УДК 811.161.2‟282.2(477.41.42)

Andriy Yavorskiy


Lexical peculiarities of Volyn Polissyan patois in the text of Volodymyr Lys‟s novel «Jacob‟s Century» are analyzed. Polissian lexemes used by writer are syste- matized and commented in terms of their origin. The researcher reveals significant group of borrowings, mostly from Polish and Russian languages. The specificity of use of the Volyn Polissian patois elements by the author and the function of the dialectal words in the novel‟s artistic language are indicated. V. S. Lys in the novel «Jacob‟s Century» with the purpose of a regional flavor reproduction and charac- teristics of the heroes naturally and successfully used many Volyn Polissian lexemes not only in the dialogues of characters, but also in the author‟s speech. This undoub- tedly is a successful artistic device, which has the effect of subjective narrative- confession and gives you an opportunity to perceive the novel as individualized version of the history of Ukraine of the twentieth century.

Key words: dialect, Volyn Polissian patois, dialecticism, lexical dialecticism, semantic dialecticism, borrowing.

Formulation of the research problem and its significance. Polissian lexicon is barely assimilated within in Ukrainian literature. In fact, only from the early 90-ies of XX century elements of the northern dialects have been introduced into active use by M. Nykonchuk (in poetic works) and V. Drozd (in the novel «Leaves of the earth»). In the late 90‟s Polissian patois was imitated in literary pieces by V. Shevchuk. The latest version of Polissian dialects introduction into literary tradition was offered in novels by volyn novelist Volodymyr Lys «Jacob‟s Century» (2011) and «Ivan and the Black Panther» (2012). Similar attempts of contemporary writers to introduce Polissian lingual literary elements into regularly use, are of course, noteworthy.

The aim of the proposed research is to trace the lexical elements of Volyn Polissian dialect in the novel by Volodymyr Lys «Jacob‟s Century». Realization of this aim envisages the following tasks: a) identify the  corpus of lexical dialecticisms used within text; b) to systematize dialects lexemes and comment on their origin and in terms of their fixation within the local lexicographical sources; c) to trace the specific of dialect words used by writer and figure out their functions in the novel.

The main material and justification of the study. Within the ana- lyzed text the largest number of dialecticisms was traced under verbal vocabulary. We‟ve found a few verbs, united by common seme „to talk‟. Lexeme затарандорити «to annoyingly repeat the same», compare: За- тарандорила то Ольга – мусите дожити [12, s. 176], can be compared with the West Polissian dialectal noun таранда «ranter» [2, s. 192], verb тарандіти «crackle, whirr, tick» [11, s. 71], which has an onomatopoeic nature [6, s. 519]. The word жвандіти «talk annoyingly», compare: І не сокори. Не жванди [12, s. 197], parallels to which are known in other dialects, such as: жвиндíти, жвиндáти «to speak unclear, roar» [8, s. 218], obviously of onomatopoeic origin [4, s. 190]. Verb галайкувати «to shout», compare: То не мішай. І не галайкуй [12, s. 188], derived from  the onomatopoeic basis галай [3, s. 457], as well as a known in local dialects derivative галáйко «clamorous person» [2, s. 84]. Lexeme поса- банити «to embroil», compare: Олька посабанила, побушувала [12, s. 59], can  be compared with  known  in  other dialects etymologically obscure  [6, s. 158] verbs сабанúти «scold severely» [9, s. 846], сабанíте «to swear for a long time» [10, s. 214].

In the meaning of «shun» authors use the verb погрумічати, com- pare: Думаю, не погрумічаєте, прийдете [12, s. 44]. Parallel traced in Belarusian dialects is грумечаць «shun» [13, s. 229] can be compared with Lithuanian words grùmti «devour», grōmaloti «chew» [14, s. 302].

In the group of verbs with the meaning of the movement we trace lexeme посагонити «escape quickly», compare: І як тобі цеї голубочки? Бач, куди посагонили… [12, s. 136]. Possible comparison of adjectives саганúстий «long legged (about a horse)» [9, s. 847], recognized as a bohemizm, compare old Czech sahan (sahán) «tall person», derivative from sáh «yard» [6, s. 161]. Verb втарагунити «to lift and lay with force», compare: Понатужившись, як коло доброї колоди, на ліжко втарагу- нив [12, s. 17], as well as a relevant тарагýнитись «to go somewhere, venture» [2, s. 192], тáргати «to drag, rip in with teeth» [9, s. 949], belongs to polonisms and continues polish targać «jerk, drag, tear» [6, s. 522].

