицією, – німецький дослідник / Марія Щур [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.radiosvoboda.org/content/article/25253108.html [4.02.2014].

Ирина Процик. «Мы не враги – мы украинцы». Украинские футбольные ультрас во время Революции достоинства. В статье проанализированы изменения вербального и невербального поведения украинских футбольных ультрас во время национальной революции достоинства 2013–2014 гг. Дви­жения футбольных ультрас во всем мире характеризуются активным де­виант­ным поведением и словесной агрессией относительно фанатских группировок клубов-соперников. Еще полгода назад и украинские футбольные ультрас не были исключением на мировой фанатской сцене, однако события последних месяцев в Украине дают новый материал для оценки поведения и коммуни­ка­ции членов этой субкультуры. Представители фанатской футбольной общест­вен­ности из разных украинских городов высказались в поддержку Майдана, присоединились к активным противостояниям в Киеве и к охране мирных акций протеста в других городах, а также объявили бессрочное перемирие между фанатами всех украинских клубов под лозунгом «От Луганска до Карпат фанат фанату – друг и брат», организовали совместные марши и фанатские матчи единства между еще недавно непримиримыми соперниками. На смену инвективам и оскорбительным высказываниям, адресованным противникам, появились призывы прекратить любые противостояния между фанатами и патриотические лозунги в поддержку единства Украины. В статье приведены примеры того, как творческие находки из фольклора украинских футбольных ультрас стали универсальными скандированиями, лозунгами и песнями во время проведения массовых акций в Украине.

Ключевые слова: социолект футбольных фанатов, вербальное поведение, невербальное поведение, фанатский фольклор, словесная агрессия, лозунг, скандирование, милитарная лексика.