УДК  811.161.2‟282.2‟373.2(477.8)

Руслана Омельковець

СЕМАНТИЧНА ТРАНСФОРМАЦІЯ ЯК СПОСІБ НОМІНАЦІЇ МІКООБ’ЄКТІВ У ЗАХІДНОПОЛІСЬКИХ ГОВІРКАХ

Стаття присвячена дослідженню лексичного складу західнополіських гові- рок, що становить особливий інтерес, оскільки саме в лексиці найвиразніше відбиваються різноманітні зміни в мовленні носіїв діалектів.

У статті розглянуто семантичну трансформацію як наслідок метафоричних та метонімічних перенесень на основі мікологічної лексики західнополіського говору, встановлено основні семантичні моделі, за якими відбувається пере- осмислення. Аналіз способів номінації мікооб‟єктів на досліджуваному конти- нуумі дозволив  виділити 22  типові  семантичні  моделі однослівної  номінації. З огляду моделювання більш неднорідним є метонімічне перенесення (9 моде- лей, за якими утворено 43 мікономени). Кількісно більш вираженим є метафо- ричне перенесення (6 моделей, за якими утворено 53 мікономени), що свідчить про асоціативний спосіб пізнання  діалектоносіями  навколишньої  дійсності.  28 % зафіксованих мікономенів складають словосполучення, у яких один ком- понент або ціле словосполучення зазнають семантичної трансформації метафо- ричного та метонімічного типу.

Ключові слова: лексема, мікономени, західнополіські говірки, способи номінації, семантична трансформація.

Постановка наукової проблеми та її значення. Спосіб номі- нації – це сукупність технічних засобів мови (діалекту), за допомогою яких здійснюється акт номінації тієї чи іншої реалії навколишньої дійсності, прийом реалізації принципів номінації, представленого тією чи іншою мотиваційною ознакою [5, с. 122]. Основні способи номінації можна розглядати як універсальні, тому специфіка системи одиниць, що виконують номінативну функцію, забезпечується не стільки індивідуальним набором способів номінації, скільки їх неоднаковим функціональним співвідношенням у межах тієї чи іншої мови або того чи іншого діалекту [13, с. 45]. Використання власних мовних ресурсів з метою створення номінативної одиниці може здій- снюватися у двох напрямах: шляхом надання готовій номінативній одиниці нової семантичної функції (семантична трансформація) і шляхом створення формально нової (деривація, композитивне словотворення та фразотворення) [1, с. 99].

Аналіз досліджень цієї проблеми. Для українських східнослобо- жанських говірок характерні всі ці  способи  номінації  флорооб‟єк- тів [12, с. 77–146]. На відміну від вказаних говірок, у степових говірках 60 % фітономенів виражають властивості рослин опосередковано, тобто утворюються шляхом семантичної трансформації на підставі подібності рослин або їх частин до інших флористичних чи не фло- ристичних об‟єктів або їх частин [6, с. 39]. У східнополіських [10] та західнополіських [8] говірках семантична деривація як спосіб номіна- ції флорооб‟єктів також поширена. Щодо генези фітономени цен- тральноподільських говірок та говірок Чорнобильської зони також є неоднорідними [2, с. 14].

Мета і завдання статті. Мета розвідки – розглянути семантичну трансформацію як наслідок метафоричних та метонімічних перене- сень на основі мікологічної лексики західнополіського говору. Зав- данням цієї статті є встановлення основних семантичних моделей, за якими виникають нові номінативні утворення на позначення грибів в українських західнополіських говірках.

Виклад основного матеріалу й обґрунтування отриманих ре- зультатів дослідження. Одним із продуктивних способів номінації  на сучасному етапі розвитку мови є семантична трансформація. Процес перенесення готових одиниць із одного референта на інший досить не простий. Людина здатна сприймати нову інформацію на основі вже наявної, тобто коли знайома назва є тим містком, який у свідомості людини з‟єднує відоме з невідомим. Цей тип номінації ґрунтується на різних видах перенесення та змін значення. У мово- знавчій літературі найчастіше аналізуються метонімічні співвідношен- ня значень слів. Метафоричні співвідношення, на думку З. Петрової і О. Тараненко, визначаються як регулярні, проте характеризуються як окремо взяті, оскільки ці співвідношення не утворюють єдиної дери- ваційної системи [9, с. 120].