Among the verbs V. S. Lys implies a few Russianizmes:   запомнити «запам‟ятати», compare: Вікторія, запомните, тату [12, s. 189]; по- щитати «decide», compare: Атож, пощитала – нащо дідові письмо [12, s. 14]; здіватися «abuse», compare: Ну, чули, тату, воно ще й здіваєцця! [12, s. 20] etc.

Some dialecticisms are traced among the names of clothing. Lexeme маринарка «man‟s jacket», compare: Яків одірвався від шитва – камі- зельку чи як там по-теперішньому називається те, що під маринарку піддягають, латав [12, s. 59], which is well known in Volyn Polissian  [2, s. 305] and West Volynian [10, s. 160] patois and should be considered a polonism, compare polish marynarka «man‟s jack» [5, s. 394]. As a continuation of polish majtki «pants, pantaloons» [5, s. 364] – lexeme майтечки «panties (underwear)», compare: Тильки старе, геть вибруд- нене платтячко, а під ним, вочевидь, давно не міняні майтечки, трусики, як типерка кажуть [12, s. 18]. This particular group includes noun шальоха – a large woolen scarf, compare: А тоді вже сказала – нащо пані така добра, нащо, то ж вельми дорога шальоха [12, s. 109]. Known in local dialects lexemes шальóха, шалінíвка, шалінóха [2, s. 258] are derivatives from шаль «large knitted or woven scarf made of wool or silk», which by the Polish and French mediation was borrowed from English, compare English shawl [7, s. 371–372].

In several cases local names of furniture, kitchen utensils and house- hold utensils are used. Lexeme куфер «chest for clothes», compare: Свої пошиті одежини берегла у куфері й тільки іноді перебирала [12, s. 130], which in outlined area is known in variants of кýфер,  кýфир,  кýхер, кýхор, кýпер, кýфро, кýхро [2, s. 273], compare also used in other dialects кýфер «suitcase, trunk» [8, s. 393]. Similar denomination are borrowings from Polish  by  mediation  from German, compare german  Kóffer, Kuffer «suitcase, trunk» [5, s. 164]. Tracing lexeme люстро «mirror», compare: Наче втікаючи од думок, він став вдивлятися в люстро [12, s. 52], which is well known in all Volyn and Polissian dialects and belongs to polonizmiv,  compare  polish  lustro  «mirror»  [5,  s. 328].  Noun  шкалик «little bottle 100–150 g», compare: Дістань оно там, у миснику, шкалик з горілкою [12, s. 228], which in Volyn Polissian dialects is fixed in version шкáлік «т. с.» [2, s. 266], – borrowing through Russian mediation from the Dutch language, continuation of Dutch schaal «cup; bowl; dish, Chasles weights» [7, s. 426]. To portray a clay jug for milk author uses lexeme гладишка, compare: Улюбленою ж стравою цих селян на свята була гомачка – сметана, перемішана з виробленим у гладишках сиром [12, s. 128], well known in West  Polissian  [2,  s. 91],  West  Volynian  [10, s. 97] and other dialects. Nomen Гладишка – result of convergence with the basis глад-(ити) Old Slavic *laty, *latъ «clay dish» [3, s. 519].

Several dialecticisms are traced among the names of dishes. It is es- sential to comment on lexeme гомачка «cottage cheese, pounded with  sour cream», compare: Улюбленою ж стравою цих селян на свята була гомачка  [12,  s. 128].  Known  in  the  local  dialects  variations   óмачка, гóмачка, гумáчка, гýмачка etc. [2, s. 13] are related to the verb   мачáти «dip» [5, s. 498]. The author uses semantic dialecticism тук «fried pork fat», compare: Їжею були кисле й свіжовидоєне молоко (в кого були корови), зрідка шкварки, себто печене сало, хліб, вмочений у тук [12, s. 128]. In this area the word тук is fixed in lexicographical work [2, s. 213]. By origin this word is a Slavic archaism [6, s. 670]. Common name for sweets – лагодзінки, obviously, is a polonism, compare: Пані – молоденька жінка – наказала, що купувати: мнєсо, ковбаски, всілякі там лагодзінки [12, s. 68]. The content group of human names and dialecticisms one can trace features of transparent motivation. As such can be considered lexemes політок «teenager», compare: Матері в поділ ткнувся, чого вже давно не робив, бо політок як-не-як [12, s. 23]; любовальниця «paramour», compare: З маринарки та туку сміялася. Зі  слова  «любовальниця» [12, s. 187]. Word п‟янізний «very drunk», compare: І щось патякав той п‟янізний чоловік [12, s. 220], – lexical and derivational dialecticism, the structure of which is revealed with a suffix -ізн-. In the local dialects it extends basis of adjectives providing them the highest degree of compari- son attribute, compare слабíзни «seriously ill» [2, s. 154]. From the speech of compatriots [2, s. 76] V. S. Lys adopted Church Slavic [7, s. 42] вредний «undisciplined», compare: І не обмию, й ни заплачу, як будите такиї вредні [12, s. 190]. The results of modifying foreign lexemes de- monstrated by adjectives аліганцький < елегантський «elegant, exquisite», compare: Почала перетворюватися із гордої, зманіженої, аліганцької красуні-шляхтянки на поліську селянку [12, s. 117]; шамашедший < сумасшедший «crazy», compare: Більшість загорєнців вважали  сімейство Бубенців варіятами, шамашедшими [12, s. 148].

A few dialect words are presented in thematic group «anatomical and physiological names». For example, from dialects the author borrowed lexeme льохкі «lungs», compare: Той смалив тютюн, як холеру, нажив болячку в льохких [12, s. 175]. This is a substantivated adjective in plural form, compare affixed in the same dialects variant лéхке «lung» [2,    s. 281].

V. S. Lys implies a substantiated adjective груба «pregnant», compare: Я груба, Яську [12, s. 32], which is well known in dialects Volyn Polissya [2, s. 110]. As synonyms, euphemisms for the word пронос the author uses lexemes швидкий, шмидкий, compare: Він давно вже не п‟є молока, бо ж одне розстойство од того, швидкий нападає, та то Олька так вимовляє, а він каже по-їхньому, загорєнськи – шмидкий [12, s. 12]. In this context is implied the word розстройство «disorder of the   digestive system», obviously, russianism. As the common name of the disease is rosiyanizm болєзня, compare: Нє, таки чорна, за ніч чорніша болєзня [12, s. 199] etc.

The content group of plants names used by V. S. Lys includes the words к‟яти «flowers», compare: Щоденно ішла на лужок, приносила звідти квіти (к‟яти, як казали в їхньому селі ще на польський манір) [12, s. 44]. The author himself notes, that it is a clear polonizm, compare Polish kwiaty. From dialects writer adopted semantic dialecticisms  бульба «potatoes», compare: Ну, а далі звична круговерть, вже не смерті, а життя: оранка, сівба, садіння бульби, полоття й косовиця [12, s. 145], бакун «tobacco (common name rather than the name of a particular class)»,  compare:   Що,  бакун   має   пропадати?  [12,  s. 13],   ведмеді «blackberry», compare: Усе поросло чагарником – терен, лоза, ведмеді [12, s. 87], derivational dialecticism щавусик «sorrel», compare: А от Парасочка, та вже з-за хліва виходила, з нарваним щавусиком у подолі [12, s. 146], morphological dialecticism блекіть «henbane», com- pare: Тут він згадав, що бачив, як біля хутора росте сиза блекіть, сонна кущиста трава [12, s. 46], and several local names of some plants: І цвідрубал, і кропивицю лісову, розмай-траву, і квітушку цибуляну [12, s. 20]. Among the listed Volyn Polissian flore names from lexico- graphical sources are бульба [2, s. 36], бакун [2, s. 8], ведмеді [2, s. 47].

From the West Polissian fauna nomens in the novel appears a local name of stork – боцюн, compare: Неїна печаль схожа на довгоногого боцюна, що нияк не може жаби вполювати [12, s. 182]. This lexeme in local dialects is known from other fixations, [2, s. 29], as for the origins it belongs to polonisms, compare polish bocian, dialect bociuń [3, s. 239–240]. Peculiarity of Polissian relief is emphasized with lexical vernacu- larism ружки «forest-island, tract amongst marshes», compare: Яків ішов і йшов, часом доходив до лісу, який тепер відсунувся далі од села, бо ж заболочені ліски, ружки, гайки з‟їла меліорація [12, s. 227]. This lexeme is missing in lexicographical sources available to us, therefore it is narrowly localized. Within the novel the author uses a west Polissian name of boat – крипа, compare: Місяць, що пливе небом, як крипа без весел [12, s. 37], which is also fixed in lexicographical sources [2, s. 255]; as for the origin it is a polonism, compare polish krypa «barge» [5, s. 93].