За рахунок метафоричного та метонімічного перенесення знач- ною мірою поповнюється й ботанічна лексика, зокрема мікологічна. Розглянемо ці процеси за такими семантичними моделями, не ви- окремлюючи ускладнень деривацією:

Модель 1 – „рослина‟ → „гриб, який в цілому або якоюсь своєю частиною подібний до цієї рослини або її частини‟: стручóк „змор- шок їстівний‟ (видовжене плодове тіло цього гриба нагадує сухий плід бобових рослин).

Модель 2 – „гриб‟ → „гриб, який в цілому або якоюсь своєю частиною чи ознакою подібний до цього гриба‟: рижак‟é,    рúжик‟і „ентолома жовтувато-сиза отруйна‟ (за схожістю до їстівного гриба – ‟рижика‟, якого дещо нагадує кольором); весéлка „зморшок їстівний‟ (нагадує „веселку звичайну‟, яка, як свідчать респонденти, отримала таку назву за особливості будови плодового тіла); правдúвка „поль- ський гриб‟ (за схожістю до „білого гриба‟, якого називають правдúвим); п‟ідрешéтники „дубовик, синяк‟ (за схожістю до „козляка‟, якого в народі називають решетн‟ак); п‟ідзелéнка, п‟ідзелéнок „рядовка зем- листа‟  (за   схожістю  до   „рядовки  зеленої‟);  зелинúечка    „іноцибе звичайний‟ (за схожістю до їстівного гриба – „рядовки зеленої‟, оскільки „іноцибе‟ також може мати зеленуватий колір); вóлнушка, волнýшк‟і „ентолома жовтувато-сиза отруйна‟ (за схожістю до їстівного гриба „вовнянки‟).

Модель 3 – „предмет‟ → „гриб, який в цілому або якоюсь своєю частиною подібний до цього предмета‟: кýбики, кýбах „валуй‟; каме- нúчка „сироїжка їстівна‟ (молоді гриби нагадують круглі камінці); панч‟íшка „ковпак‟; ковпáк „ковпак‟ (оскільки, витягнута нерозкрита шапинка молодого гриба нагадує панчоху, чи ковпак); ковпáк „мас- люк звичайний‟ (у молодих маслюків, за свідченням респондентів, шапинка  щільно  прилягає  до  ніжки  і  нагадує  ковпачок);   зóнт‟íк „ковпак‟ (шапинка гриба нагадує парасолю).

Модель 4 – „людина за соціальним статусом чи зовнішнім вигля- дом‟ → „гриб, який в цілому або якоюсь своєю частиною подібний до цієї людини‟: монáрх „зморшок їстівний‟ (очевидно, шапинка нагадує головний убір монарха).

Модель 5 – „тварина (частина тіла тварини)‟ → „гриб, який в ці- лому або якоюсь своєю частиною подібний до цієї тварини‟: лисúчка, лисúчк‟і, „лисички справжні‟ (забарвлення плодового тіла нагадує колір шерсті лисиці); плýски „лисичка справжня‟ (плúска – результат видозміни  форми  лúска  [4,  ІV,  с. 444]);  козл‟áк  „мухомор цезаря‟, „маслюк звичайний‟; козá, кóзи, кóзин‟ „рядовка тигриста отруйна‟ (за свідченням респондентів, ці гриби ростуть «чиеридóйу, йак стáдо к‟ісз»; кобúлиц‟а „вовнянка‟ (за  великим розміром шапинки);    кýри „валуй‟; кýрка, кýри „гриб зонтик лісовий пістрявий‟ (ці гриби ростуть групами); вовн‟áнка „вовнянка‟ (від вóвна, оскільки поверхня „вов- нянки‟ вкрита пушком [4, І, с. 412]); п‟íвен‟, п‟íвники „клітоцибе знебарвлений‟ (шапинки гриба нагадують за формою гребінь півня).