From the native dialect V. S. Lys also adopted a semantic vernacu- larism могилки «cemetery», compare: Той похід на могилки Яків робив кожнісінького року за два тидні до року нового [12, s. 190]. In Volyn Polissian areal the name was fixed in the variant мóгілкі [2, s. 317].

Socio-political terminology is represented by historisms (polonisms  by origin) осаднік «polish colonist», compare: Вивозять тико цілі сім‟ї, де всі поляки, та й то тико панів осадніков [12, s. 146], жолнєж «soldier of the polish army», compare: Візьми собі, жолнєж, на куриво, сказала сестра [12, s. 68], солтис «village elder», compare: Той із сол- тисом дружить [12, s. 47], постерунок «police department», compare: Мені щось наче затьмарило розум, – скаже він пізніше в поліцейсько- му постерунку [12,  s. 37],  russianism государський  «state»,  compare: А ви нічогенькі, діду Якове, – сказала Ніна, котра принесла пенсію государську, вкраїнську [12, s. 204], приступники «criminals», compare: Цеї приступники дадуть слово [12, s. 34], semantic dialecticism пито- мий «indigenous, primordial», compare: У питомій, як вони казали, поль- ській Польщі, служили вояки зі «східних кресів» [12, s. 99], and with a lexeme турміян «prisoner» (obviously, derivative from тюрма), compa- re: Не могли в тяму поліщуки взєти, як то мона безневинних, ще не засуджених людей, хай і турміянів, з самострілів косити [12, s. 147].

The novel traces a few names of guns, including russianism ружжо, compare: Опусти ружжо й пропусти весілля [12, s. 40], and germanism [3, s. 486] гвер, compare: Вже й до колиски підуйшли, гвера наставили [12, s. 194].

Abstract vocabulary is presented by polonism назвисько «any name», compare: В тайзі, на березі великої річки Об. Коротке дивне назвись- ко [12, s. 223], church slavic вредность «harmfulness», compare: Отако я циле життє мучуся, а за вредность молока нихто не дає [12, s. 190], врем‟я «time», compare: Мона то мона, та  багато  врем‟я  тре‟  [12, s. 170], russianism звєстіє «news», compare: Бо чув, як вони теє звєстіє у мішок ховали та рядном накривали [12, s. 188], особений «peculiar», пор: Він тетерка був, як Олька казала, на особеному контролі [12, s. 190], лічний «personal», compare: І ваша лічна дохту- рка на проводі [12, s. 190], остальний «other», compare: В остальному простіть [12, s. 222], and also навада «ghost, delusion», compare: Швидко-швидко, наче од якоїсь навади втікала [12, s. 20], здерубок «act», compare: Але все село гуде про твій, хлопче, вар‟ятський зде- рубок [12, s. 50].

We‟ve traced archaic forms of pronominal adverbs когди «when», compare: Зося, когди руку її просив, не дала ще згоди [12, s. 111], нігди «never», тогді «then», compare: Тогді до вас нігди не вступлю [12, s. 190], завсіди «always», compare: Чоловікові діло завсіди знайдеться [12, s. 145], куда «where», compare: Ну, а ті донесли куда тре‟ [12, s. 224], теперка in the meaning of «today», compare: Николи, ни тетерка, ни завтра, ни пуслєзавтра, Яшка ни зачеплять [12, s. 34], а also lexemes мусово «necessarily, inevitably», compare: Кляте життє. Али й таке, що  мусово  за  нього  триматися  [12, s. 150], зимно  «cold»,  зимніше «colder», compare: Зимно, ой, зимно, ще зимніше стало од наступних Зенькових слів [12, s. 170], троньки «a little», compare: Троньки вип‟ємо, то, мо‟, порозумнішаєм обоє [12, s. 228] etc.

Conclusion and recommendations for further research. To sum up, V. S. Lys in the novel «Jacob‟s Century» with the purpose of a regional flavor reproduction and characteristics of the heroes naturally and succes- sfully used many Volyn Polissian lexemes not only in the dialogues of characters, but also in the author‟s speech. This undoubtedly is a succes- sful artistic device, which has the effect of subjective narrative-confession and gives you an opportunity to perceive the novel as individualized version of the history of Ukraine of the twentieth century.

Prospects for further research lie in identifying lexical dialectisms in other works of the writer, particularly in the new novel «Ivan and Black Panther».

Sources and literature

  1. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у двох томах / Григорій Львович Аркушин. – Луцьк : РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 1. – XXIV + 354 c.
  2. Аркушин Г. Л. Словник західнополіських говірок : у двох томах / Григорій Львович Аркушин. – РВВ «Вежа» Волин. держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000. – Т. 2. – 458 с.
  3. Етимологічний словник української мови : у семи томах / за ред. О. С. Мель- ничука. – К. : Наук. думка, 1982. – Т. 1. – 631 с.
  4. Етимологічний словник української мови : у семи томах / за ред. О. С. Мель- ничука. – К. : Наук. думка, 1985. – Т. 2. – 570 с.
  5. Етимологічний словник української мови : у семи томах / за ред. О. С. Мель- ничука. – К. : Наук. думка, 1989. – Т. 3. – 552 с.
  6. Етимологічний словник української мови : у семи томах / за ред. О. С. Мель- ничука. – К. : Наук. думка, 2006. – Т. 5. – 703 с.
  7. Етимологічний словник української мови : у семи томах / за ред. О. С. Мель- ничука. – К. : Наук. думка, 2012. – Т. 6. – 566 с.
  8. Желеховский Є. Малоруско-нїмецкий словар / Євгений Желеховский. – Львів : [б. в.], 1886. – Т. 1. – 589 с.
  9. Желеховский Є. Малоруско-нїмецкий словар / Євгений Желеховский, Соф- рон Недїльский. – Львів: [б. в.], 1886. – Т. 2. – 1117 с.
  1. Корзонюк М. М.  Матеріали  до  словника  західноволинських   говірок   /  М. М. Корзонюк // Українська діалектна лексика : зб. наук. пр. – К. : Наук. думка, 1987. – С. 62–267.
  2. Лексика Полесья : материалы для полесского диалектного словаря / отв.  ред. Н. И. Толстой. – М. : Наука, 1968. – 472 с.
  3. Лис В. С. Століття Якова : роман / Володимир Савович Лис ; передм. О. За- бужко. – Х. : Кн. клуб «Клуб Сімейного Дозвілля», 2010. – 240 с.
  4. Тураўскі слоўнік : ў пяці тамах / склад. А. А. Крывіцкі і інш. – Т. 1. – Мінск : Навука і тэхніка, 1982. – 254 с.
  5. Этымалагічны слоўнік беларускай мовы / рэд. В. У. Мартынаў. – Мн. : Навука і тэхніка, 1991. – Т. 7. – 315 с.

Яворський Андрій. Лексика волинсько-поліської говірки в романі Володимира  Лиса  «Століття  Якова».  У  тексті  роману  Володимира    Лиса

«Століття Якова» проаналізовано лексичні особливості волинсько-поліської говірки. Використані письменником поліські лексеми систематизовано і проко- ментовано з погляду походження. Встановлено, що значну групу складають запозичення, переважно з польської та російської мов. З‟ясовано специфіку використання письменником діалектних елементів та функції діалектизмів у художній мові роману. В. С. Лис у романі «Століття Якова» з метою відтво- рення регіонального колориту та для мовної характеристики персонажів орга- нічно і вдало використав чимало волинсько-поліських лексем, причому не тільки в діалогах героїв, але й в авторському мовленні. Це, без сумніву, вдалий художній прийом, що створює ефект суб‟єктивної оповіді-сповіді і дозволяє сприймати роман як індивідуалізовану версію історії України ХХ ст.

Ключові слова: діалект, волинсько-поліська говірка, діалектизм, лексич- ний діалектизм, семантичний діалектизм, запозичення.

Яворский Андрей. Лексика волынско-полесского говора в романе Владимира Лиса «Столетие Якова». В тексте романа Владимира Лиса «Сто- летие Якова» проанализированы лексические особенности волынско-полесско- го говора. Использованные писателем полесские лексемы систематизированы и прокомментированы с точки зрения происхождения. Установлено, что боль- шую группу составляют заимствования, преимущественно из польского и русского языков. Выяснены специфика использования писателем диалектных элементов и функции диалектизмов в художественном языке романа. В. С. Лис в романе «Столетие Якова» с целью воссоздания регионального колорита и для речевой характеристики персонажей органично и удачно использовал немало волынско-полесских лексем, причем не только в диалогах героев, но и в авторской речи. Это, без сомнения, удачный художественный прием, создаю- щий эффект субъективного повествования-исповеди и позволяет воспринимать роман как индивидуализированную версию истории Украины ХХ ст.

Ключевые слова: диалект, волынско-полесский говор, диалектизм, лекси- ческий диалектизм, семантический диалектизм, заимствования.