Модель 6 – „частина тіла людини (тварини)‟ → „гриб, який в цілому або якоюсь своєю частиною подібний до цієї частини тіла людини (тварини): цúбух‟і „іноцибе звичайний‟ (назва, очевидно, по- ходить від циба – довга нога, цибатий – довгоногий, оскільки  ці гриби вирізняються довгою, тонкою ніжкою); п‟íвен‟ „клітоцибе зне- барвлений‟; змóршок, змóршк‟і, сморж, смарчóк „зморшок їстівний‟ (назва, похідна від зморшка (довгасте заглиблення чи борозенка, складка на шкірі обличчя [7, ІІ, с. 160]) і відображає характерну ознаку цього гриба: його ніжка і, особливо, шапинка покриті звиви- нами та складками); хр‟ашч „хрящ-молочник груповий‟ (назва, очевидно, зумовлена схожістю гриба до хряща – пружної сполучної тканини, що входить до складу скелета тварин).

Модель 7 – „місце‟ → „гриб, який на цьому місці росте‟: багн‟ýк „дубовик, синяк‟; прибоулоутýха „ковпак‟; приболотúха „валуй‟; гно- йовúк, болот‟áнка „іноцибе звичайний‟ (ці гриби трапляються в перезволожених місцях); бурувúек „білий гриб‟, „боровик жовтий‟; борувиек‟é  „боровик  жовтий‟  (росте  в  борах);  моховúек,   муховúек „польський гриб‟ (росте серед моху), п‟ісóчник „польський гриб‟ (за свідченням респондентів, трапляється переважно на піщаних ґрун- тах), пол‟овикú „польський гриб‟ (трапляється на відкритих місцях); пичирéчк‟і, пичирéц‟і, печерéц‟а „печериця рудіюча отруйна‟ (назва, очевидно, походить від печéра, оскільки це «гриб, що росте в печерах» [4, ІV, c. 364]); йалувúек „вовнянка‟ (росте в ялинових лісах); чоснúчник „іноцибе звичайний‟ (за свідченням респондентів, «ростé там, де чоснúк»).

Модель 8 – „природне явище‟ → „гриб, який росте в той час, коли це явище відбувається‟: доушчоувúек „дощовик їстівний‟, „дощовик несправжній‟ (плодові тіла цих грибів надзвичайно швидко ростуть після дощу).

Модель 9 – „час‟ → „гриб, який в цей час росте‟: іванцú „маслюк звичайний‟ (назва, похідна від власного імені Іван і мотивована часом першої масової появи плодових тіл маслюків – на Івана).

Модель 10 – „страва‟ → „гриб, з якого цю страву готують: кýрка, кýри „гриб зонтик лісовий пістрявий‟ (за свідченням респондентів, смажені гриби нагадують смажене куряче м‟ясо).

Модель 11 – „тварина‟ → „гриб, який має запах цієї тварини‟: пс‟óхи „іноцибе звичайний‟ (за свідченням респондентів, ця назва, очевидно, пов‟язана із неприємним запахом гриба).

Модель 12 – „рослина‟ → „гриб, який росте біля неї‟: п‟ід:ýбник, дубувúек „дубовик(росте в дубових лісах); п‟ідберíзник, п‟ідберéзник, п‟ідберéзовик „підберезник‟ (росте під березами); п‟ідос‟íновики, п‟ідосúчник, п‟ідос‟íн:ик „підосиковик‟ (росте під осиками); берéзовик „підосиковик‟ (ці гриби ростуть і під березами також).

Модель 13 – „стан‟ → „гриб, який спричиняє цей стан‟:  поугáнка „ковпак‟, отрýйний „клітоцибе бокалоподібний‟ (респонденти назива- ють так не лише отруйні гриби, але й невідомі їм, яких вони не збирають); поугáнка „опеньок сірчано-жовтий несправжній‟, „ентоло- ма   жовтувато-сиза   отруйна‟;   плохотн‟áк,   плохотн‟ýк   „рядовка фіолетова‟ (похідне утворення від плохúй, що означає поганий, кепський [4, ІV, с. 454]); мертвйáк „печериця рудіюча отруйна‟.

Модель 14 – „дія‟ → „гриб, який є об‟єктом або суб‟єктом цієї дії‟: смал‟íй „білий гриб‟; бáбпка „підберезник‟, „підосиковик‟ (пов‟я- зане з бáбчитися «морщитися, м‟якнути», назва зумовлена м‟якістю, в‟ялістю   відповідних   грибів   [4,   І,   с. 105]);   пóрхалк‟і, пóрхавк‟і „дощовик їстівний‟, „дощовик несправжній‟ (за здатність плодового тіла при дотику викидати спори у вигляді пилу «порхати» [11, с. 71]).

Модель 15 – „ознака‟ → „гриб, який має цю ознаку‟: голýпка, голуб‟íнка „сироїжка їстівна‟, „рядовка фіолетова‟; син‟ýк,  син‟áвки „клітоцибе бокалоподібний‟ (за свідченням респондентів, назва похо- дить від кольору шапинки); цигл‟áник „павутинник оранжево-черво- ний отруйний‟ (респонденти пояснюють назву «циеглóвим» кольором плодового тіла гриба); б‟іл‟акú, б‟іланú „хрящ-молочник груповий‟ (плодове тіло білого кольору); зелинúечка, зелинúц‟і, зел‟íнк‟і „рядовка зелена‟, сúвка „мухомор пурпуровий‟; бл‟ідýхи „клітоцибе знебарв- лений‟; пухл‟ак‟úі „дощовик несправжній‟ (назва, очевидно, походить від  слова  пýхлий   –  роздутий,  товстий  [3,  ІІІ,  с. 544],     крут‟áникзморшок їстівний‟ (плодове тіло має «покручений» – зморшкуватий вигляд); син‟áк „дубовик, синяк‟, „боровик жовтий‟, „польський гриб‟, „підосиковик‟, син‟ачкú „дубовик, синяк‟ (ці гриби синіють на зламі та при натисканні); грузд‟ „хрящ-молочник груповий‟, грýзд‟і „хрящ- молочник оливково-чорний‟, „боровик жовтий‟; масл‟ýк „маслюк зви- чайний‟ (назва зумовлена тим, що шапинки цих грибів покриті маслянистою  шкіркою  [4,  ІІІ,  с. 408]);  смерд‟ýчка  „мухомор білий смердючий‟; скриепýх „вовнянка‟ (респонденти мотивують цю назву тим, що «гриб хрумкúй»).

28 % зафіксованих мікономенів складають словосполучення, у яких один компонент або ціле словосполучення зазнають семантич- ної трансформації метафоричного та метаномічного типу:

  1. словосполучення з одним семантично трансформованим ком- понентом:

а) трансформоване головне слово (за однією із семантичних мо- делей, наведених нижче) + прикметник у прямому значенні, наприклад: блідá поугáнка „опеньок сірчано-жовтий несправж- ній  (Hypholome  pesciculare  L.)‟,  голýпка  неспрáвжна „валуй (Russula foetens L.)‟, жóвта сиройíшка „валуй (Russula foetens L.)‟, зелéна погáнка „мухомор білий смердючий (Amanita Virosa Secr. L.)‟, корúчнева сиройíжшка „мухомор пурпуровий (Amanita porphyria L.)‟, корулéца бíла „мухомор білий смердючий (Amanita  Virosa  SecrL.)‟,  маслáта  неспрáвжні „ентолома жовтувато-сиза отруйна (Entolome sinuotym L.)‟, отрýйна при- булотýха „печериця рудіюча отруйна (Agaricus xanthodermus L.)‟, підберéзні бáбпки „підберезник (Leccinum)‟, пóрховка половá „дощовик їстівний (Lucoperdon perlatum L.)‟, пóрховкі лісовí „дощовик несправжній (Scleroderma aurahtiacum L.)‟, пýрхавка дúмчаста „дощовик несправжній (Scleroderma aurahtiacum L.)‟, радóвка рожéва „вовнянка (Lactarius torminosus L.)‟, радóвка рожéва „вовнянка (Lactarius torminosus L.)‟, сиройíжа  жóвта „валуй (Russula foetens L.)‟, чóрні зеленúці „рядовка землиста Tricholoma terreum)‟;

б) трансформоване залежне слово (прикметник) + головне слово в прямому  значенні,  наприклад:  бáбпковий  мухомóр  „мухомор пурпуровий (Amanita porphyria L.)‟, сатанúнский грибп „чортів гриб (Boletus satanos Lenz L.)‟, груздмолóчний „хрящ-молочник груповий (Lactarius insulsus L.)‟, груздчóрний „хрящ-молочник оливково-чорний   (Lactarius   turpis   L.)‟,   зелéна  сиройíжшка „сироїжка їстівна (Russula vesca L.)‟, мухомóр бíлий „мухомор білий смердючий  (Amanita Virosa Secr. L.)‟, мухомóр   жóвтий „мухомор цезарів (Amanita Caesarea L.)‟, мухомóра „мухомор цезарів (Amanita Caesarea L.)‟, нейістівнúй опéнок „опеньок сірчано-жовтий несправжній (Hypholoma fasciculare L.), не- спрáвжній опéнок „опеньок сірчано-жовтий несправжній (Hypholoma  fasciculare L.), несправидлúеві упéнкі  „опеньок сірчано-жовтий несправжній (Hypholome pesciculare L.)‟, не- спрáвжні опéнкі „опеньок сірчано-жовтий несправжній (Hypholome pesciculare L.)‟, отрýйний мухомóр „мухомор пур- пуровий (Amanita porphyria L.)‟, радóвка чеирвóна „рядовка фіолетова (Lepista nuda L.)‟, сиройíжшка зиелéна „сироїжка їстівна (Russula vesca L.)‟, сíра сиройíжшка „сироїжка їстівна (Russula vesca L.)‟, чиервóний мухомóр „мухомор цезарів (Amanita Caesarea L.)‟, чóрний грибп „чортів гриб (Boletus satanos Lenz L.)‟;

  1. словосполучення, яке в цілому зазнає семантичної транс- формації, а саме трансформації метафоричного та метонімічного типу (чистого або ускладненого деривацією), наприклад: дéн:а гýба „змор- шок їстівний (Morchella esculenta L.)‟, коубúелача гýба „хрящ- молочник  груповий  (Lactarius  insulsus  L.)‟,  лійкоподíбні дрíжи „хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis L.)‟, соубáчі  гýби „іноцибе  звичайний  (Inocybe  geophylla  L.)‟,  чóрна  коубúелача гýба „хрящ-молочник оливково-чорний (Lactarius turpis L.)‟, чóрний принц „печериця рудіюча отруйна (Agaricus xanthodermus L.)‟.

Висновки та перспективи подальшого дослідження. Аналіз способів номінації мікооб‟єктів на досліджуваному континуумі до- зволив виділити 15 типових семантичних моделей однослівної номі- нації. З огляду моделювання більш неднорідним є метонімічне пере- несення (9 моделей, за якими утворено 43 мікономени). Кількісно більш вираженим є метафоричне перенесення (6 моделей, за якими утворено 53 мікономени), що свідчить про асоціативний спосіб пі- знання діалектоносіями навколишньої дійсності. 28 % зафіксованих мікономенів складають словосполучення, у яких один компонент або ціле словосполучення зазнають семантичної трансформації мета- форичного та метонімічного типу.

У подальших дослідженнях розглянемо ці процеси, виокрем- люючи ускладнення деривацією.

Джерела та література

  1. Блинова О. И. Лексическая мотивированость и некоторые проблемы регио- нальной лексикологии / О. И. Блинова // Вопросы изучения лексики русских народных говоров. Диалектная лексика. 1971. – Л. : Наука, 1972. – С. 92–104.
  2. Гороф‟янюк І. В. Структурна організація та ареалогія флорономенів цен- тральноподільських говірок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / І. В. Гороф‟янюк. – К., 2010. – 20 с.
  3. Даль В. И. Толковый словарь живого великорусского языка / В. И. Даль. – М. : Рус. яз., 1999. – Т. 1–4.
  4. Етимологічний словник української мови : у 7 т. / за ред. О. С. Мельничука. – К. : Наук. думка, 1982-2006. – Т. 1–5.
  5. Марчук Н. Й. Принципи і способи номінації ожини (Rubus caesius L.) в гово- рах слов᾽янських мов / Н. Й. Марчук // Структурні рівні українських говорів. – К. : Наук. думка, 1985. – С. 120–133.
  6. Москаленко Л. А. Подібність рослини до іншої рослини як джерело номіна- ції / Л. А. Москаленко // Укр. мова. – 2002. – № 3. – С. 39–50.
  7. Новий тлумачний словник української мови. – К. : Аконіт, 2001. – Т. 1–4.
  8. Омельковець Р. С. Способи номінації західнополіських найменувань лікар- ських рослин: семантична деривація як наслідок метафоричних перенесень / Р. С. Омельковець // Сб. науч. тр. по материалам Междунар. науч.-практ. конф. «Современные проблемы и пути их решения в науке, транспорте и образовании „2010». – Одеса : [б. и.], 2010. – Т. 29. – С. 50–55.
  9. Петрова З. Ю. Регулярная метафорическая многозначность в русском языке как проявление системности метафоры / З. Ю. Петрова // Проблемы струк- турной лингвистики 1985−1987. – М. : [б. и.], 1989. – С. 120–133.
  10. Поістогова М. В. Номінаційні прцеси у ботанічній лексиці східнополіських говірок : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М. В. Поістогова. – К., 2005. – 23 с.
  11. Симоненко Л. О. Формування української біологічної термінології / Л. О. Си- моненко. – К. : Наук. думка, 1991. – 152 с.
  12. Скорофатова А. О. Ономасіологія та лінгвогеографія фітономенів в україн- ських східнослобожанських говірках / А. О. Скорофатова. – Луганськ : Елтон-2, 2009. – 369 с.
  13. Способы номинации в современном русском языке / [Д. Н. Шмелев, А. Ф. Жу- равлев, О. П. Ермакова и др.] ; отв. ред. Д. Н. Шмелев. – М. : Наука, 1982. – 296 с.
  14. Ткачук М. М. Ботанічна лексика говірок Чорнобильської зони : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.02.01 «Українська мова» / М.М. Ткачук. – К., 2011. – 20 с.

Омельковец Руслана. Семантическая трансформация как способ но- минации микообъектов у западнополесских говорах. Статья посвящена ис- следованию лексического состава западнополесских говоров, что представляет особый интерес, поскольку именно в лексике отображаются разнообразные изменения речи носителей диалектов, а Западное Полесье и сегодня сохраняет настоящие клады для славистики.

В работе проанализирована такая древняя и ценная для изучения истории языка лексико-тематическая группа, как названия грибов, в частности рассмо- трено семантическую трансформацию как следствие метафорических перено- сов на основе микологической лексики западнополесского говора, определены основные семантические модели, по которым происходит переосмысление. Анализ способов номинации микообъектов на исследуемом континууме позво- лил выделить 15 типичных семантических моделей однословной номинации.    С позиции моделирования наиболее неднородным является метонимический перенос (9 моделей, по которым образовано 43 микономена). В количественном отношении более выраженным является метафорический перенос (6 моделей,  по которым образовано 53 микономена), что свидетельствует об ассоциативном способе познания диалектоносителями окружающей действительности. 28 % за- фиксированных микономенов представлены словосочетаниями, в которых один компонент или целое словосочетание испытывают семантическую транс- формацию метафорического и метонимического типа.

Ключевые слова: лексема, микономены, западнополесские говоры, спо- собы номинации, семантическая трансформация.

Omelkovets Ruslana. Semantic Transformation as a Way to Nominate Fungi in Westernpolissian Dialects. The article deals with the investigation  of lexical structure of westernpolissyan dialect which presents the particular interest as far as concerns lexics reflecting different language changes in local dialect as westernpolissyan keeps the real treasure for slav phyilology.

The lexical and topical group of fungi nomination as an ancient and worth of studying in the history of language is analyzed in this article. Particularly semantic derivation is considered as a result of metaphorical transfomations based on mycological lexical units in westernpolissian dialects; the main semantic models which reconsidered are determined. The analysis of the ways in fungi nominations on the research material allowed to identify 15 common semantic models of one-word nominations. From the point of modeling the most ununiform is the metonymic transfer (9 models, according to them 43 fungi nominations are formed). The most expressive is the metaphoric transfer to quantitative data( there are 53 fungi nomina- tions formed according to 6 models). It indicates the fact that the local population dialect is learnt in association with reality. 28 percents of fungi nominations are used as word combinations in which one component or the whole phrase have a semantic transfer metaphorical and metonymic type.

Key words: lexem, mykonomens, westernpollisyan dialect, ways of nomination, the semantic transformation